Перелом куприка – види та класифікація, хірургічне, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування

Невдале падіння на сідниці, особливо взимку, за сильної ожеледиці, для більшості людей є звичною ситуацією. Про отриману травму часто думають як про просте забиття, яке поболить кілька днів і перестане, але якщо стан не покращується з часом, слід припустити пошкодження куприка – його перелом. Чим небезпечна така травма, як її розпізнати та лікувати?

Що таке перелом куприка

Невелика кістка з 3-5 хребців, що зрослися між собою, завершує криж і весь хребет – це хвиль, в офіційній медицині визнаний рудиментарним органом: що втратив свої функції при еволюції. У жінок куприк більш рухливий, оскільки відходить назад під час пологів, щоб пропустити дитину. Від зовнішнього впливу ця ділянка захищена м’якими тканинами, але за певних умов її можна травмувати, і за порушення цілісності кісткового сегмента лікарі говорять про перелом.

Причини

Найчастіше закритий перелом куприка трапляється при падінні на сідниці з середньої або великої висоти, особливо взимку, з ударом об лід. Переважно страждає тут верхня частина, пошкодження не тяжке. Спровокувати таку ситуацію можуть і:

  • Сильний удар у область куприка, через який порушується зовнішня структура хребців.
  • Пологи – якщо плід великий, а розмір виходу таза невеликий (від нижнього краю лобкового симфізу або лонного зчленування до верхівки куприка), утворюються надриви, усунення суглоба через надмірне розгинання.
  • Дорожньо-транспортні пригоди, що часто стають причиною множинних переломів тазових кісток.

Окремої уваги вимагають сприятливі фактори, що посилюють ситуацію. Особи похилого віку більш схильні до отримання тяжких травм при падіннях і ударах, оскільки у них підвищена крихкість кісток через вікові дегенеративно-дистрофічні зміни. Люди з дефіцитом кальцію, уродженими захворюваннями кісток теж входять до групи ризику. Додатково до факторів відносять тривалий силовий вплив на область куприка (серійний, монотонний):

  • їзду або робочий процес із постійною тряскою, яка провокує тріщини у суглобах;
  • заняття спортом (фігурне катання, танці, гімнастика).

Перелом куприка - види та класифікація, хірургічне, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування

Класифікація

Більшість хірургів схильні вважати, що справжній перелом у його класичному розумінні серед усіх травм куприка – не найпоширеніша ситуація. Основна маса випадків – це пошкодження зв’язок суглоба, який утримує поруч криж і куприк, або усунення хребців у нижньому відділі, розриви їх з’єднань. З цієї причини класифікація травм така:

  • Тріщина куприка (неповний перелом кісток).
  • Закритий перелом без усунення – ситуація класична, ускладнення викликає рідко.
  • Закритий перелом зі зміщенням – кістки відростків відламані, можуть зашкодити спинний мозок.
  • Переломовивих – поєднує в собі внутрішньосуглобовий перелом та вивих у крижово-копчиковому зчленуванні, при якому порушується конгруентність (відповідність суглобових поверхонь одна одній). Найчастіше така ситуація діагностується в осіб похилого віку та молодих жінок.
  • Відкритий перелом – відбувається переважно внаслідок важких аварій, крім куприка ушкоджуються і кістки тазу, зачіпаються внутрішні органи, шкірні покриви. Діагноз рідкісний.

Симптоми

При отриманні травми важливо диференціювати забій від перелому, оскільки останній, якщо він неповний (тріщина) або закритий без зсуву, може характеризуватись не надто яскравою клінічною картиною. З цієї причини потерпілий звернеться до лікаря вже з появою ускладнень. Характерні ознаки зламаного куприка:

  • Обмежені синці (гематоми) – невластиві удару.
  • Гострий і різкий біль, який не вщухає з часом – провідний симптом. Якщо травма – це забій, періоди загострення та згасання чергуються, інтенсивність больового синдрому наростає поступово.
  • Часті позиви до дефекації, але процес болісний і важкий (при забоях такої ситуації не виникає).
  • Утруднене пересування, що поєднується з неможливістю сидіння на сідницях та посиленням болю в момент підйому на ноги.
  • Припухлість, набряклість, гіперемія (почервоніння шкірних покривів) у сфері отримання травми.
  • Болі за збереження вертикального становища, при статевому акті.
  • Кров у калових масах – симптом ушкодження прямої кишки.

