ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Система травлення людини виконує складну роботу. Вона часом зовсім не пов’язана з обробкою та засвоєнням їжі. Однією із складових є шлунково-кишковий тракт (ЖКТ). Його можна уявити у вигляді шляху, який проходить їжа після їжі. Будова шлунково-кишкового тракту визначає багато в чому схильність організму до певної патології.

Хвороба — це органічні (анатомічні) порушення. Важливу роль виникнення захворювань грає дисфункція різних частин кишечника людини. Щоб з’ясувати причину захворювання, необхідно враховувати анатомо-фізіологічні особливості та зв’язки органів, роль нервової та гормональної систем в управлінні травним процесом.

Навіщо потрібна система травлення?

Травна система виконує такі основні функції:

  • рухова – подрібнення, змішування та пересування харчових мас трактом, виведення шлаків з організму;
  • секреторна – синтез ферментів для переробки харчової грудки до речовин, що дозволяють увібрати їх через стінку кишечника;
  • всмоктувальна – з усіх речовин, що утворилися в результаті розщеплення, відбираються тільки корисні для організму, всмоктується вода.

Вченими доведено й інше, не менш важливе значення травного тракту – вироблення антитіл для місцевого імунітету та активних біологічних субстанцій, що беруть участь у системному захисті людини. Шлунково-кишковий тракт, як важлива частина будови системи травлення, бере участь у кожному з цих процесів. Визначити, що в організмі важливіше печінка, підшлункова залоза чи кишечник неможливо. Тому що зміни в будь-якій частині спричиняють збій роботи всіх складових ШКТ.

Які спеціалісти вивчають роботу тракту?

Будова шлунково-кишкового тракту людини вивчає наука “Анатомія людини”. Від неї «відбрунькувалися» гістологія (вивчає будову тканин під мікроскопом), цитологія (основний предмет — будову клітини), фізіологія (виявляє механізми роботи та функціональні зв’язки органів) та інші.

Виникнення та перебіг патологічних процесів відноситься до галузі патанатомії та патфізіології. Саме ці незвідані раніше наукові дисципліни стали основою всіх клінічних лікарських спеціальностей, стали родоначальниками багатьох дослідницьких напрямів у медицині.

Що таке ШКТ і як він працює?

Шлунково-кишковий тракт можна уявити схематично у вигляді «трубки», яка починається в порожнині рота і закінчується в зоні анального отвору. У цій структурі є відділи шлунково-кишкового тракту, кожен з яких відповідає за певні завдання. Щоб зрозуміти, через які порушення виникають хвороби, ми «пройдемося разом з їжею» трактом і перевіримо, які функції ШКТ закріплені за кожним відділом.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Чим краще прожована їжа, тим у більш доступному вигляді надійде в шлунок, слина знезаражує їжу, захищаючи відділи системи, що знаходяться нижче.

Ротова порожнина

У порожнині рота їжу зустрічають зуби, які дроблять її до дрібних шматочків, слина (секрет великих та малих залоз), язик. Ферменти слини розщеплюють крохмалисті речовини в продуктах, як рідина вона змочує і полегшує проковтування. Тривале пережовування здатне обдурити центр голоду та викликати почуття насичення, тому рекомендується хворим на ожиріння для боротьби із зайвою вагою.

Відсутність зубів у похилому віці, проблеми протезування значно ускладнюють процес. У поспіху людина ковтає непідготовлені до перетравлення шматки продуктів, що загрожує функціональним збоєм наступного етапу у шлунку. Рецептори мови визначають і передають інформацію про кількість та склад ферментів, які потрібні для перетравлення.

Стравохід

Фактично забезпечує доставку харчової маси в шлунок за рахунок поздовжніх та поперечних скорочень м’язового шару. Подальший процес локалізується нижче за діафрагму, в порожнині живота. Порушення акта проковтування при аномаліях будови або запаленні (ахалазія, езофагіт) призводить до затримки та застою грудки. Запізнення надходження їжі у шлунок відбивається на діяльності залоз його внутрішньої оболонки.

Шлунок

Шлунок має еластичну складчасту структуру, вона дозволяє йому значно розширитись. При необхідності в орган вміщується до 4 л рідини та їжі. Не всі продукти обробляються однаково швидко: першими всмоктуються кров глюкоза, спирт, солі, вода. На харчовий залишок діє шлунковий сік. Активними речовинами у ньому є слиз, соляна кислота, ферменти (пепсин, гастрин).

Виробленням соку займаються обкладильні клітини, розташовані між епітеліальними. Він виробляється з виду їжі, запах. Максимальні витрати припадають на переробку м’ясних та гострих страв. Зміни як атрофії порушують функціонування органу.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Кислотність зменшується з наближенням до перехідного отвору в дванадцятипалу кишку М’язи шлунка перемішують масу, щоб збільшити площу контакту з ферментами.

