Фолікулярна ангіна – ознаки та способи лікування в домашніх умовах

Гнійне запалення піднебінних мигдаликів – головна характеристика ангіни у фолікулярній формі (гострого тонзиліту). На 1000 людей припадає 50-60 випадків цієї інфекції. Більшість пацієнтів – діти віком 3-7 років, дорослі до 40 років. Хвороба на початкових етапах важко діагностувати, та її результат залежить від своєчасного адекватного лікування.

Як утворюються фолікули у горлі

Запалення виникає у скупченнях лімфоїдної тканини (фолікул). Воно супроводжується виникненням гнійників, добре видно через слизову оболонку. Відомий лікар-отоларинголог, академік Симоновський Н.П. порівняв клінічну картину цього виду ангіни із зоряним небом.

З розвитком хвороби фолікули на гландах зливаються друг з одним. Мигдалики покриваються суцільним жовто-білим нальотом. Великі скупчення гною руйнують (розплавляють) слизові оболонки і потрапляють у горлянку. При тяжкому тривалому перебігу ангіни в паренхімі лімфоїдної тканини виникає некроз.

Чи заразна фолікулярна ангіна

Недуга немає чітко вираженого інкубаційного періоду. У разі потрапляння патогенних мікроорганізмів в організм період їх поширення становить 5-7 днів. У людей із сильною імунною системою він збільшується у кілька разів. Жодних симптомів фолікулярної ангіни в інкубаційний період не виявляється.

Хворий на будь-якій стадії захворювання заразний і становить небезпеку для оточуючих. Інфікування відбувається декількома способами:

  • повітряно-крапельним (кашель, чхання, спілкування);
  • контактним (обійми, рукостискання, поцілунки, використання загального посуду);
  • фекально-оральним (вживання заражених продуктів, води).

Фолікулярна ангіна - ознаки та способи лікування в домашніх умовах

Симптоми захворювання

Перші ознаки гострого тонзиліту схожі на інфекції, що спричиняють віруси. Слизові оболонки горла, м’якого піднебіння, мигдалин запалюються, набрякають. Після приєднання основних симптомів недуги клінічна картина змінюється:

  • гланди при ангіні фолікулярної форми покриваються дрібними, добре помітними гнійниками;
  • запалюються та болять підщелепні лімфатичні вузли;
  • при ковтанні виникає сильний біль, який віддає у вухо;
  • температура тіла підвищується від субфебрильних позначок (37,1-38 ° С) до високих показників (39-40 ° С);
  • з’являється жар, озноб, біль голови;
  • ломить суглоби, болять м’язи;
  • починається сухий надсадний кашель.

Додаткові ознаки:

  • загальна слабкість, млявість, інші ознаки інтоксикації;
  • нудота, блювання та інші диспепсичні прояви;
  • біль у серці, аритмія, тахікардія;
  • порушення сну.

Як проявляється фолікулярна ангіна у дітей

Гострий тонзиліт у дітей стрімко розвивається. З появою перших ознак захворювання потрібно викликати швидку допомогу та госпіталізувати дитину до інфекційного відділення. Батьки не повинні залишати поза увагою такі ознаки захворювання:

  • різке підвищення температури вище 38°;
  • почервоніння щік;
  • почервоніння горла, наліт білого чи жовтого кольору на язиці;
  • біль у горлі, вусі, голові;
  • неприємний запах із ротової порожнини;
  • відсутність апетиту;
  • порушення травлення (блювання, пронос);
  • розлад координації рухів;
  • сплутаність свідомості;
  • переднепритомний стан.

Груднички постійно плачуть, діти дошкільного віку вередують, вони спостерігається різкий спад фізичної активності.

Як виглядає горло при гнійній ангіні

Поява на поверхні мигдаликів характерного нальоту – головні ознаки гнійної (або фурункульозної) ангіни. Спочатку утворюються невеликі чітко виражені жовті гнійники. Вони добре помітні на фото. Горло стає червоним, гланди набрякають. За відсутності лікування на мигдаликах формуються суцільний наліт, гнійні пробки.

Причини нагноєння фолікул мигдаликів

Мигдалики виконують в організмі захисну функцію. Вони знезаражують повітря, виділяють речовину для змащування стравоходу під час ковтання їжі. Фолікули мають рифлену поверхню з безліччю складок і заглиблень (вони називаються лакуни). У них відбувається скупчення їжі, патогенних агентів, що призводить до запалення та розвитку нагноєнь.

