Амілаза (її ще називають діастазою) — фермент, який бере участь у перетравленні вуглеводів. Основну частину речовини виробляють клітини підшлункової залози, решту — слинні залози. В організмі людини утворюється лише один травний фермент цієї групи — альфа-амілаза. Поки органи працюють нормально, майже весь фермент залишається в кишечнику. Коли розвивається запалення або інша патологія, амілаза активніше потрапляє в кровообіг, і саме це фіксує біохімічний аналіз.
Які функції виконує амілаза
Фермент входить до складу панкреатичного соку й допомагає організму засвоювати складні вуглеводи. Його робота починається ще в ротовій порожнині: слина містить діастазу, тому розщеплення крохмалю стартує вже під час жування. Далі крохмаль розпадається на простіші речовини — олігосахариди.
До функцій ферменту належать:
- засвоєння вуглеводів організмом;
- розщеплення крохмалю під час травлення їжі;
- розщеплення глікогену до глюкози.
Тобто амілаза працює на двох рівнях: з їжею, яка надходить ззовні, і з власними запасами вуглеводів організму.
Коли лікар скеровує на аналіз амілази
Підвищення ферменту супроводжує різні запальні захворювання, але основне показання до дослідження — ознаки панкреатиту. Біоматеріал для біохімічного аналізу беруть із вени, натще.
Варто пам’ятати, що перевищення норми на кілька одиниць може бути тимчасовим і жодним чином не позначатися на самопочутті. Інша річ, коли показник зріс удвічі чи більше — це вже свідчення патологічних процесів в організмі. Запідозрити їх допомагають такі симптоми:
- біль у правій частині живота, який підсилюється після їжі;
- загальна слабкість;
- розлад випорожнень — запор або діарея.
Норма амілази в крові
Щоб правильно прочитати результат, варто розрізняти два показники. Панкреатична амілаза показує вміст ферменту, який виробляє саме підшлункова залоза. Альфа-амілаза — узагальнений показник, що охоплює фермент з усіх джерел.
Рівень речовини не залежить від статі й віку людини: різниця між результатами немовляти та людини похилого віку несуттєва. Орієнтуватися слід на референсні межі конкретної лабораторії, адже вони можуть відрізнятися залежно від методики дослідження.
| Показник | Одиниці |
|---|---|
| Загальна альфа-амілаза крові | од/л |
| Панкреатична амілаза | од/л |
Які цифри вважають відхиленням
Підвищеним рівнем вважають стрибок показника вище 105 од/л для альфа-амілази та понад 50 од/л для панкреатичної. Дослідження може показати й концентрацію нижче норми — про це говорять цифри менше 10 од/л для альфа-амілази.
Саме ці межі допомагають зрозуміти, у який бік відхилився результат і на що звертати увагу під час подальшого обстеження.
Чому амілаза підвищується
У дорослих чоловіків і жінок концентрація діастази в крові зростає через патологічні процеси. Найчастіші причини підвищення:
- Панкреатит у гострій чи хронічній формі — запалена підшлункова залоза починає виробляти фермент у великих обсягах.
- Цукровий діабет — для нього характерні системні порушення обміну речовин, через які амілаза витрачається неправильно, а її концентрація в крові зростає.
- Камені, кіста або пухлини в підшлунковій залозі — зміна структури органа стискає залозисту тканину, виникає вторинне запалення з посиленою секрецією ферменту. У такому разі рівень у крові може сягати 200 од/л.
- Епідемічний паротит — запалення слинних залоз.
- Перитоніт — подразнення та запалення органів черевної порожнини, зокрема підшлункової залози, підвищує продукування речовини.
- Ниркова недостатність — фермент виводиться з організму нирками, тож при порушенні їхньої роботи амілаза затримується й накопичується в крові.
Крім цих захворювань, підвищення можуть спричинити й інші чинники:
- позаматкова вагітність;
- непрохідність кишечника;
- герпес четвертого типу;
- ускладнення після порожнинної операції.
Іноді норма перевищена через безладне харчування або алкогольну інтоксикацію. На вміст речовини впливає прийом окремих медикаментів — зокрема діуретиків та оральних контрацептивів. Рідше причиною стають генетичні фактори, які перешкоджають потраплянню ферменту в сечу: через це він накопичується в крові. Ще один чинник — часті стреси.
Коли рівень ферменту знижений
Значно рідше аналіз крові показує зменшення кількості речовини. Концентрація падає через низьку ферментативну активність підшлункової залози. Спровокувати такий стан можуть:
- Гепатити у гострій чи хронічній формі — вони порушують вуглеводний обмін, через що навантаження на ферментативні системи зростає, а синтез діастази поступово знижується.
- Пухлини підшлункової залози — новоутворення здатні призвести до переродження залозистої тканини, і вона вже не виконує ферментативні функції нормально.
- Підвищений холестерин.
- Операції на підшлунковій залозі — хірургічне видалення переважної частини органа скорочує його функції.
- Тотальний панкреонекроз — руйнування підшлункової залози знижує ферментативну функцію.
- Муковісцидоз (кістозний фіброз) — спадкове захворювання із системним ураженням залоз зовнішньої секреції.
Що робити з відхиленням показника
Щоб виявити захворювання, які спричинили зниження або підвищення діастази, потрібна додаткова діагностика. Після лабораторних досліджень і зіставлення їхніх результатів лікар призначає лікування. При гострих формах запальних захворювань може знадобитися госпіталізація.
Амілаза — травний фермент, тому відрегулювати її концентрацію, не змінивши харчування, не вдасться. Правильні продукти зменшують навантаження на органи травлення. Пацієнтам, у яких аналіз крові показав відхилення діастази від норми, рекомендують:
- відмовитися від важкої, смаженої, солоної та жирної їжі;
- прибрати з раціону консерви, маринади й копченості;
- скоротити кількість продуктів із високим вмістом вуглеводів — випічки та кондитерських виробів;
- відмовитися від кави й алкогольних напоїв;
- виключити різні соуси, кетчуп і майонез;
- готувати їжу в духовці або на пароварці;
- харчуватися дробово, невеликими порціями.
Якщо дотримуватися правильного харчування й приймати ліки, призначені лікарем, ризик розвитку захворювань підшлункової залози значно знижується. Людям із високою амілазою крові додатково радять уникати стресів та обмежувати фізичні навантаження.
Варто пам’ятати: зміна амілази сама по собі не є діагнозом. Це сигнал, який разом із симптомами, оглядом та іншими обстеженнями допомагає лікарю зрозуміти, що відбувається з підшлунковою залозою, слинними залозами чи нирками. Самолікування за результатами одного аналізу може зашкодити, адже підвищення буває тимчасовим, а зниження — наслідком зовсім іншого процесу.
