Стадії гіпертонічної хвороби та ризики

Серед серцево-судинних патологій часто діагностується гіпертонічна хвороба – це стан, у якому відзначається стійко підвищений артеріальний тиск. Таку недугу ще називають «тихим убивцею», оскільки симптоми можуть не виявлятися протягом тривалого часу, хоча в судинах вже відбуваються зміни. Інші назви захворювання – гіпертонія, артеріальна гіпертензія. Патологія протікає кілька стадій, кожну з яких можна розпізнати за певними симптомами.

Що таке гіпертонічна хвороба

Це захворювання є стійке збільшення артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст. Така патологія характерна для людей віком від 55 років, але в сучасному світі з нею стикаються й молоді. Будь-яка людина має два види тиску:

  • систолічне чи верхнє – відбиває силу, з якою кров тисне на великі артеріальні судини під час стиснення серця;
  • діастолічний – показує рівень тиску крові на стінки судин при розслабленні серцевого м'яза.

Більшість пацієнтів діагностується підвищення обох показників тиску, хоча іноді відзначається і ізольована гіпертонія – систолічна чи діастолічна. Первинна артеріальна гіпертензія розвивається як самостійне захворювання через спадковість, недостатню продуктивність нирок, сильні стреси. Вторинна форма гіпертонії пов'язані з патологіями внутрішніх органів чи впливом зовнішніх чинників. Основними її причинами є:

  • психоемоційні навантаження;
  • захворювання крові;
  • патології нирок;
  • інсульт;
  • серцева недостатність;
  • побічні ефекти деяких ліків;
  • відхилення у роботі вегетативної нервової системи.

Стадії

Основна класифікація гіпертонічної хвороби поділяє її кілька стадій залежно від ступеня підвищення тиску. На будь-якій їх значення будуть більше 140/90 мм рт. ст. Прогресуючи, гіпертонічна хвороба викликає зростання систолічного та діастолічного показників аж до критичних значень, які загрожують життю людини. Визначити стадію гіпертонії можна за такою таблицею:

Стадія артеріальної гіпертензії/Показник тиску

Систолічний, мм рт. ст.

Діастолічний, мм рт. ст.

Перша

140-159

90–99

Друга

160-179

100-109

Третя

180 і вище

110 і вище

Симптоми

Класифікація артеріальної гіпертензії за стадіями необхідна призначення адекватного лікування. Крім того, це допомагає лікарям припустити, наскільки вражений той чи інший орган-мішень, та визначити ризик розвитку серйозних ускладнень. Основним критерієм виділення стадій гіпертонії є показники тиску. Підтвердити діагноз допомагають симптоми захворювання. На кожній із стадій відзначаються певні прояви артеріальної гіпертензії. Запідозрити її допомагають і загальні ознаки гіпертонії:

  • запаморочення;
  • головний біль;
  • оніміння пальців;
  • погіршення працездатності;
  • дратівливість;
  • шум у вухах;
  • пітливість;
  • біль у серці;
  • носові кровотечі;
  • розлади сну;
  • порушення зору;
  • периферичні набряки.

Ці симптоми на певній стадії гіпертонічної хвороби спостерігаються у різних поєднаннях. Порушення зору виявляються як пелени чи «мушок» перед очима. Головний біль найчастіше відзначається наприкінці дня, коли рівень артеріального тиску знаходиться на своєму піку. Часто вона з'являється відразу після пробудження. Через це головний біль іноді списують на звичайне недосипання. Деякі відмінні риси больового синдрому:

  • може супроводжуватися відчуттям тиску чи тяжкості у потилиці;
  • іноді посилюється при нахилі, повороті голови або різких рухах;
  • може викликати набряклість особи;
  • ніяк не пов'язаний з рівнем артеріального тиску, але іноді вказує на його стрибок.

Стадії гіпертонічної хвороби та ризики

1 стадії

Гіпертонічна хвороба першої стадії діагностується, якщо тиск у межах 140/90–159/99 мм рт. ст. Воно може зберігатися на такому рівні протягом кількох днів або тижнів поспіль. Тиск знижується до нормальних значень за сприятливих умов, наприклад після відпочинку або перебування в санаторії. Симптоми першої стадії гіпертонії практично відсутні. Пацієнти мають лише скарги на:

  • порушення сну;
  • болі в голові та серці;
  • підвищення тонусу артерій очного дна.

2 стадії

Якщо на першій стадії гіпертонії не було проведено лікування, тиск починає підвищуватися ще сильніше і вже знаходиться в межах 160/100-179/109 мм рт. ст. Стан не нормалізується без лікарських засобів, навіть після відпочинку. Серед симптомів гіпертонічної хвороби на другій стадії з'являються:

  • задишка при навантаженні;
  • головний біль;
  • запаморочення;
  • поганий сон;
  • стенокардія.

