Моноцити – норма та причини відхилень, способи корекції

Найбільші клітини групи лейкоцитів виконують роль захисників внутрішнього середовища від чужорідних агентів. Після атаки моноцити (MON) не гинуть, а продовжують далі функціонувати та виробляти специфічний імунітет. Визначення кількості цих клітин у крові та порівняння їх із нормою допомагає діагностувати різні захворювання.

Що таке моноцити

Ці клітини є різновидом зрілих лейкоцитів. У моноцита одне ядро, розмір тільця сягає 18-20 мкм. Клітини є найактивнішими фагоцитами периферичної крові. Моноцити – представники імунної системи. Вони поглинають шкідливі та чужорідні для організму частинки, що гинуть та мертві клітини. Декілька днів білі тільця циркулюють у крові, а потім трансформуються в макрофаги і переходять у тканини, потрапляючи до осередку інфекції.

Цей різновид лейкоцитів фагоцитує навіть у кислому середовищі, коли нейтрофіли неактивні. Виконуючи свою головну функцію, моноцити очищають місце запалення і готують для відновлення. Біологічна роль білих кров’яних клітин:

  • нейтралізують віруси, бактерії, борються з пухлинами та забезпечують імунітет проти конкретного збудника хвороби – виробляють цитотоксини, інтерлейкіни, фактор некрозу пухлини, інтерферони;
  • беруть участь у регуляції гемопоезу (процесу кровотворення) та зсіданні крові;
  • відповідають розвиток алергічних реакцій – синтезують деякі елементи системи комплементу, завдяки чому розпізнаються чужорідні білки (антигени).

Навіщо здавати аналіз крові на моноцити

Щоб отримати інформацію про відсоток білих кров’яних клітин, необхідно здати загальний клінічний аналіз крові. Він показує кількість лейкоцитів, а лейкоцитарної формулі позначається відсоток моноцитів. Показання для проведення ОАК з акцентом на білі кров’яні тільця:

  • планове обстеження;
  • гострі інфекційні захворювання – аналіз допомагає визначити природу збудника (вірус чи бактерія);
  • діагностика кору, краснухи, кашлюку, паротиту, туберкульозу та інших тяжких захворювань;
  • обстеження виявлення паразитів;
  • діагностика та контроль лікування аутоімунних захворювань;
  • підозра на онкогематологічну патологію та інші злоякісні утворення.

Моноцити – норма та причини відхилень, способи корекції

Норма моноцитів

В аналізах кількість цього різновиду лейкоцитів вказується у відсотках та в абсолютних одиницях. Відсоток показує, яку частку займають моноцити серед усіх білих кров’яних тілець. Діагностичне значення має їхня абсолютна кількість. Зміна відносного рівня захисних клітин може бути викликана коливаннями інших видів лейкоцитів – нейтрофілів, лімфоцитів.

У дітей

Моноцити в крові у дитини поступово знижуються у міру дорослішання. Відносна норма білих клітин за віком:

  • новонароджені: 3-12%;
  • 2 тижні: 5-15%;
  • до 1 року: 4-10%;
  • 1-2 роки: 3-10%;
  • 2-16 років: 3-12% (у деяких лабораторіях діапазон зменшено до 2-10%).

Абсолютна норма найбільших фагоцитів змінюється до 16 років. Після цього віку рівень захисних клітин приблизно однаковий протягом життя. Нормальні абсолютні показники моноцитів для дітей (число х 109 на 1 л крові):

  • до 1 року: 0,05-1,1;
  • 1-2 роки: 0,05-0,6;
  • 2-4 роки: 0,05-0,5;
  • 4-16 років: 0,05-0,4.

У дорослих

Норма моноцитів у чоловіків та жінок однакова. Відносний вміст сягає 3-10%. Абсолютний показник – 0,05-0,82 х 109/л. У жінок кількість моноцитів збільшується під час вагітності, але у межах фізіологічної норми. Не вважається відхиленням підвищення концентрації цього виду фагоцитів у перші дні менструального циклу. Також невелике збільшення моноцитів спостерігається у всіх здорових людей протягом 2 годин після їди.

Причини відхилення від норми

Підвищення моноцитів називається моноцитозом. Його абсолютна форма (виражена в кількісних одиницях) вважається більш тривожною ознакою, ніж відносна. Відхилення від норми у менший бік – моноцитопенія. Цей стан небезпечніший за моноцитоз, оскільки свідчить про серйозне пригнічення імунітету.

Моноцитоз

Про явище говорять, коли кількість захисних клітин перевищує граничне значення кожної вікової групи. Два різновиди стану:

  • Абсолютний моноцитоз. Виникає, коли у крові підвищується кількість моноцитів. При абсолютній формі концентрація захисних клітин у дорослих виходить за межі 0,8 х 109/л, у дітей віком до 12 років – 1,1 х 109/л.
  • Відносний моноцитоз. При цьому явище абсолютна кількість фагоцитів залишається в нормі, але підвищується їхній відсоток у лейкоцитарній формулі. Це свідчить про зниження частки інших видів лейкоцитів.

Моноцити – норма та причини відхилень, способи корекції

Підвищення моноцитів у крові у дитини

Явище часто спостерігається після перенесених гострих інфекцій. Підвищення носить короткочасний характер, і кількість моноцитів швидко приходить у норму після відновлення організму. Причиною моноцитозу є й інші хвороби/стани:

  • вірусні інфекції: кір, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз;
  • глистні інвазії аскаридами, лямбліями;
  • грибкові інфекції: лишай, кандидоз, стоматит, глибокий мікоз;
  • прорізування зубів, зміна молочних одиниць на корінні;
  • аутоімунні захворювання: системний червоний вовчак, склеродермія, ювенільний ревматоїдний артрит, цукровий діабет 1 типу;
  • запальні захворювання кишок: неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона;
  • різні види лейкозу: монобластний, мієлобластний, хронічний моноцитарний та мієломоноцитарний;
  • гранулематозні патології: туберкульоз, сифіліс, бруцельоз, саркоїдоз;
  • інтоксикація тетрахлоретаном, фосфором, важкими металами, прийом галоперидолу, гризеофульвіну.

