Кандидоз шкіри – перші ознаки та лікування

Під кандидозом розуміють грибкове ураження тіла людини. Збудник може вражати внутрішні органи, слизові оболонки та шкіру. Захворювання розвивається непросто за наявності грибків лежить на поверхні епідермісу. Їхнє розмноження можливе лише на тлі ослабленого імунітету. Це пояснюється тим, що грибки роду Кандіда є представниками нормальної мікрофлори слизової оболонки та шкіри людини. При ослабленні захисних сил організму збудник викликає появу висипу, нерідко з гноєм та ерозіями. Лікування проводять не антибіотиками, а протигрибковими препаратами.

Що таке кандидоз шкіри

Це грибкове інфекційне захворювання шкіри, спровоковане розмноженням мікроскопічних дріжджоподібних грибків. Нова назва кандидозу, згідно з МКБ-10 – кандидамікоз. Грибки роду Кандіда розселяються переважно в ротовій порожнині та на шкірних покровах. Усього таких збудників налічується близько 130 видів, але для людини більш небезпечні близько 10. При діагностуванні кандидомікозу найчастіше виявляється Candida albicans. Він може вражати людей незалежно від віку – від новонароджених до людей похилого віку.

Причини

Шкірний кандидоз – це захворювання, зараження яким відбувається ендогенним шляхом (самозараження). Candida albicans у здорової людини є мешканцем слизової оболонки ротоглотки, статевих органів, шкіри. Розмноження збудника стримується власними корисними бактеріями. Коли захисні сили організму зменшуються, створюються сприятливі умови розмноження грибка. До таких відносять підвищену пітливість шкіри, тепле вологе середовище.

У міжпальцевих складках грибок розмножується при частому миття рук. Це притаманно медичних працівників, мийників посуду, домогосподарок, буфетників. Причинами послаблення імунітету, що провокують розвиток кандидомікозу, є:

  • надниркова недостатність;
  • тривалий прийом антибіотиків;
  • ожиріння;
  • застуда;
  • хронічні інфекційні хвороби;
  • дисбактеріоз кишківника;
  • туберкульоз;
  • цукровий діабет;
  • онкологічні хвороби;
  • нестача вітаміну В2;
  • гіпотиреоз;
  • літній та дитячий вік;
  • захворювання крові.

Кандидоз шкіри - перші ознаки та лікування

Види

Кандидоз на шкірі може виявлятися різних частинах тіла. Грибок розмножується в шкірних складках, на нігтьовому валику, статевих органах, кистях рук, каймі губ. Сприятливі умови зростання збудника створюються під герметичними пов'язками. Для полегшення діагностики лікарі використовують класифікацію кандидозу, яка поділяє його на такі види :

  • Кандидомікоз ротової порожнини. Пошкодження піддаються слизові оболонки. Сирний наліт відзначається на внутрішній поверхні щік і мові. З ранку ці відкладення легко зняти зубною щіткою.
  • Урогенітальний. Виникає як у жінок, так і чоловіків, що вражає слизову оболонку статевих органів. Розвивається внаслідок незахищеного сексуального контакту, порушення особистої гігієни, зміни мікрофлори геніталій.
  • Кандидоз на обличчі. Виявляється в куточках рота та по червоній облямівці губ або в цілому по всій шкірі. Уражена грибком область червоніє, набрякає. По периферії вогнищ запалення спостерігається шар епітелію, що відлущується. У куточках рота з'являються заїди та тріщини.
  • Пов'язковий. Характерний для лежачих хворих та пацієнтів з гіпсом або герметичними пов'язками.
  • Пелюшковий. Його діагностують приблизно у 23% новонароджених. Дитина заражається внутрішньоутробно, при проходженні по родових шляхах, у пологовому будинку чи лікарні. У дітей висип утворюється в області сідниць, внутрішньої частини стегон, промежин.
  • Генералізований гранулематозний. Характерний дитячого віку. Вражає спочатку ротову порожнину, потім поширюється тулуб, голову, кінцівки. Ця форма кандидозу зустрічається рідко. Особливо тяжко протікає при ураженні волосистої частини голови.
  • Кандидоз гладкої шкіри. Найчастіше є результати поширення грибка зі слизових оболонок. Виявляється утворенням папул та бульбашок, які викликають свербіж та печіння.
  • Кандидоз складок шкіри або інтертриго. Виявляється в області пахвових западин, пахово-стегнової та сідничної зон, під молочними залозами. Відмінним симптомом кандидомікозу в цих складках виступає висипання у вигляді дрібних бульбашок, наповнених рідиною.

