Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів у дітей та дорослих

Патологічні зміни у роботі жовчного міхура та сфінктера називають дискінезією. У медичному довіднику класифікації хвороб (МКХ-10) це патології надано код К82. Захворювання призводить до порушення функції травлення та без належного лікування призводить до ускладнень.

Механізм розвитку захворювання

При гіперкінетичній формі дискінезії тонус жовчного міхура підвищений. Часті та швидкі скорочення призводять до того, що сфінктери (м'язові клапани жовчного міхура) не встигають розкритися. Через це жовч надходить у тонкий кишечник у недостатньому обсязі.

Важлива роль у регуляції моторики жовчного міхура відводиться вегетативної нервової системи та гормональним змінам. Найчастіше патологія зустрічається у дітей та школярів астенічної (худощавої) статури. У дорослих захворювання діагностують найчастіше серед жінок віком від 30 до 35 років.

Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів у дітей та дорослих

Причини патології

Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом поділяється на дві групи, залежно від причин появи:

  • Первинна . Виникає через вроджені вади розвитку жовчовивідної системи або в результаті порушень режиму харчування, способу життя, вегетативної нервової системи.
  • Вторинна . Є наслідком захворювань інших органів прокуратури та систем організму.

Первинні причини

За даними статистики, у 12% випадків причиною розвитку гіперкінетичної дискінезії є первинні фактори. До них відносяться:

  • малорухливий спосіб життя;
  • похибки у харчуванні;
  • хронічна алергія;
  • часті стреси, нервові перенапруги;
  • уроджена слаборозвинена мускулатура;
  • подвоєння жовчного міхура чи проток;
  • наявність перегородок у протоках чи самому органі;
  • звуження або закупорка просвіту жовчного міхура.

Вторинні

Причинами вторинної дискінезії є захворювання або стану, що є у людини:

  • запальні чи бактеріальні захворювання шлунка – гастрит, виразка, ентероколіт;
  • патології печінки – гепатит, панкреатит, холангіт, наявність конкрементів у жовчному міхурі чи протоках;
  • глистні інвазії;
  • сальмонельоз;
  • жовчнокам'яна хвороба;
  • гіпотеріоз та інші ендокринні порушення;
  • клімакс у жінок;
  • запалення яєчників;
  • хронічний апендицит;
  • ваготонія (підвищений тонус блукаючого нерва);
  • відновлення після операцій на органах черевної порожнини;
  • цукровий діабет.

Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів у дітей та дорослих

Ознаки ДЖВП за гіперкінетичним типом

Характерний симптом дискінезії – гострі напади коліки у сфері правої лопатки, ключиці, підребер'я, шлунка. Неприємні відчуття виникають періодично і тривають від 20 до 30 хвилин. Найчастіше біль з'являється після сильної перевтоми, стресу, підйому тяжкості.

Крім больового синдрому виділяють і загальні симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів:

  • жовтяничність шкіри, очних яблук, слини;
  • потемніння калу та сечі;
  • шкірний свербіж;
  • гіркота у роті відразу після пробудження;
  • неприємний запах із рота;
  • здуття живота;
  • нудота блювота;
  • худорлявість;
  • порушення стільця – пронос чи запор;
  • дратівливість;
  • підвищена стомлюваність;
  • безсоння;
  • напади ЧСС (частого серцебиття);
  • відсутність лібідо.

Діагностика дискінезії жовчного міхура

При появі будь-яких незрозумілих симптомів або печінкових колік слід звернутися до лікаря гастроентеролога. Він проведе зовнішній огляд, пальпацію (промацування) та перкусію (простукування) печінки та жовчного міхура.

Щоб підтвердити первинний діагноз ДЖВП (дискінезії жовчного міхура), призначаються лабораторні та інструментальні методи діагностики:

  • Загальний аналіз крові . При супутніх запальних захворюваннях аналіз показує підвищену кількість лейкоцитів та ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).
  • Загальний аналіз сечі . У біоматеріалі є жовчні пігменти.
  • Аналіз калу . Визначає наявність гельмінтозу.
  • УЗД (ультразвук) черевної порожнини . Діагностика визначає форму дискінезії, розміри жовчного міхура, наявність перетяжок, камінців.
  • Дуоденальне зондування . Визначає наявність ознак запалення, паразитів, конкрементів у жовчному міхурі.
  • Гепатобіліарна сцинтиграфія . Допомагає встановити форму жовчного міхура, швидкість скорочення, встановити тип патології.

