Нейроциркуляторна дистонія (НЦД)

Нейроциркуляторна дистонія (НЦД) – це поширена патологія, пов’язана з дисбалансом у роботі вегетативної нервової системи. Симптоми, що виникають при цьому стані, можуть бути різними, але кожен із них вимагає уваги. Своєчасне лікування дозволяє стабілізувати організм та позбутися неприємних проявів дистонії.

Нейроциркуляторна дистонія (НЦД): симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація

Вегетативна нервова система відповідає за неусвідомлену регуляцію роботи організму. Рух крові по судинах, перетравлення їжі, виділення слини – всі ці та багато інших процесів відбуваються автоматично. Сама ВНС ділиться на два відділи: симпатичний та парасимпатичний. Вони відповідають за протилежні процеси та перебувають у постійному балансі. Порушення цієї рівноваги викликають неприємні симптоми, у тому числі і складається клінічна картина НЦД.

Захворювання більше схильні до підлітків і молодих жінок.

Причини виникнення

Список причин нейроциркуляторної дистонії є великим. До нього входять:

  • гормональні перебудови: період статевого дозрівання; вагітність, клімакс;
  • гострі та хронічні стреси;
  • фізична або розумова перевтома;
  • нестача сну;
  • шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем;
  • неправильне харчування та надмірна маса тіла;
  • зміна клімату та часових поясів;
  • спадкова схильність;
  • вживання великої кількості кави, енергетиків та деяких лікарських препаратів;
  • інфекційні захворювання;
  • патологія залоз внутрішньої секреції;
  • розлади психіки;
  • остеохондроз шийного відділу хребта;
  • хронічна патологія шлунково-кишкового тракту, нирок, травної або серцево-судинної системи.

Симптоми

Симптоми нейроциркуляторної дистонії дуже різноманітні і є основою класифікації патології. Тим не менш, можна виділити ряд загальних ознак, які характерні для більшості видів НЦД:

  • часта зміна настрою;
  • постійна втома та сонливість;
  • відсутність сил, слабкість;
  • відчуття грудки у горлі;
  • підвищене потовиділення;
  • метеочутливість;
  • тривожність;
  • відчуття нестачі повітря тощо.

Загострення захворювання може бути спровоковане будь-якою стресовою ситуацією: надлишок позитивних або негативних емоцій, недосипання або навіть простою зміною часових поясів.

Види патології

Залежно від переважаючих симптомів виділяють кілька видів НЦД.

  • Кардіальна. На перший план виходять симптоми, пов’язані із серцем. Людина відчуває колючі або давлячі болі у грудній клітці, які супроводжуються підвищеним або зниженим пульсом, відчуттям перебоїв у роботі серця. Больовий синдром часто поширюється на ліву руку, повністю імітуючи серйозну патологію. На висоті нападу людина нерідко відчуває слабкість, запаморочення, страх.
  • НЦД за гіпотонічним типом. Цей вид дистонії проявляється періодичним зниженням артеріального тиску. Недостатнє надходження кисню до головного мозку призводить до сильних запаморочень або навіть непритомності. На тлі низького тиску відбувається спазм капілярів, внаслідок чого шкіра блідне, кисті та стопи стають дуже холодними. Нестача кисню призводить до суб’єктивного відчуття задухи та задишки.
  • НЦД за гіпертонічним типом. Виявляє себе періодичними підвищеннями артеріального тиску. У момент нападу людина відчуває жар, у нього червоніє обличчя, з’являється сильний біль голови. Нерідко на висоті нападу трапляється блювота. Нерідко провокуючим фактором є зміна погоди. Хворі швидко втомлюються, відзначають перепади настрою.
  • НЦД за змішаним типом. Цей тип патології найменш передбачуваний. Артеріальний тиск підвищується, то падає, що супроводжується відповідною симптоматикою. Нерідко виникають збої у роботі шлунково-кишкового тракту (діарея, метеоризм, блювання), нирок (часті сечовипускання). Людина стає емоційно нестабільною, погано спить уночі.

