Норми харчування дітей в 1 рік: вітаміни, меню та раціон

Харчування дітей від 1 до 3 років життя є перехідним етапом від грудного вигодовування до раціону дорослої людини. У цьому віці ще зберігається низька активність травних ферментів, не повністю розвинений жувальний апарат та знижено імунологічний захист шлунково-кишкового тракту.

На другому році життя у дитини:

• спостерігаються високі темпи фізичного розвитку: збільшення у масі протягом року становить 3–4 кг, у зростанні — 12–14 див;
• неухильно зростає рівень енергетичних витрат, тому що підвищується фізична активність, продовжується функціональний та анатомічний розвиток травного тракту;
• починається формування усвідомленої харчової поведінки, з’являються капризи за столом, відмови та вибірковість у їжі.

Останнє найчастіше пов’язане із змінами у психоемоційній сфері дитини, усвідомленням власного «я», яке знаходить відображення і у формуванні харчової поведінки. Стривожені батьки припускаються помилок у спробах нагодувати малюка за будь-яку ціну, але надалі це може призвести до стійкої відмови від базових продуктів, вибірковості або витіснення їх стравами з низькою поживною цінністю.

Надмірна наполегливість та насильницькі годування, включення до раціону калорійних продуктів за принципом «аби нагодувати» і швидкий переведення на дорослий стіл призводять до надлишку або дефіциту основних харчових речовин, дисфункції шлунково-кишкового тракту, формування харчових залежностей, розвитку аліментарно-залежних. Тому увага батьків та педіатрів до дитячого столу не повинна слабшати на етапах швидкого зростання дитини.

Потреби в основних поживних речовинах та мікроелементах

У дітей віком від 1 до 3 років потреби в енергії та харчових речовинах залишаються досить високими: приблизно в 2 рази більше порівняно з дорослою людиною. Відповідно, енергетична цінність добового дитячого раціону має бути трохи вищою за енергетичні витрати, тому що значна частка поживних речовин необхідна для неухильного росту та розвитку організму.

Середня калорійність добового раціону становить 1200 ккал/добу. Оптимальним співвідношенням білків, жирів та вуглеводів у добовому раціоні прийнято вважати пропорцію 1:1:4.

Білки

Частка повноцінного білка тваринного походження у раціоні харчування дітей раннього віку повинна становити більше половини від загальної кількості, решта відсотка має бути заповнена за рахунок рослинних білків. Продукти, які їх містять (крупи, макарони, бобові), необхідно чергувати в раціоні, так як у поєднанні з продуктами тваринного походження це допоможе забезпечити організм повноцінним набором амінокислот.

Залишається дуже важливим питання білкового балансу в меню. За даними міжнародних досліджень, надмірне споживання білка протягом перших двох років життя здатне спровокувати ожиріння в пізнішому віці. Після досягнення дитиною однорічного віку частка жирів у харчуванні поступово збільшується, а до трьох років досягає рівня споживання дорослої людини.

Жири

Виступають у ролі пластичного та енергетичного матеріалу, забезпечують дитину вітамінами А, D, Е, фосфатидами, поліненасиченими жирними кислотами, необхідними для розвитку організму, що росте. Якщо в ранньому дитинстві жирів споживається менше рекомендованого, це може спричинити нестачу енергії.

Жири рослинного походження становлять щонайменше чверті від загальної кількості. Ліпідний компонент раціону є джерелом незамінних жирних кислот: лінолевої (?-3) та ?-ліноленової (?-6). Їх баланс важливий для нормального синтезу арахідонової та докозагексаєнової кислот – важливих компонентів розвитку головного мозку та сітківки.

Вуглеводи

На їхню частку припадає трохи більше половини енергетичної цінності раціону. Діти спостерігається підвищена м’язова активність, у зв’язку з ніж потреба у вуглеводних продуктах вони вище, ніж в дорослих. У харчуванні дітей велике значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелом яких є фрукти, ягоди, соки, молоко.

Кількість таких цукрів має перевищувати 1/4 від загального обсягу. Слід пам’ятати, що надмірне споживання легких вуглеводів призводить до порушення обміну речовин, ожиріння, зниження стійкості організму до інфекцій та формування серцево-судинної патології у віддалених наслідках.

Принципи організації харчування

У ранньому дитячому віці виділяють дві групи, що відрізняються принципами організації харчування: від 1 року до 1,5 років і старше 1,5 років до 3. Основні критерії відмінностей: форма кулінарної обробки їжі, обсяг разової порції, пропорції основних продуктів харчування, режим . Відомо, що чим молодша дитина, тим більше має бути обсяг їжі по відношенню до маси тіла, так, у віці 1-1,5 року загальна кількість їжі на добу становить 10% маси тіла (1100-1200г/добу), з 1, 5 до 3 років – 9% (1500 г на добу).

Режим харчування є одним із важливих ключів формування харчової поведінки. Маленькі діти не можуть і не повинні витримувати тривалі інтервали між їдою, це веде до порушення процесів травлення, обміну речовин та/або надмірного споживання калорій. Меню дитини перших років життя передбачає 5 прийомів їжі з проміжками не більше чотирьох годин. Також потрібно правильно розподіляти продукти протягом доби.

