Синдром неспокійних ніг

Синдром неспокійних ніг (хвороба Екбома або Вілліса-Екбома) – це стан, при якому людина відчуває неприємні відчуття в ступнях і гомілках під час засинання, що змушують його постійно ворушити нижніми кінцівками, вставати, ходити або робити масаж. Нічний відпочинок стає неповноцінним, з’являється денна сонливість. У важких станах нестача сну призводить до розвитку депресії, підвищеної тривожності та інших супутніх проблем.

Синдром неспокійних ніг: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація та синдромі

За даними статистики, синдром неспокійних ніг виникає у 2-10 осіб зі 100. Йому більше схильні літні люди, вагітні, а також молодь віком до 30 років. Жінки страждають трохи частіше за чоловіків.

Біомеханізм захворювання точно не відомий. Вважається, що патологія пов’язана з порушенням вироблення або обміну дофаміну та порушенням роботи гіпоталамуса, який відповідає за чергування сну та неспання.

Види та причини виникнення

Виділяють дві форми захворювання: ідіопатична (первинна) та вторинна. У першому випадку проблема виникає без видимої причини і нерідко спадкова. Саме цей різновид зустрічається у молодих.

Вторинна форма синдрому неспокійних ніг виникає на тлі різноманітних захворювань та станів. До списку причин входить:

  • травми головного або спинного мозку (забиті місця, струси, здавлення тощо);
  • авітаміноз, брак мінералів: найчастіше розвиток захворювання провокується дефіцитом вітамінів В1, В9, В12, а також кальцію та магнію;
  • вагітність, особливо друга її половина (проблема пов’язана зі збільшенням потреби в мікроелементах);
  • ниркова недостатність та порушення балансу електролітів, що виникає на її фоні;
  • цукровий діабет;
  • анемія (брак заліза в крові);
  • хронічний чи одноразовий сильний стрес;
  • надмірні фізичні навантаження;
  • розсіяний склероз;
  • ревматоїдний артрит;
  • порушення роботи щитовидної залози, що супроводжується надлишком чи нестачею її гормонів;
  • зловживання алкоголем чи наркотиками;
  • хвороби вен нижніх кінцівок: варикозне розширення, флебіт, тромбофлебіт;
  • амілоїдоз: тяжке системне порушення білкогвого обміну;
  • хронічна обструктивна хвороба легень;
  • хвороба Паркінсона;
  • надмірне вживання кофеїну.
  • захворювання шлунково-кишкового тракту: целіакія, дисбактеріоз, хвороба Крона;
  • вживання деяких препаратів (антидепресантів, антигістамінних тощо).

Розвиток патології у дитячому віці часто виникає на тлі синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ).

Симптоми

Симптоми синдрому неспокійних ніг не залежить від його причини. Основною ознакою патології є неприємне відчуття у стопах та гомілках. Пацієнти описують його як печіння, свербіж, поколювання, розпирання чи здавлювання, біль, тяжкість тощо. Дискомфорт з’являється у спокої, найчастіше під час засинання, і викликає стійке бажання поворухнути ногами. Відчуття припиняються під час руху та відновлюються у спокої. Внаслідок цього процес засипання порушується.

Протягом ночі проблема зберігається. Людина продовжує рухати ногами (а іноді й руками) неусвідомлено, внаслідок чого сон стає поверхневим та уривчастим. Сила нападів особливо виражена на початку і в середині ночі (до 2-3 годин ранку), потім дискомфорт поступово сходить нанівець. Недостатній нічний відпочинок призводить до появи сонливості вдень. У пацієнта знижується увага, здатність до концентрації. У важких випадках розвивається стійкий розлад сну, а воно, у свою чергу, призводить до нервового виснаження та депресії.

Деякі люди відзначають появу дискомфорту в ногах та вдень. Тривале перебування в сидячому положенні, наприклад, під час поїздки, роботи за комп’ютером або відвідування театру, також провокує напад.

Діагностика

Діагноз синдрому неспокійних ніг ставиться на основі скарг пацієнта на характерну симптоматику, стандартного та неврологічного огляду. Для підтвердження призначаються два обстеження:

  • електронейроміографія: виявлення скоротливості м’язів ніг;
  • Полісомнографія: реєстрація основних показників роботи організму (пульс, дихання), а також рухів у процесі сну.

