Дисплазія шийки матки – причини виникнення, симптоми, діагностика та лікування

Це одне з найнебезпечніших гінекологічних захворювань, яке здатне спровокувати розвиток раку. Лише завдяки своєчасній діагностиці та правильно обраній тактиці лікування можна запобігти онкологіі та відновити здоров'я статевих органів жінки. Дисплазія шийки матки завжди супроводжується змінами епітелію лише на рівні клітин, і проявляється симптомами, зазвичай, лише за запущеної ступеня хвороби. Ця недуга не має специфічної клініки, часто маскуючись під інші гінекологічні патології.

Що таке дисплазія шийки матки

Під цим діагнозом розуміють атипові зміни епітелію слизової оболонки шийки матки в її вагінальній частині, які визначаються як передракові процеси. На початку розвитку дисплазія є незворотною патологією, тому її своєчасна діагностика та лікування є надійним способом запобігти появі онкологічних захворювань. На відміну від ерозії шийки матки, що з'являється при отриманні механічних травм тканин, дисплазія зачіпає клітинні структури слизової оболонки органа.

Симптоми

Протягом тривалого часу симптоми захворювання не даються взнаки. Як правило, про структурні порушення плоского епітелію пацієнтка дізнається випадково на плановому огляді гінеколога. Ознаками, за наявності яких слід відвідати лікаря, є:

  • печіння, свербіж по піхві;
  • піхвові виділення із неприємним запахом;
  • порушення менструального циклу;
  • домішки крові у слизових виділеннях;
  • болючість, дискомфорт під час статевого акту;
  • підвищення температури;
  • тягнуть відчуття в нижній частині очеревини (рідкісний симптом).

Причини

Найчастіше розвиток захворювання спостерігається у пацієнток з наявністю ВПЛ онкогенного типу (ВПЛ-18 та ВПЛ-16). При тривалому знаходженні в організмі та клітинах плоского епітелію папіломавірус викликає серйозні зміни у їх структурі – дисплазію. Цьому захворюванню сприяють певні обтяжливі фонові фактори, включаючи:

  • куріння;
  • імунодефіцит через стреси, хронічні патології, прийом медикаментів, незбалансоване харчування;
  • тривалі хронічні запалення піхви та інших статевих органів;
  • ушкодження шийки матки;
  • раннє статеве життя, пологи;
  • гормональний дисбаланс, спричинений менопаузою, прийомом гормонів, вагітністю.

Дисплазія шийки матки - причини виникнення, симптоми, діагностика та лікування

Ступені

Патологія може вражати різні клітинні верстви плоского епітелію. Фахівці класифікують три основні ступені хвороби, залежно від глибини локалізації недуги: чим більше шарів пошкоджено, тим важча стадія недуги. Відповідно до міжнародної класифікації існує:

  1. Легка (cin1). Для неї характерні слабкі зміни в клітинній структурі, при цьому уражається лише нижня третина плоского епітелію.
  2. Помірна (cin2). Зміни відбуваються у клітинах нижньої та середньої товщі епітелію.
  3. Тяжка (cin3). З високою ймовірністю призводить до раку органу. Патологічні зміни здійснюються у всіх шарах епітелію, поширюючись на м'язи, судини, нервові закінчення.

Діагностика

Оскільки найчастішими є випадки переходу дисплазії в рак, найважливішою для попередження ускладнень є рання діагностика хвороби. Усім жінкам старше 21 року, які вже мають статеве життя, слід хоча б один раз на рік проходити гінекологічний огляд та раз на 3 роки – цитологічне обстеження. Діагностика патології включає:

  • огляд маткової шийки за допомогою дзеркал (метод допомагає виявити зміни кольору слизової оболонки, плями, розростання епітелію, ін.);
  • огляд за допомогою кольпоскопа (часто пацієнткам призначається кольпоскопія, яка дозволяє оглянути статеві органи з оптичним збільшенням зображення та одночасно провести діагностичні проби, обробивши шийку матки розчином оцтової кислоти та люголя);
  • гістологічне дослідження біоптату (вивчається фрагмент тканини з маткової шийки, взятий імовірно з осередків дисплазії);
  • цитологічний аналіз мазка;
  • імунологічні ЦПР-методи (допомагають виявити ВПЛ-інфекцію, визначити штам та рівень вірусного навантаження).

Біопсія

Цитологічні дослідження передбачає вивчення складу клітин та структури тканин. Взятий зразок називають біоптатом, який беруть із шийки матки шляхом мазка-відбитка з її поверхні. Для цього використовуються спеціальні інструменти – щітки або шпатель, якими проводять по зовнішній частині органу та вводять на 1-2 см у канал шийки. Отриманий зразок поміщають на чисте скельце, дають трохи підсохнути та відправляють до лабораторії на вивчення.

