Інфекційний ендокардит – симптоми, діагностика та ускладнення

Сьогодні понад 50% випадків смертей в Україні походять від хвороб серця. Однією із найважчих патологій є ендокардит, який має сумний прогноз: без лікування хворий гине через 1-1,5 місяці. Чим раніше людина пройде діагностику та почне терапію, тим вищі шанси вижити та зберегти високу якість життя.

Що таке інфекційний ендокардит

Хвороба пов’язана із запаленням внутрішньої оболонки серця, що складається з клітин епітелію та покриває поверхні всіх камер. Уражаються ендотелій та клапанний апарат. Патологія розвивається і натомість інфекції. Інша її назва – бактеріальний чи септичний ендокардит. Захворювання знижує якість життя, небезпечне смертю. Чоловіки хворіють у 2-3 рази частіше за жінок. У групі ризику перебувають діти із вадами серця.

Види та форми

При формулюванні діагнозу вказують типи патології з кількох категорій. У класифікації внаслідок появи ендокардит ділиться на 2 типи:

  • Первинний – розвивається у здоровому серці при септичному стані. Рідкісна форма ендокардиту, оскільки бактеріальна флора не пошкодженим тканинам не є небезпечною.
  • Вторинний – виникає у пацієнтів із наявним ураженням клапанів.

За клінічною картиною інфекційне запалення ендокарда має 3 види:

  • Активний – розвивається і натомість зараження стафілококом, має яскраво виражені симптоми.
  • Лікувальний (неактивний) – виникає в осіб з ревматизмом серця, червоним вовчаком, має стерті септичні прояви або повністю їх позбавлений.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

За клінічним перебігом хвороби виділяють 3 форми ендокардиту:

  • Гостра – триває до 8 тижнів, має яскраво виражені септичні симптоми, часто виникає зараження крові стафілококом. Розвиток хвороби швидкий, ускладнення з’являються рано, патологія небезпечна для життя.
  • Підгостра – розвивається у пацієнтів з 9 тижня, якщо гострий ендокардит (або його причина) не отримав достатнього лікування. У цій формі хвороба триває до 1,5 років.
  • Хронічна (затяжна) – виникає за зміни структури чи роботи клапана серця, у 85% пацієнтів є первинний дефект. Патологія у такій формі спостерігається у 40% випадків ендокардиту інфекційного походження, властива дітям до року, наркоманам.

За характером зміни клапанів серця патологія поділяється на такі види:

  • Дифузний – ендотелій здоровий, шанси на повне лікування пацієнта високі. Стулки клапана потовщені, на поверхні виникають гранульоми.
  • Гострий виразковий – у стулках з’являються аневризми, прориви, через які випадають тромботичні маси. Клапани розплавлені, ними знаходяться колонії бактерій. Краї стулок мають некротичні зміни.
  • Поліпозно-виразковий – затяжна септична форма хвороби, за якої деструкція тканин виникає на склерозованих клапанах. Здорові порушені рідко.
  • Фіброзний – не часто зустрічається вид ендокардиту інфекційного походження, має продуктивне запалення, деформацію клапана і призводить до вад серця.

За наявності ускладнень септичний ендокардит ділять на 2 форми:

  • Ізольована (не ускладнена) – запальний процес протікає на 1 ділянці.
  • Ускладнена – інфекційні агенти поширюються межі серця, зачіпають сусідні з ураженим клапани, мозку.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Етіологія

Підгостре інфекційне запалення ендокарда часто викликають зелені стрептококи, гостре – золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus). Рідше до хвороби наводять такі бактерії:

  • ентерокок – стає патогенним під впливом факторів ризику, викликає бактеріальний ендокардит у 10-15% випадків;
  • пневмокок – вражає ендокард у дітей, які не отримали повноцінне лікування менінгіту, пневмонії;
  • бактерії групи НАСЕК (гемофільна паличка, кінгела) – погано піддаються діагностиці, вражають ендокард у 3-7% випадків;
  • коксиелла – інфекцію передають хворі тварини, викликають симптоми пневмонії, вражають печінку, рідко торкаються ендокарда;
  • шигелла, сальмонела – призводять до запалення серця з ймовірністю 5-14%.

Інфекційне запалення, крім бактеріальної флори, викликають гриби та віруси:

  • кандида;
  • герпесвірус;
  • цитомегаловірус.

