Рідкі випорожнення кілька разів на день — привід не для паніки, а для тверезої оцінки ситуації. Діарея (пронос) сама по собі не хвороба: це симптом, що вказує на інфекцію, запальний процес, неврогенний розлад або реакцію на ліки. Від того, наскільки швидко ви зрозумієте причину, залежить і тактика: іноді достатньо пити достатньо рідини й переглянути меню, а іноді потрібне обстеження в гастроентеролога.
Як розвивається пронос
Коли кишкова моторика прискорюється, а всмоктування води порушується, стілець частішає й розріджується. Частка рідини в калових масах зростає до 60–90% — саме цей показник лікарі вважають ознакою діареї. Характер процесу буває інфекційним або неінфекційним, і за виглядом, консистенцією калу та загальним станом людини можна зробити перші висновки про етіологію.
Пінисті випорожнення зеленого кольору часто супроводжують дисбактеріоз. Домішки крові в калі — тривожна ознака кишкової кровотечі й привід звернутися по допомогу негайно. Крім зміни випорожнень, людину можуть турбувати нудота, блювання, підвищена температура тіла та симптоми зневоднення.
Серед потенційних ускладнень лікарі називають порушення водно-сольового балансу, зневоднення, серцеву та ниркову недостатність. Тому зволікати з реакцією на затяжний пронос не варто.
Причини діареї: від меню до інфекції
Пронос виникає як наслідок порушення моторики кишечника. Частина причин фізіологічна й коригується без складного лікування:
- неправильне харчування;
- екологічні та соціально-побутові чинники;
- побічна дія ліків — антибіотиків, цитостатиків;
- перенесений стрес, емоційна нестабільність;
- використання ректальних супозиторіїв.
Якщо причина патологічна, усунути симптом без лікування основного захворювання складно — потрібна комплексна діагностика. До патологічних причин належать:
- вірусні інфекції (ентеровіруси, ротавіруси);
- бактеріальне ураження травного тракту (холера, дизентерія, сальмонельоз);
- харчове отруєння — немитий посуд і продукти, неякісна вода, несвіжі страви;
- інтоксикація отрутами, токсинами, парами важких металів;
- ферментативна недостатність (панкреатит, ферментопатія);
- пухлинні розростання (аденокарциноми, поліпи);
- порушення обміну речовин;
- хронічні захворювання травної системи (ентероколіт, хвороба Крона, синдром подразненого кишечника);
- дисбактеріоз на тлі застосування сильнодіючих ліків.
Класифікація проносів
За характером перебігу розрізняють два основні види діареї. Гостра триває менше трьох тижнів, і найчастіше її спричиняють отруєння, інфекції, алергія або реакція на медикаменти. Хронічна зберігається понад три тижні, має стертішу симптоматику й потребує пошуку глибшої причини.
| Вид діареї | Що її запускає | Характерні риси |
|---|---|---|
| Інфекційна | Дизентерія, сальмонельоз, харчове отруєння, амебіаз | Підвищення температури, ознаки інтоксикації, активне розмноження патогенних мікроорганізмів |
| Аліментарна | Неправильне харчування, систематичне переїдання, алергія на продукти чи ліки | Потребує корекції добового меню та водного балансу |
| Диспептична | Недостатня секреція шлунка, дисфункція підшлункової залози й печінки | Виникає через брак ферментів, які виділяє тонка кишка |
| Токсична | Отруєння солями арсену та ртуті, парами важких металів | Гострий біль у животі, блювання, рясна діарея, виражене зневоднення |
| Медикаментозна | Тривалий прийом антибіотиків, антацидів, антигіпертензивних або проносних засобів | Розвивається на тлі порушення мікрофлори кишечника |
| Нейрогенна | Внутрішнє хвилювання, панічні атаки, страх | Має тимчасовий характер і минає після усунення провокуючого чинника |
Інфекційна діарея
Цей вид проносу супроводжується активним розповсюдженням патогенних мікроорганізмів. У людини підвищується температура тіла, з’являються ознаки інтоксикації. Секреторна діарея виникає при дизентерії, сальмонельозі, харчовому отруєнні, амебіазі.
Аліментарна діарея
Така форма розвивається при неправильному харчуванні та систематичному переїданні, а також через алергію на окремі продукти чи медикаменти. Щоб усунути симптом, коригують добове меню й налагоджують водний баланс. Найчастіше з подібною проблемою стикаються мандрівники.
Диспептична діарея
При секреторній недостатності шлунка, дисфункції підшлункової залози та печінки розвивається диспептичний пронос. Причина — брак ферментів, які виділяє тонка кишка, а не гострий дисбактеріоз. Лікування осмотичного проносу починають із діагностики функцій травного тракту й визначення причин диспепсії.
Токсична діарея
При отруєнні солями арсену та ртуті, парами важких металів та іншими отрутами розвивається токсичний пронос. Людину турбують гострі болі в животі, блювання, рясна діарея та виражені симптоми зневоднення. Лікування починають з очищення організму від продуктів інтоксикації.
Медикаментозна діарея
При порушенні мікрофлори кишечника й дисбактеріозі також з’являється пронос. Медикаментозна діарея стає наслідком тривалого застосування лікарських препаратів — антибіотиків, антацидів, антигіпертензивних або проносних засобів. Усунення симптомів починається з відміни медикаменту, що спричинив пронос.
Нейрогенна діарея
При внутрішньому хвилюванні, панічних атаках і страху теж виникає пронос. Нейрогенна діарея має тимчасовий характер і зникає самостійно, без додаткового прийому ліків. Поліпшення настає після усунення провокуючого чинника — людині достатньо заспокоїтися.
