Ступені гіпертонічної хвороби та лікування

Гіпертонія – найпоширеніше серцево-судинне захворювання, від симптомів якого після 60-65 років страждає більшість населення. Діагноз має кілька назв, серед яких гіпертонічна хвороба (ГХ), артеріальна гіпертензія (АГ). Захворювання хронічне, основне завдання кожного пацієнта – це медикаментозні та немедикаментозні методи уникнути загострень та продовжити період ремісії (зникнення симптомів).

Що таке гіпертонічна хвороба

Артеріальна гіпертензія – це стійке підвищення показника артеріального тиску вище за допустимий рівень (починаючи від 140/90 мм рт. ст.) під впливом провокуючих факторів. Такий діагноз називають «тихим убивцею». Патологічний процес тривалий час протікає у безсимптомній формі, проте під час нападу значно підвищує ризик інсульту, інфаркту міокарда, інших небезпечних захворювань. Потенційні ускладнення ГБ можуть загрожувати життю пацієнта, тому захворювання потребує своєчасної діагностики та адекватного лікування.

Гіпертонічна хвороба розвивається внаслідок порушення функції вищих центрів нейрогуморальної регуляції, нирок, судин. За відсутності своєчасного лікування патологічний процес призводить до органічних та функціональних порушень серця, органів центральної нервової системи, нирок. Неправильно підібрана терапія може призвести до прогресування захворювання з посиленням больового синдрому.

Класифікація гіпертонічної хвороби

У 2003 р. було визначено єдину класифікацію гіпертонії за ступенем тяжкості захворювання. Визначальним фактором у такому поділі вважається реальний показник артеріального тиску, визначений тонометром у конкретному клінічному випадку. Ще гіпертонія класифікується за походженням (первинна, вторинна), стадіями (транзиторна, стабільна, склеротична) та рівнем ризику серцево-судинних патологій. Така класифікація спрощує встановлення діагнозу, допомагає точніше визначити схему лікування для кожного пацієнта-гіпертоніка.

Ступені гіпертонічної хвороби та лікування

Ступені артеріальної гіпертензії

При підвищенні артеріального тиску (АТ) з'являється підозра, що артеріальна гіпертензія прогресує, особливо якщо не вдається вирішити проблему зі здоров'ям немедикаментозними методами . Важливо знати, що оптимальний показник АТ – 120/80 мм рт. ст., нормальний – 120-129 мм рт. ст. (Систолічний тиск – САД) та 80-84 мм рт. ст. (діастолічний – ДАТ), високонормальний – 130-139 мм. рт. ст. (САД) та 85-89 мм. рт. ст. (ДАД). Відхилення від зазначених цифр свідчать про серйозні патології організму. Лікарі виділяють 3 ступеня ГБ:

  1. Гіпертонічна хвороба 1 ступеня (легка) характеризується нестійким тиском, який протягом кількох днів коливається від 140/90 до 159/99 мм рт. ст. Ризик розвитку гіпертонічного кризу мінімальний, симптоми органічного ураження внутрішніх органів та ЦНС відсутні. Щоб придушити болісний напад, крім прийому медикаментів, пацієнту необхідний повноцінний відпочинок, виключення стресових ситуацій. Особливо корисні позитивні емоції, прогулянки на свіжому повітрі.
  2. Артеріальна гіпертензія 2 ступеня стрімко розвивається. Показник АТ варіюється від 160/100 до 179/109 мм рт. ст., з'являються симптоми гіпертонічного кризу (холодний піт, «гусяча» шкіра, почервоніння обличчя). Пацієнта турбують напади мігрені, запаморочення, поганий сон, задишка. Клінічні прояви АГ: минуща ішемія головного мозку (зниження кровотоку в органі), підйом креатиніну в крові, звуження артерій сітківки, гіпертрофія (збільшення у розмірах) лівого шлуночка, мікроальбумінурія (виявлення білка в аналізі сечі). Нормалізувати стан без медикаментів не вдається.
  3. Гіпертонічна хвороба 3 ступеня (важка) супроводжується різким спадом гостроти зору, поганою пам'яттю, нападами тахікардії (збільшення частоти серцевих скорочень). Розвивається гіпертонічний криз. Показник АТ – від 180/110 мм рт. ст. і вище. Серед можливих ускладнень виділяють гіпертонічну енцефалопатію, тромбози судин головного мозку та аневризму (патологічне розширення судини), лівошлуночкову серцеву та ниркову недостатність, геморагії (кровопідтіки) та набряк зорового нерва. Патологічні зміни мають незворотний характер.

Ступінь серцево-судинного ризику

Щоб спрогнозувати ймовірність розвитку ускладнень при прогресуючій артеріальній гіпертензії, насамперед необхідно визначити показник серцево-судинного ризику. Для цього потрібна консультація спеціаліста, комплексна діагностика. У розрахунок береться ступінь гіпертонічної хвороби, що провокують рецидив обставини (фізіологічні та патологічні). Загальні фактори ризику такі:

  • куріння, інші шкідливі звички;
  • підвищений холестерин у крові;
  • малорухливий спосіб життя;
  • ожиріння, включаючи абдомінальне (більша частина жиру відкладається в ділянці живота);
  • вік (жінки віком від 65 років, чоловіки від 55 років);
  • показник цукру натще 5,6-7,0 ммоль/л;
  • порушення толерантності до глюкози, яке визначається за допомогою спеціального тесту;
  • наявність у родичів хвороб серцево-судинної системи;
  • чоловіча стать.