Патогенез інфекційного ендокардиту

Хвороба розвивається на ділянках ушкоджених тканин оболонки серця. У цій зоні формується потік крові з тромбоцитів, який після заражають бактерії. Утворюється вегетація з фібрину, лейкоцитів, патогенних організмів. Рідше бактерії пошкоджують клапани безпосередньо – так у ендокарді з’являються абсцеси та інші дефекти. З появою вегетацій розвиваються такі механізми патології:

  • При постійному надходженні збудника в кровотік виникають інтоксикація та анемія.
  • У міру збільшення вегетацій порушується робота клапанів та змінюються сусідні тканини.
  • Частини вегетацій розходяться з кров’ю по організму, закупорюють просвіт судини, формують гнійне вогнище.
  • У крові з’являються комплекси з антигенів та імуноглобулінів, що викликають ускладнення: артрит, нефрит, запалення міокарда.

Провокуючі фактори

Підгостра форма ендокардиту часто розвивається на тлі таких патологій:

  • вроджена або набута вада серця (пролапс мітрального клапана, дефект перегородки);
  • ревматичне ураження клапанів.

Ризик появи бактеріального ендокардиту підвищується під впливом таких факторів:

  • частий гемодіаліз (очищення крові);
  • імунодефіцит (у осіб із позитивним ВІЛ-статусом, наркоманів);
  • механічні та біологічні протези клапанів;
  • сифіліс;
  • кардіостимулятори, венозні катетери;
  • хронічні інфекційні осередки;
  • обструктивна кардіоміопатія;
  • імплантація протезу судини;
  • операції на серці.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Симптоми ендокардиту

Клінічна картина захворювання залежить від збудника, віку хворого, виду патології.

У грудних дітей ендокардит часто протікає у хронічній формі та пов’язаний з вадами серця.

Якщо патологія розвивається на здоровому серці, у неї швидкий та раптовий початок. Головні симптоми первинного ендокардиту:

  • лихоманка (у дітей температура піднімається до 40 градусів, у дорослих – до 39);
  • інтоксикація (блювання, нудота, слабкість, розбитість).

Вторинна патологія розвивається повільно, провідним у клінічній картині є загальноінфекційний синдром:

  • температура, що поступово зростає (37-38 градусів);
  • стомлюваність;
  • біль у м’язах;
  • втрата працездатності.

У 30% хворих при високій температурі з’являється озноб, а за низької – вночі посилюється потовиділення. У літніх дітей та осіб з ВІЛ-статусом симптоми ендокардиту часто стерті, основна ознака хвороби – лихоманка. З’являються біль у суглобах, знижується маса тіла.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Зміна зовнішнього вигляду

При хронічному перебігу ендокардиту хворий стає блідим на фоні анемії. Якщо уражена печінка, шкіра та слизові оболонки набувають жовтого відтінку. Часто виникає висип, який має такі особливості:

  • плями дрібні, червоного кольору;
  • при натисканні висипка блідне;
  • свербіж і біль відсутні;
  • локалізуються висипання на передній поверхні тіла.

Діти часто знижується маса тіла, уповільнюється фізичний розвиток. Інші симптоми хвороби, за якими можна провести діагностику запалення ендокарда самостійно:

  • Вузлики Ослера – круглі червоні або пурпурні утворення на стопах та долонях, болючі при дотику. З’являються в підгострій стадії захворювання і при хронічному його перебігу, зникають без лікування через кілька днів.
  • Зниження рухливості суглобів, набряклість.
  • Симптом Лукіна-Лібмана – висипання з білою точкою по центру, що локалізуються на нижній кон’юнктиві.
  • Потовщення пальців (форма барабанних паличок).
  • Потемніння нігтьової пластини.
  • Лущення шкіри, ламкість волосся.
  • Плями Рота – крововиливи на сітківці, які мають світлий центр. Симптом підгострої форми патології.
  • Плями Джейнуея – розташовуються на долонях та стопах, виглядають як рельєфні червоні крапки.
  • Симптом щипка – при захопленні шкіри на кінцівці з’являється дрібний крововилив, який говорить про підвищену крихкість капілярів.

Поразка серця

За 2-3 місяці з початку інфекційного процесу розвивається патологія ендокарда, перикарда та міокарда, виникає недостатність по малому колу кровообігу серця та з’являються такі ознаки хвороби:

  • задишка у спокої та при слабких навантаженнях;
  • кровохаркання;
  • тяжкі аритмії;
  • інфаркт міокарда;
  • інтенсивні серцеві болі;
  • набряки;
  • асцит (вільна рідина у черевній порожнині).

