Хламідіоз – причини виникнення, прояви та методи терапії

Щорічно хламідіоз діагностується у 100 млн людей у світі. Всесвітня організація охорони здоров'я відносить його до найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Близько 5-15% сексуально активних людей віком від 20 до 40 років заражені хламідійною інфекцією.

Що таке хламідіоз

Інфекційне венеричне захворювання, яке викликається бактеріями Chlamydia trachomatis, називається хламідіозом. Недугу провокують дрібні бактерії, що вражають клітини в організмі людини. Довгий час хламідії можуть існувати в L-формі, ще званій сплячкою, і ніяк себе не проявляти. За статистикою, носіїв у світі налічується близько 1 млрд. Таке широке поширення пов'язане з безсимптомним перебігом хвороби.

Активне розмноження бактерії починається лише після ослаблення сил організму, коли імунітет людини знижується. Існує близько 15 видів хламідій, які вражають лімфовузли, очі, але найчастіше зустрічається інфекція сечостатевих органів. Крім неї, бактерія може викликати:

  • кон'юнктивіт;
  • артрити;
  • венеричну лімфогранульому;
  • пневмонію;
  • серцево-судинні патології

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

Чим небезпечне захворювання

Ускладнення хламідійної інфекції залежить від її локалізації в організмі. У жінок захворювання викликає:

  • Сальпінгоофорит – запалення яєчників і маткових труб, яке небезпечне розвитком спайкової хвороби та подальшим стійким трубним безпліддям. Іноді виникають окремо сальпінгіт та оофорит.
  • Ендометрит – запалення слизової оболонки матки. Торкаються глибокі шари оболонки, що є небезпечним для жінок викиднями.
  • Ендоцервіцит – запалення шийки матки. У найгірших випадках хвороба призводить до пухлинних процесів.
  • Бартолініт – запалення вивідної протоки великої переддверної залози піхви, що провокує розвиток кісти.

У чоловіків урогенітальний хламідіоз може призводити до порушення еректильної функції та подальшої безплідності. Інші поширені наслідки:

  • простатит – запалення передміхурової залози;
  • епідидиміт – ураження хламідіями придатка яєчка;
  • уретрит – запальний процес у сечівнику.

Особливо небезпечна хламідійна інфекція для новонароджених. Вони частіше приймає вроджену форму, оскільки передається у процесі пологів. Основні ускладнення у дитини:

  • Хламідійна пневмонія – одне з найважчих запалень легенів, яке часто призводить до смерті.
  • Енцефалопатія – ураження головного мозку, що веде до судом та зупинки дихання.
  • Хламідійний кон'юнктивіт – запалення слизової очей.
  • Генералізована хламідійна інфекція , при якій уражені кілька органів: серце, печінка, легені, травний тракт.

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

Як передається

Основний шлях зараження хламідійною інфекцією – статевий.

Бактерії передаються під час незахищеного сексуального контакту: вагінального чи анального. Інші шляхи зараження:

  • Контактно-побутовий. Хламідії не можуть існувати поза організмом людини, але в результаті досліджень було встановлено, що бактерії зберігають інфекційність на побутових предметах до 2 діб.
  • Вертикальна. Якщо жінка інфікована під час вагітності, то є високий ризик зараження бактеріями дитини.

Симптоми хламідіозу

Інфекція небезпечна тим, що часто не виявляє симптомів. Такий перебіг спостерігають у 46% чоловіків та у 67% жінок.

Людина може заразити свого партнера навіть за відсутності видимих ознак інфекції.

Після проникнення хламідій в організм починається інкубаційний період, що триває 7-14 днів. Перші ознаки хламідіозу з'являються лише через зазначений термін.

Деякі симптоми відзначаються і раніше, але багато хто не звертає на них уваги. Через 10-14 днів після появи можуть різко зникнути. Це не говорить про одужання. Таке трапляється, коли інфекція просто «затаїлася». При ослабленні імунітету знову трапляються рецидиви.

Ознаки захворювання у жінок

Основний симптом урогенітального хламідіозу – зміна характеру вагінальних виділень. Білий колір змінюється на жовтуватий, як видно на фото. З'являється неприємний запах із піхви. Виділення можуть бути слизово-гнійними або слизовими. Інші ознаки хламідіозу у жінок:

  • свербіж в області промежин і в сечівнику;
  • короткочасне підвищення температури;
  • біль унизу живота, не пов'язана з менструацією;
  • Загальна слабкість;
  • кровотечі між менструаціями;
  • печіння при сечовипусканні;
  • болі у зовнішніх та внутрішніх статевих органах.

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

У чоловіків

На ранній стадії захворювання виникають симптоми хронічного запалення сечівника.

Ознаки схожі на клінічну картину уретриту або циститу, який триває кілька місяців.

Найчастіші симптоми:

  • печіння та різі в уретрі при сечовипусканні;
  • перша крапля сечі дуже каламутна, наче густа;
  • почервоніння та набряк отвору уретри;
  • виділення крові при сім'явипорскуванні;
  • підвищення температури;
  • Загальна слабкість;
  • біль у мошонці, попереку, яєчках.

