Стенокардія напруги: як розпізнати, лікувати та запобігти нападам

Раптовий пекучий біль за грудиною, що виникає під час швидкої ходьби або підйому сходами, часто виявляється першим сигналом стенокардії напруги. Цей стан не є самостійною хворобою, а формою ішемічної хвороби серця, за якої коронарні артерії не можуть забезпечити міокард достатньою кількістю кисню через звуження просвіту. За Міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10 патологія має код I20. Розуміння механізмів, симптомів і сучасних підходів до лікування дає змогу контролювати перебіг хвороби та уникати небезпечних ускладнень.

Чому розвивається стенокардія напруги

Основою патології є невідповідність між потребою серцевого м’яза в кисні та можливостями коронарного кровотоку. У більшості випадків причиною стає атеросклеротичне ураження артерій — на їхніх стінках накопичуються ліпідні бляшки, які поступово звужують просвіт. Коли звуження сягає 70% і більше, навіть помірне фізичне чи емоційне навантаження провокує ішемію.

Патогенез стенокардії напруги можна описати як ланцюг послідовних подій:

• На стінках коронарних артерій формуються атеросклеротичні бляшки.
• Просвіт судини звужується, обмежуючи кровотік.
• Під впливом фізичного напруження або стресу змінюється тонус артерій та функція ендотелію.
• Погіршується кровопостачання міокарда, виникає ішемія.
• Порушується скоротлива функція серцевого м’яза, змінюються біохімічні та електричні процеси в клітинах.

На клітинному рівні ішемія запускає каскад реакцій: зростає концентрація іонів натрію та знижується вміст калію, тромбоцити й базофіли виділяють медіатори болю — брадикінін і гістамін. Ці речовини подразнюють нервові закінчення в міокарді, і больовий імпульс надходить до головного мозку.

До факторів, що сприяють розвитку стенокардії, належать:

• малорухливий спосіб життя;
• надлишкова маса тіла;
• зловживання алкоголем;
• високий рівень холестерину та глюкози в крові;
• вроджені аномалії коронарних артерій;
• порушення харчування;
• розлади метаболічних процесів;
• тривале застосування гормональних контрацептивів.

Крім того, стенокардію можуть провокувати артеріальна або легенева гіпертензія, вроджені вади серця та судин, тромбоз, гіпертрофія міокарда, підвищена згортальність крові. Безпосередніми пусковими факторами нападу часто стають швидка ходьба, біг, підйом сходами, різка зміна положення тіла, холодна чи вітряна погода, психоемоційне напруження та навіть ходьба після рясного прийому їжі.

Класифікація стенокардії напруги

Залежно від особливостей перебігу та стабільності симптомів виділяють кілька форм захворювання. Такий поділ допомагає лікарю оцінити ризик ускладнень і підібрати оптимальну тактику лікування.

Варіанти за клінічним перебігом

• Вперше виникла стенокардія. Від початку першого нападу минуло не більше місяця. Хвороба може зникнути або перейти у стабільну фазу, проте часто передує гострому інфаркту міокарда.
• Стабільна стенокардія напруги. Напади повторюються з певною регулярністю протягом тривалого часу, іноді роками, за умови однакового рівня навантаження.
• Нестабільна (прогресуюча) стенокардія. Частота, тривалість та інтенсивність болю зростають, напади виникають навіть у спокої або за мінімального навантаження. Цей стан потребує негайної госпіталізації.
• Варіантна стенокардія (Принцметала). Виникає через раптовий спазм коронарних артерій, часто у стані спокою, вночі або на холоді, за відсутності вираженого атеросклерозу.

Функціональні класи стабільної стенокардії

Для оцінки тяжкості стабільної форми використовують класифікацію Канадського кардіологічного товариства, яка виділяє чотири функціональні класи (ФК):

Як розпізнати напад стенокардії напруги

Ключовим симптомом є біль за грудиною, який має досить характерні риси. Його локалізація — за верхньою або нижньою частиною грудини, часто з іррадіацією в ліву половину тіла: плече, руку, шию, нижню щелепу, спину, лопатку, іноді навіть у вухо чи горло. Біль може віддавати в епігастральну ділянку, імітуючи шлунковий дискомфорт.

