Синдром анорексії на нервовому ґрунті – це захворювання, при якому людина свідомо відмовляється від їжі з метою схуднення або для профілактики набору зайвої ваги. У 95% випадків хвороба діагностується у жінок, причому підліткового віку. У дорослих вона зустрічається рідше. Смертність становить 10-20%.
Чому розвивається синдром нервової анорексії
Основна причина розвитку анорексії на нервовому ґрунті – свідоме обмеження людиною прийомів їжі. Захворювання має психологічний характер. Хворий не може адекватно оцінювати своє тіло навіть за критично низької ваги. Цей стан називається дисморфоманічним синдромом. Основні причини анорексії:
- дисгармонічний підлітковий криз;
- негативні висловлювання з боку щодо фігури та зовнішності людини;
- патологічний страх набрати зайву вагу;
- психологічні захворювання;
- небажання визнавати свою виснаженість.
Фактори ризику
Головним чинником ризику є психологічний вплив із боку.
Йому особливо схильні підлітки, які багато зауважень можуть сприймати надто близько.
Інші фактори ризику:
- Особистісний. Сюди відносяться низька самооцінка та висока сприйнятливість до критики з боку.
- Спадковий. За сильних стресів у людини активується ген 1р34, який передається генетичним шляхом.
- Сімейний. Ризик розвитку анорексії на нервовому ґрунті вищий, якщо це захворювання було у родичів.
- Антропологічний. Анорексія у разі розглядається як процес повсякденного подолання бажання є.
- Соціальний. Передбачає дотримання моди на надмірну худорлявість.
- Біологічний. Факторами ризику є ранній наступ першої менструації та надмірна маса тіла, а також дисфункції нейромедіаторів, які відповідають за харчову поведінку.
Стадії захворювання
Анорексія на ранніх стадіях відрізняється комплексом симптомів психологічного характеру. Більш яскраві ознаки з'являються з боку травних та інших органів після тривалої відмови від їжі. Основні стадії анорексії на нервовому ґрунті:
|
Стадія |
Опис |
|
Преданоректична |
Починають з'являтися думки про свою потворність і неповноцінність, пов'язані з уявною повнотою. У хворого погіршується настрій, він у пошуках підходящої дієти. |
|
Аноректична |
На цій стадії вже спостерігається повне голодування, внаслідок чого вага знижується до критичного мінімуму. Хворий замість припинення дієти тільки посилює її. |
|
Кахетична |
Жирова тканина вже практично відсутня. Розвивається необоротна дистрофія внутрішніх органів. Ця стадія починається приблизно за рік після початку розвитку анорексії. Втрати ваги становлять вже понад 50% нормальної маси тіла. |
Ознаки нервової анорексії
Симптоми анорексії на нервовому ґрунті з'являються на 1-2 стадії захворювання. Поведінкові ознаки свідчить про порушення психічного рівноваги людини. Крім них, з'являються і фізичні зміни, що говорять про збої в роботі внутрішніх органів, особливо травної системи, нестачу поживних речовин, виснаження.
Фізичні порушення
До фізичних ознак анорексії відносяться об'єктивні симптоми, тобто видимі навколишнім зміни в організмі людини внаслідок захворювання. Приховати такі ознаки від близьких хворому не вдається. Такі симптоми найчастіше і є головними при постановці діагнозу. Фізичні порушення при анорексії:
- ламкість нігтів;
- випадання волосся;
- порушення менструального циклу до аменореї;
- сухість та витончення шкіри;
- брадикардія;
- атрофія м'язів;
- зниження сексуальної активності;
- холодні руки та ноги;
- набряки;
- блідість шкірних покривів;
- розлад травлення як запорів чи діареї;
- зростання по тілу тонкого пушкового волосся;
- низька температура тіла;
- постійні запаморочення;
- Загальна слабкість.
Поведінкові зміни
До групи поведінкових симптомів відносяться суб'єктивні відчуття пацієнта, якими не просто не ділиться з близькими, але ще й ретельно їх приховує. Ці ознаки стосуються харчової та соціальної поведінки людини. Основні симптоми:
- прагнення постійно виконувати тяжкі фізичні вправи;
- вибір мішкуватого одягу;
- фанатичність у відстоюванні своєї думки;
- схильність до усамітнення;
- апатія;
- наполегливе бажання худнути та зменшувати калорійність раціону;
- звуження кола інтересів;
- фанатичний рахунок калорій;
- відмова від їжі, що пояснюється тим, що «щільно поїв», «вже ситий», «не хочу»;
- ретельне пережовування кожного шматочка їжі;
- невдоволення своєю фігурою;
- різкі перепади настрою;
- прийом сечогінних та проносних для схуднення;
- різке заперечення своєї худорлявості;
- спотворене уявлення про своє тіло;
- відраза до їжі.
Діагностика
Основний метод діагностики анорексії на нервовому ґрунті – ретельний огляд та опитування хворого.
Захворювання підтверджується, якщо вага людини нижче за встановлену норму на 15% (індекс маси тіла менше 17,5).
Важливим є психологічний тест, який виявляє характерні для анорексії відхилення у поведінці. До додаткових методів діагностики належать:
- Комп'ютерна томографія мозку. Необхідна для виключення пухлинних утворень.
- Гінекологічний огляд. Проводиться виключення органічних причин порушень менструації.
- Аналіз гормонів щитовидної залози. Допомагає виключити патологію ендокринної системи.
- Гастроскопія. Необхідна для виключення захворювань шлунково-кишкового тракту.
Методи лікування
При діагностуванні 3-4 стадії цього захворювання пацієнту потрібна госпіталізація. Лікування нервової анорексії спрямоване на профілактику дистрофії та зневоднення, відновлення психічної рівноваги. З цією метою призначають ліки:
- протиблювотні;
- антидепресанти;
- гормональні;
- седативні;
- розчини, що відновлюють водно-електролітний баланс
На початковому етапі терапії в раціон включають лише помірно калорійні та легкі страви. У міру покращення стану хворого допускається підвищувати кількість калорій та обсяг порцій. Принципи відновлення харчування:
- при тяжкому перебігу показаний парентеральний спосіб харчування;
- їжа має бути рідкою або пюреподібною;
- харчуватися потрібно часто – до 5-6 разів на день, але невеликими порціями;
- до раціону хворого включають харчові добавки, що містять мікроелементи.
