Загальний аналіз крові: що входить, норми показників і як читати бланк

Бланк загального аналізу крові часто виглядає як набір незрозумілих абревіатур: HGB, HCT, MCV, PLT. Тим часом це одне з найдоступніших досліджень, яке лікар призначає і для профілактичного огляду, і перед плановим лікуванням, і для контролю вже відомого захворювання. Загальний (клінічний) аналіз крові показує стан клітин периферичної крові, допомагає помітити приховані запальні процеси та стає приводом для поглибленого обстеження.

Нижче — що саме входить у дослідження, як підготуватися, які орієнтовні норми використовують для дорослих і дітей та про що можуть свідчити відхилення. Важливе застереження: жоден показник не «ставить діагноз» сам по собі, а референсні значення в різних лабораторіях дещо відрізняються.

Що показує загальний аналіз крові

Під час розшифровки результати порівнюють із референсними величинами, які відрізняються для дітей, чоловіків і жінок. Основу оцінки становлять кількісні показники периферичної крові, зокрема рівень гемоглобіну (HB), гематокрит (HCT або HT) і швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ, або ESR).

Відхилення від норми дають змогу запідозрити або виявити приховані форми таких станів:

  • бактеріальні та вірусні інфекції;
  • аутоімунні захворювання;
  • ревматичні хвороби;
  • захворювання крові;
  • хвороби органів шлунково-кишкового тракту.

Клінічний аналіз крові не замінює цілеспрямованих досліджень, але часто саме він першим вказує напрямок, у якому варто шукати причину скарг.

Як підготуватися до загального аналізу крові

Об’єктивність результату значною мірою залежить від підготовки. Щоб бланк відображав реальний стан, а не наслідки вечері чи стресу, варто дотриматися кількох умов:

  • з вечора не їсти й не курити, виключити стреси та хвилювання;
  • заздалегідь погодити з лікарем, які ліки не можна приймати перед аналізом;
  • напередодні дослідження не перегріватися на сонці;
  • у день здачі не піднімати тяжкості та припинити інтенсивний рух;
  • заспокоїти дитину, яка плаче, — плач і стрес можуть вплинути на окремі показники.

Як здають кров: традиційний забір і сучасні варіанти

Загальний аналіз зазвичай проводять зранку, натще. У поодиноких випадках досліджують біоматеріал із вени. Традиційно лаборант бере капілярну кров: робить прокол шкіри безіменного пальця стерильним скарифікатором, набирає біоматеріал у капілярну посудину й передає його до лабораторії.

Сучасні лабораторії мають гематологічні аналізатори, які обробляють зразок автоматично. На виході пацієнт отримує бланк із результатами — зазвичай наступного дня. Якщо обладнання немає або показники потрібно уточнити в спірній ситуації, аналіз виконують під мікроскопом: кров наносять на скло, додають спеціальні барвники й візуально оцінюють зміни клітин.

Норми показників загального аналізу крові

Результати дослідження заносять до бланка, де поруч із фактичними значеннями вказані референсні. Нижче наведені орієнтовні норми, які найчастіше використовують у бланках; остаточну оцінку дає лікар з урахуванням референсів конкретної лабораторії, віку та стану пацієнта.

Бланк загального аналізу крові з таблицею показників на робочому столі
Показник Позначення Орієнтовна норма
Еритроцити RBC чоловіки — 4,3–6,2 × 10¹²/л; жінки та діти — 3,8–5,5 × 10¹²/л
Гемоглобін HGB або Hb 120–140 г/л
Гематокрит HCT чоловіки — 39–49%; жінки — 35–45%
Тромбоцити PLT 180–320 × 10⁹/л
Лейкоцити WBC 4–9 × 10⁹/л
Лімфоцити LYMPH або LYM 1,2–3 × 10⁹/л
ШОЕ ESR чоловіки — 0–20 мм/год; жінки — 0–30 мм/год; діти — 0–10 мм/год

Розшифровка загального дослідження крові враховує й додаткові нормативні показники:

  • MCH (середня кількість гемоглобіну в еритроциті) — 26–34 пг;
  • MID/MXD (суміш незрілих клітин, базофілів, еозинофілів, моноцитів) — 5–10%;
  • MPV (середній об’єм тромбоцитів) — 7,5–11 фл;
  • NRBC (ядровмісні еритроцити) — відсутні.