Характер болю описують як стискальний, пекучий, давлячий або розпиральний. Інтенсивність варіює від помірного дискомфорту до нестерпного відчуття, що змушує пацієнта завмирати на місці. Тривалість нападу зазвичай становить від 2–5 до 15–20 хвилин; більш тривалий біль може свідчити про нестабільну стенокардію або інфаркт міокарда.

Окрім болю, під час нападу можуть спостерігатися:

• зміна частоти серцевих скорочень і пульсу;
• коливання артеріального тиску (підвищення або зниження);
• посилене потовиділення;
• виражена слабкість і швидка втомлюваність;
• порушення серцевого ритму;
• дискомфорт або спазми в животі;
• почастішання сечовипускання.

Варто зазначити, що в жінок симптоми часто бувають менш вираженими або нетиповими, тоді як у чоловіків класичний больовий синдром спостерігається частіше. Це може ускладнювати своєчасну діагностику.

Можливі ускладнення стенокардії напруги

Тривала ішемія міокарда без адекватного лікування здатна призвести до серйозних наслідків, особливо в осіб старше 45 років. Стабільна стенокардія може трансформуватися в нестабільну форму, яка асоціюється з високим ризиком інфаркту. Серед найчастіших ускладнень:

• хронічна серцева недостатність;
• гострий інфаркт міокарда;
• небезпечні порушення ритму серця;
• раптова серцева смерть.

Саме тому своєчасне звернення до кардіолога та дотримання призначеної терапії є критично важливими для збереження якості й тривалості життя.

Діагностика стенокардії напруги

Оскільки біль у грудній клітці може супроводжувати різні захворювання, лікар насамперед проводить диференційну діагностику з такими станами, як тромбоемболія легеневої артерії, остеохондроз грудного відділу хребта, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яна хвороба, міжреберна невралгія.

Обстеження починається з детального збору анамнезу та фізикального огляду: вимірювання артеріального тиску, розрахунок індексу маси тіла, оцінка пульсу, аускультація серця та перкусія його меж.

Лабораторні дослідження включають загальний, біохімічний та гормональний аналізи крові. Вони дають змогу оцінити рівень гемоглобіну, кількість тромбоцитів і лейкоцитів, концентрацію глюкози, ліпідний профіль (холестерин, ліпопротеїни, тригліцериди), рівень гормонів щитоподібної залози, а також активність кардіоспецифічних ферментів — аспартатамінотрансферази, креатинфосфокінази, міоглобіну.

Основними інструментальними методами є:

• Електрокардіографія (ЕКГ). Дозволяє виявити ознаки ішемії міокарда, перенесеного інфаркту, порушень ритму.
• Холтерівське добове моніторування ЕКГ. Допомагає зафіксувати епізоди ішемії в умовах звичайної активності пацієнта та визначити обставини, що провокують напад.
• Функціональні проби з фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл-тест). Під контролем ЕКГ моделюють ситуацію, що провокує стенокардію, оцінюючи реакцію серця на навантаження.
• Ехокардіографія (ЕхоКГ). Візуалізує стан серцевого м’яза, клапанів і судин, оцінює скоротливу функцію та порушення кровотоку.
• Сцинтиграфія міокарда. За допомогою радіоізотопів виявляє ділянки міокарда, що страждають від недостатнього кровопостачання.
• Коронарографія. Інвазивне дослідження, яке вважається «золотим стандартом» для визначення ступеня звуження коронарних артерій, кількості та розмірів атеросклеротичних бляшок.

Лікування стенокардії напруги

Терапія спрямована на досягнення трьох основних цілей: зменшення частоти й тяжкості нападів, уповільнення прогресування атеросклерозу та запобігання ускладненням (інфаркту, серцевій недостатності). Тактика залежить від функціонального класу стенокардії, загального стану пацієнта та супутніх захворювань.

Медикаментозна терапія

Лікування включає препарати для швидкого зняття нападу та засоби для постійного прийому, що покращують прогноз.