Симптоми діареї
Рідкий стілець — не єдина ознака затяжного проносу. Додаткові симптоми та їхня інтенсивність залежать від характеру патологічного процесу:
- затяжне блювання та діарея свідчать про гостру інтоксикацію організму;
- пронос, блювотні позиви, температура 37 °C і біль у животі можуть бути симптомами гострого апендициту;
- порушення травлення, метеоризм, зміна кольору та консистенції калу бувають ознаками гострого панкреатиту;
- рідкий стілець із чергуванням запору, пухкий кал, нудота, блювання й мігрень — прояв кишкової інфекції;
- зелений кал і висока температура, яка кілька днів не спадає, характеризують сальмонельоз.
Гостра форма
Тривалість гострого процесу варіюється від 2 до 3 тижнів. Серед симптомів — здуття живота й метеоризм, зниження ваги, відсутність апетиту, сухість шкіри та слизових оболонок, висока температура тіла, слабкість і стомлюваність.
Хронічний пронос
Діарея, яка турбує понад три тижні й не піддається лікуванню, називається хронічною. Патологія рецидивує під впливом провокуючих чинників. Характерні симптоми: хибні позиви до дефекації, метеоризм і підвищене газоутворення, рідкий або жирний стілець, напади болю в животі.
Діагностика
Основна мета обстеження — вивчити характер калових мас і визначити причини рідких випорожнень. Без правильної діагностики вилікувати діарею проблематично, тому лікар може призначити:
- візуальний огляд анального отвору;
- ендоскопічні методики — гастроскопію, колоноскопію, іригоскопію, ректороманоскопію;
- дослідження калу на яйця гельмінтів;
- бактеріологічний посів;
- УЗД органів черевної порожнини;
- біопсію за підозри на онкологію.
Лабораторні дослідження біологічних рідин допомагають своєчасно виявити запальний процес, біохімічні маркери дисфункції печінки та підшлункової залози, гормональні порушення. За результатами комплексної діагностики лікар ставить діагноз і призначає лікування.
Коли звертатися до лікаря
При проносі варто звернутися до вузькопрофільних фахівців — проктолога, інфекціоніста, гастроентеролога. Візит необхідний, якщо діарея не припиняється понад чотири дні або в калових масах видно прожилки крові чи слиз. Насторожити мають й інші симптоми: висока температура, гарячка, біль у животі, затяжне блювання.
Лікування проносу у дорослих
Медикаментозна терапія залежить від виду діареї та причини, що спровокувала напад, і включає дієтичне харчування, антибактеріальну терапію, патогенетичне лікування та терапію наслідків затяжного проносу. Конкретні підходи такі:
- для зменшення перистальтики кишечника й зниження секреції води в його просвіті індивідуально коригують раціон;
- щоб знищити патогенну флору шлунково-кишкового тракту, призначають антибіотики — хінолони, сульфаніламіди, нітрофурани; вибір залежить від характеру мікроорганізмів;
- адсорбенти, обволікальні та в’яжучі засоби нормалізують секреторну функцію органів ШКТ, усувають пронос і супутні симптоми;
- оральна регідратація необхідна при інфекційній діареї, щоб заповнити втрати рідини та електролітів;
- в ускладнених випадках може знадобитися внутрішньовенне введення електролітних розчинів, якщо немає непереносимості діючих речовин вибраних ліків.
Медикаментозна терапія при затяжній діареї, зокрема при нетриманні калу, охоплює кілька груп препаратів:
| Група препаратів | Приклади | Завдання |
|---|---|---|
| Засоби, що знижують секрецію слизу в кишечнику | Диклофенак, сульфасалазин | Зменшити запальну секрецію |
| Сорбенти | Де-Нол, активоване вугілля, смектит | Зв’язати й вивести токсини |
| Закріплювальні засоби | Лоперамід, октреотид | Сповільнити випорожнення |
| Ферментні препарати | Креон, Мезим, Фестал | Підтримати травлення при ферментній недостатності |
Це орієнтир, а не рецепт: будь-який препарат, дозування й тривалість курсу визначає лікар після обстеження. Самолікування антибіотиками чи закріплювальними засобами може приховати справжню причину проносу.
Як зупинити пронос удома
Мета домашнього лікування — зупинити пронос, відновити перистальтику кишечника й нормалізувати травлення. Домашні засоби діють м’якше за медикаменти й дають менше побічних ефектів, але вони не замінюють діагностику при тривожних симптомах. Ось перевірені рецепти:
- Подрібнити висушене насіння кропу. Пів чайної ложки порошку залити склянкою теплого молока, проварити суміш три хвилини, остудити й приймати рівними порціями чотири рази на добу.
- Поєднати в рівних пропорціях концентровані соки кизилу, винограду й ожини. Щодня випивати пів склянки такого коктейлю без додавання цукру.
- Змішати по одній столовій ложці листя чорниці й подорожника, трав ромашки та календули, кореня лепехи, насіння кмину й таблеток активованого вугілля. Суміш залити склянкою окропу й настояти на водяній бані чверть години. Остудити, процідити, долити кип’ячену воду до об’єму склянки. Пити по третині склянки тричі на добу.
- Приготувати відвар з кори дуба, ромашки чи черемхи на вибір: дві столові ложки висушеної сировини залити 250 мл окропу. Остудити до кімнатної температури й пити протягом дня замість звичного напою.
- Приготувати сольовий розчин: у склянці води розчинити одну-дві чайні ложки хлориду натрію (звичайної кухонної солі), перемішати до повного розчинення кристалів і випити натще.
Домашні рецепти доречні як допоміжний засіб при легкому нетривалому проносі. Якщо діарея супроводжується високою температурою, кров’ю в калі, сильним болем або триває понад чотири дні, пріоритет — консультація лікаря, а не самолікування.
