Вагітність підвищує навантаження на внутрішні органи жінки. У цей період можуть загострюватися хронічні захворювання або з’являтися нові. Одна з таких проблем — гестаційний цукровий діабет (ГСД). Для майбутньої матері він зазвичай не становить прямої загрози, але без лікування негативно впливає на внутрішньоутробний розвиток дитини та підвищує ризик ранньої дитячої смертності.
Що таке гестаційний цукровий діабет
Через гормональний дисбаланс під час вагітності може розвинутися окрема форма цукрового діабету — гестаційна. В акушерстві таку патологію діагностують приблизно у 4% жінок. Найчастіше підвищення рівня глюкози в крові спостерігається у пацієнток віком до 18 років або після 30 років.
Зазвичай ознаки гестаційного діабету з’являються у 2-3 триместрі вагітності. Симптоматика захворювання повністю зникає самостійно після народження дитини. Іноді патологія залишається у жінок після пологів і стає причиною розвитку цукрового діабету 2 типу.
Причини розвитку
Механізм розвитку гестаційного діабету вченими достовірно не з’ясований. Передбачається, що порушення толерантності організму до глюкози починається через блокування гормонами продукції необхідної кількості інсуліну. Найчастіше підшлункова залоза під час вагітності викидає додаткові порції інсуліну в кров. Якщо організм жінки не виробляє його потрібну кількість, відбувається зниження синтезу глікогену, що стає основним фактором розвитку гестаційного діабету.
До групи ризику формування патології потрапляють пацієнтки, які палять, вживають наркотичні речовини та алкогольні напої. Обтяжливими факторами є багатоводдя в анамнезі, мертвонародження, великий плід, надмірна маса тіла до вагітності. Інші причини розвитку захворювання:
- синдром полікістозних яєчників;
- аутоімунні захворювання;
- вірусні інфекції, перенесені на ранніх термінах вагітності.
Симптоми
Цукровий діабет вагітних виражається помірно й виявляється у 2 чи 3 триместрі. Надмірне збільшення маси тіла жінки, свербіж шкіри, відчуття спраги, підвищення добового діурезу зустрічаються не лише при гестаційному типі захворювання, тому для постановки діагнозу потрібні лабораторні дослідження.
Головна ознака патології — збільшення концентрації глюкози в крові. Крім перерахованих вище симптомів, пацієнтки скаржаться на швидку втому та зниження апетиту.
Ознакою розвитку ГСД з боку плода стає швидкий приріст його маси, надмірне відкладення жирової тканини, неправильні пропорції частин тіла. У вагітної підвищення рівня глюкози може спровокувати такі стани:
- рецидив раніше перенесених інфекційних захворювань;
- рясне та прискорене сечовипускання.
Наслідки цукрового діабету під час вагітності
Для жінки гестаційний цукровий діабет небезпечний пізнім токсикозом, високим артеріальним тиском та набряками під час вагітності. Декомпенсація ГСД іноді є причиною настання перинатальної смерті. Основні наслідки захворювання для матері:
- гіпертрофія β-клітин підшлункової залози;
- внутрішньоутробна загибель плода;
- порушення вуглеводного обміну;
- диспластичне ожиріння;
- передчасне розродження;
- пошкодження пологових шляхів;
- рецидивні інфекції сечових шляхів;
- прееклампсія та еклампсія;
- грибкові ураження слизових оболонок.
Клінічні спостереження свідчать, що у переважній більшості випадків ГСД проходить відразу після пологів. Коли відходить плацента, яка є гормонопродукуючим органом, у породіллі нормалізується цукор у крові. Поки жінка перебуває у стаціонарі, лікарі продовжують контролювати рівень глюкози. Щоб виявити залишкові порушення вуглеводного обміну та проаналізувати, чи загрожує пацієнтці діабет надалі, їй необхідно через 2 місяці після пологів повторно скласти глюкозотолерантний тест.
Для дитини
Небезпека для плода, що формується, залежить від ступеня компенсації ГСД. Найсерйозніші ускладнення спостерігаються при некомпенсованому цукровому діабеті. Вплив на дитину виявляється у наступному:
- Вади розвитку плода на ранніх термінах вагітності. Оскільки на малому терміні підшлункова залоза дитини ще не сформована, на материнський орган припадає подвійне навантаження. Порушення його функціональності через високий рівень глюкози призводить до незрілості дихальної, серцево-судинної та травної систем малюка, внутрішньоутробної гіпоксії.
- Неконтрольований рівень цукру призводить до діабетичної фетопатії. Надлишок глюкози, що проникає через плаценту у необмеженій кількості, відкладається у вигляді жиру. Через це відбувається прискорене зростання плода, спостерігається диспропорція частин його тіла: маленькі кінцівки, великий живіт, збільшені серце, печінка.
- Після перев’язування пуповини у новонародженого порушується надходження надлишку глюкози, різко знижується її концентрація, настає гіпоглікемія. Це призводить до порушення психічного розвитку, неврологічними розладами.
- Після народження у дітей є підвищений ризик розвитку цукрового діабету та ожиріння з ознаками метаболічного синдрому. Дитина часто народжується зі збільшеною підшлунковою залозою, порушенням метаболізму ліпідів, надлишком жиру.
