Цукровий діабет небезпечний не стільки самим підвищенням цукру, скільки тим, що робить із організмом тривала гіперглікемія. Порушений обмін речовин поступово виснажує нирки, судини, сітківку ока й нервову систему, а в певний момент здатен спричинити стан, який загрожує життю за кілька годин. Розуміти ці два сценарії — гострий і пізній — важливо і пацієнтові, і його родині.
Чому виникають ускладнення при цукровому діабеті
Логіка розвитку недуг залежить від типу захворювання. При діабеті 1 типу організм не виробляє достатньо власного інсуліну, тому все тримається на своєчасних ін’єкціях. Якщо пацієнт систематично відхиляється від графіка введення препарату, супутні хвороби з’являються закономірно.
Механізм розвитку ускладнень виглядає так:
- кількість інсуліну в крові знижується, а глюкози — зростає;
- виникає сильна спрага та поліурія, тобто збільшення обсягу сечі;
- концентрація жирних кислот у крові підвищується через масивний ліполіз — розщеплення жирів;
- анаболічні процеси уповільнюються, і тканини більше не встигають знешкоджувати кетонові тіла, зокрема ацетон, що утворюється в печінці;
- настає інтоксикація організму.
При діабеті 2 типу, інсулінонезалежному, проблеми часто починаються з іншого боку: хворий не дотримується дієти й не приймає цукрознижувальні препарати. Корекція харчування тут не побажання, а обов’язкова складова лікування хронічної гіперглікемії та інсулінорезистентності — зниженої чутливості інсулінозалежних клітин до дії інсуліну.
Ускладнення при діабеті 2 типу розгортаються поступово:
- рівень глюкози в крові поволі зростає;
- через надлишок цукру погіршується робота внутрішніх органів;
- розвивається внутрішньоклітинна гіперглікемія, яка призводить до глюкозної нейротоксичності — порушення функцій нервової системи — та інших хвороб.
Чинники, що підвищують ризик ускладнень
Стан хворого рідко погіршується без причини. Найчастіше спрацьовує сукупність кількох чинників.
- Генетична схильність. Ризик ускладнень зростає в 5–6 разів, якщо один із батьків хворів на цукровий діабет у тяжкій формі.
- Зайва вага. Особливо небезпечна при діабеті 2 типу. Регулярні порушення дієти збільшують жировий прошарок, специфічні клітинні рецептори гірше взаємодіють з інсуліном, і з часом їхня кількість у тканинах зменшується.
- Алкоголь. Від спиртного доведеться відмовитися людям з усіма формами діабету: воно спричиняє гіпоглікемію та знижує тонус судин.
- Недотримання дієти. При діабеті 2 типу заборонені солодкі фрукти й продукти зі швидкими вуглеводами та трансжирами — морозиво, шоколад, маргарин тощо. Фастфуд виключають при будь-якому типі хвороби. Пацієнти на інсуліні мають повністю прибрати солодощі з раціону. Без дієти рівень цукру різко піднімається й падає.
- Брак фізичного навантаження. Нехтування зарядкою та лікувальною фізкультурою уповільнює обмін речовин: продукти розпаду надто довго затримуються в організмі й отруюють його.
- Хронічні серцево-судинні захворювання. При гіпертонії, ішемічній хворобі серця й атеросклерозі чутливість тканин до інсуліну знижується.
- Стрес і психоемоційні перевантаження. Адреналін, норадреналін і глюкокортикоїди погано позначаються на роботі підшлункової залози та виробленні інсуліну.
- Вагітність. Через активне вироблення гормонів тканини жіночого організму гірше засвоюють власний інсулін.
Гострі ускладнення цукрового діабету
Ці стани небезпечні швидкістю: вони розвиваються раптово, супроводжуються серйозними метаболічними порушеннями й можуть призвести до смерті хворого. До гострих ускладнень належать різні форми гіперглікемії та гіпоглікемія.
Гіперглікемічні стани
Велика кількість глюкози в крові здатна вбити людину з діабетом. Такі стани передбачають госпіталізацію й подальше лікування. Їх розрізняють за механізмом і проявами.
| Стан | Типові причини | Характерні прояви | Ключові напрями допомоги |
|---|---|---|---|
| Гіперглікемія з надлишком вуглеводів | Замала доза інсуліну, велика кількість вуглеводів у їжі, недостатнє фізичне навантаження | Проблеми з диханням, незвичний запах із рота, порушення орієнтації | Нормалізація рівня цукру інсуліном, регідратація, відновлення мінерального балансу |
| Кетоацидотичний стан | Низький рівень інсуліну, артеріальна гіпотонія | Симптоми інтоксикації та зневоднення | Інтенсивна внутрішньовенна регідратація, внутрішньовенне введення інсуліну, компенсація дефіциту електролітів, лікування супутніх захворювань |
| Гіперосмолярний стан | Гострий інфаркт міокарда, хронічні хвороби печінки, недостатність функції нирок | Виражена астенія, низька температура тіла | Нормалізація водно-електролітного обміну, введення інсуліну разом із глюкозою, корекція кислотно-лужного стану |
Гіпоглікемія
Цей стан провокує низький рівень цукру в крові. Для нормалізації пацієнтові ставлять крапельниці з глюкозою. Причини — передозування інсуліну, алкоголь, надто строга дієта, надмірні фізичні навантаження. Симптоми варто знати напам’ять:
- агресія, безпричинний страх або тривога;
- підвищена пітливість, блідість шкіри;
- прискорений пульс;
- м’язове тремтіння або судоми;
- головний біль, сильні запаморочення.