В умовах лабораторії мазок забарвлюється спеціальними барвниками, щоб побачити змінені клітини та підтвердити діагноз. Показаннями щодо цього методу діагностики служать:

  • скарги пацієнтки на нерегулярні місячні;
  • профілактика та раннє виявлення дисплазії у жінок старше 18 років;
  • дисбактеріоз піхви;
  • запланована установка спіралі;
  • множинні статеві контакти з різними партнерами;
  • ендокринна патологія (ожиріння);
  • лікування від безпліддя;
  • підозра на наявність ВПЛ чи вірусу герпесу;
  • тривалий прийом оральних контрацептивів.

Дисплазія шийки матки - причини виникнення, симптоми, діагностика та лікування

Дисплазія шийки матки та вагітність

Під час виношування дитини жіночий організм стає вразливішим, ніж раніше, оскільки в цей час розвивається стан імуносупресії. Внаслідок порушення нормальної захисної функції мікрофлори піхви та погіршення місцевих бар'єрних реакцій стає причиною розвитку різних патологічних станів, що сприяють появі дисплазії.

Розвиток патології під час вагітності відбувається рідше, ніж до вагітності. Фахівці виділяють деякі фактори ризику виникнення дисплазії маткової шийки, до яких належать:

  • вживання алкоголю;
  • порушений режим харчування;
  • куріння;
  • вживання канцерогенних продуктів;
  • негативний вплив факторів довкілля.

За наявності таких факторів під час вагітності відбувається зниження реактивності всього організму, яке супроводжується розвитком функціональних та морфологічних змін систем та органів. Проте переважна більшість жінок не схильні до такого способу життя, тому вони нормально виношують дитину навіть за наявності метаплазії. Ймовірні ускладнення дисплазії під час вагітності – це:

  • загрози викидня;
  • передчасні пологи;
  • внутрішньоутробне інфікування малюка

Лікування дисплазії шийки матки

Ключовим завданням лікарів при терапії патології є уникнення раку. Крім того, лікування спрямоване на зняття симптомів, збереження репродуктивної функції у повному обсязі. Залежно від ступеня дисплазії та стану інших органів/систем, пацієнтці призначаються відповідні методи терапії. Вони включають:

  • прийом ліків;
  • проведення фізіопроцедур;
  • хірургічні втручання (при тяжкому ступені захворювання).

Оскільки часто дисплазія початкового (легкого) ступеня розвитку проходить самостійно через 1-2 роки за умови лікування організму від ВПЛ, сучасна медицина не рекомендує робити лікування на цій стадії. В даному випадку терапевтична тактика має на увазі:

  • регулярний огляд протягом 2 років з моменту діагностування дисплазії;
  • цитологічний аналіз, кольпоскопія щорічно;
  • лікування статевих інфекцій;
  • боротьбу зі шкідливими звичками;
  • корекцію порушень в ендокринній системі;
  • вибір альтернативних способів контрацепції (спіраль знімають).

За слабкого ступеня хвороби лікар може призначити видалення вогнищ дисплазії за допомогою місцевих препаратів для хімічної коагуляції (Ваготил, Солкогін). Для терапії 2 або 3 ступеня недуги застосовують такі хірургічні методи, як:

  • лазерне лікування;
  • припікання;
  • фотодинамічна терапія;
  • кріодеструкція;
  • радіохвильове лікування;
  • фотодинамічна терапія;
  • конізація електричним шляхом.

Дисплазія шийки матки - причини виникнення, симптоми, діагностика та лікування

Медикаментозна терапія

Консервативне лікування передбачає призначення хворим різних лікарських засобів природного та неорганічного походження. Це можуть бути олії, екстракти рослин, антисептики, мазі, сольові розчини, ін. При легкому ступені захворювання лікарі часто призначають такі медикаменти:

  • антибіотики (тільки за наявності інфекційних статевих захворювань типу уреаплазмозу, хламідіозу, кольпітів, вагінітів, ін.);
  • вагінальні свічки (знімають симптоми хвороби, нормалізують мікрофлору піхви);
  • протизапальні препарати;
  • імуностимулятори;
  • вітамінні комплекси

Для запобігання запальним явищам, розвитку вторинних інфекцій та інших ускладнень до або після операційного втручання лікар може призначити прийом наступних ліків:

  1. Тержинан. Запобігає гнійно-запальним ускладненням, допомагає зберегти структуру здорових тканин і баланс піхвового середовища. Перевага препарату в тому, що він швидко усуває будь-які ознаки інфекцій, включаючи грибкову. Мінус препарату – відносна дорожнеча.
  2. Генферон. Позбавляє папіломавірусів, герпесу та інших бактеріальних патологій, грибків. Як правило, використовують по 1 свічці двічі на добу. Недоліком препарату є тривалість лікування (довше 10 днів). Плюси Генферону – широкий спектр дії, можливість лікуватись навіть під час вагітності чи лактації.
  3. Ізопринозин. Є імуностимулятором та одночасно знищує віруси. Як правило, призначається перед та після операції на шийці матки. Мінус засобу – максимальний ефект воно дає при лікуванні герпесу, а чи не ВПЛ. Перевага Ізопринозину полягає у високій ефективності та швидкості дії.

