Гемостазіограма — це лабораторне дослідження, яке показує, як працює система згортання крові. Її призначають, коли лікарю потрібно зрозуміти, чому кров згортається надто повільно або, навпаки, надто швидко, чи є ризик кровотечі або тромбозу, чи ефективна терапія антикоагулянтами. Результат не є самостійним діагнозом: його читають разом з історією хвороби, оглядом та іншими обстеженнями.
Що таке гемостазіограма і навіщо її роблять
Гемостазіограмою називають аналіз крові, спрямований на оцінку згортання. У клінічній практиці поширена й інша назва — коагулограма. За результатами дослідження лікар може запідозрити різні захворювання, пов’язані з порушенням роботи системи гемостазу, і вчасно скерувати пацієнта на подальше обстеження, щоб уникнути небезпечних ускладнень.
Підвищене згортання крові свідчить про схильність до тромбоутворення, а отже, і про вищу ймовірність інфаркту чи інсульту. Знижене згортання, навпаки, підвищує ризик кровотеч. Обидва відхилення потребують уваги лікаря, а не самостійного лікування.
Які показники входять до стандартної коагулограми
Базовий набір параметрів охоплює ключові ланки згортання:
- активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) — характеризує роботу внутрішнього шляху зсідання крові;
- протромбіновий час — оцінка зовнішнього шляху згортання;
- МНО (міжнародне нормалізоване відношення) — порівняння зсідання крові пацієнта з плазмою;
- тромбіновий час — період, протягом якого з фібриногену утворюється фібрин;
- кількість тромбоцитів.
Залежно від клінічної ситуації лікар може призначити розширений перелік — про нього йдеться нижче.
Як працює система гемостазу
Гемостаз — це біологічна система організму, яка відповідає за рівень в’язкості крові, блокування кровотечі при пошкодженні судин і розчинення непотрібних тромбів. Процес відбувається поетапно:
- Спазм судини. На колагенових молекулах пошкодженої стінки судини відбувається прилипання та накопичення тромбоцитів.
- Формується переважно тромбоцитний «білий тромб».
- Утворюється «червоний тромб», значною мірою з еритроцитів. Це відбувається завдяки тканинам, що прилягають до зруйнованої судини; на цьому етапі фібриновий згусток надійно закупорює пошкоджену ділянку.
- Фібриноліз — розсмоктування тромбу після загоєння пошкодженої судини.
У гемостазі беруть участь фібринолітики, антитромбін, фізіологічні антикоагулянти та кофактори. При дефіциті факторів зсідання наростає гіпокоагуляція і ризик кровотеч. Перед операціями пацієнтам проводять аналіз крові з підрахунком тромбоцитів. Коли згортання підвищується, виникає гіперкоагуляція, що призводить до ризику тромботичних ускладнень.
Коли лікар призначає гемостазіограму
Дослідження проводять за наявності таких показань:
- оцінка ефективності терапії антикоагулянтами;
- підготовка до хірургічного втручання;
- вагітність, особливо багатоплідна або пізня;
- екстракорпоральне запліднення;
- вагітність на тлі фетоплацентарної недостатності та гестозу;
- затримка розвитку плода;
- випадки вагітності, що не розвивалася, або викидні в минулому;
- зловживання алкоголем і куріння;
- несприятливі результати гемостазіограми в історії хвороби;
- кровоточивість ясен;
- автоімунні захворювання;
- прийом гепарину, діуретиків;
- варикозне розширення вен;
- запальні та онкологічні процеси;
- захворювання сечовидільної й ендокринної систем;
- схильність до утворення синців.
Це орієнтовний перелік ситуацій, у яких аналіз справді інформативний. Остаточне рішення про доцільність дослідження ухвалює лікар з огляду на скарги, анамнез та інші дані.
Гемостазіограма під час вагітності
Під час виношування дитини змінюється гормональний фон жінки та механізм згортання крові. Це зумовлено формуванням додаткового кола кровообігу й підготовкою організму до збільшення об’єму крові, щоб компенсувати втрати при пологах. Гемостазіограма при вагітності допомагає оцінити ризик кровотеч. Дослідження зазвичай виконують у два етапи:
- при взятті на облік у жіночій консультації (до 12 тижнів);
- у період 30–36 тижнів.
Норми для вагітних відрізняються від загальних, тому оцінювати результат має лікар, який веде вагітність, з урахуванням триместру.
Розширена коагулограма: що додатково досліджують
Повну сукупність значень системи згортання крові називають розширеною коагулограмою. Розгорнутий аналіз включає додаткові параметри:
- вовчаковий антикоагулянт — інгібітор, який ускладнює згортання;
- протеїн С — гальмує згортання крові; при його нестачі може розвинутися тромбоз глибоких вен;
- протеїн S — показник системи протидії згортанню;
- D-димер — показник запуску гемостазу;
- розчинні комплекси мономерів фібрину — свідчать про запуск згортання крові в судині.
Як правильно підготуватися до аналізу
Достовірність результату значною мірою залежить від підготовки. Основні правила такі:
- Кров збирають натще: останній прийом їжі має бути за 8–12 годин до процедури. Питна негазована вода дозволена.