Дванадцятипала кишка

Початковим відділом кишечника людини служить дванадцятипала кишка. У її завдання входить отримання з воротаря шлунка харчової маси, перетворення кислої реакції в лужну (придатну для кишечника) і продовження розщеплення білків і вуглеводів. З дванадцятипалої кишки всмоктуються до крові мінеральні речовини, вітаміни, зайва рідина.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Захворювання дванадцятипалої кишки

На цьому етапі до травлення підключаються синтезований секрет підшлункової залози та жовч шляхом приєднання проток через загальний сфінктер Одді.

Жовч виробляється гепатоцитами (печінковими клітинами), збирається у міхурі, містить, крім води, жирні кислоти, холестерин та неорганічні речовини.

Склад дозволяє емульгувати жирові компоненти їжі, розщепити їх до амінокислот, жирних кислот, вітамінів, запобігає процесам гниття. Через протоку підшлункової залози надходить панкреатичний сік, що містить понад 20 ферментів, що впливають на всі компоненти їжі. Остаточний процес перетравлення відбувається у петлях тонкого та товстого кишечника.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Схема впадання в кишечник панкреатичної та жовчної проток

Кишечник

Довжина тонкого кишечника становить до 6 м. Крім дванадцятипалої, до нього відносяться худа та здухвинна кишки. Стінка повинна забезпечити всмоктування в кровоносні судини корисних речовин. Для цього вона покрита зсередини складками та дрібними ворсинками. Великі молекули не проходять через щільну оболонку.

У кишечнику мешкає близько 200 видів бактерій. Максимальну кількість складають корисні біфідо- та лактобактерії. Інші умовно патогенні в нормі входять в 1-2% від структури. Підтримка правильного складу кишкової флори дуже важлива травлення. Саме ці мікроорганізми разом з кишковим соком забезпечують розщеплення залишків їжі до молекул, що підлягають всмоктуванню (амінокислот, полісахаридів, жирних кислот).

Порушення балансу мікрофлори чутливе до впливу різних чинників, у тому числі особливо звертають увагу до лікарські речовини (антибіотики). Тому після лікування шлунково-кишкового тракту антибактеріальними засобами доводиться відновлювати потрібне співвідношення бактерій.

Усі речовини з кишечника надходять над загальний кровотік, а ворітну вену печінки. Справа в тому, що в тому вигляді, в якому вони представлені в кишківнику, хімічні речовини здатні викликати смертельний результат, оскільки утворюють отрути, токсини. Печінка знезаражує отрути до нетоксичних сполук. Здухвинна кишка передає залишки їжі в товстий кишечник.

Він має довжину до 2 м, анатомічно ділиться на сліпу кишку з апендикулярним відростком, висхідну, поперечноободову, низхідну, сигмовидну, пряму. Завдання цього відділу – формування калових мас, завершення всмоктування води, викид з організму всіх шлаків, що накопичилися. Клітини виділяють слиз. Бактерії, що проживають, допомагають знищувати чужу інфекцію, підтримувати імунітет.

Очищаюча функція кишечника залежить від роботи м’язів. Їхні перистальтичні рухи дозволяють транспортувати кал в область сфінктерів заднього проходу і відповідають за акт дефекації. Скорочення залежать від взаємодії з гілками парасимпатичної нервової системи, достатнього вироблення медіатора ацетилхоліну.

Атонія кишечника – серйозна проблема післяопераційних та старечих порушень. Застій шлаків викликає інтоксикацію організму, алергічну налаштованість. Перелічені найважливіші відділи взаємопов’язані єдиним процесом травлення. Патологічні зміни одного з рівнів призводить до дисфункції всього шлунково-кишкового тракту.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Через мезентеріальні судини кров збирається в портальну систему печінки.

Що означають “функціональні захворювання”?

Відділи шлунково-кишкового тракту працюють не ізольовано «самі собою». Вони пов’язані управлінням з боку нервової системи та ендокринних органів, що виділяють гормони. Крім того, гормональну активність мають речовини, що синтезуються клітинами шлунка (гастрин, секретин), підшлункової залози. У ротовій порожнині є закінчення нервових волокон, які передають у центр інформацію про кількість і якість їжі, що надійшла.

Тому за зворотними сигналами заздалегідь готується шлунок та кишечник. Наприклад, «формується замовлення» на обсяг жовчі та панкреатичного соку, необхідних для перетравлення у дванадцятипалій кишці. Скорочувальна функція, що проштовхує харчову грудку на наступний рівень, регулюється іннервацією, найчастіше задіяна блукаючий і симпатичний нерви. Вони «дбають» про достатню силу хвилі перистальтики, почергове або одночасне скорочення поздовжніх і циркулярних м’язів.

Важлива роль належить правильній роботі сфінктерів. Це м’язові жоми, розташовані на межі стравоходу та шлунка, шлунка та дванадцятипалої кишки. Усередині дванадцятипалої кишки роль пропускника виконує сфінктер Одді. Він впускає в тонкий кишечник панкреатичний сік і жовч із проток, що підводять. При переході в сліпу кишку роль клапана виконує складка слизової оболонки.

