Згідно з даними численних наукових досліджень, харчування дитини в ранньому віці дуже впливає на стан її здоров’я в майбутньому. Недостатній раціон мами під час вагітності та годування груддю, а також неправильна організація харчування малюка підвищує ризик розвитку багатьох захворювань. Ідеальним продуктом для немовляти перших 4-6 місяців є материнське молоко. Його склад максимально відповідає потребам немовляти, а завдяки легкозасвоюваній формі молоко добре перетравлюється у новонародженого і навіть у недоношеного малюка.
Необхідність введення прикорму
Багато мам хочуть максимально довго залишати дитину лише на грудному вигодовуванні, аргументуючи це достатньою кількістю молока та своїм повноцінним харчуванням. Однак у будь-якої дитини до 4-6 місяців життя виникає потреба у додатковому надходженні поживних речовин, харчових волокон, вітамінів та мінералів. У цьому віці дитина отримує близько 900-1000 мл грудного молока або адаптованої суміші при штучному вигодовуванні.
Це важливо! Навіть за умови повноцінного харчування мами молоко може задовольнити не більше 80% потреби у білках, жирах та вуглеводах, а у випадку з багатьма вітамінами та мікроелементами – менше 50% від необхідного. Тому організму, що стрімко зростає, потрібно, щоб, крім грудного молока, в харчуванні були продукти, які в невеликій кількості мають високу поживну, біологічну і енергетичну цінність.
Таким чином, малюкові необхідний прикорм – це продукти, що доповнюють раціон малюка на грудному або штучному вигодовуванні харчовими речовинами, які абсолютно необхідні для його нормального росту та розвитку.
Користь введення
Усім зрозумілі переваги надходження найважливіших нутрієнтів, вітамінів, мінералів та харчових волокон – харчування стає повноцінним, різні продукти доповнюють один одного, і малюк отримує все необхідне.
Це важливо! За даними Спілки педіатрів України, є й інші значущі плюси запровадження прикорму: нова їжа стимулює роботу та дозрівання органів травлення, сприяє розвитку жувального апарату малюка. Продукти прикорму мають незвичний запах і смак, що активізує органи почуттів і сприяє нервово-психічному розвитку дитини.
При введенні прикорму імунні клітини травного тракту та власна мікрофлора кишечника зустрічаються з незнайомими речовинами, відбувається стимуляція імунної та ендокринної систем. Доведено, що своєчасне та послідовне введення у харчування всіх основних груп продуктів визначає вищі показники інтелекту у дітей у старшому віці.
Терміни введення прикорму
О котрій починати перший прикорм – дуже важливе питання. Оптимальний часовий проміжок, коли можна починати розширювати раціон немовляти, зарубіжні фахівці визначають з 4 до 6 місяців. Більшість дітей цього віку подвоюють свою вагу, вони значно зростає рухова активність. Якщо після годування груддю чи сумішшю дитина залишається голодною, при цьому малюк впевнено утримує голову і намагається сидіти з підтримкою, настав час починати вводити прикорм. До цього моменту у дитини повинні з’явитися основні навички самостійного харчування: малюк дізнається ложку і відкриває рот, коли її підносять з їжею, не виштовхує язиком з ротової порожнини, просуває напіврідку їжу в роті і ковтає. Безумовно, розвиток кожного малюка індивідуально, тому терміни початку підгодовування та послідовність введення продуктів визначаються педіатром персонально. Спільно з батьками фахівець складає особистий харчовий календар, у якому кожен продукт запроваджується з урахуванням особливостей дитини. У середньому у здорового малюка на природному вигодовуванні нові компоненти до раціону починають додавати в 5-6 місяців, а у штучників це відбувається на місяць раніше.
Раннє введення
Чому не можна вводити прикорм раніше? Шлунково-кишковий тракт малюка перші чотири місяці життя ще є незрілим, і раннє надходження продуктів, відмінних від грудного молока, призводить до різкої стимуляції вироблення травних ферментів, підвищення проникності стінки кишечника та порушення засвоєння поживних речовин. Все це може призвести до виникнення захворювань органів шлунково-кишкового тракту, а також ризику ожиріння та цукрового діабету згодом. Крім того, введення прикорму до 4 місяців запускає ненормальну реакцію організму на вживання звичайних продуктів харчування – у дитини виникає алергія. Ще одним негативним впливом раннього прикорму є витіснення грудного вигодовування. Малюк рідше прикладається до грудей, і вироблення молока знижується. Немовля не тільки позбавляється поживних і біологічно активних речовин, але і більшою мірою може бути схильний до інфекційних захворювань, так як знижується надходження материнських захисних антитіл.
Пізніше введення
Відстрочене введення прикорму так само несприятливо, як і передчасне. У дитини виникають чи стають більш вираженими порушення, пов’язані з дефіцитом надходження життєво важливих речовин. Виникає гостра необхідність якнайшвидшого запровадження різних груп продуктів, у своїй зростає навантаження на травний тракт і нирки. Не завжди малюк може впоратися із цими змінами без наслідків для здоров’я. Імунна система теж зазнає перевантаження, що запускає механізм розвитку алергічних реакцій. Іншою проблемою стає порушення харчової поведінки – при затримці початку прикорму дитина отримує лише рідку їжу у вигляді грудного молока або суміші, у неї гальмується формування навичок жування та ковтання густішої їжі, сповільнюється дозрівання травної системи. Пізніше ці діти тривалий час відмовляються від їжі, якщо її дають над рідкому вигляді.
Формування харчової толерантності
Введення першого прикорму в рекомендовані терміни – з 4 до 6 місяців, а потім послідовне розширення раціону введенням основних груп продуктів до 8-9 місяців відіграють дуже важливу роль, формуючи нормальну переносимість та засвоєння цих продуктів усе життя. Крім того, саме в цьому віці у малюка починається формування смакових відчуттів та уподобань у їжі, які потім визначають його харчову поведінку та звички у дорослому віці.
