Людина може почуватися цілком нормально, а тонометр чи пульсоксиметр раптом показує 48 ударів за хвилину. В іншому разі низький пульс супроводжується слабкістю, задишкою й запамороченням. Це різні ситуації, і підхід до них теж різний. Брадикардія — не окрема хвороба, а симптом, тому важливо зрозуміти, що саме сповільнило серцебиття і чи становить воно загрозу.
Що таке брадикардія
Брадикардія — це один із різновидів аритмії, за якого пульс сповільнюється: кількість серцевих скорочень за хвилину не перевищує 55–60, а у тяжких випадках буває меншою за 50. Сам термін походить від грецьких слів bradys — повільний і kardia — серце.
Механізм розвитку стану такий: причинний чинник порушує проведення електричного імпульсу від одного вузла серця до іншого. Якщо ритм зберігається, імпульс стає слабшим, але все одно передається відділами серця — і воно скорочується уповільнено. Патологія може розвиватися й на тлі аномальної роботи синусового вузла, коли той не здатен нормально генерувати імпульс.
Найчастіше така ситуація трапляється в підлітків через гормональні зміни. Загалом порушення тією чи іншою мірою зустрічається приблизно у 20% населення — сюди належать і жінки під час вагітності, і діти.
Норми частоти серцевих скорочень
Будь-які цифри мають умовний характер: деякі люди все життя живуть із прискореним або ослаблениим пульсом і не відчувають поганого самопочуття. Трапляється це рідко, але повністю виключати такий варіант не варто. Орієнтовні норми частоти серцевих скорочень (ЧСС) за віком:
- перші 28 днів після народження — близько 140 ударів за хвилину;
- старше 16 років — 65–80 ударів за хвилину.
Показники, за яких говорять про брадикардію, теж відрізняються за віком:
| Вік | ЧСС, за якої діагностують брадикардію (ударів за хвилину) |
|---|---|
| Дорослі у спокої | менше 55–60 |
| Підлітки 10–16 років | менше 65 |
| Діти 1–10 років | до 70 |
| Дитина до 1 року | менше 100 |
| Новонароджені | менше 110 |
Чим небезпечна брадикардія
Аритмія стає небезпечною тоді, коли супроводжується клінічними симптомами. Особливе занепокоєння викликає непритомність: саме в таких епізодах частіше трапляється зупинка серця, яка може призвести до смерті пацієнта.
Друга складова ризику — захворювання, симптомом яких виступає брадіаритмія. Серед них пухлини мозку, гіпотиреоз та інші стани. До переліку ускладнень низького пульсу належать недостатність серця та інші порушення, пов’язані з недостатнім кровопостачанням органів.
Класифікація патології
За механізмом розвитку лікарі виділяють два види брадикардії:

- Синусова — пов’язана з погіршенням активності синусового водія ритму.
- Несинусова — імпульс не може провестися між синоатріальним та атріовентрикулярним вузлами.
Для лікаря ця класифікація важливіша, бо допомагає правильно визначити тактику лікування. Для самопочуття людини зазначені види принципової різниці не мають.
Форми за походженням
- Патологічна — характерна для пацієнтів із захворюваннями серця чи інших органів.
- Фізіологічна — поширена серед цілком здорових людей, зокрема спостерігається у 25% чоловіків із добрим фізичним розвитком чи натренованістю.
- Медикаментозна — її викликають лікарські засоби.
Якщо брадіаритмія розвивається раптово, її називають гострою; якщо протягом кількох років — хронічною. Залежно від причини виділяють ще два типи:
- Інтракардіальний — наслідок захворювань серцевого м’яза.
- Екстракардіальний — безпосередньо не пов’язаний із серцем, а спричинений хворобами, які впливають на нього побічно.
Ступені тяжкості
Ще один критерій класифікації — виразність зниження ЧСС. Від неї залежить, наскільки тяжко перебігатиме патологія:
- виражена — ЧСС нижче 40 ударів за хвилину;
- помірна — від 40 до 50 ударів за хвилину;
- легка — 50–60 ударів за хвилину.
