Загальний аналіз крові – що входить, норма та розшифровка результатів

Прийом працювати, направлення на хірургічне лікування, наявність симптомів хвороби – показники щодо цього лабораторного дослідження. Загальний (клінічний) аналіз крові (ОАК) – основа діагностики. Він дає інформацію про здоров’я людини, допомагає контролювати перебіг лікування, є причиною поглибленого обстеження патологій.

Що показує загальний аналіз крові

При розшифровці проводять порівняння результатів із нормативними значеннями. Референсні величини відрізняються у дітей, чоловіків та жінок. На стан здоров’я впливають основні кількісні показники периферичної крові:

  • еритроцити (RBC);
  • рівень гемоглобіну (HB);
  • тромбоцити (PLT);
  • лейкоцити (WBC);
  • гематокрит (HCT або HT);
  • лімфоцити (LYM);
  • швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ або ESR).

За відступом результатів загального аналізу від норми діагностуються або виявляються приховані форми таких патологій:

  • гострі запалення;
  • інфекції (бактеріальні, вірусні);
  • анемії;
  • глистні інвазії;
  • алергія;
  • аутоімунні захворювання;
  • ракові пухлини;
  • ревматичні хвороби;
  • цукровий діабет;
  • туберкульоз;
  • лейкоз;
  • цироз печінки;
  • захворювання крові;
  • ураження суглобів;
  • зневоднення;
  • кровотечі;
  • хвороби органів шлунково-кишкового тракту;
  • інтоксикації;
  • Епілепсія.

Загальний аналіз крові - що входить, норма та розшифровка результатів

Підготовка до ОАК

Для отримання об’єктивних результатів загального дослідження крові необхідно:

  • з вечора не їсти, не курити, виключити стреси та хвилювання;
  • погодити з лікарем, які ліки не можна приймати перед аналізом;
  • напередодні дослідження не перегріватися на сонці;
  • у день проведення не піднімати тяжкості, припинити активно рухатися;
  • заспокоїти грудничка, що плаче.

Правила здавання крові

Загальний аналіз проводять з ранку, натще. У поодиноких випадках досліджують біоматеріал з вени. Традиційно лаборант робить забір капілярної крові:

  • виконує прокол шкіри безіменного пальця за допомогою скарифікатора (стерильного пристосування);
  • набирає біоматеріал у капілярну судину;
  • відправляє до лабораторії.

Норма загального аналізу крові

Результати дослідження заносять до бланку. Вказують фактичні значення та норми показників:

  • RBC (еритроцити) – чоловіки (М.) – 4,3–6,2 х 1012/л, жінки (Ж.) та діти (Д.) – 3,8–5,5 х 1012/л;
  • HGB або Hb (гемоглобін) – 120–140 г/л;
  • HCT (гематокріт) – М. – 39-49%, Ж. – 35-45%;
  • PLT (тромбоцити) – 180-320х109/л;
  • WBC (лейкоцити) – 4-9 х 109/л;
  • LYMPH або LYM (лімфоцити) – 1,2-3 х 109/л;
  • ШОЕ або ESR (швидкість осідання еритроцитів) – М. – 0–20 мм/год, Ж. – 0–30 мм/год, Д. – 0–10 мм/год.

Розшифровка загального дослідження крові враховує такі нормативні показники:

  • MHC (середня кількість Hb в еритроциті) – 26-34 пг;
  • MID/MXD (суміш незрілих клітин, базофілів, еозофілів, моноцитів) – 5-10%;
  • MPV (середній обсяг тромбоцитів) – 7,5–11 фл;
  • NRBCS (ядросодержащіе еритроцити) – відсутні.

Клінічний аналіз крові включає такі норми параметрів:

  • MCHC (середня концентрація HGB в еритроциті) – 30-370 г/л;
  • GRAN або GRA (гранулоцити) – 1,2–6,8 х 109 ел/л;
  • PCT (тромбокріт) – 0,15-0,36%;
  • RDW (ширина розподілу еритроцитів) – 115-145%;
  • LPCR (коефіцієнт великих тромбоцитів) – 13-42%.

Розшифровка результатів

Сучасні лабораторії мають гематологічні аналізатори. Вони розшифровка клінічного аналізу крові відбувається автоматично. На виході одержують бланк із результатами, який видають пацієнту наступного дня. За відсутності обладнання, необхідності уточнення показників при спірній ситуації аналіз проводять під мікроскопом:

  • кров наносять на скло;
  • додають спеціальні барвники;
  • за змінами роблять візуальну оцінку.

Загальний аналіз крові - що входить, норма та розшифровка результатів

Колірний показник

Цей параметр розраховують за такою формулою. Кольоровий показник загального дослідження:

  • характеризує концентрацію HGB в еритроцитах;
  • має норму у дорослої людини – 0,8–1,5, у дітей віком до трьох років – 0,75–0,95;
  • аномально низький показник – вагітність, кровотечі, які провокують залізодефіцитну анемію;
  • значення вище за норму – кисневе голодування, злоякісні новоутворення, аутоімунні патології.

