Білки, жири та вуглеводи – це основні поживні речовини, які є будівельним матеріалом та джерелом енергії для всього живого. Проте значима біологічна роль належить мінеральним речовинам. Незважаючи на незначну присутність в організмі людини, вони беруть участь у численних реакціях та процесах обміну речовин, тому абсолютно необхідні для нормальної життєдіяльності у будь-якому з періодів життя.
Мінерали входять до складу ферментів, гормонів та інших біологічно активних молекул, які, як диригенти, спрямовують та регулюють обмінні процеси. В організмі людини виявлено 81 хімічний елемент, і стабільність їхнього регулярного надходження є обов’язковою умовою здоров’я. Мінерали не синтезуються самостійно, вони надходять ззовні та засвоюються з їжею та водою.
Особливо важлива їх достатня кількість у періоди активного зростання та розвитку, що визначає значимість раціонального та збалансованого харчування вагітних та дітей, адже дефіцит навіть одного з елементів може несприятливо позначатися на здоров’ї.
Біологічна роль заліза
За кількістю необхідного вмісту в організмі всі мінеральні речовини можна розділити на мікроелементи (наприклад, цинк, йод, фтор, мідь, селен, марганець) – це розсіяні мінерали, їхня присутність в організмі мінімальна, а також макроелементи (наприклад, кальцій, фосфор, магній , натрій, хлор і сірка) – їх концентрація у кілька разів вища, ніж у попередньої групи. «Малий золотник, та дорогий», — це прислів’я відображає те, що, незважаючи на мінімальні концентрації в організмі, біологічна роль мінеральних речовин дуже велика.
Одним із найважливіших мінералів є залізо. Це мікроелемент, в середньому у дорослої людини його вміст становить близько 4 г. А в перерахунку на кілограм ваги найбільша кількість заліза в тканинах відзначається в період новонародженості, коли малюк з’являється на світ із придбаним від мами запасом елемента під час внутрішньоутробного розвитку. Основна частина заліза знаходиться в крові у структурі гемоглобіну.
Цей білок зв’язується з киснем для його транспортування в кожну клітину організму, забезпечуючи тканинне дихання, а отже роботу всіх органів і систем. Потім, віддавши кисень, гемоглобін з’єднується з вуглекислим газом та транспортує його для подальшого виділення легенями з тіла людини. Саме гемоглобін забарвлює кров у червоний колір. Крім клітин крові, залізо міститься в кістковому мозку, печінці, м’язах та селезінці. Цей мінерал входить до складу ферментів, що прискорюють синтез ДНК під час поділу клітин.
ВАЖЛИВО! Ефективна робота цих структур особливо необхідна в періоди зростання та дозрівання органів. Залізо також є структурним компонентом близько 50% ферментів, що беруть участь в енергетичному обміні, а також реакціях знешкодження чужорідних речовин печінки. Без нього неможлива нормальна робота клітин мозку.
Нестача заліза
На жаль, недостатнє надходження мінеральних речовин — це поширене явище у світі як серед дорослих, і у дітей. Дефіцит заліза порушує роботу всіх клітин організму, особливо якщо для їх функціонування потрібні інтенсивний обмін та надходження кисню. Зміни стосуються основних органів та систем, виявляючись зниженням активності всіх процесів та здатності протистояти негативному впливу зовнішніх факторів.
Пізнім і вже вираженим проявом залізодефіциту стає розвиток анемії, у народі — недокрів’я. При цьому стані зменшується кількість гемоглобіну, а також відбувається утворення змінених еритроцитів (червоних клітин крові) – вони стають блідими та зменшеними у розмірі. У людини знижується загальний вміст заліза у сироватці крові.
Прояви залізодефіцитної анемії
Симптоми цього захворювання різноманітні та не завжди специфічні. У дитинстві прояви можуть мати стертий характер, і основними ознаками дефіциту заліза будуть недостатні збільшення росту або затримка у формуванні рухових навичок, відхилення в нервово-психічному розвитку. У старших діток залізодефіцит може виявлятися проблемами в засвоєнні інформації та навчанні, низькою концентрацією уваги та аномаліями поведінки.
ВАЖЛИВО! При значній нестачі заліза часто спостерігаються зміни з боку шкіри та слизових: блідість і сухість, поява тріщин на руках, ногах і навколо рота, шаруватість та підвищена ламкість нігтів, тьмяність волосся. У малюків нерідко з’являються хворобливі виразки в порожнині рота та зміни язика – прояви стоматиту.
Іншими типовими симптомами дефіциту цього мікроелемента стають м’язова слабкість, підвищена дратівливість та порушення сну. Дитина швидко втомлюється, погано справляється зі звичайним для її віку навантаженням. У людей із залізодефіцитною анемією часто змінюються смак і апетит, а також можлива поява бажання вживати неїстівні предмети, наприклад, крейда і вапно.
Причини дефіциту
У дітей раннього віку та у вагітних жінок основним фактором нестачі заліза в організмі є його низьке надходження з їжею. Дійсно, у зв’язку з інтенсивним зростанням та розвитком, спочатку внутрішньоутробним, а потім і самостійним, потреба в даному мікроелементі дуже висока. Тобто в цих групах дефіцит заліза завжди пов’язаний з його негативним балансом — недостатнім надходженням порівняно з потребою щоденного витрачання.
Це призводить спочатку до витрачання депо, а потім і виснаження запасів мінералу в організмі. Чому це відбувається? У сучасному житті міської людини нерідко у харчуванні використовуються рафіновані продукти, і їжа збіднена вітамінами та мінералами.
ВАЖЛИВО! Дефіцит заліза під час вагітності, а потім у період грудного вигодовування передається немовляті від мами і може мати несприятливий і навіть іноді незворотний вплив на його здоров’я. Тому надзвичайно важливо, щоб харчування вагітної та годуючої жінки було повноцінним, що містить у достатній кількості всі необхідні нутрієнти та збагаченим корисними речовинами.
Не можна нехтувати рекомендаціями щодо прийому вітамінно-мінеральних комплексів під час вагітності та лактації, тому що дуже часто немає можливості зробити раціон жінки достатнім та збалансованим. Навпаки, малюки першого року життя отримують все необхідне з їжі, без використання спеціальних препаратів для профілактики дефіцитних станів.
У першому півріччі головна роль у харчуванні дитини належить грудному молоку, основному джерелу необхідних речовин, вітамінів та мінералів, включаючи залізо. Однак до шостого місяця життя виключно природне вигодовування може задовольнити потреби дитини на залізі лише на 6-7 %. При цьому харчування матері в цьому віці вже не впливає на забезпечення надходження цього мікроелементу малюкові.
Основним завданням стає не затягувати і вчасно розпочинати введення продуктів прикорму для задоволення високої потреби у цьому елементі у другому півріччі життя.
Профілактика дефіциту
Яка їжа багата на цей мікроелемент, і які продукти прикорму для дітей можуть відігравати роль джерел заліза? Лідером за кількістю заліза у складі є їжа тваринного походження, найбільш високо його вміст у м’ясі, рибі та яйцях. Різні види м’ясних виробів відрізняються наявністю мінералів і вітамінів.
ВАЖЛИВО! Так, найвищий вміст заліза встановлений у червоному м’ясі — телятині та яловичині, а також його багато в печінці тварин. Крім того, у них залізо представлене в легкозасвоюваній гемовій формі, що підвищує всмоктування цього елемента в кишечнику.
Сучасні промислові технології виробництва дитячого харчування дозволяють випускати продукти з дуже високим ступенем подрібнення — гомогенна консистенція. Тому м’ясний прикорм можна безпечно включати до раціону вже малюкам з 6 місяців, і це одна з принципових нововведень у харчуванні дітей першого року життя. Раніше м’ясний прикорм вводився лише дітям старше 7 місяців.
Інші джерела
Чи є серед рослинної їжі продукти, багаті на залізо? Так, цей мікроелемент присутній у бобових, горіхах та насінні, зернових та деяких видах зелені (петрушка, чебрець, салат). Але, порівняно з м’ясними продуктами, вміст у них заліза, а також ступінь його засвоєння в кишечнику нижчий. Серед їжі рослинного походження слід виділити гречану крупу, яка використовується у цільнозерновому вигляді та перевершує інші культури за вмістом заліза у кілька разів.
ВАЖЛИВО! Тому у віці 4-5 місяців при вирішенні питання про початок введення та вибір прикорму перевагу необхідно віддати каші, особливо у малюків з ризиком розвитку залізодефіцитної анемії та погано набирають вагу. Крім того, у випадках пізнього початку введення прикорму це теж гарний вибір як старт.
А гречану крупу в цьому віці необхідно виділяти як пріоритетну серед зернових завдяки високому вмісту рослинного білка та багатому мінеральному та вітамінному складу. Ще однією важливою особливістю, яку необхідно враховувати при складанні меню малюків, є той факт, що при поєднанні м’ясного пюре із зерновими зростає ступінь засвоєння негемового заліза з рослинного джерела та підвищується його біологічна цінність. Тому у дітей старше 6 місяців злаковий прикорм входить до раціону не тільки у вигляді молочної каші, але і як компонент м’ясорослинних страв, у яких м’ясо збалансовано поєднується з безмолочною кашею.
Збагачені продукти
Незважаючи на високу харчову цінність та різноманітний вітамінно-мінеральний склад натуральних продуктів, рекомендованих у дитячому харчуванні, вміст мікронутрієнтів у готовій страві не завжди задовольняє високу потребу у цих речовинах у ранньому віці.
Виходом із цієї ситуації є використання у харчуванні малюків продуктів, які додатково збагачуються біологічно активними речовинами, життєво необхідними у періоди активного зростання та розвитку.