Гіпертонічний криз – не таке рідкісне явища, як у першої стадії гіпертонії. Через це підвищується ризик розвитку інсульту та інших серйозних ускладнень. Крім того, гіпертонічна хвороба 2 стадії викликає перші симптоми ураження органів-мішеней, які виявляються на ЕКГ та УЗД. Під час діагностики у пацієнта виявляються:

  • білок у сечі;
  • звуження артерій у сітківці очей;
  • збільшення креатиніну у сечі;
  • гіпертрофія лівого шлуночка.

3 стадії

Перевищення артеріального тиску рівня 180/110 мм рт. ст. говорить про третю стадію гіпертонічної хвороби. Вона вважається найважчою з усіх – навіть прийом таблеток не завжди дає позитивний результат. Гіпертонічна хвороба цьому етапі викликає такі симптоми:

  • погіршення пам'яті;
  • зниження зору;
  • порушення серцевого ритму;
  • головний біль;
  • задишка при фізичних навантаженнях;
  • стенокардія;
  • запаморочення.

Сильно страждають і органи-мішені, особливо серце, головний мозок, нирки та очі. У пацієнта може розвинутись серцева або ниркова недостатність. Додатково знижується скорочувальна здатність серця, провідність імпульсів у міокарді. Гіпертонічні кризи трапляються часто, тому різко зростає ризик інфаркту та інсульту. Для нормалізації тиску іноді доводиться приймати одразу кілька лікарських засобів.

Стратифікація ризику при артеріальній гіпертензії

Крім стадій, лікарі виділяють і рівень гіпертонічної хвороби. І тут застосовується стратифікація ризику, тобто. їх поділ на групи залежно від наявних порушень в організмі, змін роботи чи будови органів-мішеней. Для кожного ступеня ризику характерні певні ускладнення гіпертонічної хвороби:

  1. Перший. Це група низького ризику, у якому гіпертонія не визначається. Інфаркт або інсульт у найближчі 10 років виникають лише у 15% пацієнтів.
  2. Друга. Група середнього ризику, при якому людина має один зовнішній негативний фактор, наприклад, куріння. Імовірність розвитку інсульту чи інфаркту – підвищується до 15–20%.
  3. Третя. Група високого ризику, коли у хворого є максимум 3 негативні фактори. Інфаркт або інсульт діагностуються у 20-30% пацієнтів із гіпертонічною хворобою.
  4. Четверта. Це дуже високий рівень ризику, при якому на пацієнта впливають більше 3 негативних факторів. У патологічний процес залучаються вже одразу кілька органів-мішеней. Інсульт або інфаркт виникають із 30-відсотковою ймовірністю.

Стадії гіпертонічної хвороби та ризики

Для оцінки ступеня ризику лікар враховує кількість негативних факторів, що є у пацієнта, ураження органів-мішеней (ПОМ) та асоційовані клінічні стани (АКС). До останніх відносяться захворювання серцево-судинної системи. Таблиця визначення ризику:

Тип та кількість наявних факторів ризику/ Стадія гіпертонії

Перша

Друга

Третя

Немає факторів ризику, ПОМ та АКС

Низький ризик

Середній

Високий

Менш 1-2 факторів ризику

Середній

Високий

Дуже високий

3 і більше факторів ризику, ПОМ або АКС

Високий

Високий

Дуже високий

АКС

Дуже високий

Дуже високий

Дуже високий

Лікування

У діагностиці захворювання можуть брати участь терапевт, кардіолог, невропатолог. На першій стадії гіпертонічну хворобу можна лікувати у домашніх умовах. Для нормалізації тиску рекомендують усунення негативних зовнішніх факторів та повноцінний відпочинок, але цілий день лежати на дивані теж не варто. Регулярні прогулянки допоможуть зміцнити серцево-судинну систему. Прийом лікарських препаратів тут не потрібний. Замість них пацієнту рекомендують:

  • нормалізувати свою вагу;
  • відмовитись від шкідливих звичок;
  • виключити переживання та стреси;
  • дотримуватися режиму роботи та відпочинку;
  • правильно харчуватися.

