Їжа для будь-якого живого організму – це природна необхідність, яка забезпечує саме існування, а також можливість активної діяльності. Але в дітей віком раннього віку харчування як компенсує необхідну потреба у білках, жирах і вуглеводах, а й впливає загальний рівень здоров’я і навіть тривалість життя.
Харчове програмування
Наукові дослідження останніх десятиліть довели, що існує зв’язок між характером харчування дитини перших років життя та ризиком виникнення надалі багатьох хвороб, таких як ожиріння, цукровий діабет та захворювання серцево-судинної системи. Їжа визначає, як наш організм використовуватиме інструкції, приховані в генах.
За цією програмою з використанням «будівельних блоків» з поживних речовин відбуваються спочатку закладка та зростання маленької людини всередині її мами, а потім функціональне дозрівання та подальший розвиток у дитячому віці.
Повноцінне та збалансоване харчування впливає на здатність до навчання, а також на шанси протистояти інфекційним та екологічним несприятливим факторам зовнішнього середовища. Тому харчування майбутньої мами під час вагітності та дітей у період інтенсивного фізичного та психічного розвитку є надзвичайно важливим питанням.
Мамине молоко
Грудне молоко є ідеальною їжею для дітей перших місяців життя. Сама природа регулює склад та необхідну кількість молока, яке виробляється у матері, підлаштовуючись під потреби дитини. Так, відразу після пологів, коли малюк тільки адаптується до умов життя, що змінилися, вчиться отримувати їжу, а мама – годувати, у неї виробляється молозиво.
Це високопоживний продукт, який у невеликій кількості забезпечує насичення та виконує захисну роль. У міру зростання немовляти молока стає більше, змінюється його якісний склад, але протягом усього першого року життя це основний продукт харчування для дитини. Тому дуже важливо, щоб раціон матері-годувальниці був повноцінним і задовольняв не тільки потребу в основних поживних речовинах, але і був багатий на вітаміни і мінеральні речовини.
ВАЖЛИВО! Необхідно пам’ятати, що грудне молоко містить біологічно активні молекули, що управляють зростанням та розвитком дитини, а також захисні білки – імуноглобуліни, які забезпечують несприйнятливість малюка до вірусних та бактеріальних інфекцій. Сучасні наукові та виробничі технології дозволяють створювати адаптовані суміші, максимально наближені до жіночого молока, проте на сьогоднішній день штучно відтворити цей унікальний продукт неможливо.
Кожна мама повинна прагнути налагодити та зберегти грудне вигодовування, цим вона визначає найкращий шлях розвитку свого малюка, забезпечує психічний та емоційний комфорт, а також формує запас здоров’я для майбутнього.
Перехідне харчування
Наступним найважливішим періодом у житті є введення прикорму як етапу поступової підготовки до повністю незалежного харчування. Це дуже відповідальний момент у житті сім’ї. Багато батьків задаються питанням: чи можливі якісь наслідки для здоров’я за більш раннього або, навпаки, пізнього введення в раціон певних продуктів, і в скільки місяців починати прикорм буде найбільш оптимально. Наступна група питань пов’язана з вибором харчової групи для старту та правильною послідовністю введення.
Ці аспекти як хвилюють батьків, а й є предметом численних наукових досліджень про, за даними яких формуються рекомендації. З урахуванням сучасних знань можна стверджувати, що терміни, якість і кількість їжі, що вводиться в раціон дитини, не можуть бути довільними величинами, але і не мають єдиної для всіх схеми. Вони багато в чому визначаються індивідуальними особливостями немовляти, при цьому мають відповідати сучасній загальній стратегії харчування дитини першого року життя.
Терміни введення
Міжнародні експерти рекомендують починати давати прикорм дітям на грудному вигодовуванні із 6 місяців. Вітчизняні спеціалісти в галузі дитячого харчування дотримуються думки щодо можливості більш раннього введення – у термінах 4-6 місяців, спираючись на індивідуальні особливості сім’ї.
Рекомендації засновані на тому, що старт введення прикорму з другого півріччя можливий тільки якщо дитина народилася доношеною, мама і малюк повністю здорові, а жінка отримує повноцінне різноманітне харчування зі збагаченням раціону вітамінами і мінералами. Ще однією складністю є те, що на початку прикорму з 6 місяців необхідно досить швидко вводити велику кількість продуктів. Діти з 4 до 9 місяців – найсприятливіший період для знайомства з їжею. Якщо малюк вперше пробує продукти у цьому віці, його імунна система не сприймає надалі ці продукти як чужорідні, і людина потім без проблем їх їсть все життя.
