Аспіраційна пневмонія у дітей: як розвивається захворювання

Розвиток аспіраційної пневмонії пов'язане з попаданням у нижні дихальні шляхи вмісту носоглотки, ротової порожнини або шлунка. У дитячому віці таке захворювання трапляється часто через незрілість ковтального рефлексу або його порушення. На тлі аспірації під впливом інфекційних агентів у бронхах розвивається запалення.

Симптоми аспіраційної пневмонії

Перебіг захворювання нижніх дихальних шляхів включає кілька стадій. На ранньому етапі симптоми не надто виражені. Клінічна картина наростає поступово з прогресуванням патології:

1. Рання стадія. Запалення захоплює трохи більше 2 сегментів легкого. Температура та пульс залишаються в нормі. Гіпертермія рідко сягає 37-38 градусів. Іноді відзначається неповноцінний видих, але стан хворого залишається задовільним.
2. Друга стадія. Температура різко збільшується до 39 градусів. Її вдається знизити лише на кілька хвилин. На тлі гіпертермії спостерігаються підвищений пульс, труднощі з диханням, головний біль, відсутність апетиту та сонливість.
3. Тяжка стадія. Температура зростає до 40 градусів. Лихоманка супроводжується галюцинаціями, маренням, почастішанням дихання. Серце б'ється із частотою понад 100 уд./хв.

Зверніть увагу, що кашель не є основною ознакою аспіраційної пневмонії. Вона може протікати без нього. Замість кашлю у разі відзначається задишка. Симптоми аспіраційної пневмонії в залежності від причини:

Особливості захворювання у новонароджених

Аспіраційний синдром у новонароджених у більшості випадків з'являється в перші години після пологів і пов'язаний з попаданням навколоплідних вод у тканини легені. Рідше причинами є рясне відрижка, блювання і неправильне годування в перші дні після народження.

Аспіраційна пневмонія у новонароджених розвивається поступово, як у дорослих. Температура тіла залишається нормальною. Якщо вона підвищується, то не вище 37 градусів. Інші симптоми аспіраційної пневмонії у новонароджених:

• невиражений ціаноз;
• зміни дихального ритму із частковою затримкою дихання;
• дефіцит маси тіла, повільне збільшення у вазі;
• відмова від грудей;
• дисапное;
• тахікардія;
• слабкість;
• блювання, періодичне відрижка;
• тверде дихання, хрипи;
• покашлювання;
• примхливість;
• сірий відтінок шкіри.

Причини

Групу ризику розвитку аспіраційної пневмонії складають діти з вродженими захворюваннями шлунково-кишкового тракту та дихальної системи, рефлекторними порушеннями. Останнє особливо стосується смоктального рефлексу. Основні причини аспіраційного синдрому:

• наявність сторонніх тіл у бронхах або трахеї;
• поранення дихальних шляхів;
• ендотрахеальні маніпуляції, трахеостомія, інтубація;
• блювання;
• насильницьке годування дитини;
• аспірація меконію;
• внутрішньоутробне інфікування плода внаслідок інфекцій, перенесених матір'ю під час вагітності;
• пологові травми;
• недоношеність різного ступеня.

Рідко аспіраційну пневмонію провокують захворювання ротової порожнини та верхніх дихальних шляхів: карієс, пародонтоз, гінгівіт, тонзиліт. За таких патологій ротоглотка інфікована патогенною мікрофлорою. Збудники аспіраційної пневмонії:

• Бактерії. За статистикою, близько 50% випадків аспіраційної пневмонії пов'язано з впливом анаеробної мікрофлори: превотел, бактероїдів, фузобактерій. Близько 10% припадає на стафілококи, стрептококи, кишкову та синьогнійну палички, клебсієли.
• Хімічні подразники. Пневмонію викликають особливі склади або шлунковий сік, які мають токсичну дію на епітелій легень.
• Сторонні тіла, що потрапили в дихальні шляхи. Викликають механічну обструкцію ділянки трахеобронхіального дерева. Це провокує сильний кашель, який сприяє ще глибшому проникненню аспірату.

Діагностика

Оскільки аспіраційна пневмонія в дітей віком має безліч причин, у діагностиці беруть участь кілька фахівців. Дитину оглядають пульмонолог та торакальний хірург. Додатково може знадобитися консультація невролога, отоларинголога та гастроентеролога. Основні методи діагностики:

• Рентгенографія легень. Дозволяє виявити типову локалізацію аспіраційної пневмонії у задніх верхньодольових та верхніх нижньодолевих сегментах або нижніх частках легень.
• Бактеріологічний посів. Необхідний для визначення чутливості до антибіотиків патогенної мікрофлори, що спричинила пневмонію у дитини.
• Бронхоскопія із забором мокротиння та взяття промивних вод із трахеобронхіального дерева. Проводиться для визначення збудника захворювання.
• Трансторакальна пункція під ультразвуковим чи рентгенівським контролем. Показана за наявності абсцесів.
• Дренування плевральної порожнини з аналізом плеврального випоту. Допомагає зробити висновок про характер плевральної рідини.
• Аналіз газового складу крові. Необхідний визначення тяжкості гипоксемии.

Лікування

Якщо причиною аспіраційної пневмонії стало стороннє тіло в просвіті повітроносних шляхів, проводиться термінове ендоскопічне видалення предмета. Додатково призначаються оксигенотерапія, а при тяжкому стані дитини – інтубація та штучна вентиляція легень.

За наявності абсцесів у легенях їх дренують, проводять перкуторний та вібраційний масаж грудної клітки. Інші методи лікування аспіраційного синдрому:

• Санаційна бронхоскопія. Полягає у виведенні мокротиння з бронхів за допомогою бронхоскопа.
• Хірургічне втручання. Показано при великих абсцесах, кровотечах. У таких ситуаціях проводять видалення некротизованих тканин та дренування гнійних ділянок.

Якщо пневмонія викликала розвиток емпієми плеври, теж проводять дренаж плевральної порожнини, після чого її санируют. Додатково за допомогою дренування в неї можуть вводити фібринолітики та антибіотики. Основою лікування на ранніх стадіях пневмонії є медикаменти:

Відео