Генетика визначає дуже багато в нашому житті, але всім відомо, що дитина не народжується генієм чи дурнем. Інтелект людини залежить від спадкової схильності, але найважливішу роль реалізації того, що закладено природою, грають зовнішні чинники. Середовище проживання дитини та особистий досвід у ранньому віці мають сильний вплив на розумові здібності. Багато батьків намагаються з пелюшок займатися розвитком малюка. Чи достатньо цього?
Соціальні та педагогічні зусилля є вирішальними у формуванні пізнавальної діяльності. Дитина може успішно реалізувати свій потенціал ще й за умови раціонального харчування. Існує взаємозв’язок між фізичним та інтелектуальним розвитком дитини та якісним складом їжі, що вживається.
Наукова довідка
Завдяки накопиченим науковим даним про вплив харчування на здатність до мислення та пізнання, з’явився самостійний розділ сучасної медицини – нейропсихонутриціологія. Це науково обґрунтований підхід, який пояснює роль харчових речовин та інших біологічно активних добавок до їжі у розвитку інтелекту, а також психологічної діяльності у вигляді здатності до запам’ятовування, художнього та музичного сприйняття.
Необхідність збалансованого та повноцінного раціону важлива у будь-якому віці, але важливе значення це має у критичні періоди життя людини – на етапі внутрішньоутробного розвитку, у перші два роки життя та у підлітковому віці. Давайте розглянемо роль харчування у розвитку дитини і що є оптимальною їжею для мозку.
Базові поживні речовини
Насамперед найважливіше впливом геть інтелектуальну функцію надає надходження повноцінного білка. Це будівельний матеріал для всіх клітин організму, а в перші роки життя зростання та дозрівання центральної нервової системи активно продовжуються. Крім того, такі незамінні амінокислоти, як лейцин, валін та триптофан, необхідні для синтезу спеціальних речовин – нейромедіаторів, які беруть участь у передачі інформації та формуванні нейромережі (взаємозв’язків між нервовими клітинами).
Також існує залежність між якісним складом білка, що надходить, і швидкістю розумових процесів у людини. Джерелом незамінних амінокислот є материнське молоко, а потім продукти прикорму тваринного походження – м’ясо, молочні продукти, риба та яйця.
Роль вуглеводів
Розумний процес є дуже енергоємним: людський мозок споживає понад 20% усієї енергії нашого тіла. Глюкоза є основною їжею для працюючих нейронів. Кожен дорослий знає, що солодкий чай чи шоколад помітно покращують інтелектуальну роботу. Однак цукор та інші легкозасвоювані вуглеводи дають лише короткочасний ефект і не є найкращим вибором для активної діяльності мозку. Після швидкого надходження та витрачання глюкози настає фаза зниження її концентрації та у нейронах утворюється дефіцит енергії, що несприятливо позначається на розумових процесах.
Тому доцільніше плавне і довготривале надходження глюкози в клітини мозку, а це відбувається при розщепленні повільно засвоюваних вуглеводів. Злакові продукти є найважливішим постачальником глюкози та енергії у всі клітини організму, включаючи тканини головного мозку. Раціональне харчування обов’язково передбачає включення до щоденного раціону круп’яних страв. Каша є традиційним сніданком у мешканців багатьох країн, оскільки основна, зокрема інтелектуальна, діяльність припадає на першу половину дня.
Такі різні та потрібні жири
Розвиток головного мозку в дитячому віці неможливий без адекватного надходження жирів з їжею, адже в цьому органі дуже високий вміст ліпідів. Ці речовини є основними структурними компонентами мембран нейронів. Оболонки клітин мозку здійснюють передачу імпульсів та формування нервових зв’язків, що визначають процес навчання, пам’яті та сприйняття. Особливо важлива структурна роль поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега-3 та омега-6.
Ці сполуки містяться у жирній рибі холодних морів, а також у рослинних оліях. Компоненти повинні надходити у певному співвідношенні до організму дитини ще на етапі внутрішньоутробного розвитку, а потім і в ранньому віці. І хоча прямого зв’язку з вживанням ПНЖК та інтелектуальної активністю встановлено не було, вони, безумовно, необхідні для правильного розвитку нервової системи.
Незважаючи на важливість достатнього надходження ПНЖК, не можна відкидати роль насичених жирів. Так, у материнському молоці це переважні ліпіди, самою природою забезпечується їхнє достатнє надходження в період активного росту тканин мозку. Крім материнського молока насичені жири надходять із молочними продуктами, м’ясом, яйцями птахів.
Роль мікронутрієнтів
Крім основних поживних речовин на інтелектуальну функцію впливають мінорні компоненти їжі – їхня присутність у продуктах незначна, але роль їх складно переоцінити. Насамперед йдеться про вітаміни, вітаміноподібні речовини та мінерали. Індекс інтелектуального розвитку в дітей віком достовірно зростає на час вступу у достатню кількість цих незамінних сполук. Більшість вітамінів та мінералів не синтезуються в організмі, вони повинні щодня надходити з їжею та водою. На жаль, сучасні продукти не можна розглядати як основне джерело цих необхідних речовин.
Тому на перший план виходить концепція збагачення раціону найнеобхіднішими добавками для забезпечення нормального функціонування всіх систем та профілактики дефіцитних станів. Які мікронутрієнти найважливіші для ефективної роботи мозку?
Вітаміни групи В. Серед великої кількості відомих водорозчинних вітамінів необхідно виділити цю об’єднану групу, до якої входять речовини зі схожою біологічною роллю, і часто у продуктах харчування вони присутні разом. Вітаміни групи В дуже важливі для роботи нервової системи. Вони регулюють синтез багатьох структурних елементів головного та спинного мозку, крім того, забезпечують емоційні реакції та важливі для психічного здоров’я.
Найбільший вплив на процеси засвоєння та переробки інформації, концентрації уваги та запам’ятовування надають вітаміни В6 та В12. Виражений дефіцит цих речовин в дітей віком може бути причиною розвитку розумової відсталості. Ця група вітамінів регулює синтез речовин, що беруть участь у передачі імпульсів між нервовими клітинами – нейромедіаторів, таким чином, впливає на різнопланові процеси діяльності мозку.
Нікотинова кислота. Вітамін РР у сучасній медицині використовується не лише як біологічна добавка до їжі, а й як лікарський препарат – нікотинова кислота. Ця речовина може покращувати кровотік, у тому числі в головному мозку, а також регулювати множинні біохімічні реакції в клітинах, визначаючи їхню активність.
ЇЇ надходження у достатній кількості є надзвичайно важливим для інтелектуальної діяльності. При дефіциті вітаміну РР в організмі відбувається зниження пізнавальної функції, втрата раніше набутих знань та умінь.
Йод. Він входить до складу гормонів щитовидної залози, які регулюють формування структур головного мозку та загальний енергетичний обмін. При недостатньому надходженні цього мінералу на етапі внутрішньоутробного розвитку, а також у ранньому дитячому віці типові порушення пізнавальної та мовної функцій.
На жаль, йододефіцит – один із найпоширеніших патологічних станів неінфекційної природи у дітей у всьому світі. Це пов’язано з недостатнім надходженням цього макроелемента з водою та їжею. Тому необхідно обов’язково контролювати його додаткове надходження у вигляді збагачених продуктів харчування.
Магній та залізо. Потреба цих макроелементах зростає у періоди активного зростання та розвитку. Тому дефіцит цих мінералів у дитячому віці також не є рідкістю. Магній сприяє нормалізації електричної активності клітин центральної нервової системи та підвищенню стійкості організму до стресу.
Для цього мінералу характерним ефектом є зниження загального рівня тривожності та нормалізація сну. Однак крім загальної заспокійливої дії магній може впливати на процеси навчання та формування нейрональної пам’яті. Достатнє надходження цього мінералу покращує концентрацію уваги та регулює процеси запам’ятовування.
Головний мозок є активним споживачем кисню в організмі, тому його нормальна робота неможлива при дефіциті заліза. Цей елемент у структурі спеціального білка червоних кров’яних клітин зв’язує в легких кисень, а клітинах здійснює обмін на вуглекислий газ, тим самим забезпечуючи клітинне дихання і високу функціональну активність мозку.
Роль пребіотиків
Збагачення їжі пребіотиками (речовини, які не несуть поживної цінності для людини, але можуть покращувати життєдіяльність власних кишкових мікроорганізмів) може призводити до підвищення утворення спеціальних речовин (коротколанцюгових жирних кислот), що всмоктуються в кишечнику та надходять у головний мозок.
Ці речовини можуть стимулювати синтез певного білка, що грає ключову роль процесах навчання і пам’яті. Крім того, вони сприяють підвищенню утворення речовин (серотонін та ГАМК), які покращують сприйняття та емоційне тло. З’явився навіть спеціальний термін для пребіотиків у зв’язку з встановленими їм ефектами у мозку – психобіотики.