А чи можна раніше?
Раннє введення прикорму має багато несприятливих наслідків. Травний тракт ще готовий перетравлювати чужорідну їжу. У материнському молоці всі поживні речовини представлені у легкозасвоюваній формі, тому соляна кислота шлунка та травні ферменти не відіграють великої ролі у засвоєнні цих речовин.
Функціональна активність органів травлення зростає лише до 4-го місяця життя, до цього ж віку починає формуватися навичка ковтання напіврідкої їжі. Раннє введення прикорму призводить до стимуляції вироблення ферментів, і часто настає збій, що призводить до порушень регуляції і в дорослому віці може стати причиною розвитку ожиріння, запалення підшлункової залози та цукрового діабету. Введення чужорідної їжі у перші місяці життя несприятливо діє нирки, і навіть пов’язані з високим ризиком розвитку алергічних захворювань.
Ще однією важливою проблемою є передчасне заміщення грудного молока іншими групами продуктів. Дитину рідше прикладають до грудей, що впливає на зниження лактації та зменшення кількості споживаного молока. У цьому віці природне вигодовування відіграє визначальну роль у харчуванні малюка. Тільки надходження молока у достатній кількості може забезпечити всі поточні процеси зростання та розвитку дитини, підтримувати необхідний рівень обміну речовин та надавати ефекти, спрямовані на захист здоров’я.
Ознаки готовності до початку підгодовування
Звичайно, кожне маля не схоже на іншого. Тому процеси зростання, набуття рухових навичок та функціональне дозрівання основних органів є суто індивідуальними. Педіатр, який спостерігає дитину від народження, спільно з батьками визначатиме найкращі терміни початку прикорму. Проте є універсальні ознаки готовності, куди орієнтуються більшість фахівців:
- малюк впевнено тримає голову, сидить самостійно чи з підтримкою;
- вага дитини від народження подвоїлася;
- малюк залишається голодним навіть після годування.
Всі ці ознаки вказують на те, що настав час поставити питання додаткового введення поживних речовин. Як правило, одночасно з цими ознаками формуються навички прийому їжі у вигляді впізнавання ложечки та відкривання рота при піднесенні до нього їжі, згасання рефлексу виштовхування їжі з рота, додатковою ознакою є початок прорізування зубів. Але за будь-якого виду вигодовування терміни початку неможливо знайти раніше 4 місяців.
Пізній прикорм
До віку 6 місяців материнське молоко лише на 60 % задовольняє потребу у білку, на 70 % – у вуглеводах та на 80 % – у жирах. А надходження вітамінів та мінералів не задовольняє і третини від необхідного. Тому відстрочене введення прикорму може призвести не тільки до затримки росту та розвитку, а й до появи дефіцитних станів, таких як анемія та рахіт. Ще однією частою проблемою пізнього початку прикорму є затримка розвитку навичок ковтання більш щільної їжі та слабка стимуляція розвитку смакових та нюхових відчуттів. Такі діти надалі віддають перевагу рідкій та пюрованій їжі, а також виявляють вибірковість харчових переваг.
З чого починати прикорм
Останнім часом як продукт першого прикорму фахівці рекомендують вводити кашу. Чому саме каша? Це насамперед висока поживна та енергетична цінність страви – одна порція забезпечує 20-30 % щоденних потреб дитини в енергії та нутрієнтах. Висока енергетична густина каш за рахунок вуглеводного компонента дуже важлива в початковому періоді введення прикорму. Це ще джерело білка – будівельного матеріалу для організму, що росте.
Каші містять ідеальний набір харчових волокон, що покращують процеси травлення, забезпечують надходження вітамінів D, Е, групи В та мінералів (Fe, Zn, I, Mg, Ca). Їх ніжний смак дозволяє легко ввести цей вид прикорму до раціону малюків. У віці до 6 місяців у харчуванні використовуються безглютенові (гречана, рисова, кукурудзяна) каші, виготовлені на основі зцідженого молока/адаптованої суміші або дитячої води. У другому півріччі життя можна вводити пшеничну, вівсяну, а потім і багатозлакові каші.
Овочі. Овочевий прикорм також запроваджується у термінах 4-6 місяців. Так як поживна та енергетична цінність овочів поступається злаковою, то ця група продуктів є другою за черговістю введення. Однак, незважаючи на невеликий кількісний вміст білків, жирів і складних вуглеводів, овочі багаті на цінні речовини, яких мало в грудному молоці, – органічними кислотами, мінералами та харчовими волокнами.
