Панічна атака є напад сильної тривоги, який виникає раптово і так само раптово проходить. Стан часто супроводжується вираженою соматичною симптоматикою: серцебиттям, запамороченням, відчуттям слабкості чи оніміння у кінцівках тощо.
Загальна інформація
За даними статистики, панічні атаки періодично виникають в однієї людини з 20. Молодь (вік 20-30 років) стикається з нападами частіше за літніх, а жінки частіше за чоловіків.
Точного механізму виникнення стану паніки досі не виявлено. Більшість лікарів пов’язують симптоматику з різким викидом у кров гормонів стресу: адреналіну та норадреналіну. В результаті організм включає режим «бий або біжи» та мобілізує всі сили. У людини підвищується пульс та артеріальний тиск, частішає дихання, з’являється сильне почуття тривоги, яке неможливо придушити зусиллям волі.
Приступи викликають настільки сильний страх, що пацієнт починає жити в очікуванні нової хвилі паніки. Якщо стани повторюються періодично, вони можуть стати причиною розвитку тяжкого неврозу та депресії, повністю підкоривши собі життя людини. Своєчасна допомогою фахівців дає можливість якщо не позбавитися нападів повністю, то хоча б знизити частоту їх виникнення, а також навчитися навичок самодопомоги під час паніки.
Причини
Причини розвитку панічних атак невідомі. Доведено, що сприятливими факторами є:
- спадкова схильність;
- перенесені психоемоційні травми у дитячому та підлітковому віці;
- нестача в організмі захисних гормонів, зокрема серотоніну;
- тривалий чи дуже сильний стрес;
- фізичні травми та хірургічні втручання;
- недостача сну;
- перевтома;
- надмірні фізичні навантаження;
- вагітність;
- зловживання алкоголем тощо.
Психологи та психоаналітики також займаються аналізом причин панічних атак. Серед можливих факторів ризику вони особливо вирізняють:
- підвищену чутливість до внутрішніх відчуттів, що призводить до значного посилення мінімального дискомфорту;
- зайву вимогливість до себе та перфекціонізм;
- невирішений внутрішній конфлікт.
Швидше за все, організм зазнає впливу відразу кількох патологічних факторів, які в сукупності викликають необґрунтовано сильну реакцію на зовнішні або внутрішні подразники.
Симптоми
На відміну від багатьох інших станів, симптоми панічної атаки є раптовими та виникають на тлі повного благополуччя.
У людини з’являються:
- виражена тривога, безпричинний страх смерті, незрозуміле відчуття сильної небезпеки;
- прискорене серцебиття та дихання;
- відчуття утруднення дихання або ядухи, виражена задишка;
- стійке почуття грудки у горлі;
- дискомфорт, відчуття здавлювання або біль у грудях (частіше у лівій половині);
- запаморочення;
- біль у животі, нудота; у тяжких випадках може виникнути блювання або діарея;
- тремтіння в руках та/або ногах;
- відчуття оніміння або поколювання в кінцівках;
- пітливість, приплив спека до обличчя та тіла;
- затуманювання зору, миготіння мушок перед очима.
Більшість пацієнтів відзначає сильне відчуття нереальності того, що відбувається, бояться збожеволіти або втратити контроль над своєю поведінкою.
На відміну від інших захворювань та станів, що супроводжуються схожою симптоматикою, ознаки панічної атаки проходять протягом 10-30 хвилин та не залишають сліду. Залежно від стану нервової системи людини, супутніх захворювань та зовнішніх факторів, хвилі паніки можуть повторюватися з різною частотою від 1 разу на 1-2 місяці до кількох разів на день.
Як правило, перший напад паніки є найважчим та найсильнішим. Він залишає після себе стійкий страх повторення того, що відбувається, також є провокуючим фактором. Розвивається патологічне замкнене коло, яке практично неможливо розірвати без допомоги фахівців.
Чим небезпечні панічні атаки
Сама по собі панічна атака не є небезпечною для організму, особливо якщо людина не страждає жодними хронічними захворюваннями. Тим не менш, під час нападу він втрачає зв’язок із реальністю і може поводитися неадекватно. Запаморочення та втрата орієнтації у просторі призводять до падінь та травм, паніка за кермом автомобіля стає причиною ДТП.
Часте повторення нападів порушує повсякденне життя людини і призводить до розладів психіки, особливо якщо людина не отримує підтримки оточуючих. Депресія, апатія, відчуття власної неповноцінності часто супроводжують людей, які страждають від панічних атак.
Діагностика
У пошуках причин свого стану пацієнти нерідко звертаються до лікарів різних спеціальностей: кардіолога, невролога, гастроентеролога або терапевта. Насправді діагностикою панічних атак займається психотерапевт чи психіатр. Для цього використовуються такі методики:
- збір скарг та анамнезу: пацієнта ретельно опитують про його стан та відчуття під час нападів, обставини їх виникнення, частоту тощо; особлива увага приділяється історії життя: взаємовідносинам з батьками, психологічним травмам та іншим можливим факторам ризику;
- патопсихологічні тести та обстеження, зокрема, шкали для визначення тривоги.