Симптоми брадикардії
При сповільненні ЧСС можна помітити як окремі ознаки, так і цілий комплекс. Симптоми неспецифічні, тому багато хто сприймає їх як прояв утоми чи старіння. Вираженість ознак варіює від незначної до інтенсивної. Найпоширеніші прояви:
- загальна слабкість;
- швидка стомлюваність;
- відчуття нестачі повітря;
- блідість слизових оболонок і шкіри;
- короткочасні напади порушення зору;
- зниження концентрації уваги.
Для спортсменів низький пульс може бути нормою. Це пов’язано з натренованістю: серце здатне повністю забезпечити органи киснем за значно меншої кількості скорочень завдяки високим навантаженням під час регулярних занять спортом.
Низький пульс у дітей
Для дорослих брадикардія не становить такої великої небезпеки, як для дітей. У дитячому віці механізми адаптації ще не до кінця сформовані, тому кров не може перерозподілитися й повною мірою забезпечити киснем усі тканини та органи. Через це дитина може раптово втратити свідомість, організм виснажується, а у тяжких випадках це закінчується смертю.
Особливу небезпеку брадіаритмія становить для немовлят: вона викликає гіпоксію, призводить до ішемічної хвороби та інших захворювань серця. Дитина погано пристосовується до навантаження, що заважає їй рости й розвиватися.
Симптоми мало відрізняються у різному віці. Основні ознаки:
- стрибки артеріального тиску;
- підвищене потовиділення;
- погіршення концентрації уваги;
- біль у грудній клітці, що давить;
- задишка при навантаженні;
- відсутність апетиту;
- сильна стомлюваність.
Чому сповільнюється пульс
Головний чинник, що провокує патологію, — порушення роботи синусового вузла. Конкретні причини брадіаритмії поділяють на три великі групи.

Фізіологічні причини
Одна з форм брадикардії не викликає в людини жодних порушень. Це фізіологічний тип, який не призводить до проблем із кровообігом і не потребує лікування: патологія минає самостійно, коли зникає її причина. До фізіологічних чинників сповільнення пульсу належать:
- стимуляція рефлекторних зон (масаж сонної артерії, натискання на очі);
- літній вік від 60–65 років;
- психоемоційна чи фізична перевтома.
Патологічні причини
До групи інтракардіальних патологічних причин належать:
- міокардит та ендокардит;
- інтоксикація організму;
- порушення обміну речовин;
- ішемічна хвороба серця;
- атеросклероз (склеротичний або постінфарктний).
Екстракардіальні причини брадикардії:
- низька температура тіла;
- виразка дванадцятипалої кишки або шлунка;
- обтураційна жовтяниця;
- підвищений внутрішньочерепний тиск;
- пухлини стравоходу чи діафрагми;
- високий рівень сечовини в крові;
- гіпертонічна хвороба.
Фармакологічні причини
Цей різновид брадіаритмії можна вважати зворотним: після відмови від ліків серце починає скорочуватися, як у здорової людини. Сповільнення пульсу викликають такі препарати:
- антиаритмічні: фенітоїн, аденозин, пропафенон, аміодарон, верапаміл, хінідин;
- симпатолітики: бретилат, раунатін, резерпін;
- серцеві глікозиди: дигоксин, дигітоксин, корглікон;
- бета-адреноблокатори: бісопролол, атенолол, тимолол.
Діагностика
Перший етап — огляд пацієнта й виявлення симптомів. Діагностика зазвичай не викликає труднощів, адже лікар одразу помічає рідкісний пульс. Найчастіше його промацують на зап’ясті або в ділянці сонної артерії. Щоб підтвердити діагноз, проводять:
- аускультацію — вислуховування тонів і шумів серця: лікар через передню грудну стінку оцінює роботу органа, може запідозрити пов’язані з ним захворювання й призначити додаткові дослідження;
- електрокардіографію — оцінку стану серця за біоелектричним імпульсом, що проходить через нього; іноді для точніших даних призначають добове (холтерівське) моніторування;
- навантажувальну велоергометрію — тест, що оцінює частоту серцевих скорочень при дозованому навантаженні.
Брадикардія на ЕКГ
Результати ехокардіографії при синусовій формі патології мало відрізняються від нормальних. Дослідження підтверджує синоатріальну чи атріовентрикулярну блокаду серця. На ЕКГ виявляють такі ознаки:
- випадання шлуночкових комплексів QRS із загального ритму;
- подовження інтервалу PQ (R) до 0,15–0,20 с на тлі постійного зубця P;
- при несинусовій формі брадіаритмії — подовжені інтервали QT, негативний зубець T, кількість комплексів QRS менша за кількість скорочень передсердь.
