Коліт у дітей часто починається непомітно: дитина скаржиться на біль у животі, змінюється стілець, з’являється слабкість. Батьки можуть списати це на звичайне отруєння або перевтому, але за такими симптомами може ховатися запалення товстої кишки. Це захворювання вимагає уважного ставлення, оскільки без належного лікування воно здатне перейти в хронічну форму або спровокувати серйозні ускладнення. Розглянемо, які ознаки мають насторожити, які види коліту зустрічаються у дітей і які методи лікування використовують сьогодні.
Що таке коліт і чому він виникає у дітей
Коліт – це запалення слизової оболонки товстого кишечника, яке з часом може призвести до дистрофічних змін тканин. У немовлят запалення часто зачіпає й тонкий кишечник, тоді говорять про ентероколіт. За статистикою, коліт частіше діагностують у дорослих, але діти, особливо перших років життя, також перебувають у зоні ризику. Причини різноманітні: від кишкових інфекцій до алергічних реакцій.
Гострий коліт найчастіше провокують збудники кишкових інфекцій – сальмонели, шигели, ротавіруси, а також умовно-патогенна флора, яка активізується на тлі ослабленого імунітету. Крім того, гострий запальний процес може розвинутися внаслідок гастриту, ентериту або гастроентериту. Хронічна форма часто стає наслідком недолікованої гострої, а також може бути пов’язана з паразитарними інвазіями (аскаридоз, лямбліоз), дисфункцією підшлункової залози або тривалим прийомом ліків.
Фактори, що підвищують ризик розвитку коліту
- Тривалий прийом антибіотиків, проносних або нестероїдних протизапальних засобів.
- Тяжке харчове отруєння.
- Неправильне харчування, зокрема раннє введення прикорму або надлишок жирної, гострої їжі.
- Глистні інвазії.
- Алергії різного походження (харчова, медикаментозна).
- Часті стреси та психоемоційні потрясіння.
- Аутоімунні захворювання.
- Обтяжена спадковість – наявність у родичів запальних захворювань кишечника.
- Малорухливий спосіб життя (актуально для підлітків).
- Шкідливі звички матері під час вагітності.
- Вроджені аномалії будови кишечника.
- Дисфункція кишечника неясного походження у немовлят.
Види коліту у дітей
Класифікація колітів складна і враховує характер перебігу, локалізацію запалення та причину. За перебігом виділяють гострий і хронічний коліт. Гострий починається раптово, з яскравими симптомами, хронічний – має хвилеподібний перебіг із періодами загострень і ремісій.
За морфологічними ознаками розрізняють катаральний (поверхневе запалення), атрофічний (стоншення слизової) та виразково-ерозивний (з утворенням дефектів). У дитячому віці найчастіше діагностують такі форми:
- Гострий інфекційний коліт – виникає на тлі кишкової інфекції, супроводжується проносом, болем, інтоксикацією.
- Хронічний коліт – може бути наслідком гострого або розвиватися поступово через паразитів, алергію, порушення харчування.
- Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – аутоімунне захворювання з виразковим ураженням слизової, потребує постійного контролю.
- Спастичний коліт – функціональний розлад, за якого порушується моторика кишечника, що призводить до болю та закрепів.
- Алергічний коліт – часто зустрічається у немовлят як реакція на білок коров’ячого молока або інші алергени.
- Псевдомембранозний коліт – викликається надмірним ростом бактерії Clostridium difficile після тривалого прийому антибіотиків.
Залежно від того, який відділ товстої кишки уражений, розрізняють:
- Тифліт – запалення сліпої кишки.
- Трансверзит – поперечно-ободової кишки.
- Сигмоїдит – сигмовидної кишки.
- Проктит – прямої кишки.
- Панколіт – тотальне ураження всієї товстої кишки.
Симптоми коліту: на що звернути увагу
Прояви коліту залежать від форми та віку дитини. Гострий коліт починається раптово і супроводжується ознаками загальної інтоксикації: підвищенням температури, слабкістю, ознобом, можливе блювання. Через спазми кишечника дитина відчуває переймоподібний біль у животі, часто в здухвинній ділянці, і помилкові позиви до дефекації (тенезми). Стілець стає частим – від 4–5 до 15 разів на добу, рідким, зеленуватого кольору, з піною, домішками слизу або прожилками крові.
При хронічному коліті симптоми менш виражені, але зберігаються тривалий час. Біль зазвичай ниючий, локалізується навколо пупка або в здухвинних областях, посилюється після їди. Характерне чергування закрепів і проносів, здуття живота, бурчання. Дитина може відставати у вазі та зрості, стає дратівливою, швидко втомлюється. При закрепах можливе утворення тріщин анального отвору, тоді після дефекації з’являється невелика кількість червоної крові.
Особливості коліту у немовлят
У грудних дітей коліт проявляється насамперед змінами випорожнень: пронос чергується із запорами, калові маси можуть містити прожилки крові. Дитина стає неспокійною, погано спить, вередує, відмовляється від грудей. Шкіра стає блідою та сухою, може підвищуватися температура. Через порушення всмоктування поживних речовин сповільнюється набір ваги, що особливо небезпечно в перші місяці життя.
Можливі ускладнення
Без своєчасного лікування коліт може призвести до серйозних наслідків. У немовлят найнебезпечнішим є затримка фізичного розвитку через хронічне недоїдання. У дітей старшого віку можливі такі ускладнення:
- Кишкова кровотеча.
- Перфорація (прорив) стінки кишки з розвитком перитоніту.
- Кишкова непрохідність.
- Токсичний мегаколон – гостре розширення товстої кишки.
- Слабкість анального сфінктера, що призводить до нетримання калу.
- Анемія внаслідок хронічної крововтрати.