- Протягом дня перед аналізом варто уникати фізичних навантажень.
- Напередодні потрібно добре виспатися, уникати стресів і підвищеної активності.
- За тиждень до процедури слід припинити прийом антикоагулянтів (зокрема аспірину) та алкоголю — але лише за погодженням із лікарем, який ці препарати призначив.
- Обов’язково заздалегідь повідомте лікаря про всі ліки, які ви приймаєте.
Під час процедури лаборант протягом кількох хвилин набирає з вени потрібний об’єм крові стерильним шприцом, після чого біоматеріал передають на лабораторне дослідження. Сучасне обладнання дозволяє отримати результат уже за дві-три години після взяття крові.
Розшифровка коагулограми: орієнтовні норми
Розшифровкою стандартної або розширеної гемостазіограми займається лікар. Він порівнює показники згортання крові пацієнта з нормою, звертає увагу на відхилення, а потім з’ясовує їхні причини. Наведені нижче значення є орієнтовними: референсні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії та методу дослідження, тому остаточну оцінку дає лікар за бланком конкретної лабораторії.
| Показник | Орієнтовна норма | Під час вагітності |
|---|---|---|
| АЧТВ | 26,3–39,4 с | 24,2–38,9 с (залежно від триместру) |
| Протромбіновий час | 12,7–15,4 с | 9,5–13,5 с |
| МНО | 0,9–1,04 | 0,8–1,05 |
| Фібриноген | 2,3–5,0 | 2,4–6,2 |
| Тромбоцити | 165–415 × 10⁹/л | 146–429 × 10⁹/л |
| D-димер | 0,22–0,74 мкг/мл | 0,05–1,29 мкг/мл |
| Тромбіновий час | 15–18 с | — |
АЧТВ
Розшифровка гемостазіограми починається з оцінки АЧТВ. У нормі показник становить 26,3–39,4 секунди, під час вагітності залежно від триместру він коливається від 24,2 до 38,9 с, що пов’язано з активацією згортання крові. Знижений показник може свідчити про першу фазу тромбогеморагічного синдрому, підвищений — про гемофілію або тромбогеморагічний синдром на другій чи третій стадії.
Протромбіновий час
Це час формування згустку в плазмі крові. У нормі він становить 12,7–15,4 секунди, під час вагітності — 9,5–13,5. При відхиленні можна говорити про порушення роботи печінки або травного тракту. Норма протромбіну за відсотковою шкалою — близько 93%; зниження свідчить про дефіцит вітамінів, а збільшення показника характерне для тромбозу.
Міжнародне нормалізоване відношення (МНО)
МНО — це показник протромбінового часу, порівняний з іншими результатами та реагентами. У нормі він становить 0,9–1,04, при вагітності — 0,8–1,05. Відхилення свідчить про гіпер- або гіпокоагуляцію, тромбофілію.
Фібриноген
Це показник згортання крові, після перетворення якого утворюється фібрин. Під час вагітності рівень фібриногену зростає, що свідчить про гіперкоагуляцію. У нормі він становить 2,3–5,0, при виношуванні дитини — 2,4–6,2.
Тромбоцити
Тромбоцити — це кров’яні клітини, які виробляє кістковий мозок. Вони є активними учасниками гемостазу, і їхній рівень помітно змінюється під час вагітності. Норма — 165–415 × 10⁹ на літр, при вагітності — 146–429 × 10⁹ на літр.
Рівень тромбоцитів знижується при запаленні, онкологічних захворюваннях, анемії, після стресу, а підвищується, зокрема, при тромбоцитопенічній пурпурі.
D-димер
D-димер — продукт розпаду фібрину, складова тромбу. У нормі він становить 0,22–0,74 мкг на мл крові, при вагітності — 0,05–1,29. Знижений обсяг може свідчити про токсикоз, підвищений — про цукровий діабет або інфекційні захворювання.
Тромбіновий час
Це період, потрібний для перетворення неактивного фібриногену на фібрин. Нормальний показник — від 15 до 18 секунд. Рівень фібриногену у здорової людини становить 2–4 г на літр. Деяке збільшення білка (до 6 г) вважається нормальним після інсульту, інфаркту, опіків, при захворюваннях щитоподібної залози та гормональному лікуванні.
Сильним зниженням фібриногену характеризується токсикоз, мієлолейкоз. Підвищений показник може свідчити про пневмонію, гіпотиреоз, онкологічні захворювання.
Як читати результат і що робити далі
Окреме значення поза межами норми ще не означає діагнозу. Лікар зіставляє всі показники між собою, враховує скарги, супутні захворювання, прийом ліків і результати попередніх досліджень. Саме тому не варто інтерпретувати бланк самостійно або коригувати лікування без консультації: неправильно прочитана коагулограма може призвести до небезпечних рішень — від невиправданої відмови від антикоагулянтів до їх безконтрольного прийому.
Якщо лікар призначив повторний аналіз, важливо здавати його за тих самих умов підготовки й, за можливості, у тій самій лабораторії — так результати легше порівнювати між собою.
