У житті маленької людини настає час, коли треба піднятися на один рівень розвитку вище і наблизитися до світу дорослих. Цей період називається етапом запровадження прикорму. Необхідність появи нової їжі в житті немовляти визначається тим, що приблизно до 6 місяців життя грудне молоко перестає відповідати потребам дитини в основних нутрієнтах, мікроелементах, вітамінах та енергії. Потрібні нові джерела харчування, які підтримуватимуть високі швидкості зростання та розвитку на першому році життя.
Коли починати прикорм кашею
У сучасному різноманітному та доступному світі вибір першої дорослої страви стає не таким однозначним, як 40 років тому, коли жорстка схема, рекомендована педіатром, мала дотримуватися у ВСІХ сім’ях. Великий асортимент продуктів, різноманітні підходи до введення прикорму, інтернет-фахівці з різними порадами з харчування вводять у глухий кут навіть найбільш начитаних батьків.
Спробуємо розставити галочки у цьому питанні.
- Найчастіше поява нових продуктів харчування в молочному меню немовляти відбувається у віці з 4 до 6 місяців. Дуже важливим є своєчасність у введенні прикорму, тому що більш ранній чи пізній початок з високим ступенем достовірності корелює з розвитком у майбутньому порушень харчової поведінки, метаболічних захворювань, дефіцитних станів, харчової алергії та хворобами травної системи.
- Термін запровадження дорослої їжі визначаються такими умовами:− позитивна динаміка показників фізичного та нервово-психічного розвитку;
− відсутність захворювань/станів, що потребують особливого харчування;
− поява інтересу до дорослої їжі, що свідчить про перехід до нового етапу розвитку немовляти.
Якщо малюк відповідає всім критеріям і батьки разом із педіатром обговорили можливість початку прикорму, то залишається лише вибрати та приготувати першу дорослу їжу.
Вибір каші для першого прикорму
Традиційно в Україні однією з перших страв дитині пропонують кашу. Хоча овочі з рівною часткою ймовірності можуть опинитися на столі у немовляти раніше, злакові продукти більше улюблені як батьками, так і дітьми за свою користь та простоту приготування.
Злаки в житті дорослої людини повинні становити 25% від усього добового раціону, і, безумовно, краще, якщо вони будуть представлені кашами або макаронами замість пишної здоби або печива пісочного. Тому важливо з раннього віку прищепити любов до страв з круп. І навіть за наявності деяких видів харчової нестерпності дитині можна підібрати дієтичні продукти на основі крупи.
Каша є багатим джерелом енергії, нутрієнтів та мікроелементів. Завдяки високій харчовій цінності круп у дитини тривало зберігається відчуття насичення та період активності. Злакові страви можна поєднувати з молоком, фруктами, ягодами та овочами, роблячи страву поживнішою, а меню різноманітною.
Вибір крупи як перша страва визначається насамперед станом здоров’я дитини. Щоб уникнути раннього розвитку глютенової ентеропатії (целіакії) або харчової алергії, рекомендується починати прикорм з безглютенових злаків. Найпопулярнішими безглютеновими кашами є гречана, рисова та кукурудзяна. Причому з трьох найчастіше вибирають гречану, тому що вона найбагатша рослинним білком і залізом. Однак рис частіше використовують у харчуванні дітей з чутливим травленням, тому що він містить крохмаль, що легко засвоюється, і рослинний білок.
Вівсяна каша вводиться в раціон дитини пізніше, тому що є глютеновим злаком, але харчова цінність її дуже висока і порівнянна з гречаною. Вівсянка відрізняється від своїх злакових сестер багатим складом за рахунок великого вмісту рослинного білка з високою біологічною цінністю та харчовими волокнами, які стимулюють зростання мікрофлори кишечника і є джерелом енергії, що повільно утилізується.
Як приготувати першу кашу, зберігши максимум користі
Зміст мікроелементів у різних крупах коливається, і немає єдиної думки про ізольовану присутність якогось одного злаку в меню дитини. Наприклад, найвища кількість кальцію міститься в ячній та вівсяній крупі, а йоду – у кукурудзяній. Тому розмаїття круп у меню запорука оптимізації раціону.
Також при приготуванні каші необхідно пам’ятати, що рідкою основою для неї може бути навіть на етапі першого введення як вода, так і грудне молоко або базова молочна суміш, якою харчується малюк. Каші на молочній основі є більш калорійними та поживними за рахунок підвищення частки амінокислот, жирів, кальцію та фосфору в один прийом їжі.
Спосіб виготовлення першої каші визначають батьки. Можна кашу готувати самостійно, подрібнюючи крупу в кавомолці, відмірюючи обсяги крупи та води на кухонних терезах.
Рецепт каші в домашніх умовах простий: 5 г крупи на 100 г рідкої основи, виходить рідка 5% каша. Тривалість приготування визначається видом крупи, але найчастіше на плиті каша коштує трохи більше 10-15 хвилин. Дитина звикає до нової консистенції і через 10-14 днів кашу можна варити у співвідношенні 10 г крупи на 100 г рідини.
Такий спосіб приготування каші, на жаль, не є оптимальним. Подрібнена крупа втрачає масу корисних властивостей, тому що зерно перетворюється на борошно. Збагатити страву вітамінно-мінеральним коктейлем мати не може. Якість готового продукту різко знижується, оскільки використовується крупа з полиці звичайних, не спеціалізованих продуктів.
Набагато простіше на етапі першого прикорму використовувати сухі інстантні каші швидкого приготування, які збалансовані згідно з усіма харчовими потребами маленької людини на першому році життя. Суху злакову суміш можна залити будь-яким видом рідини, і повноцінний продукт буде готовий за кілька хвилин.
При виборі каші промислового виробництва батькам варто звертати увагу на склад продукту, базовий вміст основних нутрієнтів та спосіб приготування.
