Вірусна ангіна – відмінність від бактеріальної, діагностика та види, можливі ускладнення та профілактика

Дискомфорт при ковтанні, сильний біль у горлі, відчуття нерухомої коми – одні з поширених первинних симптомів ангіни або гострого тонзиліту. Вона є інфекційним захворюванням, що переважно провокується стрептококами або стафілококами: патогенними бактеріями, що викликають запальний процес на слизовій оболонці, але може мати і вірусну етіологію. Яка клінічна картина характеру цього захворювання та як з ним боротися?

Що таке вірусна ангіна

Хоч би якому домену живих організмів належав збудник ангіни, загальні риси цього захворювання залишаються незмінними. Воно має інфекційну природу і завжди характеризується місцевими проявами запального процесу у компонентах лімфатичного глоткового кільця:

  • піднебінні мигдалики;
  • трубні мигдалики;
  • глоткова мигдалина;
  • язична мигдалина;
  • лімфоїдні гранули;
  • бічні лімфоїдні валики.

Всі ці компоненти є периферичними органами імунітету і частиною лімфатичної системи. При ангіні будь-якої етіології, включаючи вірусну, переважно уражаються піднебінні мигдалики. Спровокувати це можуть такі віруси:

  • кору;
  • грипу/парагрипу;
  • мононуклеозу;
  • риновіруси;
  • аденовіруси;
  • ентеровіруси;
  • герпесвірус людини;
  • Епштейна-Барра (діагностується рідко, має тяжкий перебіг).

Причини захворювання

Як усі інфекційні хвороби, ангіна передається при контакті здорової людини з хворим: вірус переходить повітряно-краплинним шляхом, особливо у багатолюдних колективах. Спалахи вірусного захворювання з високою частотою спостерігаються в школах, дитячих садках, що пояснюється не лише способом розповсюдження збудника, а й недосконалістю дитячого імунітету. Додатково потрібно враховувати ризик зараження при використанні предметів особистого користування хворої людини (посуд, рушник та ін.). Уваги вимагають і сприятливі фактори:

  • Авітаміноз – згідно з медичною статистикою, пік захворюваності на ангіну вірусну та бактеріальну припадає на березень-квітень, коли організм ослаблений після зими.
  • Знижений імунітет – є однією з причин схильності дітей та вагітних до будь-яких вірусних захворювань, включаючи ангіну. Якщо захисні сили організму функціонують добре, патогенний мікроорганізм, що потрапив всередину, буде швидко знищений, запальний процес розвинутися не встигне, або за короткий термін загасне. Опірність інфекції може впасти і натомість тривалого прийому ліків (особливо антибіотиків).
  • Переохолодження – мається на увазі як загальне (тривале перебування на вулиці в одязі не по сезону), на фоні якого починається застуда і організм стає відкритим до вірусних інфекцій, так і локальне (холодні напої, морозиво), через яке страждає місцевий імунітет.
  • Різка зміна клімату – при переході з різко-континентального в тропічний або субтропічний імунна система дає збій навіть у здорової людини, і в перші 2-3 дні ризик вилікувати з інфекційним захворюванням дуже високий.
  • Недотримання гігієни, антисанітарію – ці чинники теж можуть бути причиною зниження імунітету, що дозволить вірусної інфекції активно розвинутися в ослабленому організмі.

Вірусна ангіна — відмінність від бактеріальної, діагностика та види, можливі ускладнення та профілактика

Класифікація

Вірусна ангіна у дорослих та дітей може поділятися за особливостями клінічної картини або за типом збудника. Останньою класифікацією лікарі користуються призначення конкретного противірусного препарату, але при постановці діагнозу переважно згадують форму хвороби:

  • Катаральна – характеризується субфебрильною температурою (37,1-38 градусів), вираженою гіперемією (почервонінням) мигдаликів, набряклістю піднебінних дужок. Інкубаційний період становить 2-4 дні, після основних клінічних проявів стихають за 3 дні.
  • Фолікулярна – починається з різкого стрибка температури до 39 градусів, гострого болю в горлі, що іррадіює (віддає) у вухо. Супроводжується регіонарним лімфаденітом (збільшення лімфатичних вузлів), нагноєнням фолікулів мигдаликів. Триває 5-7 діб.
  • Лакунарна – триває не довше тижня, протікає важче за фолікулярну. Характеризується вираженою гіперемією мигдаликів, жовтувато-білим нальотом.

