Доброякісна пухлина – ознаки, діагностика та методи терапії

Доброякісна пухлина – патологічне новоутворення, що виникає внаслідок безконтрольного поділу, зростання та диференціювання клітин у тканинах по всьому організму. Доброякісні новоутворення не пов'язані з раком, але при невчасно розпочатому лікуванні можливе їх злоякісне переродження.

Характеристика доброякісного новоутворення

Це ділянка патологічної тканини, що складається із клітин, позбавлених нормальних властивостей. Пухлинні клітини здатні до агресивного розростання та руйнування тканин. За властивостями освіти можна поділити на великі групи – доброякісні і злоякісні:

  • Перша група частково зберігає здатність до диференціювання; структурою вони нагадують ту тканину, з якої походять. Ці утворення ростуть повільно, поступово стискаючи навколишні тканини, при цьому, не впроваджуючи їх.
  • Для групи злоякісних новоутворень характерна абсолютна втрата структурної та функціональної специфічності. Вони мають тенденцію до швидкого зростання і мають здатність до інвазії у прилеглі тканини чи органи.

Пухлинний ріст

Трансформація клітин відбувається незалежно від тканини, з якої сталося утворення. Три стадії пухлинного зростання:

  1. Ініціація – під впливом несприятливих чинників відбувається мутація двох генів ДНК: відповідальних за запрограмовану смерть клітини та контроль розмноження.
  2. Промоція – клітини активно, безперешкодно та безсимптомно розмножуються. Процес цей може тривати роками, не проявляючи себе.
  3. Прогресія – збільшення пухлини та здавлення тканин. У цьому етапі з'являються ознаки хвороби.

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Відмінність доброякісної пухлини від злоякісної

Існують гістологічні, патоморфологічні та клінічні ознаки, спираючись на які можна зробити висновок про доброякісність або злоякісність процесу:

Доброякісні

Злоякісні

Експансивне зростання. Здавлюють навколишні тканини, не проростаючи їх.

Інфільтративне зростання. Проростають навколишні тканини.

Частково зберігають структури батьківської тканини.

Атипія та поліморфізм клітин.

Чи не дають метастазів.

Схильні до метастазування.

Майже не впливають на загальний стан.

Викликають інтоксикацію, загальне виснаження організму.

Майже не рецидивують.

Схильні до рецидивів.

Види новоутворень незлоякісного характеру

Доброякісні новоутворення можуть відбуватися з будь-якого виду тканини: епітеліальної, сполучної, жирової, м'язової, лімфоїдної, нервової тощо.

  • Аденома – складається із залозистого епітелію, повторює форму органу з якого розвинулася. Найяскравіший представник – аденома простати. Виявляється почастішанням і хворобливістю при сечовипусканні, зниженням лібідо, безпліддям.
  • Гангліоневрома – походить з нервових волокон, часто розвивається у плода під час вагітності під впливом несприятливих факторів довкілля, інфекцій та вірусів.
  • Лімфангіома – складається з лімфатичних судин, що розвивається у внутрішньоутробному періоді у плода.
  • Гліома – походить із гліальної оболонки нервової тканини, може виявлятися крововиливом.
  • Неврома – походить з нервової тканини різної локалізації, проявляється нейропатичним болем.
  • Міома – походить з м'язової тканини, являє собою щільний тяж. Вражає репродуктивну систему жінок. Яскравий представник – міома матки. Виявляється порушеннями менструального циклу, поліменореями, альгодисменореями, безплідністю. При вагітності може призвести до невиношування плода.
  • Папілома – епітеліальна пухлина, поява якої провокується вірусним агентом. Є невеликою бородавкою на поверхні шкіри або слизової оболонки. Має високий ризик зловживання.
  • Остеома – освіта, що походить з кісткової тканини. Є уродженою, призводить до дефектів опорно-рухового апарату.
  • Хондром – складається з хрящової тканини, вражає верхні та нижні кінцівки, може виявлятися випадково, довгий час ніяк себе не проявляючи.
  • Ліпома – відбувається їхня жирова тканина. Небезпечна для життя, залежно від розміру може приносити загальний дискомфорт та болючі відчуття у місці дислокації.
  • Фіброма – доброякісне утворення зі сполучної тканини. Часто вражає жіночу репродуктивну систему, призводячи до порушень менструального циклу, болю при статевому акті, безпліддя.

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Ознаки доброякісної пухлини

Точнісінько визначити вид хвороби можна тільки після спеціальних аналізів. Ознаки незлоякісної пухлини:

  • головний біль;
  • нудота;
  • блювання;
  • почуття ломоти у м'язах;
  • температура;
  • слабкість.

Як виглядає не злоякісне новоутворення

Доброякісні освіти відрізняються за структурою та будовою, формою та чіткістю кордонів. Залежно від походження та локалізації можуть бути такі види пухлин:

  • округлі або овальні одиночні вузли з гладкою поверхнею;
  • кісти, заповнені рідиною;
  • у формі цвітної капусти чи гриба;
  • безформне скупчення клітин;
  • освіту на ніжці, пов'язаної з тканиною;
  • невизначена форма пухлини через особливості локалізації.