Бактеріальна інфекція (стрептокок, стафілокок) – головна причина нагноєння фолікулів. На її виникнення впливає індивідуальна схильність, знижений імунітет. Сприятливі фактори для розвитку гострого тонзиліту:

  • переохолодження;
  • вживання дуже холодних напоїв чи їжі;
  • неправильне харчування з низьким вмістом вітамінів;
  • фізична та емоційна перевтома;
  • стреси, депресії;
  • хронічні патології дихальних шляхів;
  • перенесені на ногах, недолічені інфекційні захворювання;
  • контакт із носієм патогенних бактерій.

Фолікулярна ангіна - ознаки та способи лікування в домашніх умовах

Непоодинокі випадки гнійного запалення мигдаликів без температури. Причини такого стану:

  • аутоімунні захворювання;
  • порушення обмінних процесів;
  • хронічний тонзиліт;
  • гормональний збій;
  • тривалий прийом антибіотиків;
  • прийом судинорозширювальних препаратів;
  • зловживання спиртними напоями

Діагностика

Фоллікулярний тонзиліт виявляє симптоми, схожі на інші захворювання. Наприклад, лакунарна, герпетична, хронічна фолікулярна ангіна, дифтерія, мононуклеоз та інші. Захворювання діагностують на основі:

  • докладного анамнезу;
  • зовнішнього огляду пацієнта;
  • загального аналізу крові;
  • мазка із горла.

Чим лікувати фолікулярний тонзиліт

Правильна терапія ангіни включає комплекс заходів. Вони спрямовані на вирішення наступних завдань:

  • інгібування життєдіяльності патогенних бактерій;
  • зниження температури тіла;
  • полегшення болю у горлі;
  • детоксикація організму

Основна терапія фолікулярної ангіни містить антибіотики. Вони призначаються лікарем і приймаються строго за схемою. Паралельно проводиться симптоматичне лікування. Воно має на увазі прийом наступних груп лікарських засобів:

  • жарознижувальні;
  • знеболювальні;
  • протизапальні;
  • антисептичні.

При температурі вище 38,5 ° С рекомендується приймати жарознижувальні ліки (Нурофен, Ібупрофен, Панадол). Для полегшення болю у горлі, зняття першіння, запалення використовуються спреї (Інгаліпт, Каметон). Ефективними є сиропи, пастилки направленої дії (Септолете, Фарингосепт). Для приготування полоскань готують розчини антисептиків (Йодинол, Фурацилін).

Фізіотерапевтичні процедури пришвидшують одужання пацієнта. У разі стаціонару використовують ультрафіолет, електричний струм, інгаляції, НВЧ, УВЧ. Ці процедури покращують проникність тканин та надають бактерицидну дію. Вдома використовується інфрачервона лампа.

В окремих випадках при патологічних змінах мигдаликів доводиться вдаватися до операції з їхнього видалення або часткового висічення. Для виведення гною практикується напівхірургічна терапія з використанням апаратних методик. Вона доповнює медикаментозне лікування.

Антибіотики при фолікулярній ангіні

Лікування залежить від виявленого збудника захворювання та його чутливості до антибіотиків. Гострий гнійний тонзиліт у більшості випадків провокує бета-гемолітичний стрептокок групи А. Він та інші збудники захворювання чутливі до наступних груп антибіотиків:

  • Пеніциліни (Ампіцилін, Біцилін, Амоксицилін) . Блокують розмноження патогенних бактерій у дихальній системі. Ампіцилін частіше призначається у дозуванні по 250 мг 4 рази на день за 30-60 хвилин до їди.
  • Макроліди (Ерітроміцин, Цефотаксим, Сумамед) . Препарати здатні накопичуватися у ділянці гнійного запалення, що посилює терапевтичний ефект. Паралельно вони мають протизапальну дію. Еритроміцин у дозі 200-400 мг приймається кожні 6 годин.
  • Цефалоспорини (Цифран, Цефтріаксон, Цефаспорін) . Фармакологічна дія подібна до препаратів пеніцилінової групи, але спектр дії на патогенну мікрофлору носоглотки ширший. Стандартна схема прийому Цифрану – 500-750 мг кожні 12 годин.

Тривалість терапії антибіотиками залежить від стадії захворювання, клінічної картини, індивідуальних особливостей пацієнта. Схему прийому лікарських засобів призначає лікар. Безконтрольний прийом препаратів та самолікування призводить до ускладнень та формування стійких до антибіотиків штамів мікроорганізмів. За цим слідує підбір іншого препарату та повторний курс терапії.

