Рак і аденома передміхурової залози тривалий час розвиваються без жодних симптомів — саме тому їх так часто виявляють на стадії, коли лікування вже складніше. Простат-специфічний антиген (ПСА) — це онкомаркер, який дозволяє запідозрити проблему задовго до появи скарг. Але сам по собі аналіз нічого не діагностує: він лише дає привід для подальшого обстеження. І щоб цифра у бланку відображала реальний стан, а не наслідки вечері зі стейком чи велопрогулянки напередодні, до забору крові готуються за чіткими правилами.
Що таке аналіз крові на ПСА
Передміхурова залоза — один із найважливіших екзокринних чоловічих статевих органів. Вона виробляє секрет простати, складову частину сперми, і водночас виконує функцію клапана, що перекриває вихід із сечового міхура. Серед онкологічних захворювань, які вражають чоловіків, рак передміхурової залози посідає лідируючі позиції, і діагностують його переважно у віці старше 55 років. Особливість цієї онкопатології — повільний безсимптомний розвиток.
Прогноз лікування раку простати напряму залежить від своєчасності виявлення хвороби: чим раніше знайдено злоякісну пухлину, тим більше шансів, що терапія дасть позитивний результат. Саме для раннього виявлення онкологічних патологій і застосовується високоінформативний метод діагностики — аналіз крові на ПСА.
Суть дослідження полягає у визначенні рівня специфічного онкомаркера в сироватці крові. Онкомаркери — це продукти життєдіяльності пухлин або речовини, які виробляють здорові тканини у відповідь на проникнення в організм ракових клітин. Простат-специфічний антиген (PSA) належить до речовин, молекули яких складаються із залишків кількох амінокислот (поліпептидів), і за біохімічною класифікацією є протеазою — ферментом, що розщеплює пептидні зв’язки між амінокислотами в білках.
PSA виробляється клітинами вивідних каналів передміхурової залози, причому продукувати його здатні як нормальні, так і пухлинні структурно-функціональні одиниці. У нормальних умовах антиген надходить в еякулят і в опалесцентну рідину, що секретується простатою, а в кров потрапляє дуже невелика його кількість. Коли в передміхуровій залозі утворюються органоспецифічні пухлини — рак або аденома — рівень PSA в сироватці крові сильно зростає. Це і стає приводом для біопсії, покликаної підтвердити або виключити наявність онкопатології.
Аналіз крові на PSA почали застосовувати для виявлення ранніх форм раку простати з кінця 1980-х років. Статистичні дані, зібрані за час використання ПСА-скринінгу, свідчать про високу ефективність цього методу діагностики: зниження рівня смертності від раку внаслідок своєчасного лікування сягало 25%.
Простат-специфічний антиген має кілька молекулярних форм:
- пов’язаний з альфа-1-антихимотрипсином — інгібітором протеїназ, зростання концентрації якого пов’язане з розвитком пухлинних процесів;
- пов’язаний з альфа-2-макроглобуліном — інгібітором ендопептидаз, який не виявляється під час імунохімічних лабораторних аналізів, а зростання його рівня спричинене гострими або хронічними захворюваннями.
Діагностично значущими є показники рівня вільного PSA та пов’язаного з альфа-1-антихимотрипсином — їхня сума і становить загальний ПСА. Під час скринінгу раку передміхурової залози спочатку визначають рівень загального антигену, і лише якщо виявлено його підвищений вміст, проводять розшифровку в розрізі молекулярних форм.
Коли призначається ПСА-аналіз
У світовій практиці немає загальноприйнятої позиції щодо доцільності призначення PSA-скринінгу без явних підстав. Прихильники регулярного обстеження обґрунтовують свою думку можливістю своєчасно виявити патології залози. Противники наголошують на небезпеці втручання в структуру передміхурової залози та на ризику гіпердіагностики — помилкового висновку про наявність захворювання.