Клінічний аналіз крові включає також такі норми параметрів:

  • MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроциті) — 30–370 г/л;
  • GRAN або GRA (гранулоцити) — 1,2–6,8 × 10⁹ кл/л;
  • PCT (тромбокрит) — 0,15–0,36%;
  • RDW (ширина розподілу еритроцитів) — 115–145%;
  • LPCR (коефіцієнт великих тромбоцитів) — 13–42%.

Кольоровий показник

Цей параметр розраховують за формулою і використовують для оцінки насичення еритроцитів гемоглобіном. Він характеризує концентрацію HGB в еритроцитах, а норма становить 0,8–1,5 для дорослої людини та 0,75–0,95 для дітей віком до трьох років.

Аномально низький показник спостерігають при вагітності та кровотечах, які провокують залізодефіцитну анемію. Значення вище норми буває при кисневому голодуванні, злоякісних новоутвореннях та аутоімунних патологіях.

Еритроцити: перенесення кисню і причини відхилень

Червоні кров’яні клітини відповідають за перенесення кисню до органів і виведення вуглекислого газу з тканин. Відхилення їхньої кількості від норми свідчить про порушення здоров’я. Підвищення чисельності клітин — еритроцитоз — спостерігають при таких патологіях:

  • стеноз ниркової артерії;
  • захворювання легень, серця та судин;
  • дихальна недостатність;
  • гематологічні хвороби.

Відносне збільшення кількості червоних клітин буває при діареї та опіках. Якщо розшифровка клінічного аналізу свідчить про зниження еритроцитів, розвивається анемія (малокрів’я). Такий стан провокують неправильне харчування та аутоімунні ураження кров’яних клітин.

Для опису характеру анемії у розгорнутому аналізі використовують показник середнього об’єму еритроцитів MCV. Гемограма може мати такі значення:

  • більше 100 фл — макроцитоз, кров’яні клітини великих розмірів (макроцити), що буває при патологіях печінки та гемолітичній анемії;
  • менше 80 фл — мікроцитоз, еритроцити дуже дрібні (мікроцити), що характерно для залізодефіцитної анемії;
  • від 80 до 100 фл — нормоцитоз (відсутність змін), типовий для анемії після кровотечі.

Гемоглобін: що означає підвищення і зниження

Всередині еритроцитів міститься білок гемоглобін (HGB), до складу якого входить залізо. Саме він переносить кисень до тканин. При відхиленні його кількості від нормативу 120–140 г/л у бік більших значень відзначають:

Гемоглобін: що означає підвищення і зниження
  • легеневу недостатність;
  • захворювання серця;
  • зневоднення, спричинене блюванням або діареєю.

Зниження кількості HGB у загальному дослідженні крові сигналізує про такі патології:

  • уроджені хвороби крові;
  • руйнування еритроцитів;
  • онкологічні хвороби;
  • гормональні порушення.

Еритроцитарний індекс MCH

Цей показник оцінює середню кількість гемоглобіну в еритроциті й розраховується за формулою. У здоровому організмі величина MCH становить 26–34 пг. Відхилення значень від норми при загальному дослідженні крові виглядають так:

  • підвищення — патологія щитовидної залози, гіповітаміноз, хімічні інтоксикації;
  • зниження середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті — патології печінки, руйнування червоних кров’яних клітин, залізодефіцитна анемія.

ШОЕ: чому еритроцити осідають швидше

Це дослідження оцінює, з якою швидкістю кров поділяється на еритроцити та плазму. Червоні кров’яні тільця важчі, тому опускаються вниз. У здорової людини вони заряджені негативно й відштовхуються одне від одного, що сповільнює осідання. При захворюваннях частинки склеюються і швидше опускаються.

