Гіперандрогенія — це не окрема хвороба, а комплекс порушень, які виникають через надлишок чоловічих статевих гормонів (андрогенів) в організмі. Такий стан може суттєво впливати на зовнішність, самопочуття та репродуктивне здоров’я. Розуміння причин і симптомів допомагає вчасно звернутися до лікаря та отримати ефективне лікування.
Що таке гіперандрогенія
Гіперандрогенія — це ендокринне порушення, при якому в організмі жінки або чоловіка спостерігається надлишок андрогенів, тобто чоловічих статевих гормонів. У жінок андрогени в нормі присутні в невеликій кількості і є попередниками естрогенів, але їх надмірна концентрація призводить до різноманітних змін.
Механізм розвитку патології включає кілька етапів:
- Під впливом причинного фактора синтез андрогенів зростає.
- Їх концентрація в крові збільшується, що пригнічує вироблення транспортних білків.
- Андрогени надмірно впливають на тканини, чутливі до них.
- Запускається процес надлишкового синтезу цитохрому P, який ще більше посилює вироблення гормонів.
- Підвищується активність жирової тканини, що виробляє естроген, порушуючи обмін ліпідів та гормональний фон загалом.
Захворювання зустрічається у 4–7,5% дівчаток-підлітків та у 10–20% жінок віком від 25 років. Серед гінекологічних патологій частота гіперандрогенії становить 1,4–3%. У чоловіків вона трапляється рідше і зазвичай має менш серйозні наслідки.
Вплив андрогенів на організм
Андрогени виконують важливі функції в організмі обох статей, але їх надлишок може спричинити дисбаланс.
Функції андрогенів у жінок
- Забезпечують ріст трубчастих кісток у пубертатний період.
- Відповідають за появу оволосіння за жіночим типом.
- Формують вторинні статеві ознаки.
- Регулюють набір м’язової маси, роботу сальних та потових залоз.
Функції андрогенів у чоловіків
- Розвиток вторинних статевих ознак.
- Регуляція психосексуальних центрів, формування статевого потягу, підвищення сили та частоти ерекцій.
- Перетворення пушкового волосся на тілі та обличчі на термінальне.
- Формування скелета за чоловічим типом.
- Ріст яєчок, пеніса та передміхурової залози.
- Зниження голосу при статевому дозріванні.
Класифікація гіперандрогенії
Гіперандрогенію класифікують за кількома ознаками: за статтю, віком, походженням і характером перебігу.
У чоловіків
- Пубертатна гіперандрогенія — виявляється у віці 13–18 років, характеризується раннім статевим дозріванням, частіше у хлопчиків з астенічною статурою.
- Гіперандрогенія дорослих чоловіків — зустрічається у віці старше 35 років, частіше при худорлявій статурі.
З урахуванням концентрації андрогенів виділяють абсолютну (рівень перевищує норму) та відносну (підвищена чутливість органів-мішеней) форми.
У жінок
- Яєчникова (оваріальна) гіперандрогенія — пов’язана із захворюваннями яєчників (полікістоз, гормонпродукуючі пухлини), становить близько 40% випадків, часто спадкова.
- Надниркова (адреналова) гіперандрогенія — найчастіше вроджена, але може бути викликана пухлинами; порушення роботи надниркових залоз; зустрічається у 54% випадків.
- Змішана форма — одночасне порушення функції яєчників і надниркових залоз.
Також розрізняють вроджену та набуту гіперандрогенію.
Ознаки гіперандрогенії
Вираженість симптомів залежить від ступеня тяжкості порушення синтезу андрогенів. При синдромі полікістозних яєчників клінічна картина поступово наростає протягом кількох років, а при проблемах з гіпофізом може бути більш тяжкою.
Симптоми у жінок
Перші симптоми можуть виникати ще під час статевого дозрівання — з 12 до 16 років. Основні ознаки:
- Порушення менструального циклу, аж до аменореї (відсутності менструацій).
- Гірсутизм — надмірне оволосіння обличчя та тіла за чоловічим типом.
- Дермопатії (акне, жирна себорея), які можуть провокувати депресивні стани.
- Посилене статеве потяг.
- Огрублення голосу.
- Інтенсивний ріст м’язів, формування мускулатури за чоловічим типом (часто при безконтрольному прийомі стероїдів).
- У період постменопаузи — алопеція (облисіння) у скроневих та тім’яних областях.
У тяжких випадках може розвиватися вірілізація — формування геніталій за чоловічим типом, але це рідкісне явище. Також можуть спостерігатися артеріальна гіпертензія, апатія, сонливість, підвищена дратівливість, схильність до інфекційних захворювань, метаболічний синдром аж до цукрового діабету.
Симптоми у чоловіків
У чоловіків надлишок андрогенів може проявлятися:
- Раннім статевим дозріванням та появою вторинних статевих ознак.
- Посиленим ростом у підлітковому віці.
- Підвищеною агресивністю.
- Еректильною дисфункцією.
- Проблемами з сечовипусканням.
- Збільшенням молочних залоз (гінекомастія).
- Підвищеною сексуальністю.
