Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів — це функціональний розлад, при якому жовчний міхур скорочується занадто часто та сильно. Через це жовч не встигає нормально виділятися в тонкий кишечник, що порушує травлення і викликає характерні болі. Захворювання може виникнути як у дітей, так і у дорослих, але найчастіше його діагностують у жінок віком 30–35 років та у дітей астенічної статури.
Механізм розвитку захворювання
У нормі жовчний міхур накопичує жовч, яку виробляє печінка, і викидає її в дванадцятипалу кишку під час травлення. Цей процес регулюється вегетативною нервовою системою та гормонами. При гіперкінетичній формі дискінезії тонус жовчного міхура підвищений, а його скорочення стають частими і швидкими. Сфінктери — м’язові клапани, які контролюють вихід жовчі, — не встигають розкритися синхронно зі скороченнями. В результаті жовч застоюється або викидається недостатніми порціями, що призводить до порушення перетравлення жирів і появи симптомів.
Важливу роль у розвитку цього стану відіграють стреси, гормональні зміни та особливості будови жовчовивідної системи. У дітей та підлітків астенічної (худорлявої) статури вегетативна нервова система часто працює з переважанням симпатичного тонусу, що сприяє гіперкінезії жовчного міхура.
Причини патології
Залежно від походження гіперкінетичну дискінезію поділяють на первинну та вторинну.
Первинні причини
Первинна форма виникає через вроджені особливості будови жовчовивідної системи або через спосіб життя. За статистикою, близько 12% випадків пов’язані саме з первинними факторами. До них належать:
- малорухливий спосіб життя;
- похибки у харчуванні — нерегулярні прийоми їжі, надлишок жирного та смаженого;
- часті стреси, нервові перенапруги;
- уроджена слаборозвинена мускулатура жовчного міхура;
- подвоєння жовчного міхура або проток;
- наявність перегородок у протоках або самому органі;
- звуження або закупорка просвіту жовчного міхура.
Вторинні причини
Вторинна дискінезія розвивається на тлі інших захворювань органів травлення або системних порушень. Серед них:
- запальні та бактеріальні захворювання шлунка — гастрит, виразкова хвороба, ентероколіт;
- патології печінки та підшлункової залози — гепатит, панкреатит, холангіт;
- жовчнокам’яна хвороба;
- гіпотиреоз та інші ендокринні порушення;
- запалення яєчників;
- хронічний апендицит;
- ваготонія — підвищений тонус блукаючого нерва;
- стан після операцій на органах черевної порожнини.
Ознаки ДЖВП за гіперкінетичним типом
Головний симптом — гострі напади коліки в правому підребер’ї, які можуть віддавати в праву лопатку, ключицю або ділянку шлунка. Біль виникає періодично і триває від 20 до 30 хвилин. Найчастіше напад провокують сильна перевтома, стрес, підйом тяжкості або порушення дієти.
Крім болю, можуть спостерігатися й інші симптоми:
- жовтяничність шкіри, склер очей, слини;
- потемніння сечі та знебарвлення калу;
- гіркота у роті, особливо вранці;
- неприємний запах із рота;
- порушення стільця — чергування проносів і закрепів;
- підвищена стомлюваність, дратівливість;
- напади прискореного серцебиття;
- зниження лібідо.
Діагностика дискінезії жовчного міхура
При появі характерних болів або інших симптомів слід звернутися до гастроентеролога. Лікар проводить огляд, пальпацію (промацування) та перкусію (простукування) ділянки печінки та жовчного міхура, після чого призначає додаткові обстеження.
Лабораторні методи
- Загальний аналіз крові — при супутньому запаленні підвищуються лейкоцити та ШОЕ.
- Загальний аналіз сечі — може виявити жовчні пігменти.
- Аналіз калу — допомагає виключити гельмінтоз.
Інструментальні методи
- УЗД черевної порожнини — визначає форму дискінезії, розміри жовчного міхура, наявність перетяжок або каменів.
- Дуоденальне зондування — дозволяє оцінити склад жовчі, виявити ознаки запалення, паразитів або конкрементів.
