Загальний білок крові — один із ключових показників біохімічного аналізу, який показує сумарну концентрацію альбумінів і глобулінів у плазмі. Відхилення цього показника від норми часто стає першою підказкою про проблеми з печінкою, нирками, підшлунковою залозою або з білковим, ліпідним чи вуглеводним обміном. Водночас сам по собі результат аналізу не є діагнозом — лікар оцінює його разом з іншими показниками, скаргами та оглядом.
Що показує загальний білок крові
Загальний білок — це кількісна концентрація альбумінів і глобулінів у плазмі, виражена в грамах на літр. Майже всі білки крові, окрім пептидних гормонів та імуноглобулінів, синтезуються клітинами печінки. Серед найважливіших фракцій — альбуміни, фібриноген і глобулінові групи.
Концентрація білків у плазмі є відносно сталою величиною. Якщо біохімія показує відхилення в той чи інший бік, це може вказувати на ураження органів, задіяних у синтезі білків та білковому обміні. Саме тому показник рідко трактують ізольовано: він працює в зв’язці з печінковими пробами, показниками ниркової функції та запальними маркерами.
Коли лікар призначає аналіз на загальний білок
Дослідження зазвичай входить до комплексної оцінки роботи печінки. Окремо його призначають вагітним, пацієнтам різного віку під час діагностики захворювань, а також у межах скринінгових обстежень.
Основні показання до аналізу:
- аутоімунні захворювання;
- хвороби сечовидільної системи;
- підозра на онкологічне захворювання;
- гострі або хронічні вірусні інфекції;
- скринінгові обстеження;
- зневоднення організму;
- порушення роботи травної системи;
- ураження печінки та нирок;
- порушення обміну речовин.
Як правильно підготуватися до біохімічного аналізу
Точність результату значною мірою залежить від підготовки. Кілька днів до відвідування лабораторії варто виключити з меню гострі, копчені, солоні та жирні страви, а також відмовитися від алкоголю й напоїв із високим вмістом цукру.
За добу до здачі крові обмежте фізичні навантаження та уникайте емоційних сплесків. Протягом дня перед дослідженням не проводять рентгенографію, УЗД та інші фізіотерапевтичні процедури.
Кров здають натще: від останнього прийому їжі має минути щонайменше 12 годин. Зранку до процедури не можна пити воду, курити й нервувати. Під час забору пацієнт перебуває в лежачому або сидячому положенні й має бути розслабленим.
Для аналізу біологічний матеріал беруть із периферичних вен (5–10 мл), найчастіше з ділянки ліктя. Якщо це неможливо, кров беруть із кисті руки або нижніх кінцівок. Перед забором шкіру обробляють антисептиком (перекис водню, етиловий спирт), а саму процедуру виконують вакуумною системою або одноразовим шприцем.
Норми загального білка за віком
На концентрацію білкових фракцій у крові впливає вік людини. Для чоловіків і жінок норми однакові, а різниця визначається віковою категорією.
| Вікова група | Норма загального білка, г/л |
|---|---|
| Новонароджені діти | 45–70 |
| Після 60 років | 62–81 |
Наведені значення — орієнтир. Референтні межі можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії та методу дослідження, тому оцінювати результат слід за бланком конкретної лабораторії.
Альбумін: роль і норми
Альбумін — найбільша фракція білків плазми, вона становить 55–65% загального білка. Для підтримки життєдіяльності організму цей білок виконує кілька важливих функцій:
- підтримує рівень колоїдно-онкотичного тиску;
- відповідає за транспортування міжтканинної рідини кровотоком;
- бере участь у регуляції артеріального тиску;
- зв’язує та переносить стероїдні гормони, жирні кислоти, білірубін, неорганічні іони магнію й кальцію;
- слугує резервуаром амінокислот.
Норма альбуміну в плазмі варіюється залежно від віку:
| Вікова група | Норма альбуміну, г/л |
|---|---|
| Діти до 14 років | 40–55 |
| Дорослі до 60 років | 34–49 |
| Старші за 60 років | 33–47 |
Глобуліни та їхні фракції
До складу цієї фракції входять п’ять видів білків: альфа-1, альфа-2, бета-1, бета-2 і гама. Глобуліни становлять близько 4% загального білка. При будь-якому запаленні в організмі першими реагують α-глобуліни — вони належать до білків гострої фази.
