Це захворювання є останньою стадією багатьох печінкових патологій, ускладнення цирозу печінки (енцефалопатія, асцит, гепаторенальний синдром та ін) стають основною причиною загибелі пацієнта.
Лікування печінкової енцефалопатії
Стан, що характеризується печінковою недостатністю з подальшим розладом свідомості та сприйняття, називають енцефалопатією. Комплексне лікування цього ускладнення цирозу проводиться у стаціонарних умовах, у палатах інтенсивної терапії, за такими принципами:
| Вид терапії | Суть лікування |
|---|---|
| Низькобілкова дієта | Добове споживання білка – не більше 30 г, жирів – до 20 г, вуглеводів – близько 300 г. Раціон на основі слизових оболонок, овочевих пюре, каш на воді |
| Медикаментозне етіологічне та симптоматичне лікування | Препарати лактулози (Нормаз, Дюфлак); антибактеріальні засоби (Рифаміксин, Метронідазол, Ванкоміцин, Ципрофлоксацин); сорбенти (Фільтрум, Ентеросгель); засоби, що пригнічують синтез шлункового соку (Омепразол); ліки, що відновлюють процес розщеплення аміаку (Орнітокс, Гепа-Мерц) |
| Хірургічне втручання | Внутрішньопечінкове, трансяремне, портокавальне шунтування; пересадка печінки |
| Дезінтоксикаційні заходи | Гемодіаліз, переливання плазми, глюкозо-калій-інсулінові та полііонні інфузії, клізми |
Тромбоз ворітної вени
Через ворітну вену кров розподіляється по всіх інших судинах печінки. Тромбоз, що виникає як ускладнення цирозу, супроводжується жовтяницею, падінням артеріального тиску, шлунково-кишковими кровотечами. Лікування проводять за допомогою комплексу наступних заходів:
| Метод терапії | Суть лікування |
|---|---|
| Консервативна медикаментозна | Тромболітики (Фібринолізин, Стрептодеказ); антикоагулянти (Гепарин, Феніндіон, Синкумар); препарати проти згортання крові (Фібринолізин, Неодикумарин) |
| Хірургічна | Чрезпечінкова ангіопластика, внутрішньопечінкове портосистемне шунтування |
Портальна гіпертензія
Стан розвивається при цирозі внаслідок підвищення тиску у ворітній вені. Наслідком портальної гіпертензії є порушення кровообігу в печінці та інших органах травної системи. Терапію цього ускладнення проводять за умов стаціонару чи регулярного амбулаторного спостереження, вона включає такі компоненти:
| Вид лікування | Суть методу |
|---|---|
| Медикаментозне | Бета-адреноблокатори (пропранолол, атенолол); гормони гіпофіза (Ріфатироїн, Протирелін); вазодилататори (Нітрогліцерин); сечогінні (Діувер, Лазікс); аналоги лактулози (Гудлак, Нормаз); органічні нітрати |
| Хірургічне | Мезентерікокавальне, портокавальне або селективне спленоренальне шунтування |
| Дієта | Зниження кількості солі в раціоні (не більше 3 г за добу), низькобілкова дієта |
Асцит
Ускладнення, за якого в черевній порожнині накопичується велика кількість рідини (від 1 л і більше), називають асцитом. Ефективність медикаментозної терапії та хірургічних втручань низька, лікування знімає симптоматику, але не справляється з механізмами розвитку патологічного процесу. Важливу роль у продовженні життя пацієнта грає дотриманням ним дієти та рекомендованого питного режиму. Методи терапії:
| Вид лікування | Суть методу |
|---|---|
| Медикаментозне | Гепатопротектори (Фосфоглів, Есенціалі); жовчогінні (Аллохол); амінокислоти (Метіонін, Орнітін); діуретики (Фуросемід, Буметанід); противірусні (Рібаверін, Адефовір) |
| Хірургічне | Лапароцентез (для виведення рідини через дренаж), шунтування (для усунення гіпертензії комірної вени), пересадка печінки |
| Дієта | Відмова від солі, суворе обмеження вживання рідини, білковий раціон за принципом частого дробового харчування |
Гепаторенальний синдром
Ускладнення у формі функціональних порушень ренального кровотоку та процесів фільтрації в клубочковому апараті. На тлі гепаторенального синдрому розвивається печінкова недостатність та резистентний асцит. Лікування проводиться в палатах інтенсивної терапії, спрямоване на усунення збоїв гемодинаміки, печінкових патологій та нормалізацію судинного тиску, що ґрунтується на наступних принципах:
| Вид терапії | Суть методу |
|---|---|
| Медикаментозна | Вазопресивні засоби (Реместіл, Терліпресин); симпатоміметики (Допамін); аналоги соматостатину (Сандостатин, Октреотид); антиоксиданти (Ацетилцистеїн) |
| Дієта | Обмеження рідини, білка, солі |
| Хірургічне втручання | Трансплантація печінки, у ряді випадків – після попереднього портокавального шунтування |
Інфекційні ускладнення
Наслідки цирозу печінки у формі інфекційних ускладнень (наприклад, бактеріального перитоніту) супроводжуються підвищенням температури тіла, сильними болями в області печінки та всієї черевної порожнини. Лікування ґрунтується на антибактеріальній терапії (Норфлоксацин, Ципрофлоксацин) у поєднанні з наступними заходами:
| Вид лікування | Суть методу |
|---|---|
| Медикаментозне | Антибіотики (Метронідазол, Цефотаксим, Рифаксимін); петльові діуретики; інфузії Альбуміну; гепатопротектори (Карсил) |
| Дієта | Відмова від жирної, смаженої, солоної їжі, обмеження вживання рідини |
Арсен. Лікування ускладнень цирозу печінки важливе для покращення якості життя. Лікарські препарати можуть допомогти зменшити симптоми та пришвидшити процес загоєння. У деяких випадках може знадобитися оперативне втручання, щоб усунути серйозні ускладнення. Завжди потрібно проконсультуватися з лікарем для вибору найкращого варіанту лікування.