Симптоми

Кандидомікоз шкіри починається з появи на ній набряклих ділянок почервоніння. Характерною ознакою виступають різні види висипу у формі пустул, бульбашок або папул, які виникають через токсичну дію грибків на тканині. Розтин цих елементів призводить до утворення мокнучих ран. Вони зливаються та утворюють ділянки з чіткими фестончастими краями. Вогнища запалення мають гладку поверхню, на якій добре видно білуватий наліт.

На тлі цих симптомів відзначаються свербіж та печіння шкіри. Залежно від виду кандидозу можуть виявлятися інші ознаки, представлені в таблиці:

Тип кандидомікозу Характерні ознаки
Порожнини рота
  • почервоніння та набряк ясен, слизової язика, щік, неба;
  • сирний наліт на слизовій оболонці;
  • регіонарне збільшення лімфовузлів;
  • поява мовою великих борозен;
  • сухість та печіння в порожнині рота.
Урогенітальний
  • почервоніння слизової оболонки статевих органів;
  • найсильніший свербіж і печіння в осередку запалення;
  • гіперемія слизової;
  • дрібні пустули;
  • сировидні виділення зі статевих шляхів.
На обличчі
  • почервоніння та лущення шкіри в кутах рота;
  • ерозії та тріщини навколо рота;
  • червоний колір облямівки губ;
  • сухість шкіри обличчя.
Генералізований
  • інфільтровані еритематозно-сквамозні вогнища, схожі на псоріаз;
  • стоншення нігтів;
  • диспепсія;
  • стоматит;
  • міжпальцеві ерозії
Гладка шкіра
  • рясні дрібні бульбашки з млявою покришкою на великих поверхнях шкіри;
  • почервоніння, набряклість та сухість вогнищ запалення.
Інтертриго
  • дрібні бульбашки у великих шкірних складках;
  • ерозії, що розвиваються після розтину пустул;
  • сильне свербіння і печіння.

Кандидоз шкіри у дітей

Для новонароджених дітей характерний пелюшковий кандидоз. Він розвивається через те, що шкіра дітей постійно схильна до прямого контакту з випорожненнями . Це призводить до порушення pH шкірних покривів, і натомість якого створюються сприятливі умови для розмноження грибків. Симптоми при цьому схожі з клінічною картиною кандидомікозу у дорослих та дерматиту у дітей. Висип локалізується у сфері промежини. До характерних ознак також належать:

  • попрілості, які потім змінюються плямами більш інтенсивного та яскравого забарвлення;
  • везикули, що при розтині утворюють ерозії;
  • занепокоєння дитини;
  • проблеми зі сном;
  • відмови від їжі.

Міжпальцевий кандидомікоз частіше розвивається між 3 та 4 пальцями рук. У вогнищах запалення відзначається лущення, яке потім змінюється мацерацією та виникненням ерозій. На їхньому фоні спостерігається набряклість шкіри. На ній з'являються мікротріщини, що супроводжуються свербінням та хворобливістю. Для дітей характерний і кандидоз великих складок шкіри – місцях, які більше схильні до пітливості. На них з'являється папульозний або везикулярний висип. Її елементи збільшуються та зливаються. Верхній шар шкіри знімається, утворюючи ділянки ерозії.

Діагностика

Основною метою діагностики кандидомікоз є виявлення грибків роду Кандида. Для цього проводиться посів матеріалу зіскрібка на середу Сабуро. Вона є особливими умовами для харчування грибів, бактерій і найпростіших. Серед Сабуро вирощують і підраховують число патогенних збудників. Аналіз виявляє ступінь заселеності шкіри грибком. Додатково при кандидозі призначають такі лабораторні дослідження:

  • ПЛР-діагностику. Це дуже точний метод, заснований на виявленні ДНК збудника у взятому у людини матеріалі: крові, шматочках пошкодженої шкіри, слині, виділення з піхви та ін.
  • РІФ (реакція імунофлуоресценції). Цей метод може використовуватись замість посіву з метою швидкого визначення присутності грибків у досліджуваному зразку.
  • ІФА (імуноферментний аналіз). Виявляє у крові антитіла до патогенної мікрофлори. При кандидомікозі у ній виявляють імуноглобуліни IgG.
  • Загальний аналіз крові. Проводиться визначення наявності супутніх кандидозу захворювань.

