Коли лікар підозрює туберкульоз, одного огляду замало: потрібні лабораторні підтвердження. І хоча «золотим стандартом» залишається дослідження мокротиння та візуалізація легень, аналіз крові дає важливу додаткову інформацію — чи є в організмі запальний процес, на якій стадії перебуває хвороба і як організм реагує на збудника. Нижче розберемо, як називається аналіз крові на туберкульоз, які методики існують і що вони показують.
Що таке туберкульоз і чому він потребує контролю
Туберкульоз — тяжке інфекційне захворювання, яке зазвичай має хронічний перебіг. Збудник — бактерії групи Mycobacterium tuberculosis complex, відомі як паличка Коха. Ці мікроорганізми стійкі до зовнішнього середовища, тому здатні довго зберігатися в організмі, активізуючись після різкого зниження імунітету.
За локалізацією розрізняють дві основні форми:
- легенева — уражаються органи дихання;
- позалегенева — страждають суглоби, кістки, лімфовузли, сечостатева система.
Інфікування частіше відбувається повітряно-краплинним шляхом, рідше — контактним, через їжу, а також від матері до плода через плаценту.
Окремо виділяють відкриту та закриту форми. У першому випадку хворий заразний для оточуючих, є носієм і видільником бактерій, тому лікування проходить у спеціалізованих диспансерах. При закритій формі перебіг нагадує застуду, а небезпечні мікроби в довкілля не виділяються.
Типові симптоми, які мають насторожити:
- пригнічений настрій, загальна слабкість;
- субфебрильна температура;
- підвищена пітливість уночі;
- збільшення лімфовузлів;
- відсутність апетиту та неспокійний сон із кошмарами.
Побутує думка, що на туберкульоз хворіють переважно люди в поганих соціально-побутових умовах. Проте лікарі наголошують: головний фактор — зниження імунітету. Паличка може роками перебувати в організмі, а активізуватися після різкого падіння захисних сил. Провокуючими причинами нерідко стають неповноцінне харчування, хронічні захворювання та зловживання алкоголем.
Коли потрібен аналіз крові на туберкульоз
До первинних методів діагностики належать реакція Манту, яку проводять у дитячому віці, та флюорографія для дорослих. Аналіз крові вважається точнішим і зручнішим доповненням. Його переваги:
- практично відсутні протипоказання;
- діагноз можна встановити за короткий час;
- немає потреби в повторних дослідженнях;
- виключені хибнопозитивні результати (для більшості методик);
- може замінити пробу Манту в дитини, якщо є заборони для її проведення.
Які саме дослідження здавати, вирішує лікар з огляду на клінічну картину. Показаннями до аналізу крові є:
- контакт із підтвердженим носієм інфекції;
- підозрілі або неоднозначні результати після проби Манту;
- затемнення на знімку при флюорографії чи рентгенографії;
- підвищення температури у вечірній час;
- відсутність апетиту, схуднення без причини;
- неспокійний сон із кошмарами.
Окрема категорія — люди, які вступають на роботу в дитячі медичні та освітні установи (дитячі садки, школи), а також на підприємства громадського харчування. Для них аналіз крові на туберкульоз часто є обов’язковою умовою допуску до роботи.
У зоні особливого ризику перебувають діти: їхня імунна система ще не сформована до кінця, а захворювання може негативно вплинути на всі функції організму. Тому педіатри призначають аналіз крові дітям, які контактували з хворими, та малюкам із сумнівними результатами проби Манту.
Як називається аналіз крові на туберкульоз: основні види
Єдиного універсального тесту, який би називався просто «аналіз на туберкульоз», не існує. Йдеться про кілька різних лабораторних методик, кожна з яких має своє призначення та інформативність. Умовно їх поділяють на загальні та специфічні.
Загальний аналіз крові
Спеціальних маркерів, які б однозначно вказували на туберкульоз, у загальному аналізі немає. Проте клінічний аналіз крові виявляє наявність запалення та патологічних процесів на окремих стадіях. Забір біоматеріалу роблять із пальця, результати готові за кілька годин. Головний мінус — за цим аналізом не можна встановити точний діагноз.
Що показує розшифровка:
- ШОЕ — при активному запальному процесі може сягати 80 мм/год. Норма для жінок — до 20 мм/год, для чоловіків — до 15 мм/год.
- Лейкоцити — відзначають перевищення норми (4–9 × 10⁹/л).
- Лімфоцити — показник знижений.
- Еозинофіли — підвищені до 8% (норма для дорослих — 0–5%).
Окремо звертають увагу на еритроцити. При млявій формі з точковою локалізацією вогнища їх кількість залишається в нормі, але змінюється забарвлення та знижується рівень гемоглобіну в еритроциті. При значній інфільтрації зменшуються і розміри червоних кров’яних тілець, і їх кількість.
Залежно від стадії хвороби загальний аналіз змінюється так: на етапі інфільтрації (початковий етап) підвищується ШОЕ, а лейкоцити змінюються мало; при дисемінованій формі (поширенні) показники значно погіршуються; на етапі затихання процесу результати повертаються до норми.
Біохімічний аналіз крові
Для цього дослідження кров беруть із вени, результат отримують наступного дня. Біохімія не дає точної діагностики туберкульозу, але виконує інші важливі завдання:
- періодичний контроль лікувального процесу;
- корекція порушень гомеостазу (стабільності внутрішнього середовища організму);
- виявлення дії ліків та їхніх побічних ефектів.