- Гепатобіліарна сцинтиграфія — радіоізотопне дослідження, яке показує форму жовчного міхура, швидкість його скорочення та тип порушення моторики.
Як лікувати гіпермоторну ДЖВП у дорослих та дітей
При своєчасній діагностиці та правильному лікуванні гіперкінетичну дискінезію можна повністю усунути протягом приблизно двох років. Основними напрямками терапії є нормалізація режиму сну та відпочинку, дотримання дієти та прийом медикаментів. Обов’язковий курс лікування зазвичай триває 3–4 тижні, після чого схему коригують: зменшують дозу препаратів або повністю їх відміняють, розширюють раціон. За потреби курси повторюють кожні півроку.
Специфічного лікування для дітей не існує — застосовуються ті ж принципи, що й для дорослих, але з урахуванням вікових дозувань і особливостей харчування.
Препарати при дискінезії жовчовивідних шляхів
Медикаментозну терапію призначає лікар індивідуально. Обов’язковими групами препаратів є:
- Холекінетики — стимулюють скорочення жовчного міхура та покращують відтік жовчі, захищають клітини печінки. Наприклад, оксафенамід.
- Спазмолітики — знімають спазм сфінктерів і зменшують біль. Використовуються такі препарати, як дротаверин, папаверин, мебеверин.
Як допоміжні засоби можуть бути рекомендовані заспокійливі препарати — настойка валеріани, пустирника, Ново-Пасит. Жінкам у передменструальний період при частих нападах іноді призначають ін’єкції прогестерону.
Дієтотерапія
При захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів призначається лікувальний стіл № 5 за Певзнером. Мета дієти — зменшити навантаження на жовчний міхур, нормалізувати травлення і запобігти загостренням. Основні правила:
- харчуватися невеликими порціями 4–6 разів на день;
- віддавати перевагу варінню, приготуванню на парі, тушкуванню, запіканню без скоринки;
- обмежити споживання солі до 3 г на добу;
- їжа має бути теплою, каші та жилисте м’ясо бажано вживати у перетертому вигляді.
Дотримуватися дієти необхідно щонайменше 3–4 місяці, а за потреби — довше.
У раціон можна включати:
- нежирні сорти риби та м’яса;
- овочі, некислі фрукти та ягоди;
- в’язкі каші — манну, рисову, гречану;
- макаронні вироби з твердих сортів пшениці.
Виключити слід:
- овочі з високим вмістом щавлевої кислоти — шпинат, редис, редьку, щавель;
- копченості, соління, маринади;
- жирну молочну продукцію;
- чорний хліб, свіжу випічку.
Інші способи лікування
Для відновлення нормального травлення та загального оздоровлення, крім дієти і ліків, можуть бути призначені:
- фізіотерапія — голковколювання, ароматерапія, електрофорез;
- санаторно-курортне лікування;
- закриті тюбажі та зондування;
- прийом мінеральних вод.
Народні засоби при дисфункції жовчного міхура
За погодженням з лікарем можна використовувати відвари та настої лікарських трав. Добре зарекомендували себе:
- Корінь солодки: 2 чайні ложки подрібненої сировини залити 200 мл окропу, витримати на паровій бані 15 хвилин, процідити, розбавити 100 мл теплої води. Приймати по 100 мл 3 рази на день. Курс — 3–4 тижні.
- Кукурудзяні рильця: 4 столові ложки сировини залити 1 літром окропу, настоювати 3 години. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Курс — 3–4 тижні.
Чим небезпечна гіпермоторна дискінезія
Без належного лікування гіперкінетична дискінезія може призвести до серйозних ускладнень:
- дуоденіт — запалення дванадцятипалої кишки;
- гострий панкреатит — запалення підшлункової залози;
- холецистит — запалення жовчного міхура;
- жовчнокам’яна хвороба — утворення каменів у жовчному міхурі та протоках.
Тому важливо не ігнорувати симптоми і вчасно звертатися до лікаря.
