Шлуночкова пароксизмальна тахікардія – причини, ознаки та діагностика

Захворювання серця – основна причина смертності людей у всьому світі. Особливо небезпечною вважається шлуночкова пароксизмальна тахікардія (код МКХ-10 – I47.2). Без лікарської допомоги патологія порушує функцію кровообігу, знижує тривалість життя.

Що таке пароксизмальна тахікардія

Вид аритмії, зумовлений активацією частих електричних імпульсів у шлуночках або міжшлуночкових перегородках, називається хворобою Буври або шлуночковою пароксизмальною тахікардією (ЖПТ).

Захворювання призводить до раптового почастішання пульсу до 140-200 ударів за хвилину.

У різних формах патологія діагностується у 20-30% пацієнтів різного віку. У людей похилого віку вона обумовлена органічними змінами в міокарді, у молодих тахікардія носить функціональний характер. Найчастіше ШПТ зустрічається у чоловіків.

Особливості шлуночкової форми

Координовану роботу передсердь та шлуночків, вироблення електричного імпульсу регулює пучок Гіса. При ЖПТ хвиля збудження охоплює лівий шлуночок, потім з великим запізненням переходить на правий і поширюється звичайним шляхом.

Через зміну тривалості хвилі повторний імпульс з'являється дуже рано, відбувається процес реполяризації – робота шлуночків та передсердя стає неузгодженою (дисоційованою). Починається та обривається пароксизм раптово.

Залежно від місця генерування електричних розрядів виділяють три форми захворювання:

  • передсердну;
  • атріовентрикулярну;
  • шлуночкову.

Перші дві об'єднані в одну групу під загальною назвою – суправентрикулярна або надшлуночкова пароксизмальна тахікардія. Шлуночкова форма патології прискорює пульс максимум до 200 ударів за хвилину, але діагностичні проби з порушенням негативні.

Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія зустрічається у 6-10% пацієнтів. Приводить до почастішання серцебиття до 250 ударів за хвилину. При цьому купірувати напад допомагають вагусні маневри: тиск на очні яблука, глибокий вдих і видих із зусиллям.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Види патології

За тривалістю нападу розрізняють такі види пароксизмальної тахікардії:

  • Стійка. Частіший пульс зберігається довше 30 секунд.
  • Нестійка. Триває до 30 секунд.

Форми тахікардії, що підвищують готовність міокарда до появи фібриляції шлуночків, бувають такі:

  • Двонаправлені. Характеризується правильним чергуванням комплексу QRS, електричні імпульси виходять із двох джерел або з однієї ділянки пучка Гіса, проходять різними шляхами.
  • Рецидивні (хронічні). З'являються після відновлення правильного ритму серця.
  • Пірует. Комплекс QRS характеризується хвилеподібним наростанням та зниженням амплітуди. Серцевий ритм порушено.
  • Поліморфні. Виникають за наявності більше двох джерел електричних імпульсів.

Можливі ускладнення

Стійка форма тахікардії супроводжується зміною гемодинаміки. Без лікування вона призводить до нестачі кисню, розвитку аритмогенного шоку, серцевої недостатності, некрозу м'язів міокарда. Нестійкий пароксизм шлуночкової тахікардії не впливає на швидкість кровотоку, але підвищує шанс фібриляції шлуночків та аритмічної смерті.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Ознаки шлуночкової ПТ

Хворий чітко відчуває час початку пароксизму. На це вказує больовий поштовх у серці, за ним слідує поступове або різке наростання пульсу. Додатково спостерігаються такі симптоми:

  • зниження артеріального тиску;
  • запаморочення;
  • блідість шкіри та слизових оболонок;
  • слабкість;
  • печіння, стискання в грудній клітці;
  • підвищене потовиділення;
  • переднепритомний стан або непритомність;
  • напади нудоти;
  • тремтіння в кінцівках;
  • підвищене відчуття страху, тривожність;
  • часте сечовипускання.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Причини шлуночкової пароксизмальної тахікардії