Залежно від типу течії виділяють такі види НЦД:

  • легка: симптоми захворювання виявляються дуже рідко, людина веде звичний спосіб життя;
  • середнього ступеня: проявляється одиничними кризами, частота нападів впливає повсякденне життя;
  • важка: людина відчуває симптоми НЦД майже завжди, з їхньої тлі регулярно трапляються вегетативні кризи.

Вегетативний криз

Вегетативний криз – це раптовий збій у роботі ВНС. Зазвичай, він виникає у пацієнтів молодого віку. Залежно від симптоматики, розрізняють три види кризів:

  • симпатоадреналовий (панічна атака): розвивається через викид гормонів стресу в кров, внаслідок чого у пацієнта різко підвищується артеріальний тиск і пульс, з’являється сильне озноб, почуття тривоги; страх смерті;
  • вагоінсулярний: протилежний тип кризу, що виявляється падінням тиску і пульсу, пітливістю та слабкістю; нерідко супроводжується діареєю;
  • змішаний: поєднує ознаки обох типів.

Ускладнення

НЦД не є самостійним захворюванням, проте може стати причиною розвитку небезпечних станів. При тяжкому перебігу дистонії та відсутності адекватної терапії, вона може стати причиною:

  • інфаркту міокарда;
  • ішемічного або геморагічного інсульту;
  • жовчнокам’яна та сечокам’яна хвороби;
  • цукрового діабету;
  • артеріальної гіпертонії, що не піддається класичним схемам терапії

Збої у роботі ВНС також впливають на імунітет. Опірність інфекцій за цієї патології значно знижується.

Діагностика

У процесі діагностики нейроциркуляторної дистонії, що особливо протікає за змішаним типом, лікарю важливо виключити інші причини появи подібних симптомів. Пацієнта чекає на ретельне обстеження, що включає:

  • збирання скарг та анамнезу, уточнення всіх деталей перебігу захворювання;
  • стандартний огляд, що включає оцінку роботи основних систем організму, включаючи обидва відділи ВНС;
  • загальний аналіз крові для виключення запальних проявів;
  • загальний аналіз сечі для уникнення ниркових патологій;
  • біохімічний аналіз крові, що обов’язково включає дослідження рівня глюкози і холестерину, гормонального статусу, згортання крові і маркерів аутоімунних процесів;
  • ЕКГ, УЗД серця;
  • добовий моніторинг ЕКГ та артеріального тиску;
  • функціональні навантажувальні тести (велоергометрія, тредміл) для оцінки реакції серця на навантаження та визначення «запасу міцності»;
  • рентген органів грудної клітки, спірометрія за необхідності (якщо пацієнт скаржиться на задишку та відчуття нестачі повітря);
  • реоенцефалографія, УЗДГ судин голови та шиї: для оцінки якості кровопостачання головного мозку та його структур;
  • МРТ голови, рентген турецького сідла для візуалізації чи виключення об’ємних утворень;
  • електроенцефалографія при підозрі на ту чи іншу форму епілепсії

У процесі обстеження пацієнт також консультується терапевтом, неврологом та кардіологом. За потреби залучаються лікарі інших спеціальностей: психіатр, ендокринолог, пульмонолог, гінеколог, нефролог тощо.

Нейроциркуляторна дистонія (НЦД): симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Лікування нейроциркуляторної дистонії

Лікування НЦД має відразу кілька цілей:

  • зниження сили та частоти нападів;
  • усунення конкретних симптомів, які викликають дискомфорт у пацієнта;
  • стабілізація роботи нервової системи, загалом.

Завдання лікаря – правильно підібрати як лікарські препарати з різних груп, а й немедикаментозні методи лікування: фізіотерапію, ЛФК, масаж, психотерапію тощо.

