Гіперандрогенія – симптоми, діагностика та методи терапії

Розвиток організму за жіночим або чоловічим типом визначають статеві гормони. Вони ж впливають і зовнішній вигляд людини. До таких гормонів відносяться андрогени, які є як у чоловіків, так і у жінок, але у різній кількості. Висока активність чи надлишковий синтез цих речовин призводить до різних порушень в організмі.

Що таке гіперандрогенія

У медицині існує група патологій, пов'язаних із порушенням роботи ендокринних залоз. До таких відноситься гіперандрогенія – надлишок в організмі чоловіка або жінки андрогенів (чоловічих статевих гормонів). Механізм розвитку ендокринопатії:

  1. Під впливом причинного фактора синтез андрогенів зростає.
  2. Їх концентрація в крові збільшується, що пригнічує вироблення транспортних білків. Вони надмірно впливають на тканини, чутливі до андрогенів.
  3. Це запускає процес надлишкового синтезу цитохрому P, який ще більше посилює вироблення гормонів.
  4. Підвищується активність жирової тканини, що виробляє естроген. Це порушує обмін ліпідів та гормональний фон загалом.

Захворювання зустрічається у 4-7,5% дівчаток-підлітків та у 10-20% пацієнток віком від 25 років. Серед гінекологічних патологій частота гіперандрогенії становить 1,4-3%. У чоловіків вона зустрічається набагато рідше і не викликає таких серйозних наслідків, як у жінок.

Вплив андрогенів на організм

У жінок ці речовини є попередниками естрогенів та кортикостероїдів – жіночих статевих гормонів. Вони виконують різні функції:

  • формують лібідо;
  • забезпечують зростання трубчастих кісток у пубертатний період;
  • відповідають за появу оволосіння за жіночим типом;
  • формують вторинні статеві ознаки;
  • регулюють набір м'язової маси, роботу сальних та потових залоз.

В організмі чоловіків андрогени також відповідають за розвиток вторинних статевих ознак та регулюють психосексуальні центри. Гормони формують статевий потяг, підвищують силу та частоту ерекцій. Інші функції андрогенів у чоловіків:

  • перетворення пушкового волосся на тілі та особі на термінальні;
  • формування скелета за чоловічим типом;
  • зростання яєчок, пеніса та передміхурової залози;
  • зниження голосу при статевому дозріванні.

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Класифікація патології

У чоловіків можуть діагностувати:

  • Пубертатну гіперандрогенію. Її виявляють у віці 13-18 років. Зазначається раннє статеве дозрівання. Хвороба характерна для хлопчиків з астенічною статурою.
  • Гіперандрогенію дорослих чоловіків. Зустрічається у віці старше 35 років, частіше при худорлявій статурі.

З урахуванням концентрації виділяють абсолютну та відносну гіперандрогенію. У першому випадку концентрація андрогенів перевищує нормальні значення, тоді як у другому підвищується чутливість до них органів-мишеней.

Якщо причина патології ховається в яєчниках або корі надниркових залоз, то гіперандрогенію називають первинною, якщо в гіпофізі – вторинною. Класифікація захворювання у жінок:

  • Гіперандрогенія яєчникового генезу (оваріальна). Пов'язана із захворюваннями яєчників: полікістозом та гормонпродукуючими пухлинами. На неї припадає близько 40% випадків. Найчастіше носить спадковий характер.
  • Гіперандрогенія надниркового генезу (адреналова). Найчастіше є вродженою, але буває викликаною і пухлинами. Характерно порушення роботи надниркових залоз. Зустрічається у 54% випадків подібної патології.

У деяких жінок виявляють змішану форму. У такому разі присутні порушення з боку яєчників та надниркових залоз одночасно. Ще гіперандрогенія буває вродженою та набутою.

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Ознаки гіперандрогенії

Вираженість симптомів залежить від ступеня тяжкості порушення синтезу андрогенів, який визначає причинний фактор. При синдромі полікістозних яєчників клінічна картина поступово наростає протягом декількох років. У разі проблем з гіпофізом гіперандрогенія може набувати важкого характеру.

Синдром гіперандрогенії у жінок

Перші симптоми можуть виникати ще під час статевого дозрівання – з 12 до 16 років. Основні ознаки:

  • жирна себорея;
  • вульгарні вугри;
  • проблеми із менструальним циклом, аменорея;
  • гірсутизм (надмірне оволосіння обличчя та тіла, як показано на фото).

Дермопатії провокують депресивні стани. Ще у жінок відзначається посилений статевий потяг та огрублення голосу. М'язи ростуть інтенсивно, тому мускулатура формується за чоловічим типом. Це характерно і для жінок, які без контролю приймають стероїди (анаболіки та андрогени).