Роль глобулінів:
- захищають організм від бактерій, токсинів і вірусів;
- забезпечують вироблення антитіл до чужорідних мікроорганізмів;
- зв’язують статеві гормони, вуглеводи та лікарські засоби;
- координують згортання крові.
Норма альфа-глобулінів у біохімії крові за віком:
| Вік | α1-глобуліни, г/л | α2-глобуліни, г/л |
|---|---|---|
| Новонароджені, 0–7 діб | 1,2–4,2 | 6,8–11,2 |
| Діти до 1 року | 1,24–4,3 | 7,1–11,5 |
| Від 1 до 5 років | 2,0–4,6 | 7,0–11,5 |
| Від 5 до 8 років | 2,0–4,2 | 8,0–11,1 |
| Від 8 до 11 років | 2,2–3,9 | 7,5–10,3 |
| Від 11 до 21 року | 2,3–5,3 | 7,3–10,5 |
| Після 21 року | 2,1–3,5 | 5,1–8,5 |
Підвищений загальний білок: гіперпротеїнемія
Якщо під час розшифрування аналізу рівень глобулінів та альбумінів перевищує норму, це вказує на патологію. Підвищений загальний білок крові називають гіперпротеїнемією. Її клінічні прояви бувають абсолютними та відносними.
На високий рівень загального білка впливають погана екологія, спадковість, незбалансоване харчування та інші чинники.
До абсолютної гіперпротеїнемії належать:
- хронічні запалення, за яких руйнується тканина організму (гепатит, нефрит та інші);
- аутоімунні патології (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та інші);
- гострі інфекції різної локалізації з гнійними осередками;
- злоякісні пухлини, які посилено продукують білки;
- зниження слуху та зору.
Відносну гіперпротеїнемію спричиняє порушення співвідношення рідини та плазми, через яке кров згущується. Це відбувається внаслідок зневоднення з різних причин:
- тривале або некоректне лікування стероїдними гормонами;
- передозування вітаміну A;
- отруєння, що супроводжуються діареєю та багаторазовим блюванням;
- кишкова непрохідність.
Підвищений альбумін
Гіперальбумінемія — рідкісне явище. Високий альбумін у крові спостерігається при таких патологічних процесах:
- множинна мієлома (рак кровотворної системи);
- хвороба Вальденстрема (різновид лімфоми);
- перетискання вен (накладення джгута);
- гормональний дисбаланс.
Підвищені глобуліни
Гіперглобулінемія спостерігається після оперативних втручань і при внутрішній кровотечі. Інші причини зростання показників глобуліну:
- інфекційні патології (мононуклеоз, герпес, ВІЛ, туберкульоз);
- онкологічні захворювання (тимома, мієлома, лімфолейкоз, рак легень);
- хвороби печінки (холангіт, гепатит);
- хронічні хвороби (гастрит, риніт, синусит, фарингіт).
Знижений загальний білок: гіпопротеїнемія
У медицині такий стан називають гіпопротеїнемією. Знижений білок у крові сигналізує про такі стани:
- печінкова недостатність;
- хронічні захворювання органів травлення;
- тяжкі хвороби нирок;
- ВІЛ та інші імунодефіцити;
- ферментативна недостатність підшлункової залози;
- гестоз під час вагітності;
- гіперфункція надниркових залоз.
Знижений альбумін
Якщо загальний білок вказує на гіпоальбумінемію, це свідчить про порушення функцій печінки. Нестача альбуміну також виникає при голодуванні або неправильному харчуванні. Інші причини гіпоальбумінемії:
- діабетична нефропатія;
- злоякісні пухлини;
- серцева недостатність;
- незрілість печінкових клітин у новонароджених.
Знижені глобуліни
Гіпоглобулінемія нерідко є ознакою хвороби нирок. Ще один стан, за якого розшифровка показує низькі глобуліни, — гостра гемолітична анемія. Інші причини гіпоглобулінемії:
- запалення кишківника;
- низькокалорійне харчування;
- набутий або вроджений імунодефіцит.
Що робити з відхиленням показника
Інтерпретація результату — завдання лікаря, а не привід для самостійних висновків. Підвищений або знижений загальний білок може мати безліч причин, і часто він стає лише одним із сигналів, який підтверджують додатковими дослідженнями. Найпрактичніший крок після отримання бланка — показати його лікарю разом з іншими результатами аналізів і розповісти про самопочуття, перенесені хвороби та прийом ліків. Це допомагає уникнути зайвих тривог і водночас не пропустити стан, який потребує уваги.