Поразка інших органів

У хворих з підгострою формою патології збільшуються печінка і селезінка, виникають болі праворуч або зліва під ребрами. При поразці інших органів виникають такі симптоми:

  • запалення суглобів;
  • кров у сечі, біль у нирках;
  • гіпертензія;
  • кишкові кровотечі;
  • розлади травлення;
  • головний біль, безсоння (зачеплена нервова система).

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Діагностика

Лікар збирає дані анамнезу та проводить огляд пацієнта такими способами:

  • Аускультація – прослуховування серцевих шумів. Зміни буде чути при діагностиці хвороби на 2-3 місяці.
  • Перкусія – простукування грудної клітки визначення меж ураженого органа.
  • Візуальний огляд – виявляються плями Лукіна-Лібмана, Рота, Джейнуея, зміни кольору шкіри, слизових оболонок, нігтів, загальне виснаження.

Діагноз ставлять після проведення обстеження. Лабораторна діагностика включає такі аналізи:

  • Біохімія крові – виявляються підвищений рівень лейкоцитів та збільшена ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Це основні маркери запалення.
  • Аналіз сечі – діагностика стану нирок: за її поразці видно частки крові у матеріалі.
  • Кров на бакпосев визначається тип збудника інфекції для підбору схеми лікування. У 30% випадків він не виявляється. Забір матеріалу для діагностики проводять 3 рази через кожні півгодини на піку гарячки. У хворих із підгострим перебігом патології інтервал збільшують, але аналіз роблять протягом доби.
  • Дослідження ревматоїдного фактора – виявляється аутоімунна реакція після інфікування стрептококом.

Інструментальну діагностику проводять такими способами:

  • ЕхоКГ (ехокардіограма) – виявляє вегетацію серця діаметром більше 5 мм, абсцеси.
  • МРТ серця (магнітно-резонансна томографія) – проводиться для детального вивчення ендокарда та сусідніх тканин, змін структури, виявлення ускладнень на судини, суглоби.
  • Бронхоскопія виконується при підозрі на запалення легенів.

Обов’язковою є диференціальна діагностика для відділення бактеріального ендокардиту від ревматичного. Для цього звертають увагу на такі ознаки, властиві інфекційній патології:

  • наявність вегетацій на знімку МРТ або ЕхоКГ;
  • скарги на рясне потовиділення;
  • анемія (за результатами аналізу крові);
  • однакові мікроби у повторних посівах.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Лікування інфекційного ендокардиту

Хворого кладуть у стаціонар, терапію проводять з урахуванням таких правил:

  • Вплив на бактеріальну флору здійснюється 4-8 тижнів антибактеріальними препаратами.
  • Антибіотики вводять через крапельницю.
  • При імунних порушеннях використовують кортикостероїди, антикоагулянти (заборонені при грибковому ендокардиті).
  • Симптоматичне лікування проводять препаратами для перорального прийому.
  • За відсутності результату від лікарських засобів протягом 4-х тижнів роблять операцію.
  • Для профілактики ускладнень призначають дієту, обмежують навантаження, стрес.

Медикаментозна терапія

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Лікування ґрунтується на ін’єкціях антибіотиків.

Якщо лікар правильно підібрав препарат, на 2-3 день хворий відчує ефект.

Залежно від типу бактеріальної флори протягом місяця застосовують такі засоби:

  • Стрептококи – пеніциліни ( бензилпеніцилін ) та аміноглікозиди ( гентаміцин ).
  • Стафілококи, ентерококи – пеніциліни вузького спектра дії ( Ампіцилін, у дітей – Амоксицилін ), аміноглікозиди ( Гентаміцин ). Препаратом вибору є Ванкоміцин (група глікопептидів) поодиноко. Дітям з алергією на пеніциліни призначають макроліди ( Азітроміцин ).
  • Пневмококи – цефалоспорини ( Цефотаксим, Цефтріаксон ) та фторхінолони ( Левофлоксацин ).
  • Синьогнійна паличка – цефалоспорини ( Фортум, Цефтазидим ).
  • Грибкова флораАмфотерицин В.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Для усунення ускладнень та симптомів бакендокардиту призначають такі групи препаратів:

