Кардіоемболічний інсульт – основні причини, ознаки та прояви, терапія, ускладнення та прогноз

Порушення мозкового кровообігу є серйозною патологією, що призводить до виникнення небезпечних для здоров'я та життя станів. Розвиток ішемічного інсульту кардіоемболічного характеру пов'язане із захворюваннями різних систем органів, у тому числі судин та серця. Відсутність профілактичних заходів щодо запобігання патології, недотримання рекомендацій лікаря, відмова від регулярних медичних обстежень та прийому виписаних препаратів може спровокувати утворення тромбів, закупорку артерій та капілярів мозку.

Що таке кардіоемболічний інсульт

Патологія відноситься до категорії ішемічних інсультів, що викликає гостре порушення кровообігу мозку, гіпоксію, пошкодження та відмирання нейронів. Захворювання виникає при закупорці судин голови тромбом або іншим згустком (ембол), який утворився в серці. Зазначається у 40% випадків серед усіх інсультів. До можливих наслідків патології відносяться частковий або повний параліч, судоми та інші розлади функцій мозку. Кардіоемболічний інсульт у 50% випадків призводять до інвалідизації, незворотних змін нейронних структур, летального результату.

Кардіоемболічний інсульт - основні причини, ознаки та прояви, терапія, ускладнення та прогноз

Механізм виникнення

Під впливом низки чинників (уповільнення процесу кровообігу, звуження судинного русла) відбувається ушкодження эндокарда. На місці порушення утворюється тонка фіброзна мембрана. Сюди прилипають тромбоцити, лейкоцити, фібрин. Утворюються пухкі або щільні за рахунок солей тромби кальцію в серці. Може формуватися ембол, що складається з шматка кров'яного згустку, атеросклеротичних кальцинованих бляшок, жирових частинок, пухлинних клітин.

Потім тромб переноситься судинами до мозку, чому часто сприяють вади серця, аорти, порушення цілісності перегородок та клапанів. В результаті закупорюється мозкова артерія чи капіляр. Частина головного мозку відчуває гострий дефіцит кисню та поживних речовин. Починається гіпоксія, загибель нейронів, пошкодження та відключення порушених зон, що позначається на когнітивних функціях, роботі органів чуття, рухової активності.

Основні причини

Кардіоемболічний ішемічний інсульт виникає при захворюваннях серцево-судинної системи. До основних причин закупорки судин головного мозку тромбами належать такі фактори:

  • посилене тромбоутворення;
  • інфаркт міокарда; наявність пристінкового тромбу всередині серця;
  • вади перегородки між шлуночками чи передсердями;
  • вади серцевих клапанів (стеноз, звапніння, неповне змикання стулок, пролапс, зміни після травми, операції);
  • турбуленція у передсерді;
  • аневризм (розшарування) стінки між передсердями;
  • наявність незарослого овального отвору в серці;
  • тахікардія невідомого походження;
  • ендокардит (запалення внутрішньої оболонки серця); ревматоїдної природи;
  • миготлива аритмія;
  • кардіоміопатія (патологічна зміна структури та роботи міокарда);
  • акінезія (відсутність активності) шлуночка;
  • гостра серцева недостатність;
  • пухлини серця (міксома передсердь);
  • травмування серця при забитому місці.

Вирізняють фактори ризику, що підвищують ймовірність розвитку емболічного інсульту. До них відносяться такі положення:

  • наявність у серці штучного клапана;
  • бактеріальний ендокардит;
  • гіпертонія;
  • цукровий діабет;
  • атеросклероз;
  • хронічна серцева недостатність;
  • похилого віку від 60 років.

Кардіоемболічний інсульт - основні причини, ознаки та прояви, терапія, ускладнення та прогноз

Симптоми

Ішемічний інсульт кардіоемболічного походження має прихований характер перебігу та раптовий початок протягом 5 хвилин. Виявити патологію можна за такими ознаками:

  • запаморочення, біль голови;
  • нудота блювота;
  • втрата свідомості;
  • судоми м'язів рук та ніг;
  • параліч однієї зі сторін тіла;
  • виражена асиметрія особи;
  • геміпарез (послаблення м'язів однієї сторони тіла);
  • погіршення зору, ковтання, пам'яті;
  • розлади, порушення мови;
  • порушення орієнтації у просторі, сприйняття кольору;
  • різкі перепади настрою;
  • швидке відновлення стану при пересуванні тромбу судинами;
  • осиплість голосу.

