Вертебро-базилярна недостатність: як розпізнати та що робити

Коли звичні рухи раптом супроводжуються запамороченням, а хода втрачає впевненість, це не просто втома. Такі сигнали часто вказують на збій у роботі вертебро-базилярної артеріальної системи — мережі судин, що живлять задні відділи головного мозку. Без своєчасної корекції цей стан здатен призвести до ішемічного інсульту або навіть летального наслідку. Розуміння причин і перших ознак допомагає вчасно звернутися по допомогу та уникнути незворотних змін.

Що таке вертебро-базилярна недостатність

Через шийний відділ хребта проходять дві хребетні артерії, які, зливаючись, утворюють основну базилярну артерію. Разом вони формують вертебро-базилярний басейн, відповідальний за кровопостачання мозочка, стовбура мозку та потиличних часток. Коли кровотік у цих судинах знижується, виникає каскад порушень:

Анатомічна модель шийного відділу хребта та вертебро-базилярних артерій
  • обмежується надходження кисню та глюкози до нейронів;
  • клітини мозку недоотримують поживні речовини;
  • розвивається гіпоксія, що запускає ішемічні процеси;
  • з’являються розлади центральної нервової системи.

У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) цей стан має код G45.0 і називається синдромом вертебро-базилярної артеріальної системи. Часто використовують синоніми: вертебро-базилярна недостатність (ВБН), вертебро-базилярний синдром, вестибулярна недостатність. Патологія супроводжується атрофічними ураженнями мозку, тому важливо не лише усунути симптоми, а й знайти та скоригувати першопричину.

Чому виникає вертебро-базилярний синдром

Причини ВБН поділяють на дві великі групи: ураження самого хребта та патології судин. Часто вони поєднуються, посилюючи одна одну. Серед провідних факторів ризику виділяють:

Жінка масажує шию після тривалої роботи за комп'ютером

Вертеброгенні (пов’язані з хребтом) причини

  • Травми шийного відділу хребта — наслідки дорожньо-транспортних пригод, спортивних навантажень, падінь.
  • Вроджена гіпоплазія хребетних артерій — недорозвинення судин, що зменшує їхній просвіт.
  • Аномалія Кіммерлі (фіброзно-м’язова дисплазія) — кістковий виріст, який здавлює артерію при поворотах голови.
  • Спондильоз і спондилолістез — деформація та зміщення хребців, що механічно перетискають судини.
  • Грижі міжхребцевих дисків у шийному відділі — безпосередньо тиснуть на артерії.
Зараз читають:  Як на ЕКГ виявляють гіпертрофію лівого шлуночка: ключові зміни

Судинні та системні причини

  • Атеросклероз — відкладення бляшок на стінках артерій, яке звужує просвіт і погіршує кровотік.
  • Артеріїти — запалення судинної стінки, що призводить до її потовщення та ригідності.
  • Тромбоз або розшарування хребетної чи базилярної артерії.
  • Цукровий діабет — ураження дрібних судин мозку на тлі хронічної гіперглікемії.
  • Артеріальна гіпертензія — стійке підвищення тиску, що пошкоджує судинну стінку.
  • Антифосфоліпідний синдром — схильність до тромбоутворення.

Окремо варто згадати провокуючі фактори, які можуть спричинити напад навіть за помірного звуження судин: різкі повороти голови, тривале закидання голови (наприклад, під час роботи на драбині або в перукарні), довге перебування у фіксованій позі за комп’ютером. У таких випадках механічне перетискання артерій стає пусковим механізмом для появи симптомів.

Як проявляється вертебро-базилярна недостатність

Клінічна картина ВБН залежить від того, наскільки виражене порушення кровотоку і як довго воно триває. Лікарі виділяють дві основні форми симптомів:

Чоловік відчуває запаморочення та втрату рівноваги вдома
  • Тимчасові — виникають під час транзиторних ішемічних атак, тривають від кількох хвилин до доби, потім безслідно зникають.
  • Постійні — наростають поступово, зберігаються тривалий час і свідчать про хронічне ураження мозку.

Хронічна вертебро-базилярна недостатність

За відсутності лікування тимчасові епізоди переходять у хронічну форму. Пацієнти скаржаться на:

  • тупі або пульсуючі болі в потилиці;
  • порушення координації та нестійкість ходи;
  • зниження пам’яті та концентрації уваги;
  • випадання полів зору, мерехтіння «мушок» перед очима;
  • швидку втомлюваність, відчуття виснаження навіть після невеликих розумових навантажень;
  • прискорене серцебиття та підвищену пітливість;
  • утруднене ковтання, відчуття «грудки» в горлі.
Зараз читають:  Як розпізнати гіпертонічний криз у жінок: симптоми, допомога та наслідки

Гостра форма та вертебро-базилярний криз

Гострий напад часто провокується гіпертонічним кризом або різким поворотом голови. Його тривалість — від кількох годин до доби. Характерні ознаки:

  • раптова втрата зору або двоїння в очах (диплопія);
  • виражене запаморочення з нудотою та блюванням;
  • оніміння ділянки рота або половини обличчя;
  • давлячий біль у потилиці;
  • дезорієнтація у просторі та часі;
  • мимовільне тремтіння тулуба або кінцівок;
  • короткочасна втрата свідомості.