Вибір конкретних лікарських засобів залежить від форми та тяжкості захворювання. Пацієнту можуть призначити:

  • заспокійливі засоби для усунення зайвої тривожності (персен, препарати на основі валеріани тощо);
  • снодійні при поганій якості сну (донорміл, золпідем);
  • транквілізатори за наявності виражених кризів, що протікають на кшталт панічної атаки, а також при неефективності м’якіших засобів (афобазол, фенібут, атаракс тощо);
  • антидепресанти при надмірному апатиті, загальмованості, депресії; покращують роботу серця, знижують болючі відчуття (пароксетин, сертралін);
  • ноотропні засоби для покращення пам’яті, концентрації уваги та загальної стимуляції роботи організму (гліцин, пірацетам, пантогам);
  • препарати для покращення обміну речовин у головному мозку (актовегін, церебролізин);
  • ангіопротектори для відновлення повноцінного кровопостачання центральної нервової системи (кавінтон, пентоксифілін);
  • гіпотензивні засоби з групи адреноблокаторів при підвищеному пульсі та артеріальному тиску (анаприлін, бісопролол);
  • гіпертензивні засоби при зниженні тиску (кофеїн, мезатон, препарати на основі женьшеню та лимонника);
  • антиоксиданти, що сприяють зміцненню організму, загалом (бурштинова кислота, мексидол);
  • полівітамінні засоби, а також препарати з підвищеним вмістом вітамінів групи B для покращення нервової провідності (мільгамма, нейромультивіт).

Підбір конкретної комбінації засобів, їх дозування та режиму прийому здійснюється лише лікарем залежно від клінічної ситуації та індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Немедикаментозні методи лікування НЦД використовуються як доповнення до ліків. Їхнє завдання полягає у зміцненні організму та підвищенні його опірності. Найбільш затребуваними є:

  • фізіотерапія: лазерне лікування, магнітотерапія, електро- або фонофорез, електросон;
  • масаж шийно-комірної зони та загальний;
  • лікувальна фізкультура;
  • голкорефлексотерапія;
  • різноманітні розслаблюючі процедури: обгортання, флоатинг, аплікації тощо;
  • психотерапія;
  • санаторно-курортне лікування.

Важливо пам’ятати, що більшість цих методик може використовуватися лише поза загостренням.

Профілактика

Профілактика НЦД важлива не тільки для здорових людей, які перебувають у групі ризику, але й для тих, хто вже впритул зіткнувся з цією патологією. Зміна способу життя, корекція харчування та фізичної активності сприяють зміцненню організму та значно знижують ризик появи неприємної симптоматики. Лікарі рекомендують дотримуватися наступних правил:

  • виключити переробки, забезпечити щоденний повноцінний відпочинок;
  • створити вдома та на роботі максимально спокійну атмосферу;
  • вчасно лягати спати (тривалість нічного сну 8 годин і більше);
  • не ігнорувати прогулянки на свіжому повітрі;
  • вибрати відповідний вид спорту, який дозволить займатися своє задоволення (плавання, ходьба, велоспорт, йога, пілатес тощо);
  • скоригувати харчування: щоденний раціон повинен відповідати нормам по калорійності, співвідношенню БЖУ, вмісту вітамінів та мікроелементів;
  • мінімізувати вживання харчових стимуляторів: чай, кава, жирна їжа, копченість, спиртні напої;
  • випивати щонайменше 2 літрів чистої води щодня (інші напої не враховуються).

Дотримання цих правил корисне для профілактики як нейроциркуляторной дистонії, а й багатьох інших захворювань. Організм завжди вдячно відгукується на турботу про нього і починає набагато краще справлятися з неминучими стресами та фізичним навантаженням.

Нейроциркуляторна дистонія – це захворювання, яке визнається не всіма лікарями, та його симптоми від цього не зникають. Не дайте збоям у роботі нервової системи зіпсувати Вам життя, запишіться на діагностику та лікування.

EuroMD
Додати коментар