Наслідки

Якщо перелом хребта чреватий інвалідністю, то з куприком ситуація трохи простіше, але серйозних і небезпечних наслідків чимало, до яких відносять не тільки гематоми. Страшною таку травму робить різка поява ускладнень, оскільки людина спочатку може не брати до уваги симптоматику, а після – отримати критичний стан. Найпоширеніші наслідки перелому куприка:

  • Хронічні мігрені (головні болі), зумовлені зміщенням кісткової тканини і тиском на оболонку спинного мозку, натягом термінальної нитки (тонкого закінчення спинного мозку, яке сягає другого копчикового хребця).
  • Погіршення роботи внутрішніх органів – через здавлювання їх нервів. З особливо складних проблем такого типу: чоловіча імпотенція, жіноча фригідність (статева холодність, знижена збуджуваність), оскільки куприк розташований поруч із органами малого тазу.
  • Кісткова мозоль або відкладення солей, що супроводжується сильним больовим синдромом при навантаженні на куприк, дискомфортом у русі.
  • Фіброзна гематома – синець полягає в капсулу і утворює велику «гулю», яка при дотику віддається болем.
  • Свищі (нагноєння), що особливо часто виникають при травмі прямої кишки, де розвивається запальний процес.
  • Пошкодження спинного мозку, струс, усунення (не виключено тиск верхніх шийних хребців на потиличну область), розриви.
  • Кокцигодинія (анакопчикові болі) – обумовлюється здавлюванням нервових волокон, які знаходяться поруч з куприком, ураженням окістя. Може супроводжуватись іншими невралгічними розладами. Виражається сильним больовим синдромом при дефекації, ходьбі. Причиною кокцигодинії найчастіше є неправильне зрощення сегментів.

Перелом куприка - види та класифікація, хірургічне, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування

Перелом куприка зі зміщенням

Така ситуація вважається небезпечною через ризик отримати пошкодження спинного мозку або спинномозкового каналу, якщо туди дійдуть уламки або гострі краї ділянки, де стався перелом. Не помітити цю травму важко, оскільки ступінь її болісності вищий, ніж у простого перелому. Людина стикається з труднощами під час руху: кісткові уламки постійно зачіпають нервово-судинний пучок і м’які тканини. До основних наслідків перелому зі зміщенням, крім пошкодження спинного мозку, відносяться:

  • Тяжке зрощення зміщених кісток, що призводить до необхідності хірургічного втручання. На тлі цього може розвинутись абсцес (гнійне запалення тканин з розплавленням та утворенням порожнини) куприка, що провокує формування свищів, проблеми з дефекацією.
  • Відхилення куприка вглиб малого таза (не виключена постановка під прямим кутом), унаслідок чого зменшується прямий розмір виходу тазу.

Найважче – одержання перелому вагітною жінкою в останньому триместрі. При не завершеній вчасно реабілітації (або порушення лікування) виникають ускладнені пологи, оскільки природна гнучкість куприка порушена, вихід з матки не може розширитися і дитині важко пройти по пологових шляхах. Особливо це стосується великих дітей у жінок із вузьким тазом. З метою запобігання небезпечним наслідкам для здоров’я матері та дитини лікар до пологів може призначити видалення пошкодженої ділянки або всього копчика.

Діагностика

Навіть повний збіг описаних вище симптомів із ситуацією, в якій виявився хворий, не дає можливості зробити однозначний висновок, тому для встановлення діагнозу слід здатися лікарю. Він проведе первинний огляд виявлення гематом, припухлостей, з допомогою пальпації оцінить рухливість кісток. При тиску на верхню ділянку куприка у разі перелому пацієнт відчує сильний біль. Після лікарського огляду призначаються:

  • Рентгенографія – здійснюється у 2-х проекціях: пряма, коли пацієнт лежить на спині, витягнувши ноги, та бічна, коли він розташовується на боці та підгинає коліна до себе. Інформативність знімка не абсолютна, оскільки дрібні кісточки приховані за м’якими тканинами, що не просвічуються променями. За допомогою рентгену лікар визначає тип та локалізацію перелому.
  • Комп’ютерна томографія (КТ) – якщо є можливість провести її, рентген можуть не призначати, оскільки КТ можна побачити детально всі щільні структури.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – допомагає побачити наслідки перелому: чи торкнулися м’язові чи нервові волокна, судини. Показанням до МРТ може бути підозра на пошкодження хребців, спинного мозку.
  • Ректальне та піхвове обстеження – інформативність методики невисока, присутня болючість. Під час її проведення можна оцінити рухливість куприка, відчути крепітацію (хрускіт від тертя уламків кісток).

