Постійний ниючий біль у правому підребер’ї, гіркота в роті та відчуття розпирання після їжі часто свідчать не про гастрит, а про порушення роботи жовчного міхура. Гіпотонічна дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВП) — це стан, при якому м’язовий тонус органа знижений, і він не може ефективно виштовхувати жовч у дванадцятипалу кишку. Захворювання значно поширене: за даними гастроентерологів, воно виявляється у кожного третього школяра, а серед дорослих жінки страждають у десять разів частіше за чоловіків.
Що таке гіпотонічна дискінезія жовчовивідних шляхів
Жовчовивідні шляхи — це система проток і сфінктерів, яка забезпечує надходження жовчі з печінки та жовчного міхура в кишечник. При гіпотонічній формі дискінезії жовчний міхур постійно перебуває в розслабленому стані. Його стінки скорочуються мляво, тому необхідний об’єм жовчі не потрапляє в дванадцятипалу кишку вчасно. Це ускладнює перетравлення жирів, засвоєння вітамінів і може призвести до застою жовчі — холестазу.
Патологія частіше діагностується у худорлявих школярів, молодих людей та жінок віком 35–40 років. Виділяють два типи гіпотонічної дискінезії:
- Первинна — пов’язана з вродженими аномаліями будови сфінктерів або жовчних проток.
- Вторинна — розвивається як наслідок інших захворювань або зовнішніх чинників.
Причини розвитку гіпотонічної дискінезії
Зниження моторики жовчного міхура може бути спричинене способом життя, харчуванням та супутніми патологіями. До основних причин належать:
- Неправильне харчування з великими перервами між прийомами їжі, надлишком жирної та смаженої їжі.
- Часті стреси, нервове перенапруження, порушення режиму сну.
- Шкідливі звички — куріння, зловживання алкоголем.
- Захворювання вегетативної нервової системи: неврози, вегетосудинна дистонія, артеріальна гіпертензія.
- Хвороби травного тракту: холангіт, гастрит, холецистит, гастродуоденіт, виразкова хвороба, ентероколіт.
- Патології гепатобіліарної системи: цироз печінки, гепатити, гормональні розлади.
Окрему групу ризику становлять люди з імунодефіцитними станами. До неї входять пацієнти з ВІЛ-інфекцією чи СНІДом, хворобою Альцгеймера, лімфоцитарним лейкозом, злоякісними пухлинами кісткового мозку та ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою.
Характерні симптоми гіпомоторної дискінезії
Головний прояв захворювання — постійний ниючий біль у правому підребер’ї. Він може віддавати в спину, супроводжуватися відчуттям розпирання. Цікаво, що больовий синдром часто зменшується одразу після їжі, коли жовч починає виділятися. Крім болю, пацієнти відзначають:
- сухість і гіркоту в роті;
- періодичну нудоту, іноді блювання;
- жовтяничність склер і шкірних покривів;
- неприємний запах з рота;
- погіршення апетиту;
- часті головні болі;
- освітлення сечі та калу;
- рясне потовиділення.
У дітей симптоматика подібна, але може доповнюватися підвищенням температури тіла до 37,5 °С. Немовлята стають неспокійними, підтискають ніжки до живота, часто зригують і погано набирають вагу.
Як встановлюється діагноз
Поява будь-яких із перелічених симптомів є приводом звернутися до гастроентеролога. Для підтвердження або спростування діагнозу лікар призначає комплекс обстежень:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
- дуоденальне зондування;
- радіоізотопне дослідження печінки.
Додатково лікар може провести пальпацію для виявлення специфічних міхурових симптомів. Це ознаки, які вказують на патологію жовчного міхура при натисканні на певні зони:
| Симптом | Методика проведення |
|---|---|
| Кера | Пацієнт лежить на спині, затримує дихання на вдиху. Лікар натискає пальцем на зону проєкції жовчного міхура. Поява болю свідчить про позитивний тест. |
| Мерфі | Хворий сидить. Лікар натискає на ділянку жовчного міхура і просить зробити вдих животом. Біль вказує на патологію. |
| Василенко | Гастроентеролог злегка постукує ребром долоні по правому підребер’ю. Наявність болю свідчить про захворювання жовчних проток. |
| Мюссі-Георгієвського | Кінчиками пальців одночасно з обох боків натискають на грудинно-ключичні м’язи. При дискінезії біль іррадіює вниз. |
Лікування гіпотонічної дискінезії жовчовивідних шляхів
Прогноз при своєчасному діагностуванні сприятливий. Більшість пацієнтів, які дотримуються всіх рекомендацій лікаря, повністю відновлюються протягом 2–3 років і повертаються до звичного способу життя. Комплексне лікування включає:
- медикаментозну терапію;
- фізіотерапевтичні процедури;
- лікувальну фізкультуру;
- відмову від шкідливих звичок і дотримання режиму дня.