Еритроцити у загальному аналізі крові

Червоні кров’яні клітини відповідають за перенесення кисню до органів та виведення вуглекислого газу з тканин. Відхилення їхньої кількості від норми – свідчення порушень здоров’я. Підвищення чисельності клітин – еритроцитоз – спостерігають за таких патологій:

  • стеноз ниркової артерії;
  • захворювання легень, серця та судин;
  • зневоднення;
  • дихальна недостатність;
  • гематологічні хвороби

Відносне збільшення кількості червоних клітин спостерігають при діареї, опіках. Якщо розшифровка клінічного аналізу свідчить про зниження еритроцитів, розвивається анемія (малокров’я). Такий стан провокують:

  • спадкові фактори;
  • кровотечі;
  • неправильне харчування;
  • вагітність;
  • аутоімунні ураження кров’яних клітин;
  • лейкоз.

Для опису характеру анемії у розгорнутому аналізі використовують показник середнього обсягу еритроцитів MCV. Гемограма може мати такі значення:

  • більше 100 фл – макроцитоз, кров’яні клітини великих розмірів (макроцити) – патології печінки, гемолітична недокрів’я;
  • менше 80 фл – мікроцитоз, еритроцити дуже дрібні (мікроцити), – залізодефіцитна анемія;
  • від 80 до 100 фл – нормоцитоз (відсутність змін) – недокрів’я після кровотечі.

Показники гемоглобіну

Всередині еритроцитів міститься білок (HGB), що включає залізо. Гемоглобін переносить кисень до тканин. При відхиленні його кількості від нормативів – 120–140 г/л – до більших значень відзначають:

  • легеневу недостатність;
  • захворювання серця;
  • діабет;
  • пухлини нирок;
  • зневоднення, спричинене блюванням, діареєю;
  • Хронічний лейкоз.

Зниження кількості HGB у загальному дослідженні крові сигналізує про такі патології:

  • авітаміноз;
  • виснаження;
  • глистні інвазії;
  • дефіцит заліза;
  • уроджені хвороби крові;
  • анемія;
  • руйнування еритроцитів;
  • онкологічні хвороби;
  • хронічні інфекції;
  • гормональні порушення;
  • гіпоксія мозку;
  • сильна кровотеча.

Загальний аналіз крові - що входить, норма та розшифровка результатів

Еритроцитарний індекс MCH

Цей показник оцінює середню кількість HGB в еритроциті, що розраховується за формулою. У здоровому організмі величина MCH становить 26-34 пг. Відхилення значень від норми при загальному дослідженні крові:

  • Підвищення – патологія щитовидної залози, гіповітаміноз, хімічні інтоксикації.
  • Середній вміст гемоглобіну в еритроциті знижений – патології печінки, руйнування червоних кров’яних клітин, залізодефіцитна анемія.

ШОЕ

Це дослідження оцінює, з якою швидкістю кров поділяється на еритроцити та плазму. Червоні кров’яні тільця важчі, тому опускаються вниз. У здорової людини вони заряджені негативно та відштовхуються один від одного. Це знижує ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). При захворюваннях відбувається склеювання частинок, вони швидше опускаються. Нормальне значення ESR – Ж. – 0–30 мм/год, М. – 0–20 мм/год.

Відхилення ШОЕ при аналізі крові викликають такі причини:

  • Перевищення норми – ракові пухлини, патології нирок, вагітність, інфекції, запальні процеси, стоматологічні та ревматологічні хвороби.
  • Зниження – низький рівень фібриногену у новонароджених, виснаження організму, черепно-мозкові травми, гіперглікемія.

HCT у розгорнутому аналізі крові

Гематокрит – показник відсоткового вмісту еритроцитів обсягом крові. Нормальні величини НСТ – 35-45% у жінок, 39-49% – у чоловіків. Відхилення значень при загальному аналізі:

  • Високий гематокрит – еритроцитоз, зневоднення організму, серцева недостатність, опіки, перитоніт та патології надниркових залоз.
  • Знижені показники – вагітність, хвороби нирок, цироз печінки, пухлини мозку, хімічна інтоксикація, дефіцит заліза.

Тромбоцити

Ці без’ядерні клітини крові беруть участь у процесах згортання. Тромбоцити формують потік (тромб), який закриває місце ушкодження судини, зупиняє кровотечу. Норма PLT – 180-320 х 109/л. Підвищена кількість клітин відзначають у разі:

  • запалень;
  • абсцесу;
  • видалення селезінки;
  • фізичної напруги;
  • загострення остеомієліту;
  • кровотеч;
  • анемії.

Тромбоцитопенію – патологію з низьким вмістом тромбоцитів – викликають такі причини:

  • спадкові фактори;
  • гемофілія;
  • системна червона вовчанка;
  • вірусні інфекції;
  • прийом цитостатиків;
  • імунні порушення;
  • інтоксикація алкоголем;
  • авітаміноз;
  • сепсис;
  • гіпоксія;
  • гострий лейкоз;
  • злоякісні пухлини.