Лікування брадикардії
Для усунення фізіологічної форми патології спеціальне лікування не потрібне. В інших випадках лікарі вживають заходів проти причини брадіаритмії. Якщо є ознаки серйозного порушення гемодинаміки — слабкість, задишка, запаморочення, — призначають медикаменти, що прискорюють серцевий ритм:
- ізопреналін (аналог адреналіну);
- атропін;
- ефедрин.
Подібні препарати при брадикардії приймають за потреби, лише під час епізодів порушення ритму, найчастіше при зниженні пульсу до 40 ударів за хвилину. Курс лікування становить від тижня до кількох місяців. Як антиаритмічні засоби можуть використовувати солі магнію і калію.
Для регуляції роботи серця додатково призначають пропафенон, лідокаїн, корвалол та дараб. При гіпотиреозі використовують гормони щитоподібної залози, а при інфекціях — антибіотики.
Хірургічне лікування можливе при пухлинах у середостінні та вроджених аномаліях розвитку серця. Виражена ідіопатична брадикардія, що не піддається терапії й викликає серцеву недостатність, потребує імплантації кардіостимулятора. Він замінює синусовий вузол і генерує електричні імпульси.
Варто наголосити: будь-які препарати, зокрема ті, що прискорюють ритм, підбирає лікар після обстеження. Самостійний прийом таких засобів небезпечний, адже причиною сповільненого пульсу може бути інше захворювання, яке потребує окремого лікування.
Допомога при брадикардії в домашніх умовах
У разі несподіваного нападу передусім потрібно викликати швидку допомогу. Подальші дії визначаються виразністю брадикардії. Якщо ЧСС менша за 50 ударів за хвилину, радять:

- відчинити вікно, щоб забезпечити приплив свіжого повітря;
- дати хворому випити міцний чай або натуральну каву.
Коли пульс знизився до 40 ударів за хвилину, необхідно:
- покласти пацієнта й підняти йому ноги;
- для зняття болю за грудиною дати таблетку нітрогліцерину під язик, а якщо напад стався вперше — дві подрібнені таблетки екстракту беладонни.
Якщо людина знепритомніла, зволікати не можна: до приїзду медиків її потрібно покласти, забезпечити доступ повітря й постійно контролювати дихання та пульс. Такі заходи є лише першою допомогою — остаточне рішення про лікування ухвалює лікар після обстеження.
Народні засоби: що вони можуть і чого не можуть
У побуті при низькому пульсі часто згадують міцний чай, каву, відвари трав і збори із заспокійливою або тонізувальною дією. Частина таких порад справді перегукується з простими кроками першої допомоги — наприклад, з пропозицією випити міцного чаю чи кави, коли пульс знизився, але людина при свідомості.
Водночас народні засоби не усувають причину брадикардії. Якщо пульс сповільнений через блокаду серця, гіпотиреоз, інтоксикацію чи прийом ліків, трави й домашні напої не замінять ні діагностики, ні призначеної терапії. Самолікування в такій ситуації відкладає звернення до лікаря, а час у разі вираженої брадикардії може бути критичним.
Розумний підхід такий: зафіксувати показники пульсу й самопочуття, звернутися до лікаря для обстеження, а вже потім обговорити з ним, чи доречні ті чи інші домашні засоби як доповнення до основного лікування.
Коли звертатися до лікаря негайно
Є ситуації, коли зволікання небезпечне. Викликати швидку допомогу варто, якщо:
- людина знепритомніла або майже втратила свідомість;
- пульс нижчий за 40 ударів за хвилину;
- виник біль у грудній клітці;
- з’явилася виражена задишка або різка слабкість;
- низький пульс супроводжується сплутаністю свідомості.
У плановому порядку до лікаря звертаються, якщо низький пульс виявляють повторно, якщо він супроводжується стомлюваністю, запамороченням чи погіршенням переносимості навантажень. Лікар зіставить показники з віком, способом життя, прийомом ліків і результатами обстежень — лише так можна відрізнити фізіологічну особливість від симптоматичної брадикардії.