Медикаментозна терапія
Препарати допомагають відновити функціональність жовчного міхура та зменшити неприємні симптоми. Вибір конкретного засобу здійснює лікар з урахуванням особливостей пацієнта. Основні групи ліків:
| Фармакологічна група | Дія |
|---|---|
| Спазмолітики | Знімають спазми, полегшують виведення жовчі у дванадцятипалу кишку. |
| Холеретики | Підвищують секрецію жовчі, сприяють її виведенню, стимулюють скорочення жовчного міхура. |
| Холекинетики | Підвищують тонус жовчного міхура та розслаблюють сфінктери, покращуючи відтік жовчі. |
Дієта при гіпотонічній формі дискінезії
Для відновлення функцій печінки та жовчних шляхів призначається дієтичний стіл №5. Його основні принципи:
- Подрібнення. Їжте часто, але невеликими порціями — по 250–300 г 4–5 разів на день.
- Збалансованість білків, жирів та вуглеводів. Кількість білків відповідає вазі: 1 г на 1 кг, з них 50% тваринного походження. Жирів — 70–80 г, третина з них рослинні. Вуглеводів — 300–330 г, з яких 30–40 г прості.
- Виключення продуктів, багатих на пурини, холестерин, щавлеву кислоту та ефірні олії.
- Рясне пиття — 1,5–2 літри рідини на добу.
- Щадні способи приготування — відварювання, запікання без олії, тушкування, приготування на пару.
Дозволені продукти:
- Напої: чай з лимоном, відвар шипшини, фруктово-овочеві соки без цукру, протерті компоти.
- Супи: вегетаріанські, фруктові, молочні без пасерування овочів.
- М’ясо, риба, морепродукти: нежирна яловичина, кролик, курка без шкіри, індичка, судак, хек, тріска, креветки.
- Напівв’язкі каші: гречана, манна, вівсяна, рисова.
- Кисломолочні продукти: кефір, нежирний сир, йогурт. У обмеженій кількості — молоко, нежирна сметана, несолоний сир.
Заборонені продукти:
- Напої: какао, кава, алкоголь, газовані напої, виноградний сік.
- Каші: перлова, ячна, кукурудзяна, пшоно.
- Молочна продукція: вершки, жирна сметана, ряжанка.
- Овочі: бобові, шпинат, ревінь, баклажани, часник, спаржа, щавель.
Додаткові методи лікування
Як допоміжні засоби можуть використовуватися:
- Ароматерапія. Допомагає зняти втому, нервову перенапругу, зменшує сприйнятливість до стресів.
- Сольові ванни. Знімають м’язову напругу, підвищують імунітет.
- Рослинні відвари та чаї. Мають седативний ефект, покращують травлення. Для приготування використовують материнку, бергамот, ромашку, шавлію.
- Фізіопроцедури — електрофорез, ультразвук хвилями низької інтенсивності. Активізують обмінні процеси, підвищують імунітет, сприяють відновленню моторної функції жовчного міхура.
Профілактика гіпотонічної дискінезії
Щоб зменшити ризик розвитку захворювання або запобігти його загостренню, дотримуйтеся простих правил:
- Харчуйтеся регулярно, не допускайте тривалих перерв між прийомами їжі.
- Обмежте споживання жирних, смажених, копчених продуктів, фастфуду.
- Підтримуйте нормальну масу тіла, займайтеся помірною фізичною активністю.
- Уникайте стресів, навчіться методам релаксації.
- Своєчасно лікуйте захворювання травної системи та інші хронічні патології.
- Відмовтеся від куріння та надмірного вживання алкоголю.