Дієта – важлива умова лікування будь-якої стадії гіпертонії. Для зменшення тиску необхідно обмежити вживання солі до 5-6 г на добу. Її надлишок викликає підвищення обсягу циркулюючої крові, що провокує підйом тиску. Щодо питного режиму, необхідно вживати близько 1,5 л на день. Раціон повинен включати такі продукти та страви:

  • білковий омлет і яйця некруто;
  • рослинні олії;
  • салати із свіжих овочів;
  • сухофрукти;
  • кислі фрукти та ягоди (агрус, яблука, сливи, інжир);
  • листяну зелень;
  • желе із фруктів та ягід;
  • мармелад;
  • вчорашній чи підсушений хліб;
  • знежирені кисломолочні продукти;
  • цикорій;
  • бобові;
  • нежирні сорти риби, включаючи судака, тріску, щуку, коропа;
  • телятину, яловичину, курку, індичку.

При гіпертонії дозволено всі види кулінарної обробки, крім смаження. Допускається варити, запікати, готувати на пару. Гасити продукти рекомендується не дуже часто. Харчуватися необхідно до 4-5 разів на день невеликими порціями масою близько 200 г. Їжа не повинна бути надто гарячою, оскільки це збуджує нервову систему. Оптимальна температура – 15-65 градусів. До заборонених продуктів належать:

  • вершки, жирні молоко, сир та сметана;
  • свіжий хліб із борошна найвищого гатунку;
  • наваристі бульйони та супи на їх основі;
  • гострі та жирні сири;
  • маргарин та кулінарний жир;
  • варення, мед;
  • алкоголь;
  • субпродукти;
  • часник, шпинат, редис, дайкон, ріпа;
  • солодощі;
  • хрін, гірчиця, перець;
  • копченості;
  • ковбаси;
  • міцний чай та кава;
  • яйця смажені та круті;
  • жирна риба;
  • баранина, гусак, свинина, качка.

Стадії гіпертонічної хвороби та ризики

З гіпертонічною хворобою другої стадії справляються вже з допомогою прийому ліків. Причина в тому, що без медикаментів тиск не приходить у норму. Основними за гіпертонії є гіпотензивні засоби. До таких відносять ліки із різних фармакологічних груп. Вони знижують тиск, але різними шляхами. При гіпертонічній хворобі 2 стадії застосовуються такі препарати:

  • Дезагреганти: Аспірин, Клопідогрель, Тиклодіпін, Діпірідамол. Це ліки, що розріджують кровообіг. Вони необхідні для запобігання тромбоутворенню, ризик якого існує при гіпертонії.
  • Гіполіпідемічні та гіпоглікемічні засоби: Гліклазид, Левотироксин натрію, Крестор. Перші знижують рівень холестерину, другі – глюкози. Найчастіше використовуються, якщо причиною високого тиску є зайва вага та цукровий діабет.
  • Блокатори кальцієвих каналів: Амлодипін, Кордіпін, Верапамі, Діалтізем. Є антагоністами кальцію, що викликають розширення просвіту судин, за рахунок чого тиск знижується.
  • Діуретики: Фуросемід, Верошпірон, Індапамід. Це сечогінні засоби, які виводять із організму зайву рідину, за рахунок чого зменшується об'єм циркулюючої крові. В результаті артеріальний тиск знижується.

Гострі напади гіпертонії 3 стадії лікують за умов стаціонару. Вже вдома пацієнту доводиться приймати ліки, іноді одразу кілька. Медикаменти підбирають індивідуально кожному за хворого. Лікар може призначити:

  • Альфа- та бета-блокатори: Анаприлін, Бісопролол, Теразозін, Клонідін. Вони пригнічують альфа- або бета-рецептори, що сприяє розслабленню судинних стінок.
  • Антагоністи ангіотензину 2: Тевет, Мікардіс, Атаканд, Вальсакор. Не дають цьому ферменту стимулювати напругу судин, на тлі чого відзначаються стрибки артеріального тиску.
  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ): Зокардіс, Каптоприл, Престаріум. Блокують зазначену речовину, через що усуваються спазми судин.
  • Седативні препарати: Діазепам, Ново-пасит, Феназепам. Використовуються, якщо причиною гіпертонії є стреси та психоемоційні навантаження.

Можливі ускладнення та наслідки

Гіпертонічна хвороба діє практично на всі системи органів, але особливо сильний негативний вплив відчувають серце, нирки та головний мозок. Вони першими піддаються атаці у разі підвищення тиску. До можливих ускладнень на зазначені органи належать такі патології:

  • інфаркт міокарда;
  • лівошлуночкова недостатність;
  • ішемічний або геморагічний інсульт;
  • гіпертензивна енцефалопатія;
  • гломерулонефрит;
  • атеросклероз нирок артерій;
  • ниркова недостатність;
  • нефросклероз;
  • зниження гостроти зору.

Відео

EuroMD
Додати коментар