- Гіповітаміноз та порушення обміну речовин.
Тому важливо не ігнорувати симптоми і вчасно звертатися до лікаря.
Як діагностують коліт
Діагностикою займається дитячий гастроентеролог. На першому прийомі лікар оглядає дитину, пальпує живіт, щоб виявити болючі ділянки, збирає анамнез. Потім призначаються лабораторні та інструментальні дослідження:
Лабораторні методи
- Аналіз крові – виявляє ознаки запалення (лейкоцитоз, підвищену ШОЕ), анемію, порушення електролітного балансу.
- Копрологія – дослідження калу, яке дозволяє оцінити наявність слизу, лейкоцитів, неперетравлених м’язових волокон (креаторея), жиру (стеаторея), крохмалю (амілорея).
- Аналіз калу на яйця гельмінтів та найпростіших, посів на патогенну флору.
Інструментальні методи
- Колоноскопія – ендоскопічне дослідження всієї товстої кишки за допомогою гнучкої трубки з камерою. Дає змогу оцінити стан слизової, виявити запалення, виразки, поліпи, взяти біопсію.
- Сигмоскопія – огляд прямої та сигмовидної кишки, менш інвазивний метод, часто використовується для первинної діагностики.
- Ректороманоскопія – подібна до сигмоскопії, дозволяє оглянути пряму кишку та дистальний відділ сигмовидної.
- Іригографія – рентгенологічне дослідження товстої кишки з контрастною речовиною, допомагає оцінити її форму, розташування, моторику.
- Ендоскопічна біопсія – забір зразка тканини під час ендоскопії для гістологічного дослідження, що особливо важливо при підозрі на виразковий коліт.
Лікування коліту у дітей
Терапія спрямована на усунення причини запалення, відновлення роботи кишечника та запобігання ускладненням. Підхід завжди комплексний: дієта, медикаменти, а в період ремісії – фізіотерапія. Самолікування неприпустиме, оскільки неправильно підібрані препарати можуть погіршити стан.
Медикаментозна терапія
Вибір ліків залежить від виду коліту. При інфекційному коліті призначають антибіотики після визначення збудника. Широкий спектр дії мають такі препарати, як Метронідазол, Ванкоміцин (при псевдомембранозному коліті), цефалоспорини. При паразитарному коліті використовують протиглисні засоби.
Для лікування неспецифічного виразкового коліту застосовують:
- Нестероїдні протизапальні препарати (месалазин, сульфасалазин).
- Імуномодулятори (азатіоприн).
- Глюкокортикостероїди у важких випадках.
При спастичному коліті призначають спазмолітики (Но-Шпа, Бускопан) та регулятори моторики (Тримедат). Для усунення діареї можуть використовувати Лоперамід, але тільки за призначенням лікаря.
Обов’язковим компонентом лікування є пробіотики (Біфідумбактерін, Біфікол, Лінекс) для відновлення мікрофлори кишечника, особливо після антибіотиків. Ферментні препарати (Мезим, Дігестал) допомагають покращити травлення. При вираженому болю призначають анальгетики (Новокаїн, Платіфіллін). Антигістамінні засоби (Супрастин, Діазолін) показані при алергічному компоненті.
Дієта – основа лікування
Без дотримання дієти медикаментозна терапія буде малоефективною. У гострий період рекомендується щадна їжа: протерті каші на воді, нежирні бульйони, парові котлети, киселі. Виключаються смажені, гострі, жирні страви, свіжі овочі та фрукти, молочні продукти (при алергічному коліті). Якщо дитина на грудному вигодовуванні, матері необхідно переглянути свій раціон, виключивши потенційні алергени.
У міру поліпшення стану раціон розширюють поступово, додаючи відварні овочі, нежирне м’ясо, кисломолочні продукти. Харчування має бути дробовим – 5–6 разів на день невеликими порціями. Важливо стежити за достатнім споживанням рідини, особливо при проносі, щоб уникнути зневоднення.
Фізіотерапія та додаткові методи
У період ремісії призначають фізіотерапевтичні процедури: теплові аплікації (озокерит, парафін) на область живота, діатермію, електрофорез з лікарськими засобами. Ці методи покращують кровообіг у кишечнику, знімають спазми, сприяють загоєнню слизової. Також корисна лікувальна фізкультура для зміцнення м’язів черевного преса.
Коли потрібна операція
Хірургічне втручання потрібне рідко, лише у разі неефективності консервативного лікування або розвитку ускладнень. Наприклад, при перфорації кишки, кишковій непрохідності або тяжкому виразковому коліті, що не піддається терапії. Операція полягає в резекції (видаленні) ураженої ділянки товстої кишки з наступним з’єднанням здорових кінців. Сучасні методи дозволяють проводити такі втручання малоінвазивно, що скорочує період відновлення.
Прогноз та профілактика
При своєчасному зверненні до лікаря та правильному лікуванні гострий коліт зазвичай закінчується повним одужанням. Хронічні форми вимагають тривалого контролю та дотримання дієти, але загалом прогноз сприятливий. Для профілактики важливо:
- Дотримуватися правил гігієни, ретельно мити руки, овочі та фрукти.
- Забезпечити дитині збалансоване харчування відповідно до віку.
- Своєчасно лікувати кишкові інфекції та гельмінтози.
- Уникати безконтрольного прийому антибіотиків.
- Зміцнювати імунітет, дотримуватися режиму дня, достатньо гуляти.
- При схильності до алергій – виключити контакт з алергенами.
Коліт у дітей – не вирок, але захворювання, яке потребує відповідального підходу. Уважне ставлення до скарг дитини, своєчасна діагностика та суворе дотримання рекомендацій лікаря допоможуть уникнути ускладнень і зберегти здоров’я кишечника на довгі роки.
