Хронічний вірусний гепатит С: діагностика захворювання

Небезпека вірусного гепатиту З на відміну інших форм у цьому, що з 70-80% пацієнтів захворювання перетворюється на хронічну форму. У п'ятій частині хворих розвивається цироз чи рак печінки. Тому гепатит С вважають найнебезпечнішим. У медицині він відомий як HCV-інфекція. За даними ВООЗ, у світі близько 500 млн. осіб є носіями вірусу гепатиту С.

Причини розвитку захворювання

Провідний патогенетичний механізм у разі розвитку захворювання – порушення взаємодії гепатоцитів, що містять вірус, з клітинами імунної системи. Недуга викликає вірус HCV. Збудник представлений 11 різними генотипами і може існувати в організмі людини. З цим пов'язують здатність вірусу вислизати від імунітету і викликати хронічний гепатит. Він розвивається на тлі наступних несприятливих факторів:

  • неправильне лікування гострої форми;
  • алкогольної чи наркотичної інтоксикації;
  • обтяженому преморбідному фоні;
  • неповної реконвалесценції на момент виписки;
  • інфікування іншими вірусами.

Хронічний вірусний гепатит С: діагностика захворювання

Фази перебігу хвороби

Вірус гепатиту С вміє «вислизати» від імунної відповіді та перебувати в організмі практично довічно.

Основні фази розвитку захворювання:

Фаза

Опис

Гостра

Ця фаза часто залишається нерозпізнаною. Триває близько півроку. Клінічна картина мізерна, можуть виявлятися такі ознаки:

  • швидка стомлюваність;
  • слабкість;
  • млявість;
  • зниження толерантності до харчових навантажень;
  • погіршення апетиту;
  • тяжкість у правому підребер'ї.

Латентна

Може тривати довгі роки – до 20-30 років. Скарги відсутні, тому інфіковані особи вважають себе здоровими. Під час обстеження виявляють збільшену печінку, періодичне підвищення АлАТ.

Реактивації

Це початок клінічно-маніфестної стадії захворювання. Тут послідовно розвиваються хронічний гепатит, цироз печінки (через 18 років), гепатокарцинома (через 23-28 років).

Симптоми хронічного гепатиту С

На вираженість симптомів впливають тривалість перебігу захворювання та наявність супутніх порушень. Патологія протікає з астеновегетативним, диспепсичним, геморагічним синдромами, сплено- та гепатомегалією. Загальні прояви захворювання:

  • різка втрата маси тіла;
  • слабкість організму;
  • швидка стомлюваність;
  • постійна сонливість;
  • дискомфорт у верхній частині живота;
  • субфебрилітет.

Астеновегетативний синдром

Найчастішим проявом хронічних вірусних гепатитів є астеновегетативний синдром. Його симптоми переважають серед інших ознак. Астеновегетативний синдром проявляється вже з моменту, коли хвороба стає хронічною. Найчастіше спостерігається у фазі реактивації. Основні ознаки синдрому:

  • апатія;
  • підвищена дратівливість;
  • зниження працездатності;
  • слабкість;
  • дратівливість;
  • непереносимість смаженої та жирної їжі;
  • емоційна лабільність;
  • головний біль;
  • пітливість;
  • порушення сну.

Хронічний вірусний гепатит С: діагностика захворювання

Диспепсичний та геморагічний

Розвиток диспепсії пов'язаний із порушенням нормальної роботи печінки. Також до причин відносять супутні ураження біліарного тракту, підшлункової залози, 12-палої кишки. Характерні ознаки диспепсії:

  • болючі відчуття в області епігастрії;
  • напади нудоти;
  • блювання;
  • рідкий стілець;
  • відсутність апетиту.

Геморагічний синдром діагностується у половини хворих на хронічний гепатит С. Він пов'язаний з порушенням вироблення факторів згортання та зниженням кількості тромбоцитів. На розвиток геморагії вказують такі симптоми:

  • схильність до шкірних крововиливів;
  • петехіальні висипання;
  • кровотеча з носа;
  • розширення капілярів;
  • судинні «зірочки»;
  • посилення судинного малюнку на грудях.

Гепатомегалія та спленомегалія

Збільшення печінки називається гепатомегалією. Орган починає виступати з-під реберної дуги на 0,5-8 см. При перкусії верхня межа печінки спостерігається лише на рівні VI-IV міжреберій. Орган стає щільним або щільноеластичним. При пальпації у зоні проекції печінки може спостерігатися болючість. Збільшення селезінки при вірусному гепатиті З називається спленомегалією. Основні ознаки цього відхилення:

  • підвищення температури;
  • нудота;
  • блювання;
  • послаблення випорожнень;
  • біль у лівому підребер'ї;
  • блідість шкірних покривів;
  • зниження апетиту.

Діагностика захворювання

Критеріями для встановлення діагнозу «хронічний гепатит С» є тривалий поточний інфекційний процес (більше 6 місяців), диспепсичний, астенічний та геморагічний синдроми, гепатоспленомегалія. Підтвердити захворювання допомагають такі методи:

  • ПЛР-діагностика. Проводиться виявлення РНК вірусів у крові.
  • Імуноферментний аналіз (ІФА). Призначається визначення маркерів вірусу HCV.
  • Біохімічні аналізи крові з вени. Допомагає оцінити рівень пошкодження паренхіми печінки.
  • УЗД. Дослідження печінки проводиться з метою оцінки стану печінкової паренхіми.
  • Біопсія печінки. Процедура оцінює активність хронічного вірусного гепатиту.

Хронічний вірусний гепатит С: діагностика захворювання

Лікування хронічного гепатиту С

На стадії ремісії пацієнту призначають дієту, профілактичні курси полівітамінів, жовчогінних препаратів, гепатопротекторів. При загостренні захворювання лікування проводять у стаціонарі.

Основу терапії складають противірусні препарати інтерферони. Інші групи ліків, що призначаються, залежно від провідного синдрому гепатиту:

Провідний синдром

Групи препаратів

Назви

Цитолітичний

Білкові препарати

  • Метіонін;
  • глобуліни неспецифічні.

Холестатичний

Адсорбенти

  • Поліфепам;
  • Білігнін;
  • Активоване вугілля.

Препарати ненасичених жирних кислот

  • Хенофальк;
  • Урсофальк.

Автоімунний

Імунодепресанти

  • Азатіоприн;
  • Циклоспорин.

Глюкокортикоїди

  • Преднізолон;
  • Дексаметазон.

Чому гепатит С називають лагідним вбивцею

Причина такої назви захворювання в тому, що вона може протікати без особливих симптомів, а потім виявлятися у вигляді ускладнень. При обтяженому анамнезі, зловживанні алкоголем, ВІЛ-інфекції прогноз несприятливий. У багатьох хворих виникають такі наслідки:

  • фіброз, цироз, рак печінки;
  • стеатоз;
  • асцит;
  • гепатоцелюлярна карцинома;
  • енцефалопатія;
  • печінкова недостатність.

Відео

EuroMD