Хламідіоз новонароджених

Симптоми вродженої хламідійної інфекції з'являються у дитини на 10-12-й день після народження. Хвороба може протікати з ураженням органів дихання, очей та вух. Залежно від локалізації інфекції виникають:

  • слизові прозорі виділення з носа;
  • утруднене дихання;
  • закладеність носа;
  • виразки на слизових оболонках;
  • запалення лімфовузлів;
  • висока температура;
  • склеювання повік після сну;
  • набряк та почервоніння очей;
  • млявість, втрата апетиту;
  • приступоподібний кашель;
  • часте відрижка;
  • здуття живота;
  • посиніння шкірних покривів.

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

Діагностика

Хламідіоз часто поєднується з іншими урогенітальними інфекціями. Це ускладнює діагностику та подовжує курс лікування. Складнощі пов'язані і з частим безсимптомним перебігом захворювання. З появою характерних ознак чоловік повинен звернутися до уролога, а жінка – до гінеколога. Дитині при хламідіозі потрібна допомога педіатра.

Для дослідження у жінок беруть мазок із піхви, у чоловіків – сперму чи виділення з уретри. Матеріалом можуть бути кров чи сеча. Основні методи діагностики:

  • ПЛР на хламідії. Метод полімеразної ланцюгової реакції виявляє збудника у відокремлюваному уретри, піхви та шийки матки. Точність дослідження – 95%.
  • Імуноферментний аналіз (ІФА). Процедура допомагає виявити антитіла до хламідій, які можуть бути присутніми у забраному матеріалі.
  • Бакпосів. Проводиться визначення чутливості збудника до антибактеріальним препаратам.

Аналіз на хламідії

Забирання біоматеріалу у жінок відбувається під час стандартного огляду гінекологом. Лікар вводить у піхву дзеркала, а потім невеликим шпателем бере невелику кількість слизу зі стінок матки, її шийки або піхви, після чого наносить на предметне скло. Процедура абсолютно безболісна та безпечна.

У чоловіків для дослідження вглиб уретри вводиться невеликий зонд. Лікар робить кілька обертальних рухів, щоб зібрати необхідну кількість матеріалу. Воно наноситься на предметне скло, потім матеріал досліджується у лабораторії.

Лікування хламідіозу

Тактика терапії підбирається індивідуально кожному за пацієнта. Лікар зважає на загальний стан здоров'я, супутні патології. Лікування ведеться у 2 напрямках:

  • Пригнічення розмноження бактерій. Антибіотики при хламідіозі у жінок та чоловіків – основний метод лікування. Тривалість курсу становить 7-14 днів. При необхідності до схеми лікування додаються протигрибкові засоби: Флуконазол, Ністатин, Пімафуцин.
  • Зміцнення імунітету. З цією метою використовуються імуномодулюючі препарати, ферменти та пробіотики.

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

Протягом усього курсу лікування необхідно відмовитися від алкоголю, гострої та смаженої їжі, прянощів, знизити фізичну активність. Для полегшення симптомів лікар дає направлення на магнітотерапію чи інші фізіотерапевтичні процедури.

Антибактеріальна терапія

Проти хламідій ефективні лише антибіотики. При хламідіозі призначаються препарати, що знищують бактерії внутрішньоклітинно. Такі антибіотики зустрічаються серед фторхінолонів, макролідів та тетрациклінів.

Якщо у пацієнта було виявлено змішану інфекцію, підбираються препарати широкого спектра дії. Найчастіше призначаються:

  • Доксициклін;
  • Спіраміцин;
  • Еритроміцин;
  • Азитроміцин;
  • Тетрациклін;
  • Ломефлоксацін.

Імуномодуляція

Суть імуномодулюючої терапії – підвищення імунітету. Це допомагає організму активніше чинити опір хламідійній інфекції та скоротити курс лікування антибіотиками. Приклади ефективних імуномодуляторів:

  • Метилурацил;
  • Таквітін;
  • Циклоферон;
  • Поліоксідоній.

Хламідіоз - причини виникнення, прояви та методи терапії

Схема лікування хламідіозу у вагітних жінок

Якщо у пацієнтки хронічна форма захворювання, то лікар призначає терапію після 20 тижнів вагітності, коли у малюка сформувалися органи та системи. Коли ризик інфікування дитини високий або є ознаки внутрішньоутробної інфекції, що виникла, лікування починається раніше. Способи терапії:

  • одноразовий прийом антибіотика, до якого дуже чутливі хламідії;
  • Короткий курс антибіотикотерапії.

Для жінок безпечнішими вважаються антибіотик Еритроміцин та інші подібні препарати з групи макролідів. Тетрацикліни вагітним протипоказані через велику кількість побічних ефектів. До прийому антибіотиків додаються:

  • рослинні імуномодулятори: Деринат ;
  • ферменти:

Профілактика

Критерій одужання – отримання негативного результату на хламідії через 1,5-2 місяці після завершення терапії. При гострій формі захворювання прогноз лікування є сприятливим. Запущена інфекція найчастіше протікає з ускладненнями. Щоб їх уникнути, необхідно дотримуватися правил профілактики:

  • виключити безладні статеві зв'язки;
  • користуватись бар'єрними методами контрацепції;
  • сповіщати партнера про наявність хламідіозу;
  • обстежитись у разі незахищеного випадкового сексуального контакту;
  • здати аналізи на приховані інфекції під час планування вагітності (для жінок).

Відео

EuroMD
Додати коментар