Грунтуючись на теоретичних даних і статистичній інформації, щорічне визначення рівня простат-антигена доцільно проводити чоловікам, починаючи з 45-річного віку. Для осіб молодшої вікової категорії показаннями до призначення аналізу крові на PSA є поява ознак простатиту або симптоматики, характерної для інших хвороб передміхурової залози:
- ніктурія — часте сечовипускання в нічний час;
- спадкова схильність до онкологічних захворювань;
- утруднене сечовипускання, неминуще відчуття наповненого сечового міхура;
- хронічні болі в ділянці малого таза;
- порційне відходження сечі та інші порушення сечівника.
Окрім діагностики для профілактики розвитку пухлинних утворень, аналіз призначають з метою моніторингу стану здоров’я пацієнтів, у яких раніше були діагностовані патології простати. Визначення кількості простат-специфічного антигену показано в таких випадках:
- після радикальної терапії злоякісної пухлини — аналіз проводять раз на 3 місяці;
- під час лікування раку передміхурової залози, щоб контролювати його ефективність;
- при виявленні під час ректального дослідження ознак структурних змін органу;
- якщо раніше було виявлено судинні порушення в залозі — ішемію, інфаркт.
З огляду на специфіку різних молекулярних форм простато-специфічного антигену показання для здавання загального та вільного ПСА відрізняються, тому остаточне рішення про обсяг дослідження ухвалює лікар.
Підготовка до здачі аналізу
На рівень простат-специфічного антигену в крові впливають багато факторів, і не всі вони пов’язані з онкологічними патологіями. ПСА-скринінг раку простати, крім користі для своєчасного виявлення пухлин на ранній стадії хвороби, має й низку потенційних ризиків:
- хибна інтерпретація результатів діагностики;
- ускладнення, спровоковані біопсією, призначеною на підставі хибних результатів аналізів;
- хибні позитивні дані біопсії, які стають приводом для призначення лікування за відсутності потреби в ньому;
- побічні ефекти призначеного лікування — еректильна дисфункція, нетримання сечі, серцево-судинні патології та інші.
Щоб уникнути неправильного трактування результатів лабораторних досліджень, підготовка до аналізу ПСА в чоловіків має відбуватися в суворій відповідності до встановлених правил:
- Утримання від статевої активності як мінімум за 48 годин до здачі аналізу — еякуляція призводить до підвищення концентрації ПСА в сироватці крові.
- Протягом 3–4 днів до діагностики — спеціальна дієта: відмова від смаженої, гострої та жирної їжі, виключення алкогольних напоїв.
- Не менш як за 3 дні утриматися від масажу передміхурової залози, який сприяє вираженому підвищенню рівня PSA.
- Не проходити трансректальне ультразвукове дослідження мінімум протягом тижня до здачі крові. Цистоскопія істотного впливу на рівень PSA не має, тому обмежень щодо її проведення немає.
- Відмовитися від будь-яких фізичних навантажень за кілька днів до діагностики — їзди на велосипеді чи коні, силових тренувань.
- Проходити ПСА-скринінг не раніше ніж через 6 місяців після операції на простаті, зокрема трансуретральної резекції.
Як здавати аналіз
Якщо попередня підготовка до здачі крові на аналіз рівня ПСА здійснювалася відповідно до всіх рекомендацій, результати дослідження з більшою часткою ймовірності відображатимуть реальний рівень антигену. Для підвищення результативності діагностики варто і в день забору біологічного матеріалу дотримуватися правил здачі аналізу крові на ПСА:
- діагностику проводять натщесерце — рівень PSA не дуже коливається протягом доби, але кров рекомендується здавати вранці після 10-годинного голодування;
- безпосередньо перед процедурою потрібно повністю розслабитися;
- повна відмова від куріння має відбутися не пізніше ніж за годину до забору крові;
- перед здаванням крові слід уникати фізичної та емоційної напруги;
- варто утриматися від прийому медикаментів;
- перед процедурою можна пити лише чисту воду.