Діагностика
При первинному зверненні до лікаря вагітній обов’язково слід здати аналіз крові на цукор. Якщо при глюкозі натще показник становить вище 7 ммоль/л, а глікований гемоглобін перевищує 6,5%, то у жінки висока ймовірність цукрового діабету. Діагноз вважається встановленим, якщо погані показники крові поєднуються у вагітної з гіпоглікемією.
Оптимальний час для проведення скринінгу на діабет — з 24 до 28 тижня. У цей період для діагностики використовують глюкозотолерантний тест. Суть його полягає у заборі венозної крові натще для вимірювання глюкози, а потім після навантаження швидкими вуглеводами через 60 та 120 хвилин. Як вуглеводи використовують 82,5 г моногідрату глюкози і 75 г ангідриту глюкози, які розчиняють у склянці теплої води, після чого дають випити вагітній. Для діагностування гестаційного діабету вистачає результату глюкозотолерантного тесту, оскільки він точно визначає швидкість засвоєння цукру з крові вагітної.
Якщо концентрація глюкози в крові натще менше 5,1, через 1 годину — 10,0, а через 2 години не вище 8,5 ммоль/літр — це норма. При розвитку гестаційного діабету показники будуть: від 5,1 до 6,9 ммоль/літр натще, через 1 годину — вище 8,5, а через 2 години — від 8,5 до 11 ммоль/літр.
Стани, за яких рекомендується відкласти проведення глюкозотолерантного тесту:
- інфекція або гостре запалення тканин та органів;
- патології ШКТ, що порушують всмоктування глюкози.
Як знизити цукор при вагітності
Діагностування ГСД під час очікування дитини — це не привід для паніки. Якщо лікування розпочати вчасно, регулярно відвідувати лікаря, дотримуватись призначеної терапії, то можна уникнути ускладнень для матері та немовляти, виключити розвиток цукрового діабету надалі. Спостереження пацієнтки одночасно ведуть гінеколог та ендокринолог. Вагітній з ГСД до 29 тижнів потрібно відвідувати лікарів 2 рази на місяць, потім щотижня. Для нормалізації глюкози призначають помірні фізичні навантаження та дієту. У деяких випадках застосовують інсулінотерапію.
Цукрознижувальні лікарські засоби під час вагітності заборонені, тому призначається інсулін у вигляді ін’єкцій. Режим інсулінотерапії лікар обирає за даними щоденника самоконтролю, який пацієнтка з ГСД веде самостійно: щодня відзначає цукор у крові, виміряний глюкометром, наявність кетонів у сечі, тиск, активність плода, вагу, меню, вміст вуглеводів у ньому. Як правило, тривалої дії інсулін при гестаційному діабеті вагітних не потрібний, оскільки жінці вистачає власного гормону.
При ГСД вводять лише короткий або ультракороткий пептидний гормон. Ін’єкції інсуліну вводяться підшкірно спеціальними дозаторами або шприц-ручками одноразового використання. Як допоміжне лікування лікарі можуть призначити препарати для мікроциркуляції при фетоплацентарній недостатності та вітамінно-мінеральні комплекси. Після пологів інсулінотерапію одразу скасовують, звикання вона не викликає.
Дієта
Основне лікування гестаційного цукрового діабету у вагітних — це дієта, при призначенні якої враховується вага жінки та її фізична активність. Дієтотерапія включає корекцію харчування, складу і калорійності їжі. Меню пацієнтки з ГСД має забезпечувати надходження основних вітамінів та поживних речовин, покращувати роботу шлунково-кишкового тракту.
Правила харчування вагітної:
- їсти потроху і часто (3 основних прийоми їжі та 3 перекушування);
- випивати понад 1,5 л рідини на добу;
- регулювати кількість вуглеводів до 40%, білка — до 40%, жирів — до 20%;
- збільшувати в раціоні кількість клітковини, адже вона адсорбує та виводить глюкозу з кишечника.
У меню вагітної обов’язково мають бути овочі, фрукти, риба, м’ясо, зелень.
Не можна довго відкладати або пропускати встановлений час їжі. Для жінки з ГСД встановлюється повна заборона на цукор, випічку, десерти, що містять цукор, продукти швидкого приготування. При цукровому діабеті вагітних не можна вдаватися до голодування і доводити себе до виснаження. Щоб знизити рівень глюкози у крові, слід обмежити споживання насичених жирів до 10%. Для цього готувати треба виключно на олії, переходити на нежирні сорти м’яса та риби.
До заборонених продуктів належать:
- жирні рибні чи м’ясні бульйони;
- молочна продукція з високим вмістом жирів;
- свіжоприготовлені фруктові соки.
Фізичні вправи
Зменшити інсулінорезистентність і не набрати зайву вагу допоможуть регулярні фізичні вправи. Програма навантажень складається індивідуально для кожної пацієнтки, залежно від рівня підготовки та стану здоров’я. Вправи для вагітних низькоінтенсивні — аквааеробіка, плавання, швидка ходьба. Не дозволяється виконувати рухи, лежачи на животі чи спині, піднімати ноги чи тулуб. Не підходять види спорту, які можуть завдати травми: катання на коні, велосипеді, роликах, ковзанах.
