Аденокарцинома матки – причини виникнення, види захворювання та терапія

Аденокарцинома матки – злоякісний гормонозалежний вид пухлини, при якій відбувається переродження внутрішнього залозистого маткового шару через зміну рівня стероїдних гормонів (підвищення кількості естрогену). Захворювання за статистикою посідає друге місце після раку молочної залози. Найчастіше зустрічається у жінок віком 40-65 років.

Патогенез

Під впливом статевих стероїдних гормонів стан залізистої тканини ендометрію циклічно змінюється. При підвищенні рівня естрогену посилюється аномальне розростання клітин ендометрію, виникає ризик появи пухлинного процесу. До факторів ризику розвитку хвороби відносять:

  • раніше початок менструацій (до 12 років);
  • ожиріння (активно синтезуються естрогени);
  • пізнє настання менопаузи;
  • пухлини та синдром полікістозних яєчників;
  • аденоматоз, поліпоз матки;
  • тривалий прийом естрогеновмісних препаратів;
  • цукровий діабет; гіпертонічна хвороба;
  • відсутність статевого життя, вагітності, пологів;
  • безпліддя, ановуляція, збої циклу;
  • часті аборти в анамнезі;
  • неправильне харчування, погана екологія;
  • стреси, зниження імунітету;
  • спадкова схильність.

До патологічного процесу залучаються матка, маткові труби, яєчники, лімфатичні вузли. Найчастіше пухлину діагностують у тілі та шийці матки.

Аденокарцинома матки - причини виникнення, види захворювання та терапія

Аденокарцинома тіла матки

Злоякісна гормонозалежна пухлина торкається слизових і м'язових шарів тіла органу. Часто вона знаходиться в області маткового дна, рідше на перешийку матки або в самій матці. Уражається велика площа тканин, процес швидко поширюється. Нерідко уражаються маткові труби, лімфатичні вузли, яєчники.

Пухлинний процес розвивається поетапно. При гормональному збої відбуваються морфологічні зміни будови тканини, які часто мають атрофічний характер. На етапі формування передракового процесу можуть виникати:

  • поліпи ендометрію;
  • залізисто-кістозна гіперплазія;
  • атипова гіперплазія 3 ступеня.

Далі розвивається злоякісна неоплазія, що поступово переходить у неінвазивний рак. Якщо відсутнє своєчасне лікування, відбувається проростання пухлини в ендометрії.

Рак шийки матки

Злоякісне новоутворення утворюється через порушення роботи апоптозу – при збої надлишкові клітини тканин не гинуть, а починають інтенсивно ділитися, зростати. Це трапляється у 10% випадків розвитку пухлин органів репродуктивної системи. Характерно прихований розвиток патології. Має два характери перебігу:

  1. Ендофітний (новоутворення зростає до маточного тіла);
  2. Екзофітний (пухлина поширюється у напрямку піхви).

Чому розвивається аденокарцинома ендометрію.

Лікарі називають такі причини виникнення новоутворень ендометрію:

  • зміна рівня стероїдних гормонів (підвищення кількості естрогенів, зниження рівня прогестерону);
  • наявність вірусу папіломи людини (ВПЛ);
  • нереалізованість репродуктивної функції;
  • спадкова схильність;
  • безладне статеве життя.

Види раку ендометрію

Пухлина ендометрію буває трьох видів:

  1. Високодиференційована – ракові клітини схожі на здорові, ростуть, дають метастази повільно. Хвороба локалізується у міометріальному шарі. Добре піддається терапії. Складає 75% випадків діагностики.
  2. Помірно диференційована аденокарцинома матки – у 9% випадків розвитку патології, характеризується великою кількістю ракових клітин. Патологічний процес зачіпає малотазові лімфовузлові фракції, відбувається метастазування.
  3. Низькодиференційована аденокарцинома матки – ракові клітини стрімко діляться, метастазують до інших тканин та органів.

Новоутворення ендометрію також розрізняють згідно з гістологічними даними на:

  • Аденокарциному (залізистий рак) – пухлина поверхнево вростає у шари міометрію. Піддається терапії. Зустрічається у 75% випадків. Захворювання страждають жінки старше 50 років.
  • Папілярна форма аденокарциноми – основою новоутворення є сукупність поліпів.
  • Аденоакантому (плоскоклітинна) – виникають пухлинні острівці, що складаються з плоского епітелію, є наслідком онкології цервікального каналу. Складає 18% від усіх випадків пухлин.