Фолікулярна ангіна - ознаки та способи лікування в домашніх умовах

Як лікувати фолікулярну ангіну в домашніх умовах

До комплексу лікувальних заходів входить забезпечення особливого догляду за хворим на гнійну ангіну. Це прискорює одужання. У домашніх умовах потрібно дотримуватися низки правил:

  1. Створити хворому спокійні умови, контролювати дотримання постільного режиму.
  2. Виділити окрему кімнату. Приміщення регулярно прибирати та провітрювати.
  3. Обмежити контакт із хворим.
  4. В індивідуальному користуванні хворого має бути посуд, білизна, рушники. Після використання їх потрібно обробляти. Посуд обдавати окропом, білизну – кип’ятити та гладити.
  5. Давати пацієнту велику кількість теплої рідини (чаї, морси, трав’яні настої).
  6. Регулярно проводити полоскання горла.
  7. Готувати дієтичні страви (стіл №13). Їжа має бути протертою, м’якою, без інгредієнтів, які дратують слизову оболонку горла.

Народні засоби при гної в горлі

Для лікування фолікулярного тонзиліту використовуються засоби народної медицини. Вони доповнюють медикаментозну терапію. Більшість їх легко приготувати вдома:

  • Полоскання з лікарських рослин . Чайну ложку лікарської сировини залийте склянкою окропу, дайте настоятися 15-20 хвилин. Настій використовуйте теплим. Полоскання з календули, шавлії мають антисептичну дію, з кори дуба, м’яти – знімають запалення та набряклість.
  • Лимон з медом . Плід подрібніть блендером, додайте 1 столову ложку меду. Суміш розсмоктуйте після їди.
  • Свіжовитий буряк сік використовуйте для полоскання горла, при сухому кашлі пийте по 1-2 столових ложки.

Лікування фолікулярної ангіни у дітей

У дитячому віці терапія проводиться у стаціонарі чи в домашніх умовах під контролем педіатра. Обов’язковий прийом антибіотиків, які знищують збудників інфекції. У педіатричній практиці застосовуються:

  • Цефалексин, Цефуроксим (з групи цефалоспоринів);
  • Аугментин, Ампіокс (пеніцилінова група).

Тривалість лікування, дозування визначаються лікарем. Маленьким дітям антибіотики призначаються як суспензій. У комплексну медикаментозну терапію входять:

  • антигістамінні препарати (Тавегіл, Супрастин);
  • імуностимулюючі лікарські засоби (Інтерферон, Арбідол);
  • пробіотики (Лінекс, Біфідумбактерін);
  • антибактеріальні аерозолі (Мірамістин);
  • протизапальні пігулки для розсмоктування (Фарінгосепт);
  • спреї , що зволожують слизові оболонки (Аквамарис);
  • жарознижувальні (Еффералган, Нурофен).

У домашніх умовах проводяться полоскання (до 8 разів на добу) розчином соди, фурациліну, настоями лікарських трав. Мигдалики обережно обробляються Люголем, нанесеним на ватну паличку. Дитині потрібно забезпечити постільний режим, дієтичне меню, питво.

Фолікулярна ангіна - ознаки та способи лікування в домашніх умовах

Можливі ускладнення гнійного тонзиліту

Тривалість лікування становить 7-21 день. Відсутність позитивної динаміки через 6 днів свідчить про неправильно вибрані препарати. Це призводить до наступних патологічних станів:

  • посилюється біль у горлі;
  • збільшуються лімфовузли;
  • відзначається висока температура, гарячка;
  • спостерігається загальна слабкість.

Токсини, які потрапляють у кровообіг при загибелі патогенних бактерій, мають руйнівну дію на весь організм. Тяжкі випадки перебігу гнійної ангіни викликають такі ускладнення:

  • сепсис;
  • шок;
  • менінгіт;
  • синдром Лем’єра (бактеріальна форма запалення кровоносних судин);
  • ревматизм, артрит, артроз;
  • аритмію, міокардит, серцеву недостатність;
  • гломерулонефрит;
  • хронічну пневмонію;
  • дерматити.

З цим захворюванням пов’язані функціональні порушення:

  • збій менструального циклу;
  • порушення репродуктивної функції;
  • ожиріння;
  • дисфункція підшлункової залози, печінки.

Найважче ускладнення – зараження крові. Воно виникає в результаті розриву піднебінних мигдаликів. В організмі починається важка інтоксикація, яка може призвести до смерті. До таких наслідків призводить неправильне чи несвоєчасне лікування.

Профілактика

Спеціальних заходів для запобігання гнійному тонзиліту не розроблено. Загальні рекомендації спрямовані на зміцнення імунної системи та захист організму від проникнення патогенних бактерій:

  • ізоляція хворого та обмеження контактів з ним;
  • правильне харчування;
  • вітамінотерапія;
  • підтримання чистоти у приміщенні та регулярне провітрювання;
  • загартовувальні процедури;
  • підтримка стабільного позитивного емоційного тла.

Відео

EuroMD