Діагностичне значення має аналіз вмісту моноцитів поруч із іншими видами лейкоцитів. Приклади розшифровки результатів дослідження крові:

  1. Підвищено моноцити та лімфоцити. Це свідчить про розвиток ГРВІ, дитячих інфекційних захворювань.
  2. Підвищено моноцити та еозонофіли. Комбінація говорить про виникнення алергічних реакцій або занесення паразитів. На підставі додаткових досліджень лікар може встановити такі діагнози: атопічний дерматит, поліноз, аскаридоз, лямбліоз, бронхіальна астма. Рідкісні випадки такої картини – показник лейкемії або лімфоми.
  3. Підвищено моноцити та базофіли. Свідчать про алергічні реакції, розвиток запальних процесів або аутоімунних захворювань.
  4. Підвищено моноцити та нейтрофіли. Поширена картина, яка говорить про бактеріальні та грибкові інфекції.
  5. Співвідношення MON і LYM (лімфоцитів) в абсолютних числах більше за одиницю. Це одна з діагностичних ознак туберкульозу в активній формі. У міру одужання показник знижується до 03-08.

Щоб встановити точний діагноз, лікар призначає одне або кілька додаткових досліджень: загальний аналіз сечі, копрограму, посів блювотних мас, УЗД органів черевної порожнини, серологічні тести, ревмопроби, пункцію кісткового мозку (при підозрі на онкопатологію). Відносний моноцитоз свідчить про пережиті хвороби, травми, стреси, індивідуальну особливість організму.

Моноцитоз у дорослих

Причини цього явища такі самі, як і в дітей віком. До наведеного вище списку додаються такі захворювання та стани:

  • інфекція у серці – ендокардит;
  • алкогольний цироз печінки;
  • травми опорно-рухового апарату, перенесені хірургічні операції;
  • хронічні уповільнені інфекції – моноцити підвищені протягом 6-8 тижнів і довше;
  • онкогематологічні патології (мієломна хвороба) – спостерігається різкий стрибок макрофагів (до 30–50 х 109/л).

Моноцитоз при вагітності – нормальне явище. Він буває на ранніх термінах, коли організм адаптується до нового стану і наприкінці третього триместру. Імунна система активізується, щоб забезпечити тілу надійний захист від патогенів. Якщо значне відхилення, жінці потрібно пройти додаткові обстеження.

Моноцитопенія

Відхилення від норми в меншу сторону говорить про придушення імунної системи, пригнічення роботи вилочкової залози. Людина відчуває слабкість, млявість, озноб, вона підвищується температура. Характер інших симптомів залежить від захворювання, яке спричинило моноцитопенію.

Моноцити знижено у дитини

Відносна форма явища говорить про перенесений стрес, хірургічне втручання, травми. Тривале застосування лікарських препаратів (кортикостероїдів, цитостатиків) також може спричинити моноцитопенію. У дитини спостерігається виснаження та занепад сил – наслідок низької опірності організму. Моноцитопенія виникає при таких захворюваннях та станах:

  • Тяжкі інфекційно-запальні процеси, що ускладнилися гнійним запаленням та сепсисом: фурункули, карбункули, остеомієліт, бактеріальна пневмонія.
  • Апластична анемія – тяжкий розлад кровотворення, при якому пригнічується або повністю припиняється синтез формених елементів крові.
  • Пізні стадії онкогематологічних захворювань. У цей період відзначається пригнічення всіх паростків кровотворення та розвивається панцитопенія. Імунітет сильно виснажений, у дитини часто виникають супутні захворювання.
  • Перенесена променева, хіміотерапія.
  • Гормональна терапія – тривалий прийом преднізолону та дексаметазону.
  • Порушення роботи ендокринної системи – захворювання щитовидної залози.
  • Сильне виснаження організму від недостатньої кількості їжі.
  • Вроджений та набутий імунодефіцит.
  • Занедбана стадія глистової інвазії.
  • Сильне отруєння хімікатами.

Моноцити – норма та причини відхилень, способи корекції

Причини зниження моноцитів у крові у дорослих

Вони не відрізняються від причин, вказаних для дитячого віку. Коли моноцити знижені в дорослого, це, що організм перебуває у стані виснаження. У вагітних моноцитопенія виникає у першому триместрі, і вона має тимчасовий характер. Показник не надто відхиляється від норми. Після довгих і важких пологів кількість моноцитів також може знижуватися.

Що робити при виявленні відхилень

При моноцитозі та моноцитопенії важливо звернутися до лікаря – самолікуванням займатися не можна. Без консультації спеціаліста ви можете налагодити режим дня, нормалізувати харчування, уникати стресів, приділяти особливу увагу гігієні. При відхиленні від норми у більшу чи меншу сторону, необхідно чинити так:

  1. Повторити аналіз в іншій лабораторії або ретельніше підготуватися і здати кров на дослідження в тому ж місці.
  2. Якщо повторний аналіз показав значне підвищення або зниження моноцитів, а причини для цього немає, зверніться до лікаря, щоб він призначив додаткові обстеження.
  3. Коли фахівець отримає результати аналізів та вивчить їх, він призначить чи скасує лікарські препарати, збудує схему терапії. Ціль – вилікувати захворювання, яке призвело до відхилення. Коли організм стане здоровим, кількість захисних клітин прийде до норми.
EuroMD
Додати коментар