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Методи діагностики

Нерідко відрізнити доброякісний процес від злоякісного тільки на підставі скарг і загального огляду є дуже важким завданням. З метою диференціальної діагностики використовують інструментальні та лабораторні методи, найпопулярнішими з яких є:

  • Загальний та біохімічний аналіз крові – визначаються загальні ознаки запалення, анемія.
  • Аналіз на онкомаркери – для деяких пухлин у крові визначаються специфічні речовини, виявлення яких свідчить про точну локалізацію процесу у тому чи іншому органі.
  • УЗД органів гепатодуоденальної зони, черевної порожнини, тазу тощо – виявляють місце локалізації пухлини, форму, щільність.
  • МРТ і КТ – найточніші методи для з'ясування локалізації пухлини та її метастаз, якщо такі є.
  • Біопсія – прижиттєве дослідження тканини щодо переродження її гістологічної структури під впливом пухлинного процесу чи інший патології.

Лікування доброякісної пухлини

Збільшення пухлини у розмірі, здавлення тканин, трансформація в злоякісне новоутворення – це може призвести до погіршення загального стану, якості життя, інвалідизації та смерті пацієнта. Доброякісний процес, виявлений на ранній стадії, легко піддається корекції та повному лікуванню. Залежно від виду пухлини, її локалізації, загального стану, віку хворого можливі такі методи лікування:

  • хірургічне видалення пухлини;
  • кріогенна коагуляція або кріокоагуляція;
  • замісна гормональна терапія

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Хірургічне лікування

Методом вибору є оперативне видалення пухлини у вигляді хірургічного інструментарію або лазера. Оскільки незлоякісна пухлина не проростає в сусідні тканини, а також не схильна до метастазування, рецидиви після таких операцій трапляються дуже рідко. Утворення вилущують з надрізу на тканині, зменшуючи зайву шкідливу дію на пацієнта.

Кріокоагуляція

Кріокоагуляція є одним з різновидів хірургічного лікування, при якому використовується властивість пухлини руйнуватися під впливом екстремально низьких температур. Даний метод ефективний при локалізації пухлини в суглобах, кістках та м'яких тканинах верхніх та нижніх кінцівок, тазу, грудної клітки та у хребті.

Екстремальні температури створюються точковим впливом на утворення азоту, аргону або гелію за допомогою спеціального інструментарію. Останнім часом використання азоту для цієї процедури йде на другий план через ушкоджуючу дію на навколишні пухлина тканини.

Замісна терапія

У ряді випадків пухлини виникають з тканин ендокринних органів, при збої їх гормонсинтезуючої функції. Невеликі розміри новоутворення можуть бути показанням призначення замісної гормонотерапії, виключаючи, у своїй хірургічне втручання.

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Лікування незлоякісної пухлини в домашніх умовах

Результат лікування більшою мірою залежить від способу життя та звичок пацієнта. З цією метою важливо дотримуватися таких рекомендацій:

  1. Загальнозміцнювальні заходи – помірне загартовування, прийом вітамінних комплексів, збалансована дієта.
  2. Уникнення стресових ситуацій наскільки це можливо.
  3. Звільнення від шкідливих звичок – куріння, прийом спиртних напоїв.
  4. Помірне фізичне навантаження – ходьба щодня протягом 30 хвилин, плавання, йога.
  5. Здоровий восьмигодинний сон.

Дієта

Будь-який пухлинний процес виснажує енергетичні запаси організму, не залишаючи йому жодного шансу успішно боротися з патологічним процесом. Збалансована дієта, повна мінералів, нутрієнтів, вітамінів та клітковини сприяє підтримці організму в тонусі. Вона уповільнює пухлинний процес, покращує загальний стан.

Харчування підтримує високий рівень мотивації на одужання, відновлення організму післяопераційний період. Основні принципи дієти – уникати гастрономічних надмірностей, вживати продукти, багаті на поживні речовини, бажано домашнього приготування.

Слід виключити або різко обмежити такі продукти:

  • прості вуглеводи, замінюючи їх складними (довгими);
  • смажену, копчену їжу, вживаючи при цьому їжу, приготовлену на пару та запечену;
  • алкоголь;
  • кофеїновмісні напої.

Доброякісна пухлина - ознаки, діагностика та методи терапії

Народні засоби

Використання засобів народної медицини допустиме лише як додатковий компонент до основного лікування. Не слід використовувати їх як самостійне лікування. Найпопулярніші методики нетрадиційного лікування пухлин:

  • Вживання йоду. Розводити 1 краплю спиртового розчину йоду у склянці води та випивати натще. Наносити йодні сітки на область шиї. У жодному разі не використовувати йод при захворюваннях щитовидної залози.
  • Трав'яні та рослинні відвари. Допустимо приготування відварів із листя берези, лопуха, ягід бузини. Для цього в 500 мл кип'яченої води помістити дві столові ложки сировини, настоявшись протягом ночі. Вживати 3 десь у день їжі. Можна замінити чай чи каву.
  • З'їдати щодня 8-9 сирих ядерців абрикосових кісточок, розділивши цю кількість на три прийоми.
  • Щоденне вживання 1 склянки морквяного соку під час їжі замість чаю чи кави.

Профілактика

Ключовим фактором у запобіганні захворюванням є здоровий спосіб життя. Не допустити розвитку онкології можна, дотримуючись профілактичних заходів:

  • збалансоване, дрібне харчування;
  • помірні аеробні фізичні навантаження;
  • обмеження часу перебування під прямими ультрафіолетовими променями;
  • повноцінний відпочинок, восьмигодинний сон;
  • дотримання правил особистої гігієни;
  • проходження скринінгових оглядів дільничними лікарями відповідно до графіка.

Відео

EuroMD
Додати коментар