Діагностика гіпофізарного нанізму – проведення КТ, МРТ та гормональних досліджень

Карліковість або гіпофізарний нанізм – це ендокринне захворювання, в основі патогенезу якого лежить порушення продукування гормону росту соматотропіну в гіпофізі. Патологія є затримкою зростання скелета, внутрішніх органів. Гіпофізарна карликовість характеризується низькорослістю, фізичним недорозвиненням.

Клінічний огляд

Характерні зовнішні симптоми патології однакові всім форм захворювання, але за змішаних типах гипофизарного нанізму до наявної клінічної картині приєднуються відповідні клінічні ознаки недостатнього функціонування щитовидної залози чи дефіциту статевих гормонів. Діагностувати патологію можна за допомогою відмінних симптомів:

  • зріст у чоловіків трохи більше 130 див, в жінок – трохи більше 120 див;
  • кругле набрякле обличчя;
  • вузькі очні щілини;
  • тонке сухе волосся;
  • недорозвинення статевих органів;
  • дрібні, пропорційні риси особи;
  • схильність до ожиріння.

Діагностика гіпофізарного нанізму - проведення КТ, МРТ та гормональних досліджень

Дігностувати нанизм у дітей можна за наявності таких ознак:

  • затримка фізичного розвитку починає проявлятися до віку 2-х років і поступово наростає;
  • швидкість зростання з карликовістю вбирається у 1,5-2 див на рік;
  • тонкі, бліді шкірні покрови та недорозвинення підшкірно-жирової клітковини при збереженому достатньому харчуванні.

Рентгенологічні дослідження

Для з'ясування наявності захворювання, його причин проводять рентгенографію, де виявляються різні порушення будови турецького сідла, недорозвинення гіпофіза. При необхідності проводять комп'ютерну або магнітно-резонанстну томографію, за допомогою якої визначають ступінь зрілості, розвитку, окостеніння кісток кістяка, наявність деформацій.

Діагностика гіпофізарного нанізму - проведення КТ, МРТ та гормональних досліджень

Гормональна діагностика

При проведенні лабораторних аналізів для діагностики гіпофізарного нанізму виконують гормональні або лікарські проби (інсулінову, аргінінову або клофелінову) з метою визначення кількості соматотропіну.

У нормі при внутрішньовенному введенні цих речовин кількість соматотропіну має підвищуватись, за наявності захворювання кількість гормону не змінюється.

Відео

EuroMD
Додати коментар