Лікування

Терапія грибкових захворювань відрізняється складністю та тривалістю, оскільки такі інфекції важко піддаються лікуванню. Основні постулати:

  1. Пацієнту треба одночасно вживати заходів щодо ліквідації грибкових колоній, відновлення нормальної мікрофлори та відновлення імунітету.
  2. Для гноблення діяльності грибків використовують антимікотичні препарати.
  3. При легкому ступені кандидозу допускається обмежитись зовнішніми засобами, для лікування запущеної призначають прийом системних препаратів.

Зняти набряклість, свербіж та інші алергічні реакції допомагають антигістамінні препарати. Для відновлення мікрофлори застосовують засоби з біфідобактеріями, для зміцнення імунітету – вітаміни. Крім медикаментозної терапії, кандидоз шкіри та слизових оболонок вимагає дотримання особливої дієти. Основні її принципи такі:

  • відмовитися від кислих овочів та фруктів;
  • включити до раціону продукти з біфідобактеріями;
  • відмовитися від легкозасвоюваних вуглеводів
  • варити, тушкувати, запікати їжу або готувати на пару;
  • додати до меню більше білкових продуктів.

Кандидоз шкіри голови або тіла вимагає повного виключення солодощів, свіжих соків і меду. Дітям старшого віку варто обмежити молочні продукти, оскільки є живильним середовищем для грибка. Замість них потрібно запровадити безлактозні продукти, що мають у складі біфідобактерії. Новонародженим малюкам рекомендують даватися після суміші або грудного молока ложечку кип'яченої води . Дорослим слід вживати такі продукти:

  • капусту;
  • броколі;
  • квасоля;
  • рибу;
  • курку;
  • індичку;
  • огірки.

Кандидоз шкіри - перші ознаки та лікування

Зовнішні засоби

Першими у лікуванні кандидозу початкової стадії застосовуються зовнішні засоби, оскільки системні препарати проти ними виявляють більше побічних ефектів. Місцеві ліки є мазями, кремами, гелями, суспензіями. Всі вони поділяються на 4 основні групи:

  • Тіазоли. Сюди відносяться флуконазол, ітраконазол.
  • Полієни. Представлені Ністатиновою маззю, Пімафуцином, Гризеофульвіном, Амфотерицином та Леворіном.
  • Імідазоли. Ця група включає препарати Кетоконазол, Еконазол, Сертаконазол, Міконазол, Клотримазол, Біфоназол, Міфунгар, Мікосептін.
  • Аліламіни. Представлені Тербінафіном, Ламізілом, Тербізілом.
  • Інші. Крім конкретно антимікотиків, при кандидозі можуть застосовуватися антисептичні та протибактеріальні засоби, наприклад, Іхтіолова мазь, Гризеофульвін, йод.

Особливу ефективність виявляють протигрибкові антибіотики. До таких відносяться Натаміцин, Леворін та Ністатин. Останній препарат ґрунтується на однойменному компоненті. Ністатин має фунгістатичну дію щодо дріжджоподібних грибів роду Кандіда . У формі мазі ністатин протипоказаний у віці до 1 року. Її наносять на осередки ураження грибком двічі на добу протягом десяти днів. Перевага ністатину – мінімум побічних ефектів, які відзначаються рідко. З них можливий розвиток:

  • подразнення шкіри та слизових;
  • кропив'янки;
  • висипів.

Легшою текстурою в порівнянні з мазями мають креми. Вони бувають і протигрибковими, наприклад, міконазолом. Даний препарат має антимікотичні та антибактеріальні ефекти. Міконазол можна застосовувати при мікозах волосистої частини голови, поверхневих та піхвових мікозах, дерматомікозах. Крем наносять на уражені ділянки до повного поглинання щодня 2 рази на добу. Лікувальний ефект проявляється через 2-6 тижнів від початку терапії.