Перша допомога

Якщо ступінь тяжкості травми низька, людина може сама звернутися до травмпункту. В інших ситуаціях до приїзду швидкої та транспортування потерпілого в стаціонар слід надати йому допомогу, яка починається з переведення людини в горизонтальне положення на боці – так вона не захлинеться блювотними масами, якщо станеться рефлекторний напад. Площина потрібна жорстка, рівна. Наступні дії:

  • Зафіксувати положення тіла потерпілого з боків, під вигинами розмістити скручений валиками одяг (рушники), щоб не створювалося навантаження на куприк.
  • До зони перелому (якщо він має закритий характер) прикласти на годину пляшки з холодною водою або сухий лід, щоб знизити виразність набряку.
  • Якщо потерпілий притомний і в нього нормальний ковтальний рефлекс, дайте йому випити знеболювальне.
  • Якщо людина знепритомніла, стежте, щоб у неї не западав язик – це блокує дихальні канали.
  • Якщо зникає дихання, або слабшає пульс, виконайте непрямий масаж серця, зробіть штучне дихання. Ці дії повторюють регулярно, доки не прибуде бригада швидкої допомоги.
  • Для транспортування потерпілого на ноші укладають животом. Пошкоджені ділянки хребта слід зафіксувати спеціальними шинами з марлевого кола з ватою.

Лікування перелому куприка

Вибір терапевтичної схеми слід довірити лікарю, який вивчить результати інструментальних обстежень та оцінить рівень тяжкості стану пацієнта. При зміщенні кісток показано перебування в стаціонарі (близько 3 тижнів), а при травмі середнього/легкого ступеня можна провести лікування амбулаторно (вдома). Декілька загальних рекомендацій:

  • У гострому періоді (больовий синдром яскраво виражений) постраждалому показаний постільний режим на жорсткій кушетці, при цьому слід лежати на животі. На спину перевертаються кілька разів на день, щоб запобігти утворенню пролежнів, і під копчиковою кісткою обов’язково мають ортопедичну подушку у вигляді гумового кола. Стан спокою у тяжких випадках зберігається до 4-х тижнів.
  • Спорожнення кишечника в перший тиждень можна проводити лише за допомогою клізми. Допускається застосування м’яких проносних.
  • Чи не відвідувати лазні та сауни, не приймати гарячу ванну в перший тиждень.
  • У харчування ввести джерела кальцію: молоко, сир, хурму чи вітамінно-мінеральні комплекси. Додатково потрібен кремній, присутній у цвітній капусті, маслинах.
  • З метою усунення болючого синдрому перші 1-2 дні дозволені ін’єкції анестетиків.

У реабілітаційному періоді (після зняття гострого болю) при сидінні теж потрібно використовувати ортопедичну подушку, а навантаження зміщувати постійно на ліву та праву сідницю. Періодично слід нахилятися вперед. Додатково у цей час призначають масаж, фізіотерапію, гімнастику, гірудотерапію. Повне загоєння куприка займає 1-3 місяці, але важка фізична активність після перелому заборонена на рік.

Перелом куприка - види та класифікація, хірургічне, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування

Медикаментозна терапія

При відкритому переломі або утворенні гнійного вогнища знеболювальні мазі не призначають, в інших випадках лікарські засоби застосовують місцево і всередину. Завдання медикаментозної терапії – усунення набряку та болю, тому потерпілому призначають:

  • нестероїдні протизапальні препарати – таблетки (Кетанол, Кеторол) та супозиторії (Вольтарен, Диклофенак);
  • знеболювальні у таблетках (Анальгін, Баралгін);
  • антибіотики (Амоксицилін, Амоксиклав) – у разі відкритої травми для профілактики бактеріальної інфекції.