В обов’язковому порядку призначаються консультації вузьких спеціалістів та обстеження для виключення інших захворювань:
- ЕКГ, УЗД серця;
- добовий моніторинг артеріального тиску та ЕКГ;
- МРТ мозку;
- ФГДЗ;
- УЗДГ судин головного мозку;
- рентген легень тощо.
Як правило, остаточний діагноз панічні атаки ставиться після фіксації чотирьох і більше нападів з характерною симптоматикою. При цьому поодинокі епізоди, пов’язані з надмірною фізичною або нервово-психічною перенапругою, гострою реакцією на стрес або реальну небезпеку, не враховуються.
Лікування
У процесі лікування панічних атак потрібна взаємодія психотерапевта/психіатра та невролога, та поєднання медикаментозного та психотерапевтичного впливу. За необхідності класичні методи можуть бути доповнені фітотерапією та фізіотерапією. Підбір лікування здійснюється з урахуванням:
- обставин виникнення та симптоматики панічних атак;
- супутніх захворювань;
- індивідуальні особливості пацієнта.
Психотерапевтичне лікування
Психотерапевтичні методики лікування панічних атак включають:
- когнітивно-поведінкову терапію: спрямована на зміну сприйняття пацієнтом нападів паніки та її поведінки при них; курси боротьби зі страхом ефективні під час проведення мінімум 8-10 сеансів;
- психоаналіз: пошук причин підвищеної тривожності: психоемоційних травм, стримуваних емоцій тощо;
- тілесно-орієнтована психотерапія: навчання прийомів розслаблення та контролю дихання для зниження рівня тривоги при нападі;
- сімейні заняття: терапевтичні сеанси спільно з членами сім’ї, щоб вони могли допомогти при атаці та створити сприятливу обстановку вдома;
- гештальт-терапія: виявлення незадоволених потреб та відновлення психологічного балансу.
Медикаментозне лікування
Правильно підібрана терапія знижує частоту та силу панічних атак. Залежно від ситуації лікарі можуть призначити:
- транквілізатори: засоби швидкої дії для усунення нападів; використовуються епізодично; значно знижують здатність до концентрації уваги та не можуть використовуватися водіями;
- антидепресанти різних груп: необхідні при запущеній формі захворювання та супутньої депресії; найбільш затребувані інгібітори зворотного захоплення серотоніну, які значно покращують настрій та пригнічують тривожність;
- бета-адреноблокатори швидкої дії: застосовуються під час нападів, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску та сильним серцебиттям;
- ноотропи: покращують обмін речовин та кровообіг у головному мозку, сприяють підвищенню стійкості до стресу та посилюють дію антидепресантів та транквілізаторів.
Підбір медикаментозної терапії нерідко потребує часу та здійснюється лише лікарем. Самостійне використання таких препаратів, а також самовільна зміна дозування або скасування їх категорично заборонені.
Додаткові методи лікування
Для підвищення ефективності стандартного лікування панічних атак використовуються:
- класичний та ериксоновський гіпноз: ефективні не у всіх пацієнтів;
- фізіотерапія: магнітотерапія, електрофорез та інші методики сприяють покращенню кровообігу в структурах центральної нервової системи та посилюють дію ноотропних препаратів;
- масаж: розслаблюючі та загальнозміцнювальні техніки мають гарний ефект у боротьбі з надмірною тривожністю;
- фітотерапія: валеріана, м’ята, хміль, собача кропива та інші трави у вигляді таблеток, відварів або ванн мають заспокійливу дію.
Дієта
Людям, які страждають від панічних атак, рекомендується переглянути раціон та суттєво знизити або повністю виключити продукти, що стимулюють нервову систему:
- чорний чай;
- кава;
- спеції, особливо червоний та чорний перець;
- спиртні напої.
Харчування має бути збалансоване за білками, жирами, вуглеводами та мікроелементами, а також містити достатню кількість вітамінів.
Як поводитися під час нападу, щоб зменшити його інтенсивність
Найчастіше, незважаючи на терапію, панічна атака все ж таки відбувається. У цьому випадку рекомендується дотримуватися такої тактики:
- відійти вбік від потоку перехожих та дороги, якщо напад стався у людному місці;
- прийняти екстрені ліки, якщо вони призначені лікарем;
- переключити увагу з внутрішніх відчуттів на навколишні предмети: постаратися назвати те, що знаходиться перед очима, позначити основні характеристики об’єктів, що розглядаються (колір, матеріал тощо);
- зосередитися на звуках та фізичних відчуттях, подумки перерахувати їх;
- контролювати дихання: воно має бути рівним, повільним, глибоким; тривалість вдиху та видиху не менше 4 секунд для кожної фази;
- впоратися з гіпервентиляцією та надлишком кисню за допомогою дихання в пакет або повітряну кульку;
- почергово розслабити напружені м’язи;
- робити щось, що вимагає концентрації уваги, наприклад, включити нехитру гру на смартфоні: зосередження на процесі допомагає знизити рівень емоційності.
Якщо панічна атака трапилася у близької людини, важливо забезпечити її безпеку і по можливості відвести в спокійне, тихе місце. Напад пройде самостійно протягом 10-30 хвилин.
