Люмбаго: симптоми, ознаки та причини

Люмбаго (простріл, гостра дискогенна люмбалгія) – це раптовий сильний біль у попереку. Вона є не самостійним захворюванням, а симптомом, що супроводжує різні патологи хребта. Найчастіше провокуючим фактором виступає фізичне навантаження.

Люмбаго 🔎: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація

В основі формування больового синдрому при люмбаго лежить подразнення нервових закінчень, розташованих на поверхні міжхребцевого диска. В результаті відбувається рефлекторна напруга та спазм м’язів, які тривають від кількох хвилин до кількох днів.

Проблема може виникнути практично в будь-якому віці після 25 років, але частіше вона торкається людей середнього віку. Чоловіки страждають від люмбаго частіше за жінок.

Причини

Люмбаго є вторинною патологією. Найчастішою причиною його виникнення є остеохондроз поперекового відділу хребта, а також його ускладнення: протрузії та грижі міжхребцевих дисків. Крім того, простріл можуть викликати:

  • травми попереку: ушкодження м’язів, зв’язок, хребців;
  • уроджені аномалії розвитку хребців;
  • пухлини хребта та розташованих поруч структур (печінки, нирок);
  • зміщення міжхребцевих дисків;
  • порушення постави та викривлення хребта: кіфоз, сколіоз;
  • хвороба Бехтерева, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак;
  • запальні процеси в кістках (остеомієліт), м’язах;
  • артрити різної природи.

Сам напад може бути спровокований:

  • надмірним фізичним навантаженням, підйомом важкого предмета;
  • переохолодженням або перегрівом;
  • ГРВІ;
  • різкими рухами;
  • тривалим перебуванням у незручній позі, зокрема під час сну;
  • знаходженням на протягу.

Симптоми

Основний симптом люмбаго – це біль у ділянці нирок. Її характерні риси включають:

  • гострий початок, зазвичай асоційований з фізичним навантаженням, незручною позою, невдалим рухом;
  • рвучий, прострілюючий характер;
  • висока інтенсивність;
  • посилення при будь-яких рухах, особливо при спробі нахилитися вперед, а також під час кашлю та чхання.

Біль супроводжується сильним м’язовим спазмом, що захоплює як мускулатуру спини, а й стегна, сідниці. Пацієнт вимушено застигає в одній позі, трохи зігнувшись у попереку. У деяких випадках відбувається подразнення сідничного нерва, внаслідок чого розвивається ішіас. Больові відчуття починають поширюватися на сідниці та задню сторону ноги.

Напад люмбаго може пройти самостійно після невеликого відпочинку. Пацієнту зручніше лежати на спині, піднявши ноги і поклавши їх на піднесення. В інших випадках біль зберігається протягом декількох днів, то накочуючи, відступаючи.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням люмбаго займається невролог. Робота з пацієнтом розпочинається з опитування. Фахівець вислуховує скарги, уточнює тривалість та інтенсивність болю, час та умови початку. Обов’язково враховуються перенесені травми, хронічні захворювання. Неврологічний огляд дозволяє виявити зони найбільшої болісності, визначити ступінь напруги м’язів. Проводяться спеціальні тести, що дозволяють уточнити характер ураження, оцінюється якість рефлексів та чутливість шкірних покривів.

Обстеження при люмбаго включає:

  • рентген, комп’ютерна томографія: дозволяють виявити травми, тріщини, вроджені вади розвитку, ознаки остеопорозу та остеохондрозу;
  • МРТ: надає лікарю більший обсяг даних порівняно з рентгеном, оскільки дозволяє добре візуалізувати як кістки, а й м’які тканини;
  • сцинтиграфія: в організм вводиться ізотоп, що накопичується у тканинах і добре видно на рентгенівських знімках; обстеження дозволяє виявити аномалії будови хребців, запальні процеси у них;
  • електронейроміографія: оцінка та реєстрація проходження імпульсу по нервових та м’язових волокнах; дозволяє виявити ознаки здавлювання спинномозкових корінців;
  • загальний аналіз крові та сечі: дають можливість визначити наявність запалення, а також виключити ниркову патологію.

При необхідності призначаються додаткові обстеження, що дозволяють точно виявити причину болю та вжити необхідних заходів.