У дітей лікарі можуть виділяти первинну або вторинну ангіну: остання є ускладненням грипу, кору, парагрипу та інших вірусних інфекцій, що вражають не лише лімфатичне ковткове кільце. За типом вірусу, що спровокував її, ангіна буває:

  • Аденовірусна – розвивається на тлі аденовірусної інфекції (поширене захворювання, включене до структури ГРВІ), тому кашель і нежить можуть бути присутніми (зазвичай вони не характерні ангіні вірусного походження). Тривалість хвороби – близько 2-х тижнів, у дітей у клінічній картині панують симптоми інтоксикації.
  • Герпетична – переважно вражає дітей, збудниками можуть бути вірус Коксакі, герпесвірус людини, ентеровіруси. Є висококонтагіозним захворюванням (дуже заразним), починається гостро, з лихоманки та підвищення температури до 38-40 градусів. Серед основних симптомів: головний біль, діарея, дрібні бульбашки в ротовій порожнині, які розсмоктуються через 4 дні. Передача вірусу можлива від носія, який не є хворим (інфекція у латентній формі).
  • Грипозна – теж характеризується гострим початком із підвищенням температури до 39,5 градусів та загальними симптомами нездужання: суглобовий та м'язовий біль, головний, різь в очах. Триває захворювання тиждень або трохи довше (до 10 діб). На тлі грипозної ангіни може розвинутись вторинна бактеріальна інфекція, тому на мигдаликах з'являється гнійний наліт.

Симптоми

У клінічній картині будь-якої ангіни завжди панує дискомфорт у ділянці глотки, який обумовлений запаленням лімфоїдного кільця. Ступінь виразності неприємних відчуттів залежить від стадії хвороби, форми, площі ураження. Ключові симптоми – почервоніння зіва та сильні болі при ковтанні, які відрізняють ангіну від інших інфекційних захворювань (вірусних та бактеріальних). Додатково у клінічній картині присутні:

  • гіперемія (почервоніння) мигдаликів, слизової оболонки горла, м'якого піднебіння;
  • висока температура (на початковій стадії хвороби, 38-40 градусів залежно від збудника);
  • збільшені лімфатичні вузли (переважно шийні, підщелепні; при катаральній формі симптом виражений слабо);
  • поганий апетит (на тлі розладів ШКТ);
  • рідке випорожнення і блювота (при частих нападах посилюються болі в глотці через сильне подразнення слизової оболонки, по якій проходять блювотні маси);
  • сильні головні та суглобові болі;
  • підвищена пітливість;
  • дратівливість, млявість (особливо при грипозна форма ангіни).

При огляді ротової порожнини крім почервоніння можна побачити наліт на збільшених мигдаликах, що має жовтуватий відтінок, але щільність його нижча, ніж при бактеріальній ангіні. Гнійних мас теж часто немає, але можуть бути невеликі висипання (прозорий або білий пляшечку діаметром менше 5 мм). Пізніше вони лопаються і їхньому місці формуються виразки. Якщо з хворобою не вдається швидко впоратися, може з'явитися захриплість голосу.

У дітей

Загальна симптоматика ангіни вірусного походження для дитини та дорослого однакова, тільки найменші важче переносять високу температуру. На її тлі не виключені поява судом (якщо гіпертермія довго тримається), сплутаність свідомості, непритомність. Виразність розладів травлення, особливо якщо збудником є ротавірус, також сильніша, ніж у дорослого. Додатково вірусна ангіна у дітей характеризуватиметься:

  • підвищеною сонливістю, млявістю;
  • втратою апетиту;
  • дратівливістю, плаксивістю.

Вірусна ангіна — відмінність від бактеріальної, діагностика та види, можливі ускладнення та профілактика

Можливі ускладнення

Найважчі наслідки виникають і натомість бактеріальної ангіни. Вірусна проходить швидше та менш небезпечна, але за наявності імунодефіцитного стану або за відсутності грамотного лікування лікарі не виключають такі діагнози:

  • менінгіт (ураження мозкових оболонок);
  • міокардит (ураження серцевого м'яза);
  • абсцеси глотки (формування великих гнійних порожнин);
  • середній отит;
  • гострий ларингіт;
  • гострий лімфаденіт (запалення лімфовузлів);
  • хронічний риніт;
  • пневмонія;
  • Бронхіт.

Діагностика

Для правильної постановки діагнозу хворому слід здатися отоларинголог, який після збору даних анамнезу проведе огляд слизової оболонки зіва. Якщо буде виявлено зміну структури та відтінку слизової оболонки, розміру мигдаликів, появу висипань, пацієнта направлять на додаткові обстеження, що допомагають встановити тип збудника для призначення грамотної схеми лікування:

  • Загальні аналізи сечі та крові – необхідні для уточнення рівня лейкоцитів (зростання їхньої кількості свідчить про активний запальний процес).
  • Дослідження мазка з горлянки – ключовий елемент диференціальної діагностики, що допомагає з'ясувати, з яким типом ангіни зіткнувся хворий: вірусний або бактеріальний. Додатково дослідження мазка допомагає дізнатися про точний тип збудника, щоб підібрати ліки.
  • Фарингоскопія – огляд ротової порожнини та глотки за допомогою спеціального пристрою із дзеркалом: так отоларинголог визначає точну локалізацію запального процесу, обсяг та тип нальоту (важливий момент диференціальної діагностики).