Діагностика

Для виявлення процесів тромбоутворення, мікроемболічних змін лікар призначає аналіз крові для перевірки рівня фібриногену, тромбоглобуліну, D-димеру фібрину, четвертого фактора згортання крові. Діагностика інсульту кардіоемболічного типу здійснюється із застосуванням спеціалізованого обладнання. Для встановлення точного діагнозу використовують такі методи:

  • УЗД – сприяє отриманню інформації про атеросклеротичні ушкодження аорти.
  • ЕКГ – застосовується визначення, чи є аритмії.
  • Стандартна трансторакальна, чресхарчова та трансезофагеальна ехокардіографія – фіксує порушення у лівому передсерді.
  • Моніторинг Холтера проводиться протягом доби, дозволяє виявити короткочасні зміни серцевих ритмів, призначається при підозрі на кардіогенну емболію.
  • МРТ та КТ – виявляють локалізацію, розмір вогнищ ураження у мозку, тромбоемболічні зміни інших органів.

При дослідженні судин мозку на наявність у яких тромбів, емболів необхідно враховувати чинники, що ускладнюють постановку діагнозу, пошук джерел патології. Сюди відносяться такі особливості емболічного інсульту:

  • прихований характер перебігу хвороби;
  • тривале перебіг захворювання із повторними атаками мозкових судин дрібними емболами, ризиком розвитку інфаркту мозку у майбутньому;
  • різноманітність емболів за якісним складом;
  • порушення басейну сонної внутрішньої та мозкової середньої артерій.

Кардіоемболічний інсульт - основні причини, ознаки та прояви, терапія, ускладнення та прогноз

Лікування

Терапія інсульту кардіоемболічного походження здійснюється комплексно, за умов стаціонару. Перша медична допомога спрямована на видалення тромбу за допомогою засобів, що розріджують кров. Необхідно зняти набряк, відновити кровообіг у мозку, усунути порушення серцевого ритму, захистити нервові клітини від негативних наслідків. У тяжких випадках потрібне застосування замінників крові.

Використання медикаментозної терапії включає призначення наступних лікарських препаратів:

  • антикоагулянтів та антиагрегантів (Варфарину, Феніліну, Кардіомагнілу, ТромбоАССа), що знижують в'язкість крові;
  • реополіглюкін, що нормалізує кровообіг, що розріджує кров;
  • фібринолітичних складів у перші 6 годин від початку інсульту;
  • гіпотензивних ліків за наявності гіпертонії;
  • препаратів для розширення судин;
  • антибіотиків як профілактичний захід, спрямований на запобігання розвитку запалення легенів, нирок у разі тривалого постільного режиму;
  • нейропротекторів (цитіколінів), що відновлюють пошкоджені нейрони, що зміцнюють здорові нервові клітини.

При терапії кардіоемболічної патології лікарі прагнуть попередити та запобігти повторним нападам хвороби. З цією метою лікування ґрунтується на наступних принципах:

  • Пацієнт під час терапії, відновлення та після виписки повинен дотримуватися дієти, що передбачає зниження в раціоні жирної, солоної їжі, гострих прянощів та приправ.
  • Необхідно регулярно контролювати в'язкість крові за допомогою коагулограми, постійно приймати антикоагулянти, коригуючи дозування перед хірургічними втручаннями.
  • Потрібно постійно спостерігати рівень цукру та холестерину в крові, вживаючи заходів щодо його нормалізації.
  • Хворий повинен отримувати комплекс препаратів, що складається з статинів, вітамінів.
  • За наявності аритмії на її лікування призначаються кошти з калієм і магнієм – Панангін, Аспаркам, Анаприлін, стабілізується стан, у якому частота серцевих скорочень становить 60-90 ударів на хвилину.
  • Пацієнту рекомендовані для прискорення відновлення фізіотерапевтичних процедур – масаж, кінезіотерапія (вправи для розвитку дрібної моторики кінцівок), лікувальні ванни, спеціальні фізичні заняття.
  • У період відновлення лікар може призначати в індивідуальному порядку прийом антидепресантів, снодійних, заспокійливих засобів, ноотропів.

Особливу увагу стану організму слід приділяти за наявності цукрового діабету, гіпертонії, тромбозу, ламкості судин, варикозу, після перенесеного інфаркту міокарда. Лікар призначає тривале або довічне застосування низки препаратів (розріджують кров, що знижують рівень холестерину). Самостійне приймання ліків без попередньої консультації лікаря заборонено. Не дозволено лікування інсульту та його наслідків методами нетрадиційної народної медицини.

Прогноз

Імовірність виживання при ішемічному інсульті кардіоемболічного типу пов'язана зі станом серцево-судинної системи потерпілого, віком пацієнта, наявністю супутніх захворювань. При своєчасному наданні першої медичної допомоги, швидкому відновленні функціонування серцевої та дихальної діяльності подальший прогноз вважається сприятливим. У середньому протягом року після нападу хвороби виживає близько 50% пацієнтів.

При тяжкому ураженні мозку, порушенні свідомості більше 3 днів після інсульту лікарі говорять про несприятливий прогноз. Це часто характерно для пацієнтів старше 70 років, які мають патології серцево-судинної та інших систем органів. Дотримання рекомендацій лікаря, регулярні медичні обстеження, прийом призначених лікарських засобів збільшує тривалість життя, покращує його якість.

Відео

EuroMD