Симптоми захворювання

Довгий час хвороба може протікати безсимптомно. Симптоматика залежить від виду, стадії захворювання, віку жінки.

У постклімактеричному віці насторожуючими є:

  • маткові кровотечі;
  • серозні виділення різної консистенції;
  • наявність виділень із різким, неприємним запахом.

Аденокарцинома матки - причини виникнення, види захворювання та терапія

Репродуктивний вік:

  • рясні, тривалі чи нерегулярні менструації;
  • дисфункція яєчників;
  • безпліддя;
  • кров'яні виділення між менструаціями;
  • рясні, рідкі або смердючі виділення з піхви.

Незалежно від віку під час поширення пухлинного процесу з'являються такі симптоми, як:

  • постійні або нападоподібні болі в нижній частині живота, поперекової та крижової області;
  • зниження апетиту, слабкість, втрата ваги;
  • набряки, гіпертермія ніг;
  • збільшення об'єму живота, асцит;
  • порушення сечовипускання, дефекації.

Стадії аденокарциноми матки

Хвороба має чотири стадії розвитку:

  • 1 стадія – патологічний процес локалізується в тілі матки. Клінічна картина: маткові кровотечі. Рясні, затяжні менструації. Збільшується обсяг виділень. Періодичний біль внизу живота.
  • 2 стадія – пухлина переходить на цервікальний канал. Характерні виражені клінічні ознаки.
  • 3 стадія – уражається параметральна клітковина, виникають метастази у піхві, регіонарних лімфовузлових фракціях. Больові відчуття посилюються, стають переймоподібними, віддають у поперековий відділ. Є рясні міжменструальні кров'яні, гнійні виділення.
  • 4 стадія – рак виходить за межі малого тазу, вражає сечовидільну, травну систему. Можливі віддалені метастази. До клінічної картини приєднуються симптоми, характерні для пухлинних процесів у сечовивідній та травній системах (кров у калі, сечі, розлади видільної системи, ознаки інтоксикації організму).

Методи діагностики

Метою діагностики є своєчасне виявлення пухлинного процесу успішного лікування захворювання. Використовую такі методи, як:

  • Аспіраційна біопсія – найдоступніший та інформативніший метод. Виявляє захворювання у 90% випадків.
  • УЗД-діагностика – досліджується товщина стінок органу за допомогою М-ехо.
  • Гістероскопія – паркан клітин для докладного гістологічного дослідження.
  • Флуоресцентна діагностика – проводиться з пухлинними фотосенсибілізаторами, що дозволяє виявити мікроскопічні вогнища.
  • МРТ чи КТ – проводять із метою уточнення поширеності патологічного процесу.

Принципи лікування

В даний час використовують радіаційне, медикаментозне та оперативне лікування. Спосіб лікування залежить від стадії раку.

Стадія

Принципи лікування

I

Хірургічне лікування (видаляється первинна пухлина, на другій стадії проводиться гістеректомія) у поєднанні з радіо- та хіміотерапією. Гормонотерапія.

II

III

Видалення уражених органів. Сполучена променева або хіміопроменева терапія.

IV

Паліативна терапія, за наявності віддалених метастазів проводиться хіміотерапія цисплатином.

Прогноз та заходи профілактики

Прогноз визначається стадією хвороби. Згідно з дослідженнями п'ятирічна виживання становить:

  • І стадія – 90-98%;
  • II стадія – 55-60%;
  • ІІІ стадія – 30-40%;
  • IV стадія – менше 10%.

Аденокарцинома матки - причини виникнення, види захворювання та терапія

Позитивний прогноз буває при діагностиці патологічного процесу на початковій стадії розвитку.

Специфічної профілактики раку матки немає. Для зниження ризику захворюваності рекомендується:

  • один раз на півроку проходить огляд у гінеколога;
  • регулярно проводити УЗД-діагностику органів малого тазу;
  • вчасно лікувати ендокринні захворювання та передракові патології шийки та тіла матки;
  • дотримуватися здорового харчування та способу життя.

Відео

EuroMD
Додати коментар