Для купірування гострого нападу застосовують нітрати короткої дії. Найвідоміший представник — Нітрогліцерин у вигляді таблеток під язик або спрею. Він швидко розширює коронарні артерії, зменшуючи біль. Також використовують мононітрат ізосорбіду.

Для базисної терапії призначають такі групи препаратів:

• Антиагреганти (ацетилсаліцилова кислота — Тромбо АСС, Аспірин). Зменшують здатність тромбоцитів до склеювання, запобігаючи утворенню тромбів на атеросклеротичних бляшках.
• Інгібітори АПФ (Еналаприл, Реніприл). Знижують ризик судинних спазмів, уповільнюють прогресування серцевої недостатності.
• Антагоністи кальцієвих каналів (Верогалід, Ніфедипін). Зменшують потребу міокарда в кисні, запобігають спазму коронарних артерій.
• Бета-адреноблокатори. Уповільнюють частоту серцевих скорочень, знижуючи навантаження на серце.
• Статини. Коригують ліпідний профіль, уповільнюючи ріст атеросклеротичних бляшок.

Хірургічне лікування

Якщо медикаментозна терапія не дає бажаного ефекту або виявлено критичне звуження артерій, розглядають оперативне втручання. Основні методи:

• Коронарне шунтування. Створюють обхідний шлях для кровотоку, використовуючи ділянку власної вени чи артерії пацієнта.
• Стентування коронарних артерій. У звужену ділянку встановлюють спеціальний металевий каркас (стент), який відновлює нормальний просвіт судини.

Немедикаментозні методи та реабілітація

Важливою складовою лікування є зміна способу життя. Пацієнтам рекомендують поступове підвищення фізичної активності в межах дозволеного навантаження, дихальну гімнастику, фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, лазеро- та магнітотерапію). Обов’язковою умовою є виключення стресів і нормалізація режиму праці та відпочинку.

Народні засоби в терапії стенокардії

Фітотерапію можна використовувати лише як доповнення до основного лікування та після консультації з лікарем. Деякі рослинні засоби здатні м’яко підтримувати серцево-судинну систему, однак вони не замінюють призначених препаратів.

Найчастіше застосовують:

• Настій плодів глоду. Покращує коронарний кровотік, має легку седативну дію. 1 столову ложку сухих плодів заливають склянкою окропу, настоюють 2 години, проціджують і приймають по 2 столові ложки 3–4 рази на день перед їдою.
• Відвар трави собачої кропиви. Зменшує нервове напруження, нормалізує серцевий ритм. 1 столову ложку сировини заливають склянкою окропу, кип’ятять на водяній бані 15 хвилин, охолоджують і п’ють по 1/3 склянки двічі на день.
• Настій квіток конвалії. Застосовують із обережністю через вміст серцевих глікозидів. 1 чайну ложку квіток заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин і приймають по 1 столовій ложці 2–3 рази на день.
• Часник. Відомий своєю здатністю знижувати рівень холестерину та покращувати реологічні властивості крові. Його можна додавати до їжі або приймати у вигляді настоянки (після схвалення лікаря).

Категорично не можна самостійно замінювати нітрогліцерин народними засобами під час нападу — це може призвести до небезпечних наслідків.

Профілактика стенокардії напруги

Запобігання розвитку та прогресуванню хвороби ґрунтується на корекції факторів ризику. Основні рекомендації включають:

• раціональне харчування з обмеженням тваринних жирів, солі та простих вуглеводів, збільшення частки овочів, фруктів, риби;
• контроль маси тіла;
• регулярну помірну фізичну активність (ходьба, плавання, лікувальна гімнастика) за узгодженням із лікарем;
• відмову від куріння та зловживання алкоголем;
• моніторинг артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози в крові;
• уникнення стресових ситуацій, опанування технік релаксації;
• диспансерне спостереження в кардіолога з регулярним виконанням ЕКГ та інших призначених обстежень.

Дотримання цих правил допомагає зменшити частоту нападів, уповільнити перебіг атеросклерозу та зберегти активне довголіття.