Коли на слизовій оболонці шлунка утворюється глибокий дефект, який довго не гоїться, лікарі говорять про виразкову хворобу. Це хронічне захворювання, що вимагає не лише медикаментозного лікування, а й суворого дотримання дієти. Без належної терапії виразка може призвести до кровотечі, прориву стінки шлунка або навіть раку. Щоб призначити ефективне лікування, фахівці використовують детальну класифікацію виразкової хвороби.
Мета та завдання класифікації виразки шлунка
Сучасна медицина накопичила глибокі знання про виразкові ураження травного тракту. Завдяки цьому захворювання має багатопланову класифікацію, яка враховує різні аспекти: причини виникнення, характер перебігу, розміри та локалізацію дефектів, наявність ускладнень. Такий підхід допомагає лікарю скласти індивідуальну тактику лікування, спрямовану на усунення виразки та запобігання рецидивам.
Класифікація виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки є спільною, оскільки механізми розвитку цих патологій практично не відрізняються. Розглянемо основні критерії, за якими систематизують захворювання.
Види виразки шлунка за МКХ-10
У Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду виразковій хворобі шлунка присвоєно код К25. Цей код має підвиди, які позначаються цифрами від 0 до 9 після крапки. Загалом виділяють чотири гострі форми, чотири хронічні та одну неуточнену форму. Гострі та хронічні форми додатково поділяються на виразки, що перебігають з кровотечею або без неї, з проривом або без нього, а також з поєднанням обох ускладнень.
Класифікація за причинами розвитку
Усі етіологічні фактори виразкового ураження слизової оболонки шлунка можна розділити на інфекційні та неінфекційні. Відповідно до цього виділяють такі види захворювання:
Виразка, асоційована з Helicobacter pylori
Ця форма розвивається внаслідок ураження травного тракту бактерією Helicobacter pylori. Мікроорганізм виробляє токсини, які пошкоджують слизову оболонку. Вважається, що близько 60% людей інфіковані цією бактерією, але виразку вона спричиняє лише при ослабленні місцевого імунітету. Тому наявність інфекції не завжди означає розвиток хвороби.
Виразка, не асоційована з Helicobacter pylori
Ця форма не пов’язана з бактерією. Причиною може бути посилене вироблення соляної кислоти або інші фактори. Окремо виділяють симптоматичні виразки, які виникають через дію ульцерогенних факторів. Основні види симптоматичної форми:
- Стресова. Виникає на тлі тяжких переживань.
- Шокова. Розвивається внаслідок тяжких опіків, інфаркту, інсульту, великих травм.
- Лікарська. Пов’язана з негативною дією медикаментів: кортикостероїдів, саліцилатів, антикоагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів, нітрофуранів.
- Ендокринна. Розвивається внаслідок нестачі фосфору та кальцію.
Класифікація за характером перебігу
Виразкова хвороба у різних пацієнтів може мати різний ступінь тяжкості, який залежить від вираженості симптомів та частоти загострень. За цим критерієм виділяють:
- Безсимптомний перебіг. Пацієнт не відчуває клінічних симптомів патології. Хворобу виявляють випадково під час обстеження з іншого приводу.
- Легкий перебіг. Симптоми мають стертий характер. Кожні кілька років відбуваються загострення.
- Середньотяжкий перебіг. Рецидиви трапляються 1–2 рази протягом року.
- Тяжкий перебіг. Хвороба загострюється понад 3 рази за 12 місяців. Імовірність ускладнень дуже висока.
Класифікація за кількісними та якісними особливостями
Виразкові дефекти можуть відрізнятися за кількістю та розмірами. За кількістю виділяють одиночні та множинні виразки. За розмірами розрізняють:
- Мала. Діаметр до 5 мм.
- Середня. Виразка досягає 20 мм у діаметрі.
- Велика. Розмір виразкового дефекту до 30 мм.
- Гігантська. Така виразка в діаметрі перевищує 30 мм.
Класифікація за локалізацією виразкових дефектів
У самому шлунку виразка може розташовуватися в різних відділах. Особливо небезпечними вважаються ушкодження в області переходу органу в дванадцятипалу кишку, оскільки дефект викликає застій харчової грудки. Загалом з урахуванням розташування виділяють виразкове ураження наступних відділів шлунка: кардіального, субкардіального, тіла шлунка, антрального та пілоричного.
Класифікація за Джонсоном
Для вибору методу хірургічного лікування використовують класифікацію виразки за Джонсоном. Вона виділяє три типи:
- І тип. Медіогастральна виразка, що виникає у 60% випадків.
- ІІ тип. Поєднана виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. За статистикою зустрічається у 20% пацієнтів.
- ІІІ тип. Пилородуоденальна форма захворювання. Частота її виникнення також 20%.
Інші класифікаційні ознаки
Крім перерахованих, існують додаткові критерії, які допомагають уточнити діагноз і тактику лікування:
| Класифікаційна ознака | Види |
|---|---|
| За перебігом | Гостра (діагноз виявлено вперше); хронічна (відзначаються загострення) |
| За клінічною формою | Типова; атипова (буває з атиповим больовим синдромом, безболевою чи безсимптомною) |
| За рівнем шлункової секреції | Із підвищеною секрецією; зі зниженою секрецією; із нормальною секрецією |
| За фазою захворювання | Хвороба на стадії ремісії; патологія на стадії загострення; активне загострення |
Класифікація ускладненої виразкової хвороби
При визначенні тактики лікування обов’язково враховують ускладнення, що супроводжують патологію. Найпоширеніші наслідки виразкової хвороби:
- Кровотеча. Частота виникнення – 15–20%. Кровотеча буває гострою або хронічною, за характером перебігу має 4 ступеня тяжкості.
- Пенетрація. Найчастіше супроводжує інші ускладнення. Патологія є поширенням виразок у сусідні органи і тканини: печінку, підшлункову, сигмовидну кишку та ін.
- Стеноз воротаря. Виникає на тлі занедбаної стадії патології, викликає звуження просвіту в області воротаря, що перешкоджає нормальному надходженню в шлунок води та їжі.
- Малігнізація. Це злоякісне переродження. За різними даними, виразка викликає рак у 2–12% випадків.
- Перфорація. Виникає у 4–10% пацієнтів. Це наскрізне пошкодження стінки шлунка на місці виразки. Стан небезпечний розвитком перитоніту.
Види хвороби, що не увійшли до жодної групи
Існує ще кілька видів виразки, які не вписуються в жодну з перерахованих класифікацій. Фахівці відносять їх до окремої групи:
- Цілуюча виразка. Вражає відразу кілька шарів задньої та передньої стінки шлунка одночасно. Дефект дуже довго гоїться.
- Калезна виразка. Найнебезпечніша форма щодо малігнізації. Розвивається у малій кривизні шлунка на тлі хронічної виразки. Виразка не гоїться, залишається відкритою.
- Постбульбарна виразка. Формується в тілі шлунка після хелікобактерної інфекції, перенесеної операції на шлунково-кишковому тракті, отруєнні медикаментозними препаратами.
- Пубертатна виразка. Найчастіше локалізується у субкардіальному відділі. Виникає у підлітків.
- Гастринома (синдром Золлінгера-Еллісона). Пов’язана з посиленим виробленням травного соку на тлі високої концентрації гастрину. Погано піддається лікуванню.