Лікування люмбаго

Лікування потребує комплексного підходу. У гострий період необхідно позбавитися болю і дозволити людині нормально рухатися. Надалі від лікаря потрібно виявити причину появи прострілу та призначити відповідну терапію.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування гострого нападу люмбаго включає:

  • НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби): ібупрофен, диклофенак, німесулід, мелоксикам та препарати на їх основі; необхідні для усунення запального процесу та зняття больового синдрому; використовуються таблетовані та ін’єкційні форми, а також варіанти місцевого впливу (креми, мазі);
  • глюкокортикостероїди: гідрокортизон, дексаметазон тощо; використовуються зі зняттям болю при неефективності НПЗЗ;
  • міорелаксанти: мідокалм та аналоги; використовуються для усунення м’язового спазму;
  • спазмолітики: папаверин; використовуються аналогічно міорелаксантам;
  • вітаміни групи В: нейромультивіт, мільгам; стимулюють регенерацію нервової тканини та полегшують проведення імпульсів;
  • протинабрякові засоби: фуросемід, магнію сульфат; знімають набряклість тканин, полегшуючи стан хворого;
  • транквілізатори та снодійні: призначаються за показаннями для усунення безсоння, тривожності, надмірного занепокоєння.

Якщо больовий синдром такий сильний, що звичайні комбінації анальгетиків не працюють, неврологи рекомендують виконати блокаду. Для цього в поперекову область вводиться потужний знеболюючий засіб (кортикостероїд або новокаїн), що сприяє швидкому усуванню болю.

Люмбаго 🔎: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Фізіотерапія

Курси фізіотерапії потрібні при прострілах. Вони використовуються як під час загострення, так і поза ним і сприяють значному зниженню частоти нападів. Залежно від клінічної ситуації лікарі призначають:

  • магнітотерапія: вплив магнітними полями сприяє зняттю набряку та больового синдрому;
  • діадинамотерапія: вплив імпульсними струмами для усунення набряклості;
  • ампліпульс: синусоїдальні струми сприяють відновленню нервових волокон;
  • опромінення ультрафіолетом: підвищує стійкість тканин до зовнішніх впливів;
  • електрофорез та фонофорез: введення препаратів у область ураження за допомогою слабких електричних струмів або ультразвуку;
  • озокеритові та парафінові аплікації: використовуються поза загостренням для прогрівання тканин поперекової області.

Масаж

Масаж при люмбаго здатний зменшити запалення та біль. У гострому періоді використовуються щадні методи: погладжування та обережне розтирання м’язів поперекової області. Тривалість дії становить не більше 5-10 хвилин. Поліпшення кровообігу сприяє зняттю набряклості та розслабленню м’язів. Процедура виконується лише спеціалістом.

У період ремісії проводиться класичний масаж, спрямований на зміцнення м’язового каркаса спини.

Гімнастика

Лікувальна фізкультура призначається лише після повного усунення больового синдрому. Комплекс вправ складається спеціалістом відповідно до індивідуальних особливостей організму пацієнта. Він спрямований:

  • на зміцнення м’язового каркасу спини;
  • на активацію процесів обміну речовин;
  • за підвищення еластичності зв’язок та збільшення амплітуди рухів.

Регулярне виконання комплексу сприяє зменшенню ризику повторних нападів люмбаго.

Допускається призначення курсів мануальної терапії та голкорефлексотерапії. Вони використовуються лише поза загостренням.

Перша допомога при нападі

Напад люмбаго вимагає медичної допомоги. Щоб полегшити стан людини в період очікування спеціаліста, необхідно:

  • прийняти горизонтальне положення, покласти зігнуті в колінах ноги на піднесення так, щоб кут між стегнами та тазом становив 90 градусів;
  • уникати різких рухів;
  • прийняти таблетовані анальгетики (ібупрофен тощо), нанести протизапальну мазь на область попереку.
  • по можливості додатково зафіксувати поперекову область корсетом або туго намотаною тканиною.

Подальше лікування має проводитися лише під контролем лікаря. Це стосується не лише прийому лікарських засобів, а й гімнастики та масажу.

Профілактика

Профілактика люмбаго не відрізняється складністю. Щоб знизити частоту нападів, необхідно:

  • дотримуватися режиму праці та відпочинку;
  • повноцінно висипатись;
  • мінімізувати стреси;
  • регулярно займатися аматорським спортом: ходьба, ранкова гімнастика, плавання;
  • правильно харчуватися, забезпечити достатню кількість вітамінів та мікроелементів у раціоні;
  • нормалізувати масу тіла за її надлишку;
  • мінімум щорічно проходити курс лікувального масажу спини;
  • виключити підйом ваг;
  • своєчасно проходити обстеження та лікувати хронічні захворювання.

 

EuroMD
Додати коментар