Порушення серцебиття найчастіше викликають органічні ураження міокарда, тільки у 2-4% пацієнтів патологія має нез'ясоване походження. Виділяють такі причини пароксизмальної тахікардії:

  • інфаркт міокарда – нестача кровопостачання міокарда, що виникла через закупорку (тромбозу) артерій;
  • набуті дефекти або вроджені вади серця;
  • інфікування серцевого м'яза аденовірусом, цитомегаловірусом, ентеровірусом та іншими групами вірусів;
  • випинання стінок мітрального клапана (пролапс);
  • гострий міокардит – запальне захворювання серцевого м'яза;
  • стоншення стінок (аневризму) лівого шлуночка;
  • ішемічна хвороба серця – порушення кровопостачання серцевого м'яза через ураження коронарних артерій;
  • токсичний вплив серцевих глікозидів;
  • аритмогенна дисплазія – ізолювання пошкодження правого або лівого шлуночка;
  • тиреотоксикоз – гіперфункція щитовидної залози;
  • цукровий діабет;
  • кардіосклероз – розростання сполучної тканини у міокарді;
  • серцева недостатність;
  • синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта – збудження шлуночків.

Провокуючі фактори пароксизму ПТ

Патологія іноді спостерігається у вагітних жінок. Тахікардію викликають прискорені обмінні процеси та здавлювання серцевого м'яза маткою. Порушення проходять після пологів та не викликають негативних наслідків. До інших факторів ризику відносяться:

  • зловживання кофеїном, алкоголем;
  • тютюнопаління;
  • часті стреси;
  • важка фізична праця;
  • спадкова схильність;
  • велика крововтрата;
  • передклімактеричний період.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Діагностика

З появою будь-яких неприємних симптомів зверніться до терапевта або кардіолога. Лікар проведе зовнішній огляд, вивчить анамнез, виміряє артеріальний тиск та пульс. Диференціальний аналіз проводять для виключення органічних патологій серця та виявлення причин тахікардії.

Пацієнтам призначають такі дослідження:

  • Коронарографія. Для оцінки стану кровоносної системи, діагностики ішемічної хвороби серця.
  • Навантажувальні тести на велотренажері або біговій доріжці. Дослідження визначає, як змінюється частота пульсу зі збільшенням навантаження.
  • Добове моніторування електрокардіограми. Допомагає виявити кількість нападів за добу, їхню тривалість, розташування вогнища збудження.
  • Загальний аналіз крові та сечі. Призначаються для визначення рівня холестерину, цукру, електролітів крові та виключення супутніх захворювань.
  • Ехокардіографія. Визначає стан міокарда та його окремих структур, виявляє клапанні порушення.
  • Мультиспіральна комп'ютерна томографія, ультразвук, магнітно-резонансне дослідження. Методи допомагають виключити супутні захворювання, виявити дефекти міокарда.
  • Радіонуклідне дослідження. Знаходить ділянку ураження серцевого м'яза.

Шлуночкова тахікардія на ЕКГ

Електрокардіографія визначає скорочувальну здатність серця, провідність електричних імпульсів. Характерними ознаками шлуночкової тахікардії є:

  1. Раптове початок та закінчення нападу з почастішанням пульсу до 220 ударів на хвилину.
  2. Наявність AB-дисоціації – розширення комплексу QRS з різноспрямованістю сегмента ST та зубця T. Для порівняння: пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія найчастіше призводить до появи вузького комплексу QRS.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Що робити при нападі тахікардії

При різкому почастішанні серцебиття викличте швидку. До приїзду медиків надайте потерпілому першу допомогу:

  1. Укладіть хворого на спину. Під голову покладіть подушку або пружний валик.
  2. Розстебніть гудзики на одязі, розслабте краватку.
  3. Забезпечте доступ свіжого повітря до приміщення – відкрийте вікна, двері.
  4. Обітріть потерпілого прохолодною водою.
  5. Спробуйте спровокувати штучне блювання.
  6. За підвищеної тривожності дайте Феназепам (0,0005 г).
  7. Попросіть постраждалого глибокого вдихнути, потім закрийте йому рот і ніс долонею. Хворий повинен напружитись, щоб випустити із себе повітря.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Як лікувати шлуночкову форму пароксизмальної тахікардії

Вибір тактики терапії залежить від виду аритмії, частоти її появи та тривалості нападів.