Біохімічні показники залежать від стадії захворювання, ускладнень і супутніх патологій. При неактивній формі інфекції загальний білок і білкові фракції сироватки залишаються в нормі. При гострому перебігу або прогресуванні хронічної форми альбумін-глобуліновий коефіцієнт зменшується (норма — 1,5–2,3).
Крім того, при розвитку бактеріальної інфекції біохімія допомагає в динаміці відстежувати стан печінки та нирок. Для оцінки самопочуття пацієнта, особливо при тяжкій формі, звертають увагу на такі показники:
- прямий і загальний білірубін (нижче за норму);
- АСТ — аспартатамінотрансфераза (зростає);
- АЛТ — аланінамінотрансфераза (збільшується).
ІФА — імуноферментний аналіз
ІФА швидко визначає наявність у крові специфічних антитіл до збудника туберкульозу — палички Коха. Його застосовують як альтернативу пробі Манту. Результати готові приблизно за дві години. Дослідження проходить так:
- у пацієнта беруть кров із вени;
- біоматеріал обробляють спеціальним розчином;
- очікують формування зв’язку між антигеном та антитілом;
- за позитивного результату фіксують реакцію ферменту.
Головний недолік ІФА — відсутність 100% точності та неможливість визначити стадію захворювання. Не виключені хибнопозитивні та хибнонегативні результати. Виявлені антитіла не завжди свідчать про хворобу, а негативний результат — не обов’язкова відсутність інфекції.
Імуноглобулін Amg не виявляється під час дослідження, якщо інфекція перебуває на початковій стадії й антитіла ще не виробилися в достатній кількості, або якщо у хворого є імунодефіцитний стан.
Позитивний результат на імуноглобулін Amg може свідчити про такі процеси:
- виявлено активну форму захворювання, яка не має масштабного характеру;
- імуноглобуліни з’явилися як наслідок нещодавньої вакцинації дитини від туберкульозу або перенесеної хвороби (хибнопозитивний результат);
- відзначаються суттєві зрушення під час лікування;
- пацієнт справді хворіє на туберкульоз.
ПЛР-діагностика
Метод полімеразної ланцюгової реакції лікарі призначають, коли є припущення про діагноз і його потрібно підтвердити. Біоматеріалом для ПЛР може бути не лише кров, а й мокротиння, сеча, спинномозкова рідина, мазки зі статевих органів та зіва.
Переваги методики:
- діагностування захворювання протягом доби;
- точне виявлення вогнища інфекції при позалегеневій формі;
- виявлення збудника навіть за однією молекулою на ранній стадії;
- правильний вибір методики лікування;
- контроль за результатами терапії.
Протипоказань до ПЛР немає: її застосовують для діагностики інфекції в дітей та вагітних. Єдиний суттєвий недолік — складність методу, який потребує високої кваліфікації фахівців у лабораторії.
Дослідження проводять так: беруть кров із вени, поміщають у колбу зі спеціальною речовиною, що зупиняє згортання, ізолюють клітини від плазми, за допомогою полімеразної реакції виділяють ДНК збудника. Наявність навіть кількох молекул палички Коха — свідчення розвитку інфекційного процесу.
T-SPOT аналіз
Це один із найсучасніших і високоточних методів діагностики туберкульозу. Для дослідження беруть кров із вени й оцінюють реакцію імунної системи на наявність мікроорганізмів. Бактерії туберкульозу містять специфічні антигени, на які реагує імунітет: активізуються клітини-лімфоцити, і саме їхню присутність фіксує тест. Метод особливо цінний при ВІЛ-інфекції, коли інші тести можуть давати викривлені результати.
Порівняння методів діагностики
| Метод | Матеріал | Що визначає | Термін результату |
|---|---|---|---|
| Загальний аналіз крові | Кров із пальця | Запальний процес, зміни ШОЕ, лейкоцитів, еозинофілів | Кілька годин |
| Біохімічний аналіз | Кров із вени | Стан печінки, нирок, білкові фракції, АСТ, АЛТ | Наступний день |
| ІФА | Кров із вени | Специфічні антитіла до збудника | Близько 2 годин |
| ПЛР | Кров, мокротиння, сеча, спинномозкова рідина, мазки | ДНК збудника навіть за однією молекулою | До 24 годин |
| T-SPOT | Кров із вени | Реакцію лімфоцитів на специфічні антигени | Кілька днів |
Як підготуватися до здачі крові
Щоб результат був достовірним, варто дотриматися кількох простих умов. Кров здають натщесерце — зазвичай зранку, після 8–12 годин без їжі. За добу до дослідження бажано виключити алкоголь, жирну їжу та інтенсивні фізичні навантаження. Якщо ви приймаєте ліки, обов’язково повідомте про це лікаря: деякі препарати можуть вплинути на показники.
Перед забором крові з вени варто кілька хвилин посидіти спокійно, не палити протягом години. Про всі особливості свого стану — вагітність, хронічні захворювання, нещодавно перенесені інфекції — потрібно сказати медпрацівнику заздалегідь.
Що важливо пам’ятати
Аналіз крові — це допоміжний, а не вирішальний інструмент у діагностиці туберкульозу. Остаточний діагноз лікар встановлює за сукупністю даних: клінічної картини, результатів візуалізації, дослідження мокротиння та лабораторних тестів крові. Саме комплексний підхід дозволяє вчасно виявити інфекцію та підібрати правильне лікування.
Якщо у вас є симптоми, що тривожать, або ви контактували з людиною з підтвердженим туберкульозом, не варто займатися самодіагностикою. Зверніться до лікаря — він визначить, який саме метод дослідження потрібен у вашому випадку.