Нормальне значення ESR — у жінок 0–30 мм/год, у чоловіків 0–20 мм/год. Відхилення ШОЕ при аналізі крові викликають такі причини:

  • перевищення норми — ракові пухлини, патології нирок, вагітність, інфекції, запальні процеси, стоматологічні та ревматологічні хвороби;
  • зниження — низький рівень фібриногену в новонароджених, виснаження організму, черепно-мозкові травми, гіперглікемія.

Гематокрит (HCT) у розгорнутому аналізі

Гематокрит — показник відсоткового вмісту еритроцитів в об’ємі крові. Нормальні величини HCT — 35–45% у жінок і 39–49% у чоловіків. Відхилення значень при загальному аналізі:

  • високий гематокрит — еритроцитоз, зневоднення організму, серцева недостатність, опіки, перитоніт та патології надниркових залоз;
  • знижені показники — вагітність, хвороби нирок, цироз печінки, пухлини мозку, хімічна інтоксикація, дефіцит заліза.

Тромбоцити та тромбоцитарні індекси

Ці без’ядерні клітини крові беруть участь у згортанні. Тромбоцити формують згусток (тромб), який закриває місце ушкодження судини й зупиняє кровотечу. Норма PLT — 180–320 × 10⁹/л. Підвищену кількість клітин відзначають у разі видалення селезінки та загострення остеомієліту.

Лаборант ставить пробірку з кров'ю в штатив біля гематологічного аналізатора

Тромбоцитопенію — патологію з низьким вмістом тромбоцитів — викликають такі причини, як системний червоний вовчак, прийом цитостатиків та інтоксикація алкоголем.

При загальному дослідженні визначають PDW (тромбоцитарний індекс), або гетерогенність. Показник означає відносну ширину розподілу клітин за об’ємом крові. Норма PDW — 15–17%. Відхилення говорять про такі патології:

  • відносна ширина розподілу тромбоцитів за об’ємом підвищена — хронічне запалення, сильна кровотеча, онкологія;
  • значення PDW нижче межі нормативу — рак, анемія, гепатит.

Лейкоцити: захист організму й межі норми

Білі (незабарвлені) клітини крові стоять на захисті від інфекцій і формують імунітет організму. Норма лейкоцитів у крові жінок і чоловіків — 4–9 × 10⁹/л. Причини відхилення значень у менший бік:

  • ревматоїдний артрит;
  • імунодефіцитні стани.

Показники вище за межі норми викликають такі причини:

  • висока фізична напруга;
  • бактеріальні чи вірусні інфекції;
  • порушення цілісності тканин при опіках і травмах.

Нейтрофіли: зрілі та незрілі клітини

Ці клітини — різновид лейкоцитів. Нейтрофіли (NEUT) активно знищують шкідливі мікроорганізми у вогнищі інфекції. Розрізняють сегментоядерні, або зрілі, клітини — їх у нормі 50–70%, і паличкоядерні (незрілі), які становлять 1–5%. Їхня кількість значно зростає у разі:

  • хронічного порушення метаболізму;
  • інфекційних запалень;
  • застосування імуностимуляторів.

Зниження кількості нейтрофілів при загальному дослідженні крові спричиняють такі причини:

  • генералізоване грибкове ураження;
  • хронічне запалення;
  • інтоксикація хімічними речовинами та отрутами;
  • пухлина кісткового мозку.

Як читати бланк без помилок

Один відхилений показник рідко буває достатньою підставою для висновків. Залізодефіцитна анемія, запальний процес чи інфекція проявляються сукупністю змін: наприклад, знижений гемоглобін разом із малими еритроцитами MCV та низьким MCH вказує в одному напрямку, а підвищені лейкоцити зі зсувом у бік незрілих нейтрофілів — в іншому.

Тому бланк варто показати лікарю, який зіставить цифри зі скаргами, анамнезом і, за потреби, призначить додаткові дослідження. Самолікування за результатами аналізу, особливо прийом препаратів заліза чи антибіотиків «навмання», може зашкодити: нормалізувати показник ще не означає усунути причину.

Практична порада: зберігайте попередні бланки. Динаміка показників упродовж місяців часто інформативніша за одноразове відхилення, а лікарю легше оцінити перебіг лікування, маючи перед собою кілька результатів.

EuroMD