Крім постановки основного діагнозу лікар намагається виявити причину патології. Для цього можуть бути призначені:

  • загальний та біохімічний аналізи крові (оцінка рівня гемоглобіну, феритину, сечової кислоти, глюкози, мікроелементів тощо);
  • загальний аналіз сечі;
  • КТ чи МРТ головного мозку;
  • УЗДГ судин нижніх кінцівок (для виявлення варикозу та тромбофлебіту);
  • аналіз крові на гормони щитовидної залози тощо.

При необхідності пацієнт прямує на консультацію до вузьких спеціалістів (ендокринолог, гастроентеролог, уролог тощо).

Синдром неспокійних ніг: симптоми, ознаки та причини, діагностика та лікування

 

Лікування синдрому неспокійних ніг

Лікування потребує комплексного підходу. Якщо патологія має первинний характер, використовуються такі препарати:

  • протипаркінсонічні засоби (леводопа, бромокриптин та інші): нормалізують обмін дофаміну в тканинах, усуваючи наслідки його нестачі;
  • препарати проти епілепсії (карбамазепін, фенобарбітал тощо);
  • бензодіазепіни: знімають судомний синдром та нормалізують сон;
  • місцеві знеболювальні засоби у вигляді гелів та мазей (нурофен, ібупрофен, кетопрофен та аналоги);
  • таблетовані протизапальні засоби.

Препарати перших трьох груп є рецептурними. Їх прийом повинен проводитися у суворій відповідності до призначення лікаря. У важких випадках використовуються опіоїдні препарати, але їхнє застосування суворо обмежене.

Якщо захворювання виникло на тлі іншої патології, призначаються засоби для усунення причин:

  • метформін: препарат, що нормалізує рівень цукру в крові;
  • протианемічні засоби, що підвищують рівень заліза в крові (фенюльс, ферум лік);
  • препарати йоду для стабілізації роботи щитовидної залози;
  • вітамінно-мінеральні комплекси при авітамінозі чи нестачі мікроелементів.

Поліпшити ефект медикаментозного лікування допомагає фізіотерапія (магнітотерапія, дарсонвалізація), масаж, лікувальна фізкультура. Ці методики є допоміжними.

У довгостроковій перспективі бажано пройти курс санаторно-курортного лікування, спрямований на зміцнення нервової системи. Грязьові ванни, хвойні ванни, водолікування, лімфопресотерапія – все це сприяє нормалізації психічного стану, покращує сон та знижує частоту нападів.

Профілактика нападів

Щоб не мучитись питаннями, що робити при синдромі неспокійних ніг і як його вилікувати, рекомендується скоригувати спосіб життя. Правильне харчування, фізична активність, повноцінний відпочинок – все це допомагає зменшити частоту нападів і навіть повністю позбутися їх. Лікарі рекомендують дотримуватися наступних правил:

  • мінімізувати вживання стимуляторів: кави, чорний чай, кола, енергетики;
  • відмовитися від куріння та вживання спиртних напоїв;
  • правильно харчуватися: у раціоні повинні бути присутніми базові макро- та мікроелементи в достатній кількості; при надмірній масі тіла необхідне обмеження калорійності на 10-15% щодо норми;
  • уникати вживання солодощів та інших швидких вуглеводів перед сном;
  • за необхідності приймати полівітамінні препарати;
  • гуляти на свіжому повітрі перед сном;
  • по можливості знизити рівень стресу;
  • уникати тривалого перебування в одній і тій самій позі;
  • лягати спати в добре провітряній та затемненій кімнаті;
  • мінімізувати перегляд телевізора та відеоігри перед сном;
  • періодично робити ножні ванни з додаванням ефірних масел м’яти та лаванди; вони сприяють розслабленню мускулатури та зняття спазмів.

Помірна фізична активність є гарною профілактикою гіподинамії. При синдромі неспокійних ніг краще віддавати перевагу ходьбі, легкому бігу, а також плаванню. Домогтися покращення можна також за допомогою йоги та медитації, особливо тих асан, які знімають напругу ніг.

EuroMD
Додати коментар