Хронічні ускладнення цукрового діабету
Не всі проблеми при порушеннях метаболізму виявляються одразу. Частина захворювань виникає після тривалого порушення обмінних процесів і супутньої інтоксикації, коли органи та клітини поступово перестають виконувати свою роботу.
Пізні ускладнення діабету 1 типу:
- Втрата зору. При первинному діагностуванні захворювання у 32% хворих виявляють ретинопатію — ураження сітківки. Без лікування стрімко розвивається катаракта, а згодом і сліпота.
- Діабетична нефропатія. Уражається кровоносна система нирок: вони вже не фільтрують плазму належним чином, і в сечі з’являється білок. Хвороба розвивається майже безсимптомно аж до термінальної стадії.
- Ураження судин нижніх кінцівок. Цукровий діабет 2 типу — одна з основних причин ампутації ніг, не пов’язаної з фізичними травмами чи аваріями. Гангрена прогресує повільно, і пацієнт довго може не звертати уваги на вогнища некрозу, доки не знадобиться ампутація стопи або всієї кінцівки.
- Ураження центральної нервової системи.
При інсулінонезалежному діабеті можливі такі пізні ускладнення:
- Ниркова недостатність. На термінальній стадії пацієнтові потрібна трансплантація нирки.
- Ураження серцево-судинної системи. Основна причина смерті хворих на діабет 2 типу — інсульт або інфаркт. Під впливом надлишку глюкози судини серця й мозку втрачають еластичність, на їхній поверхні виникають атеросклеротичні бляшки.
- Проблеми з центральною та периферичною нервовою системою.
- Порушення кровопостачання нижніх кінцівок.
Ангіопатії
Ці захворювання супроводжуються ураженням великих і дрібних судин. При ангіопатіях порушується кровообіг нижніх кінцівок, робота нирок, очей, серця й мозку. Лікують їх препаратами, що знижують холестерин, запобігають тромбам і поліпшують обмін речовин у тканинах.
Симптоми ангіопатії:
- часте сечовипускання;
- блідість шкіри;
- локальні набряки;
- зниження гостроти зору;
- порушення координації та пам’яті;
- підвищений артеріальний тиск.
Ураження центральної нервової системи
При діабеті порушується кровопостачання всіх органів, і центральна нервова система реагує розвитком енцефалопатії. У пацієнтів спостерігаються астенія, вегетосудинна дисфункція, неврози, судоми. Підтвердити діагноз допомагають МРТ та електроенцефалографія.
Для лікування енцефалопатії при цукровому діабеті призначають:
- препарати для підтримання нормальної концентрації глюкози в крові;
- медикаменти для поліпшення мікроциркуляції крові, ноотропи;
- ліки, що знижують артеріальний тиск;
- вітаміни групи B, альфа-ліпоєву кислоту та вітамін E для нормальної роботи центральної нервової системи;
- седативні засоби, транквілізатори.
Діабетична стопа
Анатомо-функціональні зміни виникають на тлі остеоартропатії, нейропатії та ангіопатії. Порушення при діабетичній стопі розвиваються в дистальних відділах нижніх кінцівок — на пальцях і подушечках. Виразково-некротичні процеси вражають м’які та кісткові тканини. Приблизно 90% випадків цього синдрому припадає на хворих на цукровий діабет 2 типу.
Розрізняють три форми діабетичної стопи:
- Нейропатична. Розвивається на тлі діабетичного множинного ураження периферичних нервів — поліневропатії.
- Нейроішемічна. Причина розвитку цієї форми — ангіопатія.
- Остеоартропатична. Має три стадії: гостру, підгостру й хронічну. Причина хвороби — остеопороз.
Наслідки цукрового діабету в дітей
Головна причина появи недуги в молодому віці — генетична схильність. Якщо дитина часто хворіє на вірусні інфекції та має слабкий імунітет, ризик розвитку цукрового діабету також зростає. У дітей бувають такі ускладнення:
- Проблеми з роботою нирок. Підвищена глюкоза ушкоджує фільтрувальні елементи нирок. Протеїнурія — поява білка в сечі — основний симптом нефропатії. Пацієнтам із ураженням нирок показана дієта та прийом препаратів, що нормалізують артеріальний тиск і ліпідний обмін. При інфекціях сечостатевої системи призначають антибіотики.
- Зниження гостроти зору. При високому рівні глюкози ушкоджуються судини та нервові волокна ока, через що зір погіршується. Хворий скаржиться на затуманення та «мушки» перед очима. Лікування полягає в нормалізації кровопостачання очного дна медикаментами та зниженні рівня глюкози.
Лікування ускладнень цукрового діабету
План терапії значною мірою залежить від стану пацієнта, але основних напрямів три.
Зниження рівня глюкози. Усі пацієнти мають дотримуватися низьковуглеводної дієти. При 1 типі хвороби показана інсулінотерапія, при 2 типі — прийом цукрознижувальних препаратів.
Компенсація обмінних процесів. Для хворого розробляють індивідуальний план харчування й підбирають медикаментозну підтримку, яка допомагає організмові працювати в умовах хронічно підвищеного цукру.
Лікування супутніх ускладнень. Це окрема робота з кожним ураженим органом: судинами, нирками, очима, нервовою системою. Саме тому діабет вимагає регулярних оглядів, а не лише контролю цукру вдома — пізні ускладнення довго розвиваються безсимптомно, і виявити їх на ранній стадії можна тільки за допомогою обстежень.
Матеріал має загальноосвітній характер і не замінює консультації лікаря. Рішення про дозування препаратів, дієту та обстеження ухвалює лікар з огляду на конкретний стан пацієнта.