Сніданок має бути більш калорійним, давати тривале відчуття насичення, тому найчастіше він представлений білковими продуктами з достатнім вмістом жирів, які довше та повільніше переробляються ферментами верхніх відділів ШКТ. Вечеря, навпаки, повинна складатися з легкозасвоюваних продуктів з білковим компонентом (овочі, фрукти, молочні, сирні, рибні страви) для комфортнішого нічного травлення.

Дітям перших 3 років потрібна особлива кулінарна обробка продуктів у зв’язку з незрілістю зубощелепної системи та слабкістю процесів травлення: подрібнена, пюреподібна, відварена та тушкована їжа. Після 2 років раціон за складом наближається до сімейного столу, проте кулінарна обробка та консистенція їжі, особливо м’ясних страв, має ще дитячий варіант.

Значення продуктів харчування у раціоні дітей перших років життя

Групи продуктів харчування, що становлять раціон дитини перших 3 років:

• м’ясо тварин, птахів;
• риба та рибопродукти;
• яйця;
• крупи та бобові;
• харчові жири (рослинна та вершкове масло);
• напої (вода, соки, морси та ін.);
• молоко та кисломолочні продукти;
• фрукти і овочі;
• сухофрукти;
• хліб та хлібобулочні вироби;
• смакові напої (чай, какао та ін);
• сіль та спеції.

Збалансоване харчування дитини забезпечується лише різноманітністю раціону, включенням до нього всіх груп продуктів та достатнім асортиментом страв.

Орієнтовна норма харчування для дітей в 1 рік і старше (1,5–3 роки).

Молочні продукти

Їм відводиться важлива роль меню дітей перших років життя. До цієї категорії продуктів входять біолакт, ряжанка, йогурт, сир, кефір, сир, варенец і т. д., які є цінним джерелом високоякісного білка (3 г/100 мл), кальцію та вітаміну В2. Відповідно до норм харчування дітей, на 1 рік частка молочних продуктів у щоденному раціоні повинна становити не менше 500-550 мл. Цілісне молоко можна вживати тільки дітям старше 2 років.

Кисломолочні продукти входять до раціону дитини з 7-8 місяців життя і не більше 200 мл/добу, але частка їх у меню з часом тільки збільшується. Вони є багатим джерелом про- та пребіотиків, і при їх регулярному вживанні (не менше трьох продуктів на день) покращуються властивості мікрофлори кишечника, що у свою чергу сприяє правильному формуванню обміну речовин, стійкості до інфекцій, адекватній імунній відповіді, комфортному травленню.

Злакові продукти

Вони мають високу харчову цінність і є джерелом енергії, що повільно утилізується. Їх споживання сприяє появі відчуття тривалої ситості, що дозволяє збільшувати проміжки між годуваннями та зменшити частоту їди. Крупи є важливим джерелом вуглеводів та невеликої кількості рослинних білків.

Гречана, вівсяна крупи та пшоно у своєму складі мають найбільшу кількість білка з найвищою серед усіх зернових біологічною цінністю, також вони відрізняються високим вмістом харчових волокон, які формують тривале відчуття насичення, виведення солей важких металів, радіонуклідів та стимулюють ріст мікрофлори кишечника. З макаронних виробів найбільш цінними є ті, які вироблені із твердих сортів пшениці. Вони вище вміст білка, вітамінів і харчових волокон.

Фрукти та овочі

Відповідно до норм харчування дитини на 1 рік, добовий вміст фруктів та овочів становить 300 г та 150 г відповідно. Заморожені плоди можуть бути використані поряд із свіжими. Сухофрукти в порівнянні зі свіжими плодами містять у кілька разів більше мінеральних речовин, цукрів та харчових волокон.

Сухофрукти допускається вводити до складу напоїв (компоти, морси та ін.) та каш для дитини старше 1 року, але не частіше, ніж 2-3 рази на тиждень.

М’ясо та птиця

Високобілкові продукти обов’язково мають бути представлені різними видами м’яса тварин та птахів. М’ясні продукти багаті на вітаміни групи В (В12, В1), цинком і залізом у легкозасвоюваній формі, що визначає їх значну роль у дитячому раціоні. У харчуванні дітей використовують майже всі види м’яса за умови невисокого вмісту жиру у складі.

Риба та рибопродукти

Вони містять високоякісні білки, поліненасичені жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни та велику різноманітність мікроелементів. Риба входить у дитяче меню з першого року життя, але не частіше ніж 1-2 рази на тиждень. Не рекомендується вводити в раціон дітей червоні види риби, які відрізняються високим вмістом жирів, що погано засвоюються.

Яйця

Це джерело повноцінного білка, холіну, лецитину, заліза, вітамінів А і В12, поліненасичених жирних кислот, якими багатий яєчний жовток. При включенні в меню 2-3 яєць на тиждень, зварених круто або у вигляді омлету, раціон дитини буде повнішим.

Переведення дитини на загальний стіл повинен враховувати його індивідуальні особливості та харчові уподобання, не чинити негативного впливу на стан його здоров’я, бути поступовим та дбайливим.