Цей вид прикорму може в деяких ситуаціях запроваджуватися першим. Особливо бажано починати з овочів дітям зі схильністю до запорів і мають великі збільшення ваги на виключно грудному вигодовуванні. Починатися овочевий прикорм може з кабачкового пюре – це низькоалергенний продукт, багатий на клітковину, але не підвищує газоутворення.
Після того як малюк спробував кабачки, можна розширювати раціон іншими овочами: броколі та цвітною капустою, морквою, картоплею. Після 6 місяців можна вводити гарбуз, буряк і білокачанну капусту. Овочеве пюре вже поступово за обсягом замінює майже ціле годування, може складатися з кількох овочів та заправлятися олією.
М’ясний прикорм. Одним із важливих змін у сучасній дитячій дієтології є більш раннє використання м’яса в харчуванні малюка. Це дуже цінний продукт, джерело незамінних амінокислот, легкозасвоюваного заліза, цинку, фосфору, магнію, вітаміну В12. Сучасні промислові технології виробництва дитячого харчування дозволяють зробити м’ясний прикорм легкозасвоюваним. Тому вже з 6 місяців можна включати до раціону малюка пюре з яловичини, телятини, кролика, курки та індички, а старше 7 місяців – зі свинини та ягнятини.
Доцільно його вводити не як самостійну страву, а поєднувати з іншими видами прикорму. Комбінація з безмолочними кашами та овочевим пюре підвищує поживну цінність. Це вже повноцінний прикорм, який заміняє одне з годівель материнським молоком. При цьому м’ясо становить не більше ніж п’яту частину від обсягу годівлі, що не збільшує навантаження на травний тракт та нирки малюка.
Фруктовий сік та пюре. Традиційно багато років введення прикормів починали саме з включення до раціону малюка фруктового соку та пюре. Однак високий вміст у складі фруктів органічних кислот та цукрів є серйозним навантаженням на незрілий травний тракт немовляти та збільшує ризик алергії. Крім того, низька поживна цінність фруктів ставить під сумнів доцільність початку введення прикормів із цієї харчової групи.
Тому фахівці рекомендують розширювати харчування монокомпонентними фруктовими пюре дитині старше 6 місяців, а для малюків із ризиком алергічних реакцій – після 8 місяців. Фруктовий прикорм із задоволенням є більшість малюків, і, крім приємного смаку та аромату, дитина отримує важливі мінерали, в першу чергу – калій, а також рослинні волокна. Прикорм починають із введення пюре на основі яблук та груш, потім розширюють меню сливою, бананом, персиками, вишнею та ягодами. Поряд із чисто фруктовими та плодоовочевими стравами можна пропонувати комбіновані продукти із поєднанням фруктів зі злаками, а після 8 місяців – з йогуртами.
Кисломолочні продукти. Сир характеризується високою поживною цінністю та є найважливішим джерелом білка та кальцію. Якщо дитина не має проявів харчової алергії, можна починати вводити цей продукт після 6 місяців. Як правило, сир поєднують із злаками та фруктами/овочами, домагаючись ефекту взаємного доповнення по поживних речовин, збагачення смаку та забезпечення більш тривалого насичення. Спеціалізовані кисломолочні напої (біолакт, йогурт, ряжанка) вводяться дітям старше 8 місяців, поступово замінюючи одне з годівлі грудним молоком або сумішшю.
Яйця. Жовток курячого яйця давно використовується у харчуванні дітей першого року життя. Це пов’язано з високою біологічною цінністю компонентів, що входять до його складу – лецитину, холіну, жиророзчинних вітамінів А, D, E, бета-каротину, кальцію, фосфору та заліза. Однак сучасні рекомендації обмежують введення яєць на першому році життя через високий ризик розвитку алергічних реакцій. За відсутності проявів харчової алергії з 10-11 місяців дитині може вводитись жовток яйця, і лише у віці старше року в раціон включається і білкова частина.
Риба. Незважаючи на високу харчову цінність джерела легкозасвоюваного білка, корисного жиру та мінералів, риба відноситься до дуже сильних алергенів. Тому вводити до раціону цей продукт потрібно з обережністю, не раніше 10 місяців життя. У харчуванні дітей із ризиком харчової алергії риба та морепродукти додаються за індивідуальними схемами.
Під забороною
Цілісне коров’яче та козяче молоко не рекомендується до використання у дітей на першому році життя в неадаптованому вигляді. Це пов’язано з високим ризиком харчової алергії, а також можливим ушкодженням нирок та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту чужорідним білком. Крім молока, не використовується допоювання, і мінімізується додавання цукру до продуктів прикорму малюків.