Оперативне лікування

Ключовим показанням для усунення дисплазії оперативним шляхом є розвиток захворювання до 2-3 ступеня. Сучасна гінекологія застосовує кілька видів операцій при хворобі шийки матки. До них відносяться:

  • ампутація органу;
  • петльова електроексцизія (діатермокоагуляція);
  • лазерне припікання/конізація (вапоризація);
  • резекція методикою “холодний ніж”;
  • кріодеструкція (коагуляція закисом азоту)

Лазерна терапія

Даний оперативний метод є лазерним припіканням патологічної ділянки за допомогою низької потужності, і по своїй суті є випарюванням, оскільки прилад практично безслідно знищує уражені клітини, розташовані на заданій глибині (максимум – 7 мм вглиб епітелію), не зачіпаючи при цьому здорові тканини. Лазерна конізація шийки матки потребує місцевої анестезії, може стимулювати спазми матки та викликати опік, проте метод обходиться без кровотеч завдяки одночасної коагуляції пошкоджених судин.

При необхідності під час процедури лікар може взяти зразок тканини для гістологічного дослідження. Незначні виділення крові можуть бути лише при виведенні струпа, через тиждень після операції. Достоїнствами лазерної терапії вважаються:

  • відсутність рубців;
  • контроль глибини проникнення лазерного променя;
  • повне видалення патологічних тканин.

Ампутація шийки матки

Висічення органу вважається щадним методом хірургічного видалення вогнищ інфекції, тому він широко використовується у гінекології. Під час процедури хірург проводить високу конусоподібну резекцію тканин, у своїй орган зберігається. Протікає операція під загальним наркозом. Дисплазія матки може лікуватись декількома видами оперативного втручання. До основних методів відносяться:

  • проста екстирпація (видалення матки разом із шийкою);
  • тотальна екстирпація (видалення маткової шийки, тіла органу, придатків та локальних лімфатичних вузлів);
  • розширена екстирпація (висічення матки з шийкою, яєчниками);
  • ампутація маткової шийки

Останній метод проводиться виключно піхвовим способом, лапароскопічно або лапаротомічним шляхом. Мінімальне втручання має на увазі лапароскопічний спосіб лікування оболонки шийки матки, однак він не дає можливості провести ревізію та неефективний за наявності злоякісних утворень. За допомогою лапаротомії можна вивчити зміни навколишніх тканин. Піхвовий метод широко використовується для терапії дисплазії, оскільки він є оптимальним для видалення атипових тканин і дає відмінний результат.

Щоб лікувати передракові захворювання, застосовуються кілька видів ампутації органу за способом втручання. До них відносяться:

  • ультразвуковий;
  • радіохвильовий;
  • ножовий (операція проводиться скальпелем);
  • лазерний;
  • кріодеструктивний.

Дисплазія шийки матки - причини виникнення, симптоми, діагностика та лікування

Наслідки

Дисплазія є прогресуючою патологією, яку важливо почати лікувати якомога раніше. Захворювання за відсутності терапії або її невдалому результаті загрожує такими ускладненнями:

  • кровотеча при деструкції або після неї;
  • поява аномальних пологових сил через деформацію порожнини матки та стенозу шийного каналу;
  • безпліддя, яке викликало цервікальна інтраепітеліальна неоплазія або висхідна інфекція, наприклад, ендометрит або хронічний сальпінгіт;
  • рецидив захворювання;
  • порушення менструального циклу;
  • перехід патології до раку.

Профілактика

Первинний огляд після лікування дисплазії проводиться через 3-4 місяці після операції. При цьому лікар бере цитологічні мазки, які згодом здаються пацієнткою щокварталу. Негативні результати, що свідчать про відсутність рецидиву, дають змогу проводити обстеження планово (під час щорічних диспансерних оглядів). З метою профілактики повторного розвитку патології рекомендується:

  • проводити своєчасну санацію вогнищ інфекції;
  • дотримуватися збалансованої дієти, що включають продукти, які містять усі вітаміни та мікроелементи;
  • регулярно відвідувати гінеколога (1-2 рази на рік) та проходити цитологічне дослідження (1 раз на 2-3 роки);
  • застосовувати бар'єрну контрацепцію;
  • відмовитися від куріння та інших шкідливих звичок.

Відео

EuroMD
Додати коментар