Менструації можуть припинитися. У період постменопаузи у скроневих та тім'яних областях розвивається алопеція (облисіння). У тяжких випадках геніталії формуються за чоловічим типом. Цей стан називають вірілізацією, але він зустрічається рідко. При звичайній течії можуть розвиватися:

  • атеросклероз;
  • ожиріння;
  • артеріальна гіпертензія;
  • апатія, сонливість;
  • хронічна втома;
  • підвищена дратівливість;
  • сприйнятливість до інфекційних захворювань;
  • метаболічний синдром до цукрового діабету.

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Симптоми підвищення андрогенів у чоловіків

Поява акне у віці не вважають нормою. У представників сильної статі це один із симптомів надлишку андрогенів. Гіперандрогенія у чоловіків викликає:

  • раннє статеве дозрівання та поява вторинних статевих ознак;
  • посилене зростання у підлітковому віці;
  • підвищену агресивність;
  • еректильну дисфункцію;
  • проблеми з сечовипусканням;
  • збільшення молочних залоз (гінекомастію);
  • підвищену сексуальність;
  • непропорційність статевих органів;
  • раннє облисіння.

Пубертатна гіперандрогенія

У підлітків-хлопчиків може розвиватися фізіологічна гіперандрогенія. При статевому дозріванні рівень тестостерону підвищений. До 20 років концентрація цього гормону має нормалізуватися. Такі процеси необхідні швидкого фізичного розвитку хлопчиків. Виділяють дві форми гіперандрогенії:

  • Абсолютну. Концентрація тестостерону знаходиться на прикордонному рівні або трохи його перевищує.
  • Відносну. Рівень тестостерону близький до верхньої межі норми.

У хлопчиків відзначаються вугровий висип, активне зростання волосся на тілі, дратівливість. Інші характерні ознаки:

  • низький голос;
  • безсоння;
  • агресія;
  • часті головні болі;
  • підвищений лібідо.

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Причини підвищення рівня чоловічих статевих гормонів

Незалежно від статі патологію можуть викликати захворювання ендокринної системи, пухлини надниркових залоз, щитовидної або статевих залоз. До причин відносять проблеми з печінкою, які порушують процес виведення андрогенів з організму. Це цироз, гепатит, стеатогепатоз та целюлярний рак. Інші загальні причини:

  • ураження гіпоталамуса;
  • порушення жирового обміну;
  • цукровий діабет;
  • прийом антигормональних та гормональних препаратів (Левоноргестрела, Гестринона, Норгестрела, Даназолу);
  • надлишок ферменту 5-альфа-редуктази.

Причини гіперандрогенії у чоловіків:

  • синдром Іценко-Кушінга;
  • рак передміхурової залози;
  • адреногенітальний синдром;
  • прийом анаболічних препаратів для зростання м'язової маси

У жінок до списку загальних причин додаються порушення функції яєчників:

  • синдром полікістозних яєчників;
  • гіпертекоз чи гіперплазія;
  • пухлини.

Діагностика

Спочатку лікар проводить ретельний збір анамнезу та фізикальний огляд, щоб виявити ознаки дермопатії та оцінити статевий розвиток. Для підтвердження діагнозу в крові визначають концентрацію:

  • загального та вільного тестостерону;
  • фолікулярного гормону;
  • дегідроепіандростерону;
  • холестерину, глюкози та інсуліну;
  • ГСПГ (глобуліну, що зв'язує статеві гормони);
  • пролактину;
  • естрадіолу.

У жінок дослідження на статеві гормони проводять на 5-7-й день менструального циклу. Концентрацію кортизолу визначають за допомогою сечі. Коли у жінки виявляють дуже високий рівень загального тестостерону або дегідроепіандростерону (маркерів андрогенсинтезуючої пухлини), то додатково їй призначать МРТ або КТ надниркових залоз з УЗД органів малого тазу.

Якщо перелічені дослідження дали негативний результат, то лікарі проводять катетеризацію вен яєчників та надниркових залоз. Це допомагає визначити рівень андрогенів у крові, що відходить від зазначених органів.

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Лікування при надлишку андрогенів

Основний напрямок терапії – усунення причини, що спричинила надлишок андрогенів. Лікарі вживають заходів щодо лікування патологій щитовидної залози, адреногенітального синдрому, полікістозу яєчників та інших хвороб.

На схему терапії впливає і форма гіперандрогенії. Пацієнту може бути потрібна допомога у боротьбі з гірсутизмом, порушенням репродуктивної функції або повним безпліддям. Метою лікування вагітних жінок, якщо є загроза викидня, є збереження вагітності. Основні методи лікування для різних категорій пацієнтів:

  • прийом лікарських засобів;
  • оперативне втручання;
  • дотримання дієти разом із фізичними навантаженнями;
  • застосування народних засобів.