Не виключено призначення препаратів кальцію та хондроїтину, щоб прискорити процес загоєння тканин. Деякі лікарі додатково радять використовувати мазі, що знімають набряк (Троксевазин, Гепаринова мазь), але вони дають менш виражений ефект, ніж таблетки. Найпопулярніші ліки:

  • Баралгін – сильний знеболюючий препарат (таблетки) на метамізолі, застосовується при болях середньої та слабкої інтенсивності, спазмах гладкої мускулатури. Ефект відчувається вже за 20-40 хвилин. Ліки можуть знижувати артеріальний тиск, викликати алергічні реакції. При вагітності дозволено лише у 2-му триместрі, що не призначається при чутливості до піразолонів. Максимальна разова доза дорослому – 1 г, а добова – 3 г, поділяються на 4 прийоми.
  • Диклофенак – ректальні свічки з протизапальною та аналгетичною дією, призначаються для симптоматичної терапії, не мають лікувального ефекту. Не дозволені в останньому триместрі вагітності при підвищеній чутливості до головної речовини. Супозиторій ставлять проти ночі, доза для дорослого – до 150 мг.

Лікувальна гімнастика

Способів розробити копчикову кістку немає, але мета фізичної активності в реабілітаційному періоді інша. Комплекс вправ, підібраний лікарем (він же контролюватиме їх виконання), призначається, щоб запобігти утворенню пролежнів, зміцнити м’язи спини, нормалізувати кровообіг у зоні малого тазу. На початковому етапі гімнастику роблять лежачи, у міру відновлення (з 3-го тижня або пізніше) додають складніші вправи.

Хірургічне лікування

Операція призначається за необхідності виправлення деформації (найчастіше це застарілі переломи, які неправильно зрослися) або при сильному зміщенні уламків. Додатково хірургічне втручання практикують при компресії (здавлюванні) органів малого тазу. Методик кілька:

  • усунення пошкодженого фрагмента;
  • видалення уламків;
  • вертебро- або кіфопластика (малоінвазивний – через прокол – спосіб введення поліакрилатного цементу в порожнину хребця для повернення природної еластичності);
  • кокцигектомія (повне видалення – резекція – копчикової кістки).

Перші 2 процедури проводять під місцевою анестезією, хірург працює через пряму кишку та м’які тканини зовні. Методика бімануальна (задіяні обидві руки без інструментів). Резекція ж здійснюється під загальним наркозом, через розсічення тканин (шкіра, м’язи та зв’язки), скальпелем припиняють крижово-копчиковий диск. Навіть така операція переноситься добре, хоча лікарі не виключають:

  • ушкодження прямої кишки;
  • кровотечі;
  • ушкодження нерва;
  • Інфекційні ускладнення.

Народна медицина

Додатковим способом лікування перелому можуть бути рецепти нетрадиційної медицини: приготовані на їх основі засоби стимулюють регенеративні процеси, можуть знеболювати, зняти набряк. Найефективніші варіанти:

  • Свіже листя живокосту подрібнити, змішати з олією (по склянці кожного), прокип’ятити на слабкому вогні. Підмішати віск (1/4 склянки). Коли охолоне, накладати товстим шаром на зону травми, тримати годину. Проводити процедуру вранці та ввечері.
  • Натерти дрібно сиру картоплю, злегка віджати, помістити в марлю. Прикладати на 2-3 години до хворої ділянки раз на добу.
  • Розвести 0,2 г муміє в 50 мл окропу, дати охолонути. Випити за півгодини до їди. Приймають такий засіб 2 рази на добу.
  • Прокип’ятити у літрі води 2 ст. л. листя герані, відцідити. Використовувати для теплих ванн в підгострому періоді на 15-20 хвилин.

Перелом куприка - види та класифікація, хірургічне, медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування

Профілактика

Для захисту від перелому лікарі радять кожній людині подбати про надходження кальцію та вітаміну Д в організм. Потрібно навчитися правильно падати на сідниці, щоб не піддавати удару хвильець – слід перекочуватися на спину або йти трохи вбік (тільки не намагайтеся впасти стегном), щоб зіткнутися з поверхнею широкої площі. Додатково:

  • будьте обережні, потрапляючи на ділянки ожеледиці;
  • уникайте потенційно небезпечних видів спорту (стрибки у довжину);
  • виключіть ситуації підвищеного травматизму (катання на твердих льодянках).
EuroMD
Додати коментар