Як лікувати гіпермоторну ДЖВП у дорослих та дітей

При своєчасній діагностиці та якісному лікуванні ДЖВП за гіпемоторним типом вдається повністю усунути за 2 роки. Основними методами терапії є:

  • нормалізації режиму сну та відпочинку;
  • дотримання дієтичного харчування;
  • прийом медикаментозних препаратів;

Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів у дітей та дорослих

Тривалість обов'язкового лікування становить 3-4 тижні. Після цього схему коригують: знижують або повністю відмовляються від лікарських препаратів, розширюють раціон. За необхідності курси повторюють кожні півроку. Специфічного лікування для дітей немає. При виявленні дискінезії у дитини дотримуються загальних схем терапії.

Препарати при дискінезії жовчовивідних шляхів

Вибір необхідних лікарських засобів здійснюється лікарем. Обов'язково всім пацієнтам із підвищеною скоротливістю жовчного міхура призначають:

  • Холекінетики . Надають жовчогінну дію, захищають клітини печінки. Препарати покращують відтік жовчі, підвищують імунітет, запобігають розвитку запалення. До популярних ліків цієї групи належать:
  1. Холосас;
  2. таблетки Оксафенамід;
  3. Гепабене;
  4. Сульфат магнію;
  5. Хофітол;
  6. Галстена.
  • Спазмолітики . Зменшують вираженість та інтенсивність больового синдрому. Запобігають загостренню запальних процесів. На практиці використовуються:
  1. Но-шпа;
  2. Дротаверін;
  3. Дюспаталін;
  4. Папаверін.

Як допоміжні засоби можуть використовуватися заспокійливі препарати – Настойка валеріани, Пустирник, Ново-Пассіт. Жінкам у передменструальний період за наявності нападів дискінезії прописуються ін'єкції прогестерону.

Дієтотерапія

При захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів призначається лікувальний стіл № 5 та його варіації. Ціль дієти – знизити вираженість неприємних симптомів, нормалізувати травлення. Харчування має на увазі дотримуватися низки правил:

  • Є невеликими порціями, але часто 4-6 разів на день.
  • Віддати перевагу смаженню, щадним кулінарним методам обробки – варінню, приготуванню на парі, гасіння, запікання.
  • Обмежити споживання солі до 3 г на добу.
  • Їжу є теплою. Каші та жилисте м'ясо бажано вживати у перетертому вигляді.

Меню будується на основі списку дозволених/заборонених продуктів. Дотримуватись його необхідно мінімум 3-4 місяці.

Можна їсти

Виключені з раціону

Вчорашній хліб.

Жирне м'ясо, риба.

Нежирні сорти риби та м'яса.

Шоколад.

Овочі, некислі фрукти та ягоди.

Овочі з високим вмістом щавлевої кислоти – шпинат, редис, редька, щавель.

В'язкі каші – манна, рисова, гречана.

Бобові культури.

Макаронні вироби із твердих сортів пшениці.

Копчення, соління, маринади.

Овочеві супи.

Ковбасні вироби.

Фастфуд.

Жирна молочна продукцiя.

Чорний хліб, свіжі випічки.

Гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів у дітей та дорослих

Інші способи лікування

Для відновлення нормального травлення, усунення неприємних симптомів та загального оздоровлення крім дієти та прийому лікарських препаратів призначають:

  • фізіотерапію – голковколювання, ароматерапію, електрофорез;
  • санаторно-курортне лікування;
  • масаж;
  • використання закритих тюбажів та зондування;
  • прийом мінеральних вод.

Народні засоби при дисфункції жовчного міхура

При дозволі лікаря в домашніх умовах лікування дискінезії можливе з використанням відварів та настоїв лікарських трав. Добре усувають дисфункцію жовчного міхура:

  • Корінь солодки . Дві чайні ложки подрібненої сировини залити 200 мл окропу. Витримати над паровою лазнею 15 хвилин. Процідити, розбавити 100мл теплої води. Приймати по 100 мл 3 десь у день. Курс лікування – 3-4 тижні.
  • Кукурудзяні рильця . Залити 4 ст. л. сировини літром окропу. Залишити наполягати на 3 години. Приймати по 1 ст. л. 3 рази/добу. Тривалість використання – 3-4 тижні.

Чим небезпечна гіпермоторна дискінезія

Без необхідного лікування ДЖВП призводить до розвитку низки неприємних ускладнень. Часто дисфункція жовчного міхура викликає:

  • дуоденіт – запалення дванадцятипалої кишки;
  • гострий панкреатит – запалення підшлункової залози;
  • холецистит – запалення жовчного міхура;
  • жовчнокам'яну хворобу – скупчення конкрементів у жовчовивідних протоках.

Відео

EuroMD
Додати коментар