  • Глюкокортикостероїди (Преднізолон) – знімають запалення та імунопатологічні реакції, не рекомендовані дітям.
  • Антиагреганти (АСК-кардіо) – перешкоджають утворенню згустків крові.
  • Нестероїдні протизапальні засоби (Диклофенак) – знімають біль при поліартриті, нефриті, міокардиті.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Роботу серця підтримують такими ліками:

  • Адреноблокатори (Конкор, Біпрол) – послаблюють вплив стресу, уповільнюють пульс, пригнічують серцеву провідність.
  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (Каптоприл, Ірумед) – знижують тиск.
  • Діуретики (гіпотіазид) – розслаблюють стінки судин.
  • Серцеві глікозиди (Корглікард) – посилюють працездатність міокарда.

Хірургічні методи

Операцію призначають за відсутності ефекту від антибіотиків після 10 днів лікування або за таких станів:

  • прогресуюча серцева недостатність;
  • сепсис;
  • абсцес (нагноєння) серця;
  • масивні вегетації;
  • бактеріальний ендокардит у осіб із механічним клапанним апаратом.

Хірургічне лікування інфекційного ендокардиту проводять методом торакотомії (розкривають грудну клітину), операція має 3 етапи:

  1. Після штучної стимуляції кровообігу в тілі пацієнта за допомогою апарату лікар проводить механічну санацію серця – видаляє вегетацію.
  2. Камери обробляють антисептичними розчинами. На недоступні ділянки впливають ультразвуком.
  3. Пошкоджені клапани замінюють протезами (10-50% випадків). Часто цю процедуру виконують у ході окремої операції. Після цього проходять курс лікування Амфотерицином В.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Прогноз та ускладнення

При ранній діагностиці та грамотно побудованій схемі лікування хворий живе 5 років у 50-90% випадків.

Без терапії гостра форма хвороби призводить до смерті за 1-1,5 місяці, підгостра – за півроку

.

Прогноз для різних ситуацій такий:

  • При грамотному лікуванні антибіотиками летальність знижується до 24-30%.
  • У людей похилого віку через пізню діагностику і млявого перебігу бактеріального ендокардиту ймовірність смерті вище 40%.
  • При інфекційному ураженні протезованого клапана гине 50% пацієнтів.
  • Ендокардит стає хронічним у 10-15% хворих та загострюється під впливом зовнішніх факторів.
  • Тяжкий перебіг та високий ризик ускладнень має інфекційне запалення, яке викликають бактерії та грибки. Вірусний ендокардит краще піддається лікуванню, має більш сприятливий прогноз.
  • У дітей у 85% випадків інфекційне запалення ендокарда формує вади клапанів.

Смерть хворого настає через такі ускладнення:

  • септичний шок;
  • ішемія тканин (порушення кровообігу);
  • синдром поліорганної недостатності;
  • емболія головного мозку;
  • гостра серцева недостатність.

Інші тяжкі наслідки запалення ендокарда:

  • тромбоемболія;
  • тромбоз;
  • аневризму аорти;
  • міокардит, перикардит (запалення серцевого м’яза та зовнішньої оболонки);
  • гепатит, цироз;
  • інфаркт легень, нирок, селезінки, міокарда;
  • вади клапанів серця;
  • ураження селезінки – спленомегалія (збільшення), абсцес, розрив;
  • інсульт;
  • геміплегія;
  • менінгоенцефаліт;
  • нефротичний синдром.

Профілактика ендокардиту

Пацієнти із групи ризику повинні перебувати під контролем лікаря. Для захисту від інфікування серця дотримуйтесь таких рекомендацій:

  • після інструментальних обстежень, хірургічних втручань приймайте призначені лікарем антибіотики;
  • проводьте санацію вогнищ хронічної інфекції раз на квартал чи півроку;
  • уникайте переохолодження;
  • повністю проходьте курс лікування вірусних та бактеріальних інфекцій;
  • уникайте високих фізичних навантажень, стресів;
  • обмежуйте вживання солі (до 5 г на добу) жирної їжі.

Інфекційний ендокардит - симптоми, діагностика та ускладнення

Список літератури:

Інфекційний ендокардит. Victor F. Huckell, MD, Clinical Professor of Medicine, University of British Columbia; Staff Cardiologist, Vancouver General Hospital

EuroMD