- Непропорційністю статевих органів.
- Частими головними болями.
У підлітків-хлопчиків може бути фізіологічна гіперандрогенія, коли рівень тестостерону підвищений у період статевого дозрівання і нормалізується до 20 років. Виділяють абсолютну (рівень тестостерону на верхній межі або трохи вище) та відносну (рівень близький до верхньої межі норми) форми.
Причини підвищення рівня чоловічих статевих гормонів
Причини гіперандрогенії можуть бути різноманітними і залежать від статі.
Загальні причини
- Захворювання ендокринної системи.
- Пухлини надниркових залоз, щитовидної або статевих залоз.
- Проблеми з печінкою (цироз, гепатит, стеатогепатоз, целюлярний рак), що порушують виведення андрогенів.
- Ураження гіпоталамуса.
- Порушення жирового обміну.
- Прийом антигормональних та гормональних препаратів (Левоноргестрел, Гестринон, Норгестрел, Даназол).
- Надлишок ферменту 5-альфа-редуктази.
Причини у чоловіків
- Синдром Іценко-Кушинга.
- Рак передміхурової залози.
- Адреногенітальний синдром.
- Прийом анаболічних препаратів для зростання м’язової маси.
Причини у жінок
- Синдром полікістозних яєчників.
- Гіпертекоз або гіперплазія яєчників.
Діагностика гіперандрогенії
Діагностика починається зі збору анамнезу та фізикального огляду для виявлення ознак дермопатії та оцінки статевого розвитку. Для підтвердження діагнозу в крові визначають концентрацію:
- Загального та вільного тестостерону.
- Фолікулярного гормону.
- Дегідроепіандростерону.
- Холестерину, глюкози та інсуліну.
- ГСПГ (глобуліну, що зв’язує статеві гормони).
У жінок дослідження на статеві гормони проводять на 5–7-й день менструального циклу. Концентрацію кортизолу визначають за допомогою сечі. Якщо виявлено дуже високий рівень загального тестостерону або дегідроепіандростерону (маркерів андрогенсинтезуючої пухлини), додатково призначають МРТ або КТ надниркових залоз та УЗД органів малого тазу. Якщо ці дослідження не дали результату, проводять катетеризацію вен яєчників та надниркових залоз для визначення рівня андрогенів у крові, що відходить від цих органів.
Лікування при надлишку андрогенів
Основний напрямок терапії — усунення причини, що спричинила надлишок андрогенів. Лікують патології щитовидної залози, адреногенітальний синдром, полікістоз яєчників та інші хвороби. Схема терапії залежить від форми гіперандрогенії та потреб пацієнта: боротьба з гірсутизмом, відновлення репродуктивної функції, лікування безпліддя, збереження вагітності при загрозі викидня. Основні методи лікування:
- Прийом лікарських засобів.
- Оперативне втручання.
- Дотримання дієти разом із фізичними навантаженнями.
- Застосування народних засобів.
Лікування гіперандрогенії у жінок
Основний метод терапії — прийом естроген-гестагенних оральних контрацептивів з антиандрогенним ефектом, наприклад, Діане 35. Вони уповільнюють синтез гонадотропінів, пригнічують секрецію оваріальних гормонів та нормалізують менструальний цикл. Іноді застосовують гестагенні засоби, такі як Утрожестан.
Інші принципи лікування:
- Якщо оральні контрацептиви протипоказані, їх замінюють Спіронолактоном або Верошпіроном при тяжкому передменструальному синдромі та полікістозі яєчників для блокади рецепторів дигідротестостерону та придушення синтезу тестостерону.
- При адреногенітальному синдромі використовують глюкокортикоїди (Дексаметазон, Преднізолон).
- При гіпотиреозі або високому рівні пролактину коригують ці показники, що нормалізує рівень андрогенів.
- При гіперінсулізмі та ожирінні призначають Метформін, дієту та фізичні навантаження.
- Доброякісні новоутворення яєчників або надниркових залоз потребують хірургічного втручання.
- Для нормалізації менструального циклу часто використовують Дюфастон, який приймають навіть після настання вагітності для зниження ризику викидня.
- Артеріальну гіпертензію лікують блокаторами ренін-ангіотензину (Вальсартан) та інгібіторами АПФ (Раміприл, Періндоприл).
Методи терапії при підвищених андрогенах у чоловіків
У чоловіків лікування також спрямоване на усунення причини. При пухлинах надниркових залоз або яєчок може знадобитися хірургічне втручання. Якщо гіперандрогенія викликана прийомом анаболіків, необхідно їх відмінити. При адреногенітальному синдромі призначають глюкокортикоїди. Також можуть застосовуватися антиандрогенні препарати, але їх використання у чоловіків обмежене через вплив на статеву функцію.
Прогноз та профілактика
Прогноз залежить від причини гіперандрогенії. При своєчасному лікуванні більшість симптомів можна контролювати. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, регулярно проходити обстеження та вести здоровий спосіб життя. Профілактика включає уникнення безконтрольного прийому гормональних препаратів, підтримання нормальної ваги, своєчасне лікування ендокринних захворювань.