Вона працює тільки якщо кишка розташована під певним кутом до кінцевої частини тонкого кишечника. Потужні сфінктери сигмовидної кишки дозволяють накопичувати калові маси, виводити в ректальну ампулу для акта дефекації. Функціональними називаються захворювання, що виникли з вини неузгодженості сигнальної інформації та наказів із центрів мозку.

У зв’язку з порушеною скорочувальною діяльністю відбувається застій вмісту в шлунку, стравоході, кишечнику. Або, навпаки, надмірні скорочення виводять неперетравлені залишки, не дають змоги ввібрати корисні речовини та вітаміни. Такі порушення називають дискінезією. Збій стиснення та розслаблення сфінктерів викликає спастичні скорочення м’язів, розширення вищележачої частини шлунково-кишкового тракту, недостатнє вироблення ферментів, застій з ризиком приєднання інфекції.

Цей механізм часто розглядають як початковий у формуванні патології. Він оборотний при усуненні причин порушення.

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Діагностикою займається лікар-гастроентеролог

Найчастіше функціональні захворювання виникають під впливом стресових ситуацій, напруженої роботи, чергування голодних проміжків та перевантаження травлення, прийому алкоголю, наркотичних речовин. Якщо не вжити заходів на цій стадії, патологія стає органічною, супроводжується анатомічними змінами у структурі органів, а на клітинному рівні – грубими відхиленнями у складі та будові. Наприклад, метаплазія епітелію – трансформація клітин шлунка в кишкові при гастриті.

Як змінюється анатомія шлунково-кишкового тракту людини при захворюваннях?

Анатомічні порушення прижиттєво можна виявити з допомогою сучасних діагностичних методів. Використання рентгенівських досліджень, ультразвукової та ендоскопічної техніки дозволило визначати не лише вид змін, а й стадію процесу, ступінь ураження.

Рентгенодіагностика заснована на законах та нормах рентгеноанатомії. Визначити положення, межі органів шлунково-кишкового тракту рентгенолог може шляхом порівняння з кістковим скелетом людини, великими м’язами. Ця частина організму завжди добре контрастується на екрані. Тому локалізація розглядається по відношенню до хребців, діафрагми, ребрів.

Наприклад, для шлунка вважається нормальною проекція верхньої точки зліва від хребців на 0,5–2,5 см нижче за купол діафрагми, пілоричного відділу — у зоні першого-другого поперекового хребців, тут же розташований перехід у дванадцятипалу кишку. У дітей він лежить вище. У стравоході розрізняють 9 сегментів. Найбільш показовою є картина при контрастуванні з розчином барію.

Вона дозволяє судити:

  • про просвіт внутрішньої порожнини (зміни виявляють при пухлинах, дивертикулах);
  • зміщення щодо нормальної локалізації (гастроптоз, діафрагмальна грижа, здавлення пухлиноподібною освітою сусідніх органів);
  • порушення напрямку та чисельності складок (згладжування можливе для атрофічного гастриту);
  • зміні контурів (симптом «ніші» при виразковій хворобі).

ШКТ людини: що це таке, анатомія шлунково-кишкового тракту, функції та робота в організмі

Рентгенологічна ознака дефекту заповнення характерна для пухлини, поліпа шлунка.

У рентгенодіагностиці застосовуються знімки під різним кутом, дослідження пацієнта у вертикальному, горизонтальному, колінно-ліктьовому положенні. Повітря в кишечнику заважає процедурі, тому людину потрібно попередньо підготувати (дотримання дієти, очисні клізми). Для контрастування кишечника застосовується іригоскопія – заповнення барієм через клізму з серією знімків.

УЗД – методика, заснована на властивості відображення звукової хвилі від різних тканин. Оскільки шлунок та кишечник є порожніми органами, у діагностиці не застосовується. Різні ендоскопічні методики (фіброгастроскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія) дозволяють візуально оглянути підозрілі ділянки ШКТ. Найбільш сучасні апарати виводять картину на монітор і дозволяють проводити запис процедури, робити знімки.

Метод незамінний у виявленні ранніх стадій раку, визначенні форми запалення, пошуку джерела кровотечі. Останніми роками удосконалення дозволило з допомогою ендоскопії проводити деякі хірургічні операції, брати біоматеріал для гістологічного дослідження.

Анатомія ШКТ включає обов’язкові розділи кровопостачання та іннервації. Хірургам необхідно знати, як проходять найважливіші судини та нерви, щоб розробити правильну оперативну техніку та не допустити ускладнень у ході операції. Роботу шлунка та кишечника забезпечують залізисті органи (печінка, підшлункова залоза), жовчний міхур. Спільно вони становлять цілісну систему травлення.

EuroMD
Додати коментар