Перевага Міконазолу – можливе застосування для лікування дітей віком від 3 років. Крім цього обмеження крем більше не має протипоказань. Побічні ефекти при зовнішньому нанесенні бувають:

  • роздратування;
  • місцеві алергічні реакції.

Медикаменти для внутрішнього застосування

Якщо місцеве лікування не дало результату, то пацієнту призначають системні препарати для прийому внутрішньо. Вони представлені капсулами, пігулками, порошками для приготування розчину. Прикладом є препарат Дифлюкан. Це таблетки на основі флуконазолу, які ефективні проти дріжджових та пліснявих грибків. Перевага Дифлюкана – у тому, що для позбавлення кандидозу вистачає одноразового прийому препарату в дозі 150 мг. Після прийому можуть виникнути такі побічні ефекти:

  • головні болі;
  • судомний синдром;
  • алергічна реакція;
  • біль у епігастрії;
  • напади нудоти;
  • блювання.

Хронічну форму грибкового ураження лікують за допомогою такої самої дози, яку приймають з періодичністю в 1 місяць. При тяжкому перебігу захворювання дозу Дифлюкану збільшують до 400 мг, а курс лікування збільшують до 4 тижнів. Препарат протипоказаний при:

  • одночасному прийомі з цизапридом або терфенадином;
  • вагітності;
  • лактації.

Інші системні антимікотики представлені майже тими самими найменуваннями, як і перелічені вище зовнішні засоби. Це пов'язано з тим, що протигрибкові препарати часто випускаються у кількох формах. До списку ефективніших входять такі ліки:

  • Флюмікон;
  • Мікосист;
  • Флюкостат;
  • Орунгал;
  • Ірунін;
  • Румікоз;
  • Пімафуцин;
  • Кетоконазол;
  • Флуконазол.

Останній препарат випускається у формі капсул. Їхній основний ефект – інгібування синтезу грибкових стеринів, що призводить до загибелі грибка. Флуконазол застосовують при кандидозі слизових, генералізованої та генітальної його формах. У першу добу приймають 400 мг, потім дозу зменшують до 200 г. Лікування продовжують до купірування симптомів захворювання і ще 2 тижні – для профілактики. Флуконазол має кілька протипоказань:

  • вік до 4 років;
  • паралельне лікування терфенадином чи астемізолом;
  • висока чутливість до флуконазолу.

Перевага капсул Флуконаз – в особливій оболонці, яка повністю розчиняється вже в кишечнику . Завдяки цьому активна речовина всмоктується у кровотік у більшій кількості. Побічні ефекти розвиваються рідко. З них можливі такі симптоми:

  • висипання на шкірі;
  • нудота, метеоризм;
  • головний біль;
  • діарея;
  • біль в животі.

Можливі ускладнення

У більшості випадків кандидоз успішно лікується, не викликаючи серйозних наслідків і не становить загрози для життя пацієнта. Якщо ж лікування не було розпочато вчасно, то захворювання може набути хронічної форми. В результаті кілька разів на рік кандидоз виявлятиметься гострими рецидивами. Серед серйозніших ускладнень можливі такі:

  • ослаблення імунітету в дітей віком;
  • перехід кандидозу у важчу форму – генералізовану;
  • розвиток мікотичного сепсису зі смертельним результатом у разі проникнення грибка у кровотік;
  • ураження кандидозом внутрішніх органів, що може призвести до анемії, ураження нирок, пневмонії, менінгіту, остеопорозу.

Профілактика

Для запобігання активному розмноженню грибків роду Кандіда на шкірі необхідно підтримувати та зміцнювати імунітет. Тому людині рекомендується правильно і збалансовано харчуватися. Грудних дітей якомога довше потрібно годувати грудьми і розумно вводити у життя прикорм. Крім правил харчування, профілактика кандидозу включає такі заходи:

  • обмеження вживання солодкого;
  • прийом при антибіотикотерапії пребіотиків або пробіотиків;
  • відмова від алкогольних напоїв;
  • виняток із раціону продуктів дріжджового бродіння, включаючи квас, вино, пиво;
  • використання під час роботи з розчинами рукавичок;
  • підсушування попрілостей у дітей за допомогою присипок.

Фото кандидозу шкіри

Кандидоз шкіри - перші ознаки та лікування

Відео

EuroMD
Додати коментар