Гострий напад пароксизму лікують за умов стаціонару.

Виняток становлять нестабільні форми тахікардії зі сприятливим перебігом, які легко усуваються прийомом медикаментів.

Для зняття нападу проводять електроімпульсну терапію (лікування порушення серцевого ритму електричним струмом). За неможливості використання такої тактики призначають антиаритмічні препарати – Аміодарон, Сотагексал, Кордарон .

Прогноз виживання сприятливий. Якщо ускладнень немає, тривалість життя пацієнтів із ШПТ становить 8-10 років. Летальний результат можливий у людей із вадами серця, супутніми захворюваннями та тих, хто відмовився від лікування або переніс клінічну смерть.

При тяжкому перебігу пароксизмальної тахікардії проводять протирецидивну терапію та операцію на серці. Під час реабілітації пацієнтам рекомендують дотримуватися дієти, виключити психоемоційні навантаження, займатися гімнастикою та частіше бувати на свіжому повітрі.

Медикаментозна терапія

На початкових етапах лікування пацієнту внутрішньовенно вводять розчин глюкози, змішаний із Лідокаїном. Крапельниці чергують із сірчанокислою магнезією для відновлення ритму. Щоб попередити напад у майбутньому, пацієнту прописують такі ліки:

  • Бета-адреноблокатори – Анапрілін, Ведікардол . Нормалізують пульс, знижують артеріальний тиск.
  • Блокатори кальцієвих каналів – Верапаміл, Циннарізін . Відновлюють серцевий ритм, розширюють судини.
  • Електроліти – Панангін, Аспаркам . Поповнюють нестачу іонів калію та магнію.
  • Седативні засоби – Корвалол, Валідол . Для нормалізації психоемоційного стану.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Хірургічні методи

Якщо консервативна терапія не дає результатів, лікар призначає операцію. Хірургічне лікування проводять за таких показань:

  • нескоординоване скорочення шлуночків у минулому;
  • стійка екстрасистолічна аритмія;
  • рецидивні напади тахікардії;
  • гемодинамічні зміни у пацієнтів після інфаркту;
  • дилатаційна кардіоміопатія (розтягування порожнин міокарда) з порушеннями роботи лівого шлуночка.

Для виключення нападів пароксизму використовуються такі методи хірургічного лікування:

  • Радіочастотна абляція – деструкція (руйнування) джерела аритмії електричним струмом. Операцію проводять через стегнову або підключичну вену під місцевою анестезією.
  • Імплантація (установка) кардіовертера-дефібрилятора. Прилад запобігає прискореному серцебиття, нормалізує роботу міокарда.

Шлуночкова пароксизмальна тахікардія - причини, ознаки та діагностика

Народне лікування пароксизмальної тахікардії

Як допоміжні методи використовують відвари та настойки з трав. Перед прийомом народних засобів проконсультуйтеся з лікарем. Нормалізувати пульс, запобігти нападу допомагають такі рецепти:

  • Подрібніть 100 г ягід глоду. Залийте 500 мл спирту. Наполягайте тиждень. Приймайте по 50 крапель 3 десь у день. Курс лікування 2 тижні.
  • Змішайте в рівних кількостях глід, календулу, ромашку, цикорій. Залийте 1 л окропу 3 ст. л. сировини. Наполягайте 3:00. Приймайте по 30 мл 5-7 разів на день. Тривалість лікування 3-4 тижні.
  • Подрібніть 160 г кураги, 20 шт. мигдалю та 4 лимони. Змішайте з|із| 200 г меду. З'їдайте перед сніданком 20 г суміші. Схема лікування – 30 днів прийом, місяць перерва.

Відео

EuroMD