Такий стан потребує негайної медичної допомоги, оскільки може передувати ішемічному інсульту.

Особливості вертебро-базилярного синдрому у дітей

ВБН не оминає й дитячий вік. Перші ознаки можуть з’явитися вже з трьох років. Основні причини в дітей:

Втомлений хлопчик схилив голову над підручником у класі
  • вроджені аномалії розвитку судин;
  • пологові травми шийного відділу хребта;
  • перинатальна енцефалопатія;
  • травми, отримані під час занять спортом або внаслідок падінь;
  • тривале сидіння в незручній позі (наприклад, за планшетом або під час навчання).

Батькам варто звернути увагу на такі симптоми:

  • підвищена сонливість, хронічна втома;
  • часті безпричинні напади плачу;
  • непереносимість задушливих приміщень;
  • відмова від розумових завдань через швидку втому;
  • погана переносимість емоційних навантажень.

Раннє виявлення проблеми дозволяє скоригувати спосіб життя та уникнути серйозних наслідків у майбутньому.

Можливі ускладнення та наслідки

Ігнорування симптомів ВБН неприпустиме, оскільки хронічне кисневе голодування мозку призводить до незворотних змін. Серед найсерйозніших наслідків:

  • дисциркуляторна енцефалопатія — прогресуюче ураження головного мозку зі стійким зниженням когнітивних функцій;
  • ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні;
  • формування хронічного больового синдрому в ділянці шиї та потилиці;
  • порушення кровообігу в інших органах через системний судинний розлад;
  • летальний результат при гострій судинній катастрофі.

Як діагностують вертебро-базилярну недостатність

Постановка діагнозу часто ускладнена тим, що симптоми ВБН схожі на прояви інших захворювань. Лікарю необхідно диференціювати синдром із такими патологіями, як:

Лікар проводить ультразвукову доплерографію судин шиї пацієнту
  • вестибулярний нейроніт;
  • гострий лабіринтит;
  • хвороба Меньєра;
  • невринома слухового нерва.
Зараз читають:  Інфаркт та інсульт: ключові відмінності, перші симптоми, лікування й наслідки

Тому діагностичний пошук завжди комплексний. Він включає як лабораторні, так і інструментальні методи.

Основні методи обстеження

Метод Що виявляє
Ультразвукова доплерографія (УЗДГ) судин шиї Швидкість кровотоку, звуження, звивистість артерій
Дуплексне сканування церебральних судин Стан судинної стінки, наявність бляшок, тромбів
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) шийного відділу Грижі, протрузії, аномалії хребців, стан спинного мозку
Комп’ютерна томографія (КТ) з контрастуванням Кісткові структури, стеноз хребетного каналу
Ангіографія Детальна анатомія судин, оклюзії, аневризми
Рентгенографія шийного відділу з функціональними пробами Нестабільність хребців, спондилолістез

Додаткові дослідження

  • Біохімічний аналіз крові — ліпідний профіль, рівень глюкози, показники згортання.
  • Електрокардіографія (ЕКГ) — виключення кардіогенних причин (аритмії, ішемія).
  • Реоенцефалографія — оцінка пульсового кровонаповнення мозку.
  • Інфрачервона термографія — візуалізація теплових полів для виявлення зон зі зміненим кровотоком.
  • Аускультація судин шиї — прослуховування шумів, характерних для стенозу.
  • Нейропсихологічне тестування — визначення когнітивних порушень.
  • Дослідження слуху (аудіометрія) — при підозрі на кохлеовестибулярні розлади.

Лікування вертебро-базилярного синдрому

Тактика залежить від причини та стадії захворювання. На ранніх етапах часто достатньо амбулаторного лікування з обов’язковою корекцією способу життя. Основні рекомендації:

  • дотримання дієти з обмеженням солі, смаженої та жирної їжі;
  • регулярний контроль артеріального тиску;
  • повна відмова від алкоголю та куріння;
  • підтримання помірної фізичної активності (лікувальна фізкультура, плавання, ходьба).

Медикаментозна терапія призначається лікарем індивідуально. Вона може включати:

  • судинорозширювальні препарати для покращення мозкового кровотоку;
  • антиагреганти або антикоагулянти для профілактики тромбозів;
  • статини при атеросклеротичному ураженні;
  • ноотропні засоби для підтримки нейронів в умовах гіпоксії;
  • вітаміни групи В і антиоксиданти.

При виражених вертеброгенних причинах (грижі, нестабільність хребців) може знадобитися консультація нейрохірурга для вирішення питання про оперативне лікування. Однак у більшості випадків поєднання здорового способу життя, регулярного спостереження у невролога та виконання його призначень дозволяє контролювати симптоми й уникати небезпечних ускладнень.

EuroMD