Діагностика інсульту на догоспітальному етапі та в лікарні – лабораторні та клінічні дослідження

Від точності діагностики важких захворювань залежить якість їх лікування та подальшої реабілітації хворого. При інсульті необхідно встановити не тільки його вигляд, а й причини, що викликали судинну катастрофу, і супутні фактори. Для цього лікарі використовують комплексне обстеження пацієнта, що включає сучасні лабораторні апаратні методики.

Що таке інсульт

Судинна катастрофа, викликана гострим порушенням кровообігу головного мозку і веде до осередкового мозкового ураження, називається інсультом. Кисневе голодування при ішемічному типі (який називається інфарктом мозку) викликає закупорка судини, що провокує тривалу ішемію і незворотні зміни тканин. Виділяють такі види цього типу захворювання:

  • кардіоемболічний (викликається тромбом, що утворився в серці);
  • гемодинамічний (виникає внаслідок судинного спазму);
  • атеротромботичний (судинну катастрофу провокує елемент атеросклеротичної бляшки);
  • лакунарний (виникає при закупорці невеликої церебральної артерії);
  • малий (з повним регресом симптоматики через 15-20 днів із моменту нападу).

При геморагічному варіанті відбувається судинний розрив із крововиливом у різні ділянки мозку. Стан діагностують на основі клінічних ознак та даних лабораторних, клінічних та судинних обстежень. Геморагічний крововилив класифікують на такі типи:

  • субарахноїдальне (у підпаутинному просторі церебральних оболонок);
  • вентрикулярний (в шлуночки головного мозку);
  • паренхіматозне (в мозкову речовину);
  • змішане (субарахноїдально-паренхіматозне, паренхіматозно-вентрикулярне).

Симптоми інсульту

Клініка інсульту залежить від його типу, по-різному представлена виразність загальномозкових, осередкових та менінгеальних симптомів. При ішемічній судинній катастрофі симптоматика наростає повільніше і виявлена переважно загальмозковими ознаками захворювання – головним болем та запамороченням, розладами свідомості, змінами функцій слуху та зору. При ускладненні стану пацієнта з'являються такі ознаки:

  • підвищений артеріальний або внутрішньочерепний тиск;
  • дискоординація рухів; зміни м'язових рефлексів;
  • слабкість та сонливість;
  • зміна тактильної чутливості кінцівок;
  • дезорієнтація у просторі, порушення мови та інших когнітивних функцій (мислення, письма, читання, пам'яті).

Діагностика інсульту на догоспітальному етапі та в лікарні – лабораторні та клінічні дослідження

Первинна діагностика інсульту

Попереднє діагностування пацієнта проводять спеціалісти приймального відділення. Діагностика інсульту на догоспітальному етапі включає анамнез, первинний огляд пацієнта, аналіз крові, вимірювання артеріального тиску, ЕКГ (електрокардіограму), КТ головного мозку, люмбальну пункцію (при підозрі на геморагічний варіант).

У процесі діагностики при зборі анамнезу у родичів з'ясовується інформація про наявність факторів, що провокують (атеросклерозу, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, гіпертонії). Візуальний огляд допомагає виявити зовнішні ознаки патології – парез кінцівок, опущення куточка рота з одного боку, порушення мови, координацію рухів. Аналіз крові при інсульті показує параметри згортання крові, кількість тромбоцитів (для оцінки ризику тромбозів). Патологічно високий тиск може бути симптомом гіпертонічного кризу.

Діагностика інсульту на догоспітальному етапі та в лікарні – лабораторні та клінічні дослідження

Апаратні методики

Діагностика ішемічного інсульту передбачає проведення комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії мозку. Крім цих обстежень, що допомагають виявити характер уражень церебральних тканин та їх локалізацію, використовується ряд спеціальних методів, за допомогою яких уточнюються додаткові клінічно-значущі дані. До них відносяться:

  • МРТ-ангіографія – допомагає точно встановити місце локалізації тромбу.
  • Доплерографія каротидних артерій або транскраніальне доплер-дослідження – для визначення відсотка уражених судин.
  • ДВТ чи дифузно-зважена томографія – допомагає виявити ділянку мозку з порушеним кровообігом.

Додаткові дослідження

Діагностика інсульту головного мозку може включати ряд додаткових комплексних досліджень серця. Їх проводять через те, що багато серцево-судинних патологій є причиною захворювання. Для реабілітації хворого та нівелювання впливу цих факторів у майбутньому потрібно виявити, які порушення призвели до судинної катастрофи. Призначаються такі діагностичні заходи:

  • ЕКГ (електрокардіограма) виявлення порушень серцевого ритму.
  • Ехокардіографія серця. Ультразвукове обстеження органу, що надає комплексну інформацію щодо його стану.
  • ЕхоКГ (ехокардіограма). Ультразвукове дослідження, що допомагає виявити патологію роботи серцевих клапанів, інші відхилення від норми.

Діагностика інсульту на догоспітальному етапі та в лікарні – лабораторні та клінічні дослідження

Відео

EuroMD
Додати коментар