При загальному дослідженні визначають PDW (тромбоцитарний індекс) чи гетерогенність. Показник означає відносну ширину розподілу клітин обсягом крові. Норма PDW – 15–17%. Відхилення говорять про такі патології:

  • Відносна ширина розподілу тромбоцитів за обсягом підвищена – хронічне запалення, сильна кровотеча, онкологія.
  • Значення PDW нижче межі нормативу – рак, анемія, гепатит.

Загальний аналіз крові - що входить, норма та розшифровка результатів

Лейкоцити

Білі чи незабарвлені клітини крові стоять захисту від інфекцій. Вони утворюють імунітет організму. Норма лейкоцитів у крові у жінок та чоловіків – 4–9 х 109/л. Причини відхилення значень у менший бік:

  • променева хвороба;
  • прийом цитостатиків;
  • ревматоїдний артрит;
  • сепсис;
  • імунодефіцитні стани;
  • вірусні інфекції.

Показники вище за межі норми викликають такі причини:

  • вагітність;
  • вакцинація;
  • висока фізична напруга;
  • менструація;
  • алергія;
  • лейкоз;
  • гнійні запалення;
  • аутоімунні захворювання;
  • бактеріальні чи вірусні інфекції;
  • порушення цілісності тканин при опіках, травмах;
  • онкологія.

Нейтрофіли у загальному аналізі

Ці клітини – різновид лейкоцитів. Нейтрофіли (NEUT) активно знищують шкідливі мікроорганізми у вогнищі інфекції. Розрізняють сегментоядерні чи зрілі клітини – їх у нормі 50–70%. Паличкоядерні (незрілі) – становлять 1–5%. Їх кількість значно зростає у разі:

  • інфаркту;
  • злоякісних пухлин;
  • вакцинації;
  • хронічного порушення метаболізму;
  • інфекційних запалень;
  • застосування імуностимуляторів.

Зниження кількості нейтрофілів при загальному дослідженні крові спричиняють такі причини:

  • гельмінтоз;
  • хімотерапія;
  • генералізоване грибкове ураження;
  • хронічне запалення;
  • вплив радіації;
  • інтоксикація хімічними речовинами, отрутами;
  • алергічні реакції;
  • пухлина кісткового мозку.

Моноцити

Завдання цього виду лейкоцитів – дізнаватися про чужорідні компоненти та вчити інші клітини їх визначати. Моноцити можуть переходити в тканини з крові, змінюватись на макрофаги. Такі клітини очищають організм від шкідливих елементів, беруть участь у регенерації тканин. Норма моноцитів (МОН) – 3-9%. Підвищення – ознака таких проблем:

  • інтоксикація фосфором;
  • кандидоз;
  • системні захворювання;
  • злоякісні пухлини;
  • глистні інвазії;
  • бактеріальні та вірусні інфекції.

Зменшення кількості клітин при загальному аналізі свідчить про розвиток моноцитопенії. Причини патології:

  • прийом стероїдів;
  • пологи;
  • гнійні запалення;
  • лейкоз;
  • прийом цитостатиків, кортикостероїдів;
  • захворювання кісткового мозку;
  • радіоактивне опромінення;
  • дефіцит фолієвої кислоти;
  • абсцеси.

Базофіли

Ці клітини – різновид лейкоцитів. Базофіли підтримують імунітет, пригнічують алергени, беруть участь у процесах згортання. У загальному аналізі їхня кількість (BASO) становить 0–0,5%. Зниження показників – свідчення таких змін в організмі:

  • нервова перенапруга;
  • вагітність;
  • гіперактивність щитовидної залози;
  • прийом гормонів;
  • інфекції;
  • алергія.

Причини збільшеної кількості базофілів у результатах загального аналізу:

  • видалення селезінки;
  • гіпотиреоз;
  • лікарська, харчова алергія;
  • патології крові;
  • запалення ШКТ;
  • гостра форма інфекції;
  • нефроз;
  • нестача заліза;
  • бронхіальна астма;
  • дерматити;
  • ракові пухлини;
  • туберкульоз.

Загальний аналіз крові - що входить, норма та розшифровка результатів

Еозинофіли

Цей тип лейкоцитів пов’язує чужорідні білки у крові, чистить організм від ракових клітин, токсинів, паразитів. Еозинофіли формують гуморальний (пов’язаний із антигенами) імунітет. Норма EOS у загальному аналізі у дорослих – 1–5%. Відхилення у велику сторону провокують такі фактори:

  • лікарська алергія;
  • хронічні патології ШКТ;
  • злоякісні новоутворення;
  • дефіцит магнію;
  • дерматит;
  • лімфома;
  • цироз;
  • глистні інвазії;
  • венеричні захворювання.

При зниженні еозинофілів можна підозрювати такі патології:

  • отруєння важкими металами;
  • початок запалення;
  • гнійні ураження;
  • травми;
  • гострий апендицит;
  • черевний тиф;
  • синдром Дауна;
  • опіки;
  • перитоніт;
  • токсичний шок;
  • наслідки оперативного втручання.
EuroMD