Лікування гіперандрогенії у жінок

Основний метод терапії – прийом естроген-гестагенних оральних контрацептивів з антиандрогенним ефектом, наприклад, Діане 35. Препарати уповільнюють синтез гонадотропінів, пригнічують секрецію оваріальних гормонів та нормалізують менструальний цикл. Іноді обходяться гестагенними засобами, такими як Утрожестан. Інші принципи лікування:

  • Якщо жінці протипоказані оральні контрацептиви, їх замінюють Спіронолактоном або Верошпіроном. Вони використовуються при тяжкому передменструальному синдромі та полікістозі яєчників для блокади внутрішньоклітинного рецептора дигідротестостерону та придушення синтезу тестостерону.
  • Андрогенізація у жінок при адреногенітальному синдромі лікується за допомогою глюкокортикоїдів, таких як Дексаметазон та Преднізолон.
  • У разі гіпотиреозу або високого рівня пролактину безпосередньо коректують концентрацію цих речовин. Кількість андрогенів у разі нормалізується само.
  • При гіперінсулізмі та ожирінні приймають цукрознижувальний препарат Метформін, дотримуються дієти та займаються спортом.
  • Доброякісні новоутворення яєчників або надниркових залоз – показання до хірургічного втручання.
  • Щоб нормалізувати менструальний цикл часто використовують Дюфастон. Його приймають навіть після настання вагітності, щоб знизити ризик викидня.
  • Усунути артеріальну гіпертензію допомагають блокатори ренін-ангіотензину (Вальсартан) та інгібітори АПФ (Раміприл, Періндоприл).

Гіперандрогенія - симптоми, діагностика та методи терапії

Методи терапії при підвищених андрогенах у чоловіків

Представники сильної статі при гіперандрогенії стикаються зі зниженою потенцією та збільшенням молочних залоз. Гінекомастію усувають хірургічним шляхом. Відновленням еректильної функції займається андролог. Заходи лікування в залежності від причини:

  • При синдромі Кушінга медикаменти призначають для підготовки до операції. Найчастіше це Кетоконазол. Після курсу проводять аденомектомію. У разі патологій гіпофіза використовують променеву терапію.
  • При вродженій гіперплазії кори надниркових залоз приймають Дексаметазон. Новоутворення часто видаляють хірургічним шляхом.
  • У разі раннього настання зрілості причиною надлишку андрогенів може бути пухлина яєчок. Після її хірургічного видалення гормональне тло нормалізується.

Щоб знизити рівень андрогенів, чоловікам призначають препарати:

  • Карбамазепін;
  • Фінастерід;
  • Бікалутамід;
  • Дігоксин;
  • Циклофосфамід.

Народні засоби при гіперандрогенії

Головна умова застосування рецептів – лише у комплексі з медикаментозною терапією. Народні методи що неспроможні замінювати традиційні способи лікування. Найпоширеніший нетрадиційний засіб – борова матка. Її використовують для лікування гінекологічних захворювань у жінок. Ефективні рецепти:

  • Залити склянкою окропу 1 ст. л. сухої трави, після чого томити на повільному вогні 10 хв. Перед застосуванням настояти 3 години, процідити. Пити по 1 ст. л. 4 р. / Добу. протягом усього офіційного лікування.
  • Змішати 800 г цукру зі 100 г сухої борової матки та зелених очищених горіхів. Залити 800 мл горілки, залишити у темному місці на 2 тижні. Процідити, пити по 1 ч. л. перед їжею до 3 р/добу. Курс лікування тривалий.

Прогноз та профілактика

При надлишку андрогенів на фоні яєчників пухлин після хірургічного видалення новоутворення рецидиви трапляються рідко. Вроджена форма гіперандрогенії супроводжується аномаліями розвитку, частіше щодо статевих органів.

Таке серйозне ускладнення, як метастазування, притаманно злоякісних пухлин надниркових залоз. Пов'язана з ними гіперандрогенія у жінок або чоловіків погано лікується, оскільки має виражену симптоматику. Надлишок андрогенів яєчникового генезу при правильній тактиці лікування добре коригується.

Оскільки гіперандрогенія відноситься до гормональних порушень, специфічної профілактики вона не має. Існують лише загальні рекомендації щодо зниження ризику патології:

  • Відвідувати гінеколога не рідше 1 разу на рік (для жінок).
  • Відмовитися від алкоголю та цигарок.
  • Вчасно лікувати хвороби печінки, надниркових залоз та ендокринної системи.
  • Включати в меню продукти з клітковиною.
  • Тримати вагу під контролем.

Відео

EuroMD
Додати коментар