Ознаки ексудативного плевриту: характерні симптоми

Коли запалюються серозні оболонки, які покривають легені та утворюють плевральну порожнину, лікар ставить діагноз «плеврит». Якщо процес відбувається з накопиченням рідини (випоту) в порожнині, його називають ексудативним. Захворювання виникає і натомість інфекційного ураження чи пухлин. В осіб обох статей зустрічається з однаковою частотою.

Стадійність патологічного процесу

Патогенез (механізм виникнення) ексудативного плевриту обумовлюється змінами проникності стінки судин, що посилює продукцію плевральної рідини та призводить до погіршення захисної функції плеври. Захворювання протікає у трьох послідовних стадіях:

  1. Ексудація – протягом 3-х тижнів спостерігається надмірне виробництво випоту та накопичення його у плевральній порожнині. Клінічна картина розвивається поступово, до кінця терміну є всі ознаки плевриту. Об'єм накопиченої ексудативної рідини коливається в межах 6-10 л.
  2. Стабілізація – накопичення ексудату сповільнюється та зупиняється, нові ознаки хвороби не спостерігаються, процес всмоктування блокований. Терміни тривалості цієї стадії, як і момент її початку не підлягають визначенню: вона виявляється лише при інструментальній діагностиці та загальної стабілізації клінічної картини.
  3. Резорбція – за тривалістю приблизно дорівнює стадії ексудації, але може тривати кілька місяців. Швидкість процесу розсмоктування накопиченого випоту залежить від віку пацієнта, причини виникнення плевриту, загального стану: у ослаблених хворих, людей похилого віку вона повільніша. У ряді випадків можливе не одужання, а поява фіброзних утворень, що окреслюють межі інфекційно-запального процесу. Ексудативний плеврит стає хронічним, який постійно зберігає стерті загальні ознаки.

Ознаки ексудативного плевриту: характерні симптоми

Симптоми ексудативного плевриту

При різних видах випоту загальні ознаки хвороби, за словами лікарів, однотипні, а специфічні визначаються інтенсивністю накопичення ексудативної рідини. Різниця в клінічній картині помітна і при діагностуванні правобічного плевриту або лівостороннього: в останньому випадку стосується серцевої діяльності. Якщо ж у пацієнта починає накопичуватись гнійний випіт, з'являються ознаки інтоксикації та загальний стан помітно погіршується, вимагаючи негайного лікарського втручання.

Загальна симптоматика

Якщо у пацієнта спочатку розвинувся сухий плеврит, а за ним вже ексудативний, гострий, інтенсивний біль, що посилюється при кашлі, почнуть слабшати, оскільки зменшиться тертя листків плеври. До провідних ознак випотного плевриту лікарі відносять:

  • відчуття дискомфорту в області грудної клітки при вдихах та видихах;
  • тяжкість за грудиною (може мати односторонню локалізацію або відчуватися скрізь);
  • сухий рефлекторний кашель, непродуктивний, що посилюється при змінах положення тіла, нахилах, вдихах;
  • задишку спочатку лише при навантаженні, у міру накопичення ексудативної рідини – у стані спокою;
  • короткочасне підвищення температури (ознаки інфекції).

Ознаки накопичення ексудату

У міру розвитку хвороби больовий синдром у грудях зникає (виникаючи лише при прямому тиску на міжреберний проміжок), але загальний стан хворого дуже тяжкий. З'являються такі ознаки активного накопичення рідини:

  • наростаюча дихальна недостатність (блідість шкіри, посинення слизових);
  • ознаки інтоксикації (слабкість, нудота, млявість, озноб) при ексудативній гнійній формі;
  • зниження артеріального тиску;
  • фебрильна температура (понад 38 градусів);
  • підвищена пітливість;
  • головний біль;
  • надсадний кашель з важковідокремлюваним мокротинням;
  • збільшення об'єму грудної клітки ліворуч або праворуч.

Пацієнти, у яких діагностовано лівосторонній ексудативний плеврит, мають специфічні ознаки хвороби: підвищення пульсу до 120 уд/хв, аритмію (нестабільність серцевого ритму), набухання шийних вен. Лівостороння поразка виникає частіше, для серця небезпечніша, але правосторонній ексудативний плеврит теж на нього впливає, викликаючи усунення цього органу вліво. До характерних ознак ураження правої частини легень належать і застійні явища печінки.

Ознаки ексудативного плевриту: характерні симптоми

Діагностичні критерії для встановлення діагнозу

Пацієнтам, які мають ознаки плевриту з накопиченням ексудативної рідини, необхідно пройти фізикальний огляд, рентгенографію, здати кров на аналіз. Додатково роблять діагностичну пункцію випоту (торакоцентез) на його дослідження, УЗД плевральної порожнини. Рідко проводять комп'ютерну томографію легень, біопсію плеври. Головні діагностичні методи при підозрах на випітний плеврит та можливі результати при підтвердженні діагнозу:

Ознаки плевриту

Ознаки плевриту

Аускультація (прослуховування стетоскопом)

  • шум тертя плеври згладжений або відсутній;
  • шум плескоту з'являється при покашлювання

Перкусія (простукування молоточком)

  • високий, тупий звук над зоною скупчення рідини;
  • випіт утворює косий рівень меж перкуторної тупості

Пальпація (промацування)

  • уражена половина грудної клітки при диханні відстає;
  • між ніжками грудинно-ключично-соскоподібного м'яза присутній біль при натисканні;
  • є міжреберне набухання;
  • голосове тремтіння ослаблене

Біохімічний аналіз крові

  • кількість альфа-глобулінів збільшено;
  • С-реактивний білок підвищений;
  • зріс рівень фібрину, сіалових кислот

Рентгенографія

  • діафрагмальний вузол згладжений;
  • нижнє затемнення легеневого поля однорідне, має косий кордон;
  • серце зміщене до здорової легені (при односторонньому плевриті)

Відео

EuroMD
Додати коментар