Лікування вірусної ангіни

Хворому потрібно забезпечити повний спокій, виключення контакту з оточуючими та, по можливості, постільний режим у перші дні гострої стадії. Лікування переважно здійснюють у домашніх умовах: виняток становить ангіна вірусної етіології, що важко протікає, у дітей – малюка потрібно помістити в стаціонар. Рекомендації до терапевтичної схеми:

  • Забезпечити хворого рясним теплим питвом: трав'яні чаї, свіжі соки, морси – вони запобігнуть зневодненню і зміцнять імунітет.
  • Регулярно провітрювати приміщення, де хворий.
  • Полоскати горло щогодини, чергуючи лужні та кислі розчини.
  • Накладати протизапальні або зігрівальні компреси, якщо немає запалення лімфовузлів, щоб усунути дискомфорт у горлі.
  • Робити інгаляції для пом'якшення слизової оболонки за відсутності температури.
  • Відвідувати кабінет фізіотерапевта щодо курсу процедур.

Переважно лікування ангіни, що має вірусне походження, є симптоматичним: за необхідності лікар призначає препарати, які знеболюватимуть, зніматимуть запалення, знижуватимуть температуру та усувати інші неприємні відчуття. Можна використовувати назальні судинозвужувальні краплі для полегшення дихання, якщо інфекція пішла вгору.

Медикаментозне

Лікування вірусної інфекції горла у дорослих не передбачає використання антибіотиків, якщо не виникло вторинне бактеріальне зараження: часто необхідні препарати, що мають противірусну активність (Таміфлю, Ремантадин). Підбираються вони лікарем для конкретного типу збудника та переважно при грипозній етіології хвороби. Додатково призначаються:

  • Протизапальні (Інгаліпт, Пропосол) – місцевого призначення, у вигляді аерозолів.
  • Жарознижуючі (Нурофен, Ібуфен, Парацетамол, Ібупрофен, Ібуклін) – якщо тривалий час тримається висока (більше 38 градусів) температура.
  • Антисептичні таблетки (Фарінгосепт, Стрепсілс) та розчини для полоскання (Фурацилін, настойка календули).
  • Імуностимулятори та імуномодулятори (Імунал, Віферон) – для підвищення захисних сил організму.
  • Аналгетики (Гриппостад, Колдрекс, Анальгін) – деякі з них мають жарознижувальний, протизапальний ефект за рахунок комбінованого складу. Можуть призначатися пігулки, супозиторії.

Аденовірусна ангіна не вимагає противірусних препаратів, а для герпетичної обов'язково використання Тилорану або Ацикловіру (таблетки) та їх аналогів. Серед лікарських засобів, що особливо часто призначаються:

  • Фарингосепт – антисептичні таблетки для розсмоктування на амбазоні, що призначаються при інфекціях ротоглотки. Використовуються 3-7 днів, дозування – 3-5 таблеток на добу. Після прийому не можна пити і їсти 1,5-2 години. Не викликають побічних ефектів, не рекомендовані дітям до 3-х років, особам з непереносимістю лактози.
  • Пропосол – натуральний засіб із знеболювальною, протизапальною, антисептичною дією у вигляді спрею. Застосування місцеве для комплексного лікування інфекцій ротової порожнини. Не призначається при алергії на продукти бджільництва, добре переноситься. Використовується місцево: 2-3 впорскування в рот не частіше 4-х р/добу. Тривалість лікування становить тиждень.

Вірусна ангіна — відмінність від бактеріальної, діагностика та види, можливі ускладнення та профілактика

Фізіотерапія

Додатковим заходом терапевтичного впливу на запалену ротоглотку може бути фізіотерапія: обробка мигдаликів (промивання) протизапальними складами, їх очищення, інгаляції. Найпоширеніші методики:

  • УВЧ – вплив високочастотного електромагнітного поля допомагає зняти набряклість тканин, розташованих поруч із мигдаликами та лімфовузлами. На запальному осередку прогрівання не проводять, оскільки це може погіршити ситуацію.
  • Ультрафіолетове опромінення мигдаликів – рекомендоване при затяжному перебігу хвороби, допомагає прискорити процес загибелі патогенних вірусних мікроорганізмів, знеболюючий ефект.
  • Лазерна терапія (випромінювання низької частоти) – також спрямована на усунення набряку, санацію (очищення) ротоглотки. Стимулює кровопостачання та регенерацію, посилює імунітет.