Кров на ПСА обсягом 5–10 мл забирають із вени на ліктьовому згині. Лабораторні дослідження за допомогою імуноферментного аналізу здійснюються протягом одного дня, після чого результати передають лікарю для розшифровки. Якщо дані первинного аналізу викликають сумніви щодо достовірності, призначають повторне здавання крові. Задля більшої точності повторного аналізу на ПСА забір біоматеріалу має відбуватися в той самий часовий інтервал, що й першого разу.
Розшифровка аналізу PSA за віком
Норма ПСА в чоловіків визначена на основі даних багаторічних спостережень і базується на частоті онкології серед чоловіків із різними показниками концентрації онкомаркера в сироватці крові. Думки фахівців щодо нормального рівня PSA розділилися: усередненою нормою вважається концентрація 4 нг/мл, за іншими даними цей показник не повинен перевищувати 2,5 нг/мл.
Зважаючи на те, що наступним кроком після виявлення підвищеного вмісту антигену є гістологічне дослідження тканин простати, а це серйозне втручання в структуру залози, лікар має бути впевненим у доцільності проведення біопсії. Останні дослідження в діагностиці вказують на необхідність ранжування граничних значень норми ПСА в чоловіків залежно від віку та індивідуальних особливостей організму.
Орієнтовні вікові межі норми
| Вік | Орієнтовна межа норми |
|---|---|
| 40–49 років | до 2,5 нг/мл |
| 50–59 років | до 3,5 нг/мл |
| 60–69 років | до 4,5 нг/мл |
| 70 років і старше | до 6,5 нг/мл |
Ці межі — орієнтир, а не діагноз. Рішення про подальші кроки лікар ухвалює, дивлячись на всю картину: скарги, результати ректального дослідження, попередні показники ПСА та їхню динаміку.
Індекс ПСА: навіщо він потрібен
Якщо під час розшифровки результатів діагностики крові виявлено підвищений вміст простат-специфічного антигену, лікар має ухвалити рішення щодо доцільності забору тканин простати на дослідження. На лікарський висновок впливають такі фактори, як різниця між нормальними значеннями та отриманими під час обстеження даними, а також індекс ПСА.
При суттєвій різниці між встановленими значеннями норми антигену та отриманими результатами аналізів імовірність позитивної біопсії збільшується. Якщо рівень PSA перевищує гранично допустимий, але залишається в межах 10 нг/мл, показання до призначення гістологічного обстеження залежать від індексу простат-специфічного антигену (Ipsa) — співвідношення вільного та загального ПСА.
Практичний сенс цього показника простий: що нижча частка вільного ПСА, то вища ймовірність злоякісного процесу, і навпаки. Саме тому за прикордонних значень загального ПСА лікар нерідко призначає додаткове визначення вільної фракції, а не одразу скеровує на біопсію.
Що робити з підвищеним результатом
Одна завищена цифра — ще не привід для паніки. Рівень ПСА тимчасово підвищують еякуляція, їзда на велосипеді, масаж простати, трансректальне УЗД, запальні процеси, інфекції сечових шляхів і навіть нещодавно перенесена катетеризація. Тому перший розумний крок — переконатися, що підготовка була коректною, і за потреби повторити аналіз у тій самій лабораторії та в той самий час доби.
Другий крок — оцінити динаміку, а не лише одну точку. Швидке зростання показника від обстеження до обстеження викликає більше запитань, ніж стабільно підвищене значення, яке тримається роками. І третій — не намагатися самостійно «виправити» результат дієтою чи народними засобами: жоден продукт не знижує ПСА, якщо причина підвищення криється в залозі.
Пам’ятайте: ПСА — це скринінговий інструмент, а не діагноз. Він показує, кому потрібне додаткове обстеження, і саме в цьому його цінність. Остаточне рішення про обсяг подальшої діагностики та лікування ухвалює лікар-уролог разом із пацієнтом, зважаючи на вік, супутні захворювання та співвідношення користі й ризиків.