У пацієнта спостерігається високий рівень серцево-судинного ризику, якщо крім гіпертонії є супутні хронічні захворювання :

  • цукровий діабет;
  • серцева недостатність;
  • порушення ліпідного (жирового) обміну;
  • бронхіальна астма;
  • велике ураження сітківки очей;
  • ішемічна хвороба серця;
  • ниркова недостатність 4 стадії;
  • перенесений інсульт;
  • цереброваскулярні хвороби (ураження судин головного мозку);
  • ознаки облітеруючих захворювань периферичних артерій нижніх кінцівок (атеросклероз);
  • ураження інших внутрішніх органів.

Ступені гіпертонічної хвороби та лікування

Такі відомості допомагають лікареві спрогнозувати клінічний результат захворювання. Щоб визначити показник серцево-судинного ризику при кожному ступені гіпертонічної хвороби, потрібно ознайомитися з представленою таблицею:

Загальні фактори ризику (ОФР)

Артеріальний тиск

висока

нормальне

Гіпертонія 1 ступеня, ризик

Артеріальна гіпертензія 2 ступеня, ризик

Гіпертонія 3 ступеня, ризик

немає факторів ризику

Звичайний ризик

низький

помірний

високий

1-2

низький

помірний

помірно-високий

високий

більше 3

низько-помірний

помірно-високий

високий

високий

ураження інших внутрішніх органів, захворювання нирок 3 стадії, цукровий діабет

помірно-високий

високий

високий

дуже високий

серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби нирок 4 стадії з ураженням інших органів або загальними факторами ризику

дуже високий

дуже високий

дуже високий

дуже високий

Лікування гіпертонічної хвороби

Класифікація ГБ за стадіями та ризиками допомагає правильно визначити схему медикаментозної терапії, швидко усунути хворобливий напад, продовжити період ремісії. Якщо розвивається первинна артеріальна гіпертензія (ізольована), при дотриманні лікарських рекомендацій прогноз є сприятливим. Вторинна форма захворювання часто протікає із ускладненнями.

Якщо вчасно не вилікувати захворювання, стабілізувати підвищений артеріальний тиск складно навіть медикаментозними методами. Загальні рекомендації фахівців, якщо діагностовано 1, 2 або 3 ступінь гіпертонічної хвороби, наведено нижче. . Повинні доповнюватися прийомом медикаментів за призначенням лікаря:

  1. Дотримання лікувальної дієти. Важливо знизити порції кухонної солі, збагатити добовий раціон продуктами з калієм та магнієм для зміцнення серцевого м'яза (насіння, горіхи, бобові та злакові культури, зелень).
  2. Відмова від шкідливих звичок. Це стосується не лише вживання спиртних напоїв та куріння, а й необхідності підвищити фізичну активність, залишити у минулому «сидячий» спосіб життя, здійснювати піші прогулянки на свіжому повітрі.
  3. Контроль за вагою. Якщо у пацієнта при атеріальній гіпертезії спостерігається ожиріння, необхідно відмовитись від жирних, смажених та копчених страв, регулярно влаштовувати розвантажувальні дні.
  4. Лікувальна фізкультура. З метою профілактики та продовження періоду ремісії ГБ рекомендується 5 разів на тиждень виконувати фізичні вправи помірної інтенсивності тривалістю 30 хвилин.
  5. Прийом полівітамінних комплексів. У складі таких медикаментів повинні бути калій, магній, залізо, інші важливі для організму мікроелементи.

Ступені гіпертонічної хвороби та лікування

Медикаментозна терапія

Пероральний прийом медикаментів залежить від ступеня ГБ та супутніх симптомів. Нижче представлені оптимальні схеми консервативного лікування артеріальної гіпертензії:

  1. При легкій стадії захворювання пацієнту призначають інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (Раміприл, Периндоприл, Каптоприл, Лізіноприл, Берліприл), антагоністи рецепторів ангіотензину (сартани – Лозартан, Телмісартан, Ірбесартан), блокатори кальцієвих каналів (Ніді).
  2. Якщо розвивається артеріальна гіпертензія 2 ступеня ризику 4, необхідний комплексний підхід до проблеми, який поєднує в одній схемі консервативного лікування кілька представників різних фармакологічних груп. Це вищеописані медикаменти у поєднанні з тіазидними діуретиками (Гідрохлортіазид, Індапамід, Хлорталідон).
  3. При ускладненому перебігу зазначеного захворювання, крім вищеописаних медикаментів, лікарі рекомендують альфа- або бета-адреноблокатори (Пропранолол, Соталол, Анаприлін). Необхідність у цьому виникає, якщо високі дози сечогінних засобів погано переносяться ослабленим організмом.

Відео

EuroMD