Профілактика скарлатини у дітей – ознаки та прояви хвороби, методи терапії та догляд

Сприйнятливість дітей 2-12 років до збудника скарлатини дуже висока. Дорослі, малюки до року менш схильні до інфікування. Після перенесеної хвороби виробляється типоспецифічний імунітет (неактивний до підвидів патогенних бактерій), тому ризик захворіти повторно існує. Інфекцію легше запобігти.

Чим небезпечна скарлатина у дітей

Легка форма захворювання не викликає тяжких наслідків. Скарлатина середньої тяжкості, важка (особливо гіпертоксична) призводить до ускладнень, які класифікують ранні чи пізні. Негативні прояви визначають фактори патогенності бактерій скарлатини (інфекційний, алергічний, токсичний). Для зниження ризику ускладнень, полегшення стану пацієнта обов'язково призначають антибіотики. До ранніх ускладнень відносяться:

  • скупчення гною на гландах;
  • запалення середнього вуха, пазух носа, горлянки;
  • некротична ангіна;
  • сепсис;
  • гнійні запальні процеси в печінці та нирках (вплив токсичного фактора);
  • крововиливи у внутрішніх органах (вплив алергічного фактора);
  • порушення роботи серця («токсичне серце»);
  • зниження артеріального тиску, задишка, біль за грудиною.

Алергічний фактор грає головну роль при формуванні пізніх ускладнень, негативно впливає на імунну систему. Наслідком є реакції, спрямовані проти власного організму. Найпоширенішими є:

  • ревматизм суглобів;
  • порушення стану серцевих клапанів; серцева недостатність;
  • стрептококовий гломерулонефрит (запалення ниркових клубочків);
  • хорея Сіденгама (збої у роботі головного мозку)

Профілактика скарлатини у дітей - ознаки та прояви хвороби, методи терапії та догляд

Шляхи зараження

Збудник скарлатини – β-гемолітичний стрептокок групи А. Це один з 10 найнебезпечніших мікроорганізмів. Бактерії поселяються в середовищах, що рясно постачаються кров'ю, інакше вони не зможуть розмножуватися. Основні шляхи передачі інфекції такі:

  • Повітряно-краплинний. Хворий разом із частинками рідких середовищ (слина, слиз) виділяє патогенні мікроорганізми, які потрапляють до здорової дитини через дихальні шляхи. Зараження відбувається при розмові, чханні, кашлі. Інфекція швидше розповсюджується в замкнутому просторі.
  • Контактні. При рукостисканні, обіймах, поцілунках зі шкіри інфікованої бактерії переміщуються на шкіру здорового малюка. Висип – один із симптомів захворювання. Дотик до лусок на шкірі – один із способів зараження.
  • Побутовий. При чханні, кашлі, з частинками слини на предмети побуту, іграшки, особисті речі хворого поширюються бактерії. Маленькі діти ще не усвідомлюють важливість дотримання правил особистої гігієни та можуть брати чужі речі, іграшки, їх вони не лише обмацують, а й облизують. У дитячих садках, школах патогенні мікроорганізми залишаються на посуді, при звичайній її обробці вони зберігають життєздатність.
  • Аліментарний (через органи травної системи). Діти вживають овочі та фрукти немитими. Вдома та в дитячих закладах не завжди дотримуються умов зберігання та термічної обробки продуктів.
  • Материнське молоко. Інфікування немовляти походить від хворої матері, молоко якої містить стрептококи скарлатини.
  • Через родові шляхи. Інфекція передається від інфікованої матері, тому що збудники присутні у її крові.

Заходи профілактики

Найдієвішими заходами профілактики є:

  • уникати контакту з носієм інфекції;
  • зміцнювати імунітет;
  • регулярно проводити санацію зубів;
  • стежити за проявами хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів); проходити лікування при загостренні стану;
  • активно практикувати загартовувальні процедури;
  • організувати збалансоване харчування;
  • виконувати правила особистої гігієни;
  • захищати органи дихання у місцях, де стався спалах захворювання;
  • підтримувати чистоту.

Профілактика скарлатини у дітей - ознаки та прояви хвороби, методи терапії та догляд

В дитячому саду

При спалаху захворювання у дитячому закладі на 7 днів оголошують карантин. Профілактика скарлатини у дітей у дитячому садку передбачає огляд усіх, хто мав безпосередній контакт із хворим протягом тижня. Приміщення, іграшки, посуд обробляють дезінфікуючими розчинами. Проводять кварцювання.

Після одужання дитина може відвідувати дитячий садок через 12 днів.

Якщо вдома є хворий на скарлатину

Найчастіше захворювання лікують амбулаторно. У будинку, де знаходиться хвора на скарлатину дитина, потрібно дотримуватися наступних правил:

  • помістити хворого на окрему кімнату;
  • проводити щоденне прибирання відвідування з використанням розчину хлораміну;
  • доглядати хворого повинен 1 член сім'ї, який мінімізує контакти з іншими людьми;
  • виділити хворому окремий посуд, рушники та постільні речі;
  • прати білизну та одяг хворого окремо, використовувати засоби для дезінфекції або кип'ятити, прогладжувати з обох боків;
  • посуд регулярно піддавати термічній обробці (витримувати в сушильній шафі, обдавати окропом);
  • іграшки хворої дитини вимити побутовими розчинами з антисептиком, м'яких іграшок краще позбутися або ретельно їх випрати.

Після одужання дитина протягом місяця перебуває на диспансерному обліку, регулярно проходить огляд лікаря. Після закінчення цього часу проводиться аналіз сечі та крові. У разі відсутності в крові патогенних мікроорганізмів маленького пацієнта знімають з обліку.

Профілактика скарлатини у дітей - ознаки та прояви хвороби, методи терапії та догляд

Після контакту з хворим

Враховуючи, що основний шлях передачі хвороби повітряно-краплинний, під час догляду за хворим на скарлатину або після контакту з ним потрібно суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Під час спілкування обов'язково використовувати ватно-марлеві пов'язки для захисту органів дихання.

Варто вжити заходів щодо зміцнення власного імунітету. Дієвої вакцини проти скарлатини немає. Як ефективний метод імунізації організму призначають гамма-глобулін. Це сироваткові білки, присутні в крові людини і є імунними антитілами. Препарат пройшов перевірку на стерильність, нешкідливість, не викликає погіршення стану. Його вводять дітям, які контактували з хворим.

Відео

EuroMD
Додати коментар