Лікування у дітей

Педіатри радять при боротьбі з ангіною у дитини наголошувати на зміцненні імунітету і полоскання, що надають протизапальний, знеболюючий, пом'якшувальний та антисептичний ефект. Малюку забезпечують постільний режим, питво, дають рідку їжу помірної температури. По можливості кількість медикаментів у терапевтичній схемі зменшують, використовуючи при гострій необхідності:

  • жарознижувальні супозиторії (Нурофен Д, Панадол);
  • антисептичні пастилки (Фарінгосепт, Лізобакт) та спреї (Гексорал);
  • Антигістамінні препарати (Кларітін, Супрастин).

Особливості лікування при вагітності

Постільний режим, багато рідини, джерел вітаміну С, обтирання оцтовим розчином при температурі – основа лікування під час виношування дитини. Ліки аспірину, анальгіну перебувають під забороною – їх замінюють препаратами парацетамолу (лише 2-3 триместри). Склади з йодом (Люголь) теж заборонені, нестероїдні засоби не можна на пізньому терміні. Акцент у терапевтичній схемі роблять на місцевому симптоматичному лікуванні:

  • використання антисептичних аерозолів (Гексорал, Інгаліпт);
  • полоскання (розчин Мірамістину, солі, соди, з маслом чайного дерева, ромашкою) щогодини;
  • застосування антисептичних та знеболювальних пастилок (Лізобакт);
  • відвідування кабінету фізіотерапевта (УФ-опромінення).

Народні засоби

Як додатковий спосіб боротьби із запаленням мигдаликів можна використовувати рецепти народної медицини. Переважно це компреси та полоскання. Тривалість лікування всіма згаданими нижче засобами – до усунення симптомів хвороби. Найефективніші рецепти:

  • Розведіть чайну ложку харчової соди у склянці теплої води. Полощіть ротоглотку кожні 3 години.
  • Залийте 2 ст. л. квітів ромашки 0,6 л окропу, проваріть 10 хв. Дати охолонути. Використовуйте по 200 мл для полоскань 3 р/добу.
  • Якщо немає температури, зробіть картопляний відвар з чебрецем і шавлією (на 2 л води по 1 ч. л. сировини), накрийтеся над каструлею рушником і подихайте хвилин 10-15 ротом. Процедуру роблять увечері.
  • Зігрійте склянку молока, розведіть у ньому 3 ч. л. меду, випийте на ніч маленькими ковтками.
  • Розведіть у 500 мл води 5 крапель анісової та 10 крапель евкаліптової олії. Доведіть до кипіння, дихайте над парою ротом 10 хвилин увечері.

Профілактика

Зміцнення імунітету є найважливішим моментом комплексу профілактичних заходів: тоді вірус, що потрапив в організм, не отримає шансу на прояв активності. Людина може бути деякий час носієм, але з симптомами хвороби вона не зіткнеться. Загальні заходи профілактики:

  • прийом полівітамінних комплексів;
  • ведення здорового способу життя;
  • уникнення переохолоджень;
  • частіше гуляти на свіжому повітрі.

Якщо в сім'ї з'явився хворий, необхідно щодня проводити вологе прибирання, використовуючи дезінфікуючі засоби (обробляються посуд, дверні ручки та інші поверхні), 2-3 р/добу провітрювати приміщення. Хворому видають окремий комплект рушників та посуд. У період вірусних епідемій важливо дотримуватися наступних правил:

  • використання оксолінової мазі;
  • полоскання горла розчином соди після повернення додому;
  • відмова від відвідування масових заходів.

Фото вірусної ангіни у дітей

Вірусна ангіна — відмінність від бактеріальної, діагностика та види, можливі ускладнення та профілактика

Відео

Відгуки

Регіна, 22 роки

Після парагрипу, який лікувала півтора тижні, впала з ангіною. Зрозуміла діагноз пізно, коли ковтати стало неможливо, тому боролася з нею днів 5. Температури майже не було, для горла щогодини полоскання робила: шавлія, прополіс, ромашка, сіль-сода. З таблеток використовувала лише Фарингосепт як антисептик.

Олена, 29 років

На тлі ГРВІ, яке запустила через неможливість взяти лікарняний, виникла ангіна: як сказав ЛОР, вірусна. Для лікування на робочому місці довелося брати Анти-Ангін – гіркі таблетки, розсмоктувала 5 р/добу. Пачку пропила за 3 дні, стан покращився вже в першу добу. Додатково приймала Інгавірін, використовувала Інгаліпт спрей.

Тетяна, 32 роки

Під час вагітності двічі перенесла ангіну, лікувалася Лізобактом. Безпечний для плода, швидко діє на вірусну та бактеріальну флору, знімає біль. Додатково бризкала Гексорал, полоскала травами горло. Якщо вчасно помітити початок хвороби, можна уникнути важких таблеток і